Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Відеоспостереження та школа волонтерів. Як у Мелітополі турбуються про благополуччя молоді

У 2019 році в Україні запустили онлайн-платформу, яка допомагає виміряти рівень благополуччя молоді у нашій країні на рівні міста.

Партнерський матеріал

Опубліковано

У 2019 році в Україні запустили онлайн-платформу, яка допомагає виміряти рівень благополуччя молоді у нашій країні на рівні міста. У 2020-му до ініціативи долучився і Мелітополь, разом з 8 іншими містами України. Індекс благополуччя молоді (ІБМ), який запровадив UNFPA, дає можливість молоді бути почутою, а місцевій владі звернути увагу на сильні та слабкі сфери свого міста. За результатами опитування Мелітополь отримав показник 0,69 і. Лише за пів року після оголошення Індексу тут організували “Школу волонтерів 3.0”, встановили камери відеоспостереження у віддаленому мікрорайоні та запланували ще багато інших проєктів для покращення добробуту молоді. 

Тетяна Несват

Тетяна Несват

Заступниця начальника управління культури та молоді Мелітопольської міської ради. Координаторка ініціативи “Індекс благополуччя молоді” у Мелітополі.

Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитись до ініціативи можна тут.

Індекс – це твереза оцінка нашої роботи

Я є координаторкою молодіжного центру “People.ua”. Минулого року ми створили громадську організацію, адже наша робота зацікавила міжнародних донорів. Сьогодні ми одна з найпотужніших молодіжних організацій у місті й намагаємось робити все для того, аби молодь почувала себе комфортно у Мелітополі. 

Про Індекс я вперше почула від своїх колег. Вони говорили, що цей інструмент допомагає оцінити рівень добробуту і що чомусь мало міст хоче в ньому брати участь. Я прочитала детальнішу інформацію і зрозуміла, що Мелітополю такий проєкт потрібний. Бо це така твереза оцінка ситуації в місті, яку неможливо отримати жодним іншим чином. І дуже круто, що для визначення Індексу ми не залучали жодного адміністративного ресурсу та коштів і до останнього не знали, які ж будуть результати. Нам було цікаво перевірити нашу роботу, а також почути, що влаштовує чи не влаштовує молодь і на що саме потрібно звернути увагу. Індекс – це такий виклик для нашого міста, ми дуже переживали, але вірили в результат. 

Мелітополь став найменшим містом, яке долучилося до Індексу. Наше населення складає всього 160 тисяч людей. Як саме визначали індекс? Спочатку від міста призначили координаторів, щоб вони могли слідкувати за роботою. Потім запустили платформу для опитування на сайті Мелітопольського комітету. Це така жива кнопка, яку поширили у соціальних мережах. Ми як адміністратори бачили лише кількість молоді, яка бере участь. До речі, участь розпочали 397 осіб, але завершили тільки 204. Опитування займає трохи часу, тому не всі змогли дійти до кінця. Всього було 7 блоків по 7-8 питань з різних сфер. Загалом від однієї людини ми отримали 49 відповідей. 

Спрацювало сарафанне радіо і промокоди в барбершоп

Ми хотіли максимально прозоро перевірити нашу роботу, тому для залучення молоді не написали жодного листа від управління. У нас був головний інструмент – соціальні мережі. Тут ми поширювали інформацію про опитування і спрацювало сарафанне радіо. Люди почали долучатись, єдине, що не всі завершили опитування. 

Крім того, всі учасники опитування могли отримати промокоди на послуги у місцевого бізнесу. Наприклад, молодь отримала знижки на придбання гірлянд, адже Індекс проводили перед Новим роком, на відвідування квест-кімнат та барбершопів. До речі, саме завдяки цьому промокоду багато хлопців взяли участь в опитуванні. 

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

Після отримання результатів я написала інформаційну довідку до міського голови з поясненням кожного суб-індексного значення і на що варто звернути увагу на основі даних. Також ми провели презентацію, де розповіли про те, що вже зробили, а що тільки плануємо зробити для добробуту молоді Мелітополя. І вирішили, що тепер таке опитування будемо проводити кожного року у листопаді, щоб ми могли бачити динаміку . 

Школа волонтерів та камери відеоспостереження

У Мелітополі Індекс благополуччя молоді – 0,69. Насправді для нас були дивні результати, бо ми очікували вищі показники. Здивувало, що ми отримали досить високий показник у сфері медицини, бо зазвичай це така далека тема для молоді. Але люди помічають зміни, бо у нас багато медичних закладів ремонтуються, відкриваються приватні лікарні, є сучасний пологовий будинок. Один із найнижчих показників – участь у громадському житті  – 0,63. Я вважала, що саме ця сфера буде у нас на другому місці. Після отримання цих результатів ми повністю змінили міські програми щодо організації заходів молодіжної політики. 

Ми зрозуміли, що потрібно робити більший акцент саме на популяризації громадської діяльності та покращення активностей. Тому започаткували “Школу волонтерів 3.0”. Колись ми вже створювали подібну, і вона дала хороші результати. Школа – це інструмент, який дозволить привернути увагу молоді до громадського життя. Молодь повинна зрозуміти важливість волонтерства та що це не завжди безкоштовно. Програми школи мали 8 блоків, ми залучали громадські організації, щоб вони поділились своїм досвідом. У Школі взяли участь 60 людей, із них 15 залишилися волонтерити на базі нашого молодіжного центру. Ми вважаємо, що це непоганий результат. Підсумки наступного Індексу покажуть, правильно ми це зробили чи ні. 

Після отримання результатів ІБМ ми встановили у віддаленому мікрорайоні камери відеоспостереження з виходом на міську точку поліції. Це такий не дуже безпечний район, але зараз вже кількість крадіжок значно зменшилась.

Хочемо показати молоді, що працювати на заводах – не страшно

Найнижчі показники Індексу ми отримали у сфері “Економічні можливості” – 0,53. І насправді для нас це був дуже неочікуваний результат, адже у Мелітополі багато приватних заводів, які створюють комфортні умови роботи для молоді. Але вони не хочуть працювати на заводах, попри те, що у Мелітополі багато навчальних закладів, які випускають саме промислових працівників. 

Тому у липні ми проведемо великий форум для молоді, щоб продемонструвати економічні спроможності нашого регіону. Бо коли ми на презентації казали про те, що у нас у Мелітополі є заводи з опалювальними цехами, то молодь навіть не знала про їхнє існування. Тому цей форум дасть нам можливість залучити більше людей до місцевого виробництва. Колись ми робили подібне для школярів, а тепер хочемо і для студентів. Молодь повинна зрозуміти, що працювати на заводах – не страшно. 

Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс

Молоді люди Мелітополя активно беруть участь у політичному житті. Нашому міському голові – 33 роки, його заступнику та секретарю теж. Тому я думала, що результати опитування будуть інші, але за політичну участь ми отримали 0,62.

А от найвищий показник – у сфері “Інформаційно-комунікаційні технології”. У Мелітополі багато безкоштовних точок wi-fi. Покриття є майже всюди, крім центрального парку, щоб люди могли насолоджуватися природою, а не сидіти в інтернеті. Крім того, молодь багато дізнається інформації про події міста, адже ми ведемо активно сторінки в Інстаграм та ТікТок. 

Головна мета – навчитись чути молодь

Індекс нам дав можливість подивитись на результати нашої роботи. Ми запустили велику соціологічну роботу, щоб дізнатися більше про основні точки болю за кожним із показників, які досліджував Індекс. Бо раніше ми могли бачити тільки те, скільки молоді бере участь у різних заходах. А зараз це вже повноцінна комплексна оцінка молодіжної політики у найважливіших сферах життя. 

У галузі освіти й науки ми отримали результат  0,62. Тому на презентацію запросили освітян. У нас багато навчальних закладів, але не всі спеціальності є сучасними. Тому ми починаємо працювати у цьому напрямку і хочемо змінити підхід до роботи. Бо якщо вчитель приходить на урок і каже “Добрий день, відкривайте підручники”, то діти дістануть смартфони. Потрібен сучасний та цікавий підхід до навчання. 

Ми впроваджуємо багато проєктів, щоб молодь була більш активною. І в цьому допомагають екологічні ініціативи. У місті ми організували збір батарейок, прибирання, реалізували проєкт зі свідомого споживання. Також будемо святкувати День Молоді для підтримки місцевої музичної групи. Таким чином покажемо творчим хлопцям і дівчатам, що їх підтримують у рідному місті і розвиватися можна тут. 

Молодь Мелітополя активно бере участь у написанні громадських бюджетів, щоб отримати фінансування на свої проєкти. Також ведемо активну роботу в органах студентського самоврядування і працюємо з гуртожитками та навчальними закладами. Головне наше правило – не змушувати. Ми хочемо навчитися чути молодь і розуміти, що їм потрібно.

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі