Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Вони бачать моїми очима». Як описати жести, міміку і колір? Історія коментатора театральних вистав

Опубліковано

Театр може бути інклюзивним простором для тих, хто не бачить. Адже їхніми «очима» стає коментатор, який допомагає їм “побачити” дійство своїми очима. Любомир Покотило уже понад 10 років допомагає незрячим та слабозорим людям долучатися до культурного та спортивного життя. Він створює аудіоопис.

ШоТам розпитало Любомира про те, як це працювати з коментаторської рубки, пояснювати словами візуальне і робити культурний простір ближчим для всіх охочих. 

Любомир Покотило

Автор проєкту «Доступний театр»

Для шанувальників футболу і любителів кіно 

2012 рік. Чемпіонат Європи з футболу і початок моєї історії аудіоопису та тифлокоментаторства матчів для тих, хто чує, але не може побачити. На той момент українські стадіони ще не мали такої опції, але за ініціативою Центру доступу з футболу в Європі та Національної асамблеї людей з інвалідністю, настав її час. Аудіоопис запровадили на стадіонах Києва, Харкова, Донецька і Львова, де відбувалися всі футбольні матчі.

В столиці тифлокоментар для незрячих став звичною послугою для вболівальників під час проведення найзнаковіших футбольних матчів. Втім, пандемія коронавірусу і повномасштабне вороже вторгнення внесли свої корективи. Вболівальникам на стадіони тепер – зась. Але залишити без футболу тих, хто завдяки тифлокоментаторству може «подивитися» матч, ми не могли. Тому ми продовжуємо коментувати протистояння на радіо «Гомер» інтернет-радіостанції УТОС (Українське товариство сліпих).

Варто сказати, що аудіопис футболу й не тільки, це моє захоплення ще зі студенства. Я навчався в Києво-Могилянській академії на соціальній роботі і любив футбол. Згодом вирішив, що ці хоббі, так би мовити, можна поєднати. Для цього я почав шукати себе у різноманітних проєктах з людьми з інвалідністю.

Любомир Покотило під час аудіопису

«Вони бачать моїми очима»

Україні бракує досвіду в аудіописі. Щоби навчитися якісно передавати словами те, що відбувається довкола, я перейняв закордонний досвід, аби згодом застосувати його на Батьківщині. Навчався аудіоопису в австрійських колег, у Києві, Варшаві, також мав спецкурс у Лондоні. 

Закордоном, наприклад, у Великій Британії чи Австрії, доступність культурного продукту взагалі гарантується законом. І більшість театрів, музеїв чи інших культурних інституцій у тих країнах забезпечує глядачів з порушеннями зору відповідними послугами. Але зрушення є і у нас. Окрім аудіопису футболу, у 2019 році з’явився документальний фільм про життя незрячих в Україні — «Вдивляючись у темряву», режисера Сергія Волкова. Для стрічки, яка розповідає історію ветерана Віталія Галіцина, який втратив зір на війні і тепер пристосовується до нового життя, текст готував я.

Колись, під час навчання з тренерами, у мене виникло запитання: чи можна у коментарі використовувати слово «бачать», адже глядачі незрячі. Тренер відповів: «Звісно, можна, адже саме вашими очима вони й «бачать».

Театральні вистави для незрячих

Футбол, кіно – озвучувати навчилися. А як щодо театру? Театр – це місце з потужною візуальною складовою. Часто актори користуються звуками, мімікою, жестами і аж ніяк не словами. Хіба можна зробити так, щоб ті, хто не можуть, побачили дійство, яке відбувається на сцені?

З’ясувалося, так. Можна. Кілька років тому ми вирішили спробувати і тестово озвучили першу виставу «Легені» в Театрі на Печерську. Пізніше нас півдтримав Український Культурний Фонд і втілити у життя вдалося проєкт «Доступний театр для слабозорих та незрячих глядачів» у трьох київських театрах: у тому ж Театрі на Печерську, в Молодому театрі та Київській опері.

Звичайно, з початку коментувати вистави було трохи боязко, але все починається з малого. Тут важливо підготуватися. Налаштувати співпрацю з представниками театрів, акторами, режисерами, тестування з людьми, які не бачать. І, звісно, копітка праця над текстом аудіоопису. Найголовніше – не говорити зайвого. Зі складнощів, наприклад, у одній з вистав, крім гри акторів, на сцені були відеоефекти – їх описати не просто.

Фрагмент з вистави, яку озвучив Любомир Покотило

Акт перший. Підготовка.

Перше, що потрібно зробити – це підготувати текст аудіоопису вистави. Її потрібно побачити і відчути. Акторська гра завжди на найвищому рівні, ми не можемо відставати. Текст готуємо разом з колективом театру і нашими редакторами, а акторів інколи просимо розтягнути сцену, додати більше пауз, щоб встигнути все описати.

Коли текст готовий і протестований, ми репетируємо разом з акторами –  онлайн по відеозв’язку проганяємо усі репліки. Коментатору потрібне зручне місце, як правило, це рубка для інженерів. Звідти добре видно сцену і чути, що там відбувається. А глядачі отримують приймачі з одним навушником, і коли вони сидять у залі, то одним вухом слухають виставу, а другим — текст, який лунає з мікрофона коментатора.

Рубка обладнана спеціальним пристроєм, його закупили в рамках проєкту – обладнання залишиться у театрах і працівники надалі зможуть ним користуватися. Навушники автономні, вони працюють і тримають заряд протягом кількох вистав. 

Глядачі з порушеннями зору користуються навушниками та приймачами

Акт другий. Дійство.

Коли глядачі вже на місці, я коротко розповідаю про історію театру, передісторію постановки, представляю головних дійових осіб, і описую сцену. Аудіоопис — це допоміжна функція, основне, це вистава, яку створив режисер і актори. Коментар допомагає глядачам зрозуміти, в яких костюмах актори, які декорації, що розташовано на сцені, як вони змінюються під час вистави.

Людина, яка не бачить або не зовсім добре бачить, не завжди встигає за режисерським задумом. Мові акторів перешкоджати не можна, тому я використовую паузи, щоби описати кольори, які використовуються на сцені, світлові ефекти. Все для того, щоб глядачам було зрозуміло, що поступово відбувається на сцені, і вони цілісно сприймали виставу. Також коментую міміку героїв, їхні рухи – це все, що незрячі відвідувачі не можуть сприйняти, але точно можуть “побачити” моїми очима.

Один проєкт завершили. Давайте наступний!

У 2021-му ми завершили проєкт в столиці. Свої результати представили на підсумковій конференції за участі 18 театрів України. І у нас зародилася ідея створити нові колаборації між театрами і запровадити послуги аудіоопису серед театрів у інших містах.

Для проєкту ми обрали три міста: Рівне, Вінницю та Хмельницький. Іван Педорук, директор Вінницького музично-драматичного театру, Андрій Ковальчук, керівник Хмельницького театру імені М. Старицького та Володимир Петрів, очільник Рівненського музично-драматичного театру й керівниці літературно-драматургічних частин швидко взялися за роботу.

У межах проєкту «Запровадження послуги аудіоопису в обласних театрах Вінниці, Рівного та Хмельницького, який відбувається за підтримки Українського культурного фонду, ми підготували 12 інклюзивних. У кожному місті по 2 вистави. У Вінниці – про Квітку Цісик (ця вистава уже відбулася), а друга – про Марусю Чурай. У Рівному – дві комедії. «Вечеря з диваком» (уже зіграли) і «Мартин Боруля». А в Хмельницькому у нас була вже сучасна постановка Кайдашів і комедія «Божевільна ніч або номер 13».

Оскільки чотири вистави уже відбулися, маємо перші відгуки. Здебільшого,  позитивні. Але й маємо те, що варто покращити. Деякі відвідувачі казали, що деколи музика гучніша за текст коментатора, хтось попросив голосніше говорити, а хтось більше описати якогось героя. Все це ми врахуємо у наступних виставах.

Фрагмент з вистави, яку озвучив Любомир Покотило

Тренінги та семінари для співробітників театрів

Ми проводили зустрічі наживо у кожному з театрів, і далі продовжуємо працювати онлайн – розбираємо кожну з вистав, щоби підготувати дві постановки, які вже матимуть готовий текст аудіоопису. Хочеться, щоб надалі представники театрів працювали над коментуванням інших вистав, аби якнайширше представити їх глядачам з порушеннями зору.

Наш проєкт багатокомпонентний. Ще на початку наш консультант з питань безбар’єрного середовища Євгеній Свєт провів практичні семінари в кожному з театрів і інструктаж для персоналу. Колективи могли проаналізувати доступність їхніх закладів культури. Розглядали також способи та техніки супроводу людей з порушеннями зору. Тепер всі працівники театрів знають, як працювати з такою аудиторією, як коректно  надати послугу, коли вони приходять до театру, як їх супроводити, скажімо, до місця у залі, до буфету, до гардеробу.

Також ми видали пам’ятку для працівників закладів культури щодо службової комунікації з людьми з інвалідністю. Називається «Доступний театр», авторка Юлія Патлань.

Екскурсія на дотик перед виставою

Окрім тренінгів, наші експерти проводять моніторинг архітектурної доступності приміщень театрів, досліджують наявні бар’єри і надають консультації театрам, щоб їх усунути. І ще один важливий елемент нашого проєкту – це екскурсії на дотик перед однією з вистав. Глядачі можуть доторкнутися до реквізиту, костюмів, декорацій, розміщених на сцені, й відповідно, мати більше уявлення потім під час вистави, що відбуватиметься на сцені.

Таке ми вже робили в київських театрах, і людям було дуже цікаво доторкнутися до того, що потім вони «бачать» на сцені за допомогою аудіоописового коментатора. Проєкт у регіонах має завершитися до кінця жовтня, десь у вересні вже відбудуться такі екскурсії за лаштунки театрів.

Ще про один напрямок роботи – це цифрова доступність. Все більше і більше ми користуємося онлайн-сервісами в повсякденному житті. Тому наш спеціаліст проаналізує кожен із сайтів театрів і застосунки. Аби весь процес був інклюзивним — щоб незрячі відвідувачі могли безперешкодно дізнатися про репертуар, придбати квитки, спланувати свій візит і врешті відвідати обрану виставу.

Альтернатива – це про доступність

Послуга аудіоопису є в деяких театрах Києва, Львова та Харкова. Вінниця, Хмельницький та Рівне підхоплюють цю ініціативу, адже для кожної культурної події має бути можливість скористатися альтернативним форматом.

Запровадження послуги аудіоопису дає можливість не тільки театрам стати більш доступними, але й змогу глядачам з порушеннями зору бути більш соціалізованими, разом з усім залом глибше переживати емоції, насолоджуватися виставою. Директор Хмельницького обласного академічного драматичного театру зауважив, що з війни повертаються воїни з порушеннями зору. Може, вони соромилися б ходити на вистави, а з аудіоописом зможуть активніше відвідувати театральні прем’єри.

Загалом, щоб залучити незрячих глядачів, ми комунікуємо з групами за інтересами, УТОС (Українське товариство сліпих) у містах. Зауважу, що люди з порушеннями зору і так ходять на вистави, але тепер — з більшою зацікавленістю, бо мають додаткову опцію. 

Суспільство

Світ обирає made in Ukraine: Мадонна, Бейонсе, Селін Діон у виробах цих 10 брендів

Опубліковано

Українські дизайнери — вже давно не новачки на світовій модній арені. Їхні колекції з’являються на червоних доріжках, у фотосесіях глянців і на сценах найгучніших шоу. Від Мадонни до Кендалл Дженнер, від Адель до Ганни Ваддінгем — знаменитості обирають одяг та аксесуари з биркою Made in Ukraine не лише за стиль, а й за сміливу позицію. 

У цій добірці від ШоТам — українські бренди, які стали частиною глобальної модної мови.

Ruslan Baginskiy

Український бренд головних уборів Ruslan Baginskiy стрімко здобув популярність серед світових знаменитостей. 

Белла Хадід та Кая Гербер з’явилися в його кепках на Тижні моди в Нью-Йорку, що привернуло увагу модної спільноти. Мадонна обрала капелюх бренду для фотосесії у Vogue Italia, а V з BTS носив солом’яне канотьє в кліпі «Butter». 

Белла Хадід на Тижні моди. Фото: Vogue

Розе та Ліса з BLACKPINK також з’явилися в аксесуарах Ruslan Baginskiy у відео «Ice Cream».

Руслан Багінський активно підтримує українське підприємництво та культуру, зберігаючи виробництво в Україні та залучаючи до роботи місцевих майстрів. У 2023 році дизайнер отримав престижну премію ANDAM у категорії «Аксесуари». 

FROLOV

FROLOV — український бренд, заснований у 2015 році в Києві Іваном Фроловим, що поєднує кутюрні техніки та провокаційну естетику. 

Серед іноземних знаменитостей, які обирають FROLOV, — Бейонсе, яка виступала в сукні бренду на відкритті готелю Atlantis The Royal у Дубаї, Дженніфер Лопес, Дуа Ліпа, Doja Cat, Сабріна Карпентер, Ріта Ора, Megan Thee Stallion, Ліса з BLACKPINK, Кайлі Міноуг, Хлої Кардаш’ян, Кеті Перрі, Сідні Свіні, Медісон Бір, Гвен Стефані та Надя Лі Коен.

Бейонсе на виступі. Фото: інстаграм art8amby

Бренд зберігає виробництво в Україні, незважаючи на складні умови воєнного часу. Під час відключень електроенергії команда FROLOV продовжувала працювати, використовуючи генератори та шиючи вручну, щоб вчасно завершити замовлення для таких клієнтів, як Сем Сміт.

Ksenia Schnaider

Бренд Ksenia Schnaider, який у 2011 році заснувало подружжя Ксенії та Антона Шнайдерів, став відомий у світі завдяки нестандартному підходу до дизайну й екологічному виробництву. Особливої слави бренд набув після того, як у 2016 році випустив джинси demi-denims — щось середнє між штанами й спідницею, — які виглядають дуже незвично. Ці джинси швидко помітили світові зірки.

Серед тих, хто носить Ksenia Schnaider, — Белла Хадід, яка не раз з’являлася в «демі-денімах», Селін Діон, що вдягала асиметричні штани в Парижі, та Дуа Ліпа, яка виступала в речах бренду на сцені.

Селін Діон в джинсах від Ksenia Schnaider. Фото: Backgrid

Крім того, у 2023 році бренд випустив капсульну колекцію, що символізує творчість в умовах війни. 

Bevza

Bevza — український бренд, який у 2006 році заснувала дизайнерка Світлана Бевза в Києві. Її стиль — мінімалізм і прості лінії, але з глибокими посиланнями до української культури. Наприклад, у колекціях часто можна побачити мотиви калини чи колосків пшениці.

Бренд носять світові знаменитості: Софі Тернер виходила в комбінезоні Bevza на своє весілля в Лас-Вегасі, Дженні з BLACKPINK знімалася в його сукні для Elle USA, Емілі Ратаковскі вибирала Bevza на Тижні моди в Мілані, Дакота Джонсон дефілювала в сукні на червоній доріжці в Марракеші, а Белла Хадід носила топ і штани бренду під час своїх виходів.

Софі Тернер у комбінезоні від Bevza. Фото: інстаграм акторки

Після початку повномасштабної війни бренд не переїхав за кордон, а залишив виробництво в Києві. Світлана Бевза також запустила благодійний проєкт: разом з Mastercard створила прикраси з мотивом калини, а всі гроші з продажу пішли на допомогу дітям, постраждалим через війну.

Sleeper

Sleeper — український бренд, який у 2014 році заснували Катя Зубарєва й Ася Вареца. Вони придумали «піжаму, яку можна носити і вдома, і на вечірку», й ця ідея швидко підкорила світ — їхні костюми з пір’ям і легкі сукні залюбки носять зірки.

Марго Роббі обрала рожевий костюм Sleeper для промо-туру фільму «Барбі», Кейт Мосс гуляла в піжамних штанах з пір’ям, а Ванесса Гадженс святкувала день народження в сукні бренду.

Марго Роббі в костюмі Sleeper. Фото: Ерік Шарбоно

Після початку великої війни виробництво тимчасово переїхало за кордон, але команда швидко повернулася до Києва, щоб підтримати своїх працівників.

Guzema Jewelry

Guzema Jewelry — український бренд прикрас, який у 2016 році заснувала Валерія Гузема. Вона керується мінімалізмом і простими, але дуже витонченими формами зі справжнього золота й діамантів. У своїх колекціях бренд часто посилається на українську культуру — наприклад, у серіях Freedom і Spadok.

Прикраси Guzema носять не тільки в Україні. Кім Кетролл, Ганна Ваддінгем і Кетрін Винник з’являлися у виробах бренду на подіях і фотосесіях. Guzema також мали колаборацію з флористкою Софією Морено-Бунге, яка працювала з Gucci та Chanel.

Ганна Ваддінгем з’явилася в прикрасах Guzema під час фіналу Євробачення 2023. Фото: інстаграм бренду

Після початку війни бренд продовжив працювати в Києві й запустив свій благодійний фонд, щоб допомагати українським дітям, які постраждали через війну.

Vita Kin

Vita Kin — український бренд, який перетворив традиційну вишиванку на модний у світі хіт. Заснований дизайнеркою Вітою Кін, бренд поєднує вишивку з сучасним кроєм, створюючи яскраві лляні сукні.

Демі Мур одягнула сукню Vita Kin для світського заходу в Лос-Анджелесі, підкресливши її етнічний стиль. Діта фон Тіз з’явилась у вишиванці бренду на виставці фотографій. Вокалістка гурту Florence and the Machine Флоренс Велч виступила в сукні від українців.

Демі Мур в Vita Kin. Фото: інстаграм бренду

Усі вироби Vita Kin виготовляють вручну в київському ательє, приділяючи особливу увагу деталям та якості. Це не лише мода, а й спосіб зберегти українське ремесло та культуру.

Cultnaked

Cultnaked — український бренд одягу, заснований дизайнеркою Мері Фуртас у 2018 році. Він швидко став популярний завдяки сміливим і сексуальним образам, які поєднують комфорт і стиль. Зокрема, бренд відомий своїми шкіряними комплектами, блискучими сукнями та мініспідницями з шортами.

Кендалл Дженнер неодноразово з’являлася в одязі Cultnaked — наприклад, в оливковому шкіряному комплекті під час вечірки в Лос-Анджелесі. Кайлі Дженнер також обирала вироби бренду для своїх образів. Аріана Ґранде носила штани Cultnaked у фотосесії для свого синглу «POV».

Кендалл Дженнер у костюмі від українського бренду. Фото: інстаграм Komodo Dallas

Бренд активно підтримує українське виробництво, виготовляючи свої колекції у Львові.

Oksana Mukha

Oksana Mukha — український бренд весільних і вечірніх суконь, який зʼявився у Львові ще в 1991 році. Його знають у світі завдяки розкішній вишивці, фатину, шовку і паєткам — усе шиють вручну, і виглядає це дуже ефектно.

Сукні бренду носять не тільки наречені, а й світові знаменитості. Бланка Бланко була в яскравій блискучій сукні Oksana Mukha на червоній доріжці «Оскара». Акторка з The Last of Us Мерл Дендридж обрала смарагдову сукню бренду для прем’єри. Керрі Андервуд співала на сцені American Idol у ніжній сукні з тюлю. Навіть Міс Японія 2025 була у вбранні Oksana Mukha на конкурсі краси.

Міс Японії Марина Ішакова в сукні від Oksana Mukha. Фото: інстаграм Марини Ішакової

Бренд продовжує працювати з України та підтримує ЗСУ через благодійні проєкти.

Etnodim

У 2023 році український бренд Etnodim в межах ініціативи UNITED24 створив унікальні вишиванки для амбасадорів платформи. Серед них були канадська акторка Кетрін Винник, американський актор Лієв Шрайбер, французький режисер Мішель Хазанавічус та інші. Кожна вишиванка була натхненна регіоном України, що пов’язаний з походженням зірки.

Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник у вишиванці від бренду Etnodim. Фото: UNITED24

Ці вишиванки були створені не лише як модні елементи, а й як символи підтримки України під час війни. Другі екземпляри кожної сорочки розігрували серед донорів, щоб зібрати кошти на відбудову школи в селі Бузова на Київщині, зруйнованої під час бойових дій.

Читати далі

Суспільство

Український кардинал Микола Бичок може стати новим Папою Римським

Опубліковано

Кардинал Української Греко-Католицької Церкви Микола Бичок долучиться до виборів нового Папи Римського. Він є одним із 135 кардиналів віком до 80 років, які можуть брати участь у виборах.

Про це розповів Микола Бичок, передає «Еспресо».

Про Миколу Бичка

Микола Бичок народився 13 лютого 1980 року в Тернополі. 15 січня 2020 року Папа Франциск призначив його Єпархіальним Єпископом Української Католицької Єпархії Святих Петра і Павла в австралійському Мельбурні.

7 грудня 2024 року Микола Бичок став кардиналом Святої Римської Церкви під час церемонії у Базиліці Святого Апостола Петра у Ватикані. Він є Єпархом Мельбурнської єпархії для українців католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії.

Читайте також: Українські військовополонені почали отримувати листи від рідних, що були відправлені у березні

Коли відбудеться конклав

Вибори нового Папи Римського розпочнуться 7 травня у Ватикані. Таке рішення ухвалили під час закритої зустрічі кардиналів, що відбулася після похорону Папи Франциска.

Всього до таємного конклаву допустять 135 кардиналів, які представляють різні країни світу. Вибори відбуватимуться у традиційній формі за зачиненими дверима Сикстинської каплиці.

Нагадаємо, що українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.

Фото обкладинки: сайт УГКЦ

Читати далі

Суспільство

Військові привезли сину загиблого побратима кошеня з фронту (ВІДЕО)

Опубліковано

Кішка, яка жила на передовій разом з українськими військовими, народила кошеня наступного дня після загибелі Вадима Барланицького. Побратими дали кошеняті позивний загиблого захисника та передали його синові.

Про це повідомила Котова Яна у TikTok.

Тато хлопчика — сержант Вадим «Вадо» Барланицький, який служив у 1-й окремій танковій бригаді. Він захищав Україну з 2014 року, брав участь у боях на Донеччині, Луганщині та боронив Чернігів.

Вадима нагороджували відзнакою «За оборону Запоріжжя». Він загинув під час штурму ворожих позицій 20 липня 2023 року поблизу села Мала Токмачка на Запоріжжі

Читайте також: Іграшковий кіт Херсон допомагає новобранцям 151-ї ОМБр стати командою (ФОТО)

@kotovayanaa

Щоразу коли передивляюсь це віде,плачу…Адже син чекав цього кота 9 місяців бо з передової хлопців ніхто не відпускав…І нарешті він в нас…Дитина щаслива,адже зʼявився такий пухнастий друг,якого так сильно любимо♥️#зсу #україна #рекомендации

♬ оригинальный звук – ARKUSH

Нагадаємо, що з окупації врятували юнака, якому загрожувала мобілізація в армію рф.

Фото обкладинки: kotovayana/TikTok

Читати далі

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо6 днів тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство1 тиждень тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура2 тижні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...