Суспільство
Відеоспостереження та школа волонтерів. Як у Мелітополі турбуються про благополуччя молоді
Підтримай ШоТам
У 2019 році в Україні запустили онлайн-платформу, яка допомагає виміряти рівень благополуччя молоді у нашій країні на рівні міста. У 2020-му до ініціативи долучився і Мелітополь, разом з 8 іншими містами України. Індекс благополуччя молоді (ІБМ), який запровадив UNFPA, дає можливість молоді бути почутою, а місцевій владі звернути увагу на сильні та слабкі сфери свого міста. За результатами опитування Мелітополь отримав показник 0,69 і. Лише за пів року після оголошення Індексу тут організували “Школу волонтерів 3.0”, встановили камери відеоспостереження у віддаленому мікрорайоні та запланували ще багато інших проєктів для покращення добробуту молоді.
Тетяна Несват
Заступниця начальника управління культури та молоді Мелітопольської міської ради. Координаторка ініціативи “Індекс благополуччя молоді” у Мелітополі.
Довідка. UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення є провідною агенцією ООН, яка зосереджує свою роботу у сфері гендерної рівності, репродуктивного здоров’я та розбудови потенціалу молоді. У 2019 році UNFPA Україна та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. розробили Індекс благополуччя молоді. Це онлайн-інструмент для допомоги муніципалітетам у вдосконаленні молодіжної політики та проєктів щодо розвитку молоді. Індекс визначають по 7-ми важливих темах – освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному житті, участь у громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології, безпека та захищеність. До ініціативи вже долучитись 10 міст України. На основі опитування молоді та офіційної статистики міські органи управління отримують дані для ухвалення обґрунтованих рішень. Долучитись до ініціативи можна тут.
Індекс – це твереза оцінка нашої роботи
Я є координаторкою молодіжного центру “People.ua”. Минулого року ми створили громадську організацію, адже наша робота зацікавила міжнародних донорів. Сьогодні ми одна з найпотужніших молодіжних організацій у місті й намагаємось робити все для того, аби молодь почувала себе комфортно у Мелітополі.
Про Індекс я вперше почула від своїх колег. Вони говорили, що цей інструмент допомагає оцінити рівень добробуту і що чомусь мало міст хоче в ньому брати участь. Я прочитала детальнішу інформацію і зрозуміла, що Мелітополю такий проєкт потрібний. Бо це така твереза оцінка ситуації в місті, яку неможливо отримати жодним іншим чином. І дуже круто, що для визначення Індексу ми не залучали жодного адміністративного ресурсу та коштів і до останнього не знали, які ж будуть результати. Нам було цікаво перевірити нашу роботу, а також почути, що влаштовує чи не влаштовує молодь і на що саме потрібно звернути увагу. Індекс – це такий виклик для нашого міста, ми дуже переживали, але вірили в результат.
Мелітополь став найменшим містом, яке долучилося до Індексу. Наше населення складає всього 160 тисяч людей. Як саме визначали індекс? Спочатку від міста призначили координаторів, щоб вони могли слідкувати за роботою. Потім запустили платформу для опитування на сайті Мелітопольського комітету. Це така жива кнопка, яку поширили у соціальних мережах. Ми як адміністратори бачили лише кількість молоді, яка бере участь. До речі, участь розпочали 397 осіб, але завершили тільки 204. Опитування займає трохи часу, тому не всі змогли дійти до кінця. Всього було 7 блоків по 7-8 питань з різних сфер. Загалом від однієї людини ми отримали 49 відповідей.
Спрацювало сарафанне радіо і промокоди в барбершоп
Ми хотіли максимально прозоро перевірити нашу роботу, тому для залучення молоді не написали жодного листа від управління. У нас був головний інструмент – соціальні мережі. Тут ми поширювали інформацію про опитування і спрацювало сарафанне радіо. Люди почали долучатись, єдине, що не всі завершили опитування.
Крім того, всі учасники опитування могли отримати промокоди на послуги у місцевого бізнесу. Наприклад, молодь отримала знижки на придбання гірлянд, адже Індекс проводили перед Новим роком, на відвідування квест-кімнат та барбершопів. До речі, саме завдяки цьому промокоду багато хлопців взяли участь в опитуванні.
Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK
Після отримання результатів я написала інформаційну довідку до міського голови з поясненням кожного суб-індексного значення і на що варто звернути увагу на основі даних. Також ми провели презентацію, де розповіли про те, що вже зробили, а що тільки плануємо зробити для добробуту молоді Мелітополя. І вирішили, що тепер таке опитування будемо проводити кожного року у листопаді, щоб ми могли бачити динаміку .
Школа волонтерів та камери відеоспостереження
У Мелітополі Індекс благополуччя молоді – 0,69. Насправді для нас були дивні результати, бо ми очікували вищі показники. Здивувало, що ми отримали досить високий показник у сфері медицини, бо зазвичай це така далека тема для молоді. Але люди помічають зміни, бо у нас багато медичних закладів ремонтуються, відкриваються приватні лікарні, є сучасний пологовий будинок. Один із найнижчих показників – участь у громадському житті – 0,63. Я вважала, що саме ця сфера буде у нас на другому місці. Після отримання цих результатів ми повністю змінили міські програми щодо організації заходів молодіжної політики.
Ми зрозуміли, що потрібно робити більший акцент саме на популяризації громадської діяльності та покращення активностей. Тому започаткували “Школу волонтерів 3.0”. Колись ми вже створювали подібну, і вона дала хороші результати. Школа – це інструмент, який дозволить привернути увагу молоді до громадського життя. Молодь повинна зрозуміти важливість волонтерства та що це не завжди безкоштовно. Програми школи мали 8 блоків, ми залучали громадські організації, щоб вони поділились своїм досвідом. У Школі взяли участь 60 людей, із них 15 залишилися волонтерити на базі нашого молодіжного центру. Ми вважаємо, що це непоганий результат. Підсумки наступного Індексу покажуть, правильно ми це зробили чи ні.
Після отримання результатів ІБМ ми встановили у віддаленому мікрорайоні камери відеоспостереження з виходом на міську точку поліції. Це такий не дуже безпечний район, але зараз вже кількість крадіжок значно зменшилась.
Хочемо показати молоді, що працювати на заводах – не страшно
Найнижчі показники Індексу ми отримали у сфері “Економічні можливості” – 0,53. І насправді для нас це був дуже неочікуваний результат, адже у Мелітополі багато приватних заводів, які створюють комфортні умови роботи для молоді. Але вони не хочуть працювати на заводах, попри те, що у Мелітополі багато навчальних закладів, які випускають саме промислових працівників.
Тому у липні ми проведемо великий форум для молоді, щоб продемонструвати економічні спроможності нашого регіону. Бо коли ми на презентації казали про те, що у нас у Мелітополі є заводи з опалювальними цехами, то молодь навіть не знала про їхнє існування. Тому цей форум дасть нам можливість залучити більше людей до місцевого виробництва. Колись ми робили подібне для школярів, а тепер хочемо і для студентів. Молодь повинна зрозуміти, що працювати на заводах – не страшно.
Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс
Молоді люди Мелітополя активно беруть участь у політичному житті. Нашому міському голові – 33 роки, його заступнику та секретарю теж. Тому я думала, що результати опитування будуть інші, але за політичну участь ми отримали 0,62.
А от найвищий показник – у сфері “Інформаційно-комунікаційні технології”. У Мелітополі багато безкоштовних точок wi-fi. Покриття є майже всюди, крім центрального парку, щоб люди могли насолоджуватися природою, а не сидіти в інтернеті. Крім того, молодь багато дізнається інформації про події міста, адже ми ведемо активно сторінки в Інстаграм та ТікТок.
Головна мета – навчитись чути молодь
Індекс нам дав можливість подивитись на результати нашої роботи. Ми запустили велику соціологічну роботу, щоб дізнатися більше про основні точки болю за кожним із показників, які досліджував Індекс. Бо раніше ми могли бачити тільки те, скільки молоді бере участь у різних заходах. А зараз це вже повноцінна комплексна оцінка молодіжної політики у найважливіших сферах життя.
У галузі освіти й науки ми отримали результат 0,62. Тому на презентацію запросили освітян. У нас багато навчальних закладів, але не всі спеціальності є сучасними. Тому ми починаємо працювати у цьому напрямку і хочемо змінити підхід до роботи. Бо якщо вчитель приходить на урок і каже “Добрий день, відкривайте підручники”, то діти дістануть смартфони. Потрібен сучасний та цікавий підхід до навчання.
Ми впроваджуємо багато проєктів, щоб молодь була більш активною. І в цьому допомагають екологічні ініціативи. У місті ми організували збір батарейок, прибирання, реалізували проєкт зі свідомого споживання. Також будемо святкувати День Молоді для підтримки місцевої музичної групи. Таким чином покажемо творчим хлопцям і дівчатам, що їх підтримують у рідному місті і розвиватися можна тут.
Молодь Мелітополя активно бере участь у написанні громадських бюджетів, щоб отримати фінансування на свої проєкти. Також ведемо активну роботу в органах студентського самоврядування і працюємо з гуртожитками та навчальними закладами. Головне наше правило – не змушувати. Ми хочемо навчитися чути молодь і розуміти, що їм потрібно.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Музичний сквер курортного міста Трускавець на Львівщині потрапив до Національного реєстру рекордів України.
Про це повідомила на фейсбуці міська рада.
Під час встановлення рекорду враховували розміри скверу та його просторове наповнення і визначили його як «перший музичний мистецько-відпочинковий сквер».
Музичний сквер створили нещодавно – проєкт переміг на конкурсі місцевих ініціатив. Залучили обласні і міські кошти та пожертви спонсорів.
Читайте також: $2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнських рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА
Проєкт задумували як додаткове місце для проведення занять з музики в теплу пору року, невдовзі його доукомплектують вуличними музичними інструментами.
Читайте також: «Створюю автентичну геометрію». Як майстриня з Решетилівки захоплює своїми килимами ткаль з усього світу
Сквер належить Трускавецькій школі мистецтв імені Романа Савицького.
Нагадаємо, у київському парку замість МАФів висадили дерева.
Фото: facebook.com/tmr.gov.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Міністерство цифрової трансформації України ініціювало зміну шкільної програми з інформатики.
Про це очільник Мінцифри Михайло Федоров написав у своєму Telegram-каналі.
За його словами, вже навіть створили робочу групу, що займатиметься модернізацією навчальної програми.
Читайте також: $2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнських рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА
«Предмет має відповідати вмінням сучасних дітей, а не забирати у них інтерес до технологій через програму, що застаріла років на 20», — наголосив очільник Мінцифри.
Він також підкреслив, що цифрова грамотність на сьогодні — це життєво необхідна річ, і вчити правильно користуватися технологіями важливо з дитинства, зокрема у школах на уроках інформатики, і робити це потрібно якісно.
Читайте також: Віртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів
Нагадаємо, у вінницькій школі відкрили сучасну STEM-лабораторію для занять робототехнікою.
Як ми повідомляли раніше, столичним школярам презентували сучасний онлайн-підручник із фізики.
Фото: nus.org.ua.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Навесні 2021 року родині Свічинських вдалося зібрати понад два мільйони доларів на порятунок сина. У Дмитрика діагностували спінальну м’язову атрофію (СМА), врятувати малюка міг один укол — найдорожчим у світі препаратом Zolgensma. Збір коштів перетворився на всеукраїнську кампанію, яка об’єднала тисячі людей по всій країні та поза її межами.
Сьогодні Дмитрик разом із батьками вже повернувся з США після курсу реабілітації. Однак на цьому сім’я маленького героя не зупинилася. Ініціативу «Діма, ми встигнемо» Свічинські з командою волонтерів перетворили на рух «Діти, ми встигнемо». Тепер йдеться про порятунок всіх українських СМАйликів.
Коли почули про діагноз сина, були шоковані, але на паніку часу не було
Діма народився без жодних патологій, пологи пройшли успішно, ми з дружиною раділи, як ті всі молоді батьки. Та вже через півтора місяці стало помітно, що наша дитина одномоментно перестала рухати кінцівками: впав тонус м’язів. Ми були дуже налякані, тому негайно пішли до клініки. Сімейний лікар та місцевий невролог запідозрили діагноз і відправили нас обстежуватися до генетика.
Після аналізів лікарі в один голос сказали — спінальна м’язова атрофія, першого, найагресивнішого типу. Шок і мороз по шкірі. Ми й приблизно не мали уявлення, що це за захворювання. Почали шукати якусь інформацію, та виявилося, що в Україні вона майже відсутня, тож дізнаватися бодай щось довелося з іноземних ресурсів. Часу ж було обмаль, сильний стрес одразу спонукав до дій, панікувати було зовсім не на часі.
Ситуація загострилася: аби запобігти незворотним процесам в організмі, необхідно було ввести найдорожчу в світі ін’єкцію — Zolgensma — до шестимісячного віку. На момент діагностування СМА Дімі було два з половиною, а отже, у нас залишалося дещо більше трьох місяців, аби зібрати шалену суму грошей — понад два мільйони доларів. Побачивши цю цифру, я був шокований. Однак, всередині розумів: головне, що ці ліки взагалі існують.
Усе почалося з сотні волонтерів
Практично одразу ми почали вести переговори з виробниками препарату. Збір коштів на лікування стартував негайно. Зворушливим стало те, наскільки швидко суспільство відгукнулося. Така глобальна підтримка дуже надихнула, хоча я розпочав з того, що зібрав команду лише зі ста волонтерів.
У технічній організації кампанії були свої переваги. Те, що колись я займав достатньо високі посади у державному апараті, стало в нагоді. До цього я був і заступником керівника Одеської обласної адміністрації, і головою РДА ,тому була можливість знайти потрібні контакти та організувати грамотний розподіл сил та ресурсів. Зібраність та організованість команди, щира підтримка людей — це фактори, що допомогли нам якісно мобілізувати зусилля.
Поки команда організовувала публічну кампанію зі збору коштів, ми з дружиною розпочали пекти благодійне печиво, в такий спосіб розповідаючи світу про нашу проблему. І світ почув! До акції долучилися спортсмени, зірки шоубізнесу, лідери думок та військові, небайдужі громадяни. Спільними зусиллями сталося диво, ми встигли! Щастю і вдячності просто не було меж.
Історія нашої родини перетворилася на потужний рух
Дмитрик вже тримає голову, поступово набирає вагу та почувається значно краще. Я розумію, що процес реабілітації не буде розвиватися так швидко, як нам хочеться. Однак, те що відбувається зараз із моїм сином — це добре. Ми бачимо світло. Зовсім нещодавно наша родина повернулася з США після реабілітації. Підхід тамтешніх лікарів мені дуже імпонує.
Коли в Україні нам казали «Йдіть додому і народжуйте іншу дитину», у США все було навпаки. Була моральна підтримка медичних фахівців, віра і позитивне налаштування на одужання. На життя, за яке варто і треба боротися. Я хотів би поступово впроваджувати такі ідеї і в нашій країні. Це дуже важливо. Психологічне підбадьорення відіграє значну роль, адже можна запобігти депресивним станам і тривожним розладам батьків хворих малюків. Після стабілізації сина це стало внутрішнім поштовхом до створення організації та допомоги іншим. Якщо вдалося нам, то тепер ми просто зобов’язані давати надію та допомагати іншим.
Сьогодні, поки триває реабілітація Діми, історія нашої сім’ї перетворилася на потужний громадський рух, адже працює вже ціла організація. Ініціатива сформувалася доволі швидко. Щойно закрився збір коштів для Дмитрика — ми одразу трансфорували нашу спільноту в Facebook з «Діма, ми встигнемо» на «Діти, ми встигнемо». І заявили про основні завдання, які ставимо перед собою у межах цього руху.
Чому? Бо розуміли: якщо ми, люди, які підняли одну з найбільших хвиль допомоги і взаємодії, змогли зібрати потрібну суму швидко, то у подібних випадках також зможемо допомогти. Відчувалася велика відповідальність, бо наступні кампанії для дітей можуть бути складнішими. І цим дітям також треба допомагати. Робити все, щоб Україна почала закуповувати препарати. З кожним наступним збором люди просто втомляться долучатися, тому потрібно було діяти та залучати держоргани.
Читайте також: Чай, який рятує. Історія «Майстерні Мрії», що допомагає людям з аутизмом та власноруч заробляє на існування
Нам вдалося достатньо якісно сформувати ключові напрями роботи. На щастя, в нашій команді працюють професіонали зі сфери маркетингу, адміністрування та менеджменту. Сторінка на Facebook, створені раніше рахунки для Діми у всіх можливих українських та міжнародних банках, — усе це сьогодні працює для інших СМАйликів. Саме так ми називаємо дітей зі спінальною м’язовою атрофією. Усі вони і справді дуже сонячні та привітні.
За цей рік, окрім Дмитрика, нам вдалося надати допомогу багатьом малюкам зі СМА. Наразі з допомогою «Діти, ми встигнемо» закрито вже вісімнадцять зборів, а коли починали — був лише один. Очевидно, хтось мав стати першим. Семеро маленьких пацієнтів зусиллями суспільства, популярності соціальних мереж та кожній гривні, яка надходить на рахунки від добродіїв, отримали повні, стовідсоткові збори.
Ще двоє малят лікувалися за рахунок інших держав: людей, які змінили громадянство і з-за кордону мають кращі умови для життя, а як наслідок — благодійності. Усі інші виграли у лотерею (через високу вартість виробник ліків частково розподіляє їх через лотерею — брати в ній участь можуть представники країн, де продаж Zolgensma поки що не схвалений, — ред.). І це дуже круто! Коли згадую ці історії, життєві шляхи і долі діток, які змогли та отримали шанс на одужання — надихаюся рухатися далі. Ми всі надихаємося.
Дітей із СМА в Україні багато, але всі вони — унікальні
На наших ресурсах нещодавно опубліковали матеріал про двох братиків-двійнят — Івана та Руслана Ісіченків. Ці хлопці, попри те, що пересуваються на візках та складно тримають в руках навіть чашку, енергійно здобувають у школі все нові й нові грамоти та тішать успіхами у навчанні. Бо попри діагноз вони встигають жити повноцінним життям. Ба більше, захоплюються бісероплетінням і продають власні роботи на аукціонах. Ці діти — унікальні, і ми повинні знати про них.
Сьогодні процеси почали розвиватися і на державному рівні. Тут для нас ключовим став адвокаційний напрямок, налаштований на допомогу всім пацієнтам із СМА в Україні. Це зокрема робота над тим, аби ліки закуповували за кошти з держбюджету. Також почали проводити переговори про орфанні центри, реабілітацію в Україні, створення реєстру пацієнтів для регулювання взаємодії. Заявили і почали працювати.
Вже за пів року від старту маємо певні досягнення, адже з’явилася нормативна база, завдяки якій вдалося скласти офіційний список людей із СМА. Батьки маленьких діток перебували зі своєю проблемою наодинці, адже вартість потенційного лікування просто непідйомна для середньостатистичної сім’ї. Разом у нас значно більше шансів на диво. Шансів на одужання.
Також вдалося закласти держбюджет за договорами керованого доступу. Цьогоріч це майже півтора мільярда гривень, а на 2022 вже заявлено про суму від 2 до 7 мільярдів. Йдеться про всі орфанні захворювання, а також про генетичні та онкологічні патології.
А ще нарешті розпочато процедуру оцінки медичних технологій. Вона необхідна для того, щоб закупити ліки для пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією. Сьогодні найближчою є компанія Roche, що в якості основного пропонує препарат Risdiplam.
Сподіваємося, що ця кампанія пройде успішно, і ми з вами отримаємо просто фантастичний результат вже до кінця року. Крім того, ми декларували процес раннього неонатального скринінгу для всіх дітей із СМА та іншими генетичними патологіями. Гроші уже виділили, запровадити скринінг обіцяють з початку 2022 року. Тендери об’явлені офіційно.
Прагнемо, аби Україна не відрізнялася від провідних країн
У нас мають бути представлені всі препарати, які є на ринку. Необхідно створити умови для реабілітації та взаємодії з пацієнтами. Найближчим часом ми зробимо оголошення про ще одну глобальну кампанію. Вже зараз відбувся виступ в ООН. Нам вдалося провести першу в світі комунікацію на базі Організації об’єднаних націй про СМА. Там виступав генеральний секретар. Приємно, що майже 80 дипломатичних представництв взяли участь у цій події та дійшли до спільного знаменника, перейнявшись питанням.
Читайте також: «Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців
Відколи я «познайомився» з цим діагнозом, помітив, що проблема СМА не має кордонів. Ми змогли масштабувати рух і навіть встановили контакт із Азією та африканськими країнами. Знаєте, немає жодного значення, в якій точці світу перебуває людина, якщо вона потребує коштовного, малодоступного лікування. Тому дещо згодом на черзі — глобальний рух.
Водночас у нашій країні потрібно зменшити кількість необґрунтованих «подяк» лікарям. Чимало закупівель ліків у лікарнях є недоречними. Тут існує неправомірна вигода, яку отримують медичні установи. У цій проблематиці перебуваємо всі ми як пацієнти.
Наприклад, у «Діти, ми встигнемо» звертаються чимало людей із нозологіями та онкологічними чи орфанними захворюваннями. Ці люди вірять в організацію, вони вірять нам, бо бачать результати. Ми ж наполегливі і, у свою чергу, вміємо вимагати там, де треба, та змінювати процеси точково і конкретно. І проблема корупції та хабарів для мене особливо болюча.
І все ж,головне тут наступне: якщо попереду світитиме найзаповітніша мрія, а всередині родини та близьких житиме надія, то жодне захворювання не зможе перемогти. Я знаю це точно. Я переконався. Просто треба робити. І вірити. І бути разом.
Дізнатися більше про всеукраїнський рух «Діти, ми встигнемо» та допомогти СМАйликам, які потребують коштів для найдорожчого в світі уколу, можна на офіційному сайті або зі сторінок в соціальних мережах.
Підтримай ШоТам