Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

NewСхід

«В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти досліджують стан водойм

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.

Проблема з неякісним водопостачанням на Донбасі була завжди, але свого піку вона досягла після початку війни у 2014 році. Затоплені шахти, забруднення з боку окупованих територій, розірвані міни — все це впливає на стан води, яку п’ють на сході країни. Фахівці пов’язують хвороби серця і кишківника, зокрема, і з вживанням неякісної води. Попри важливість цієї проблеми, держава зараз не проводить фахових досліджень стану водойм. Однак цим все ж займаються громадські моніторинги, наприклад, простір «Друкарня» у Слов’янську. Також цю тему досліджують професійні екологи, як от Максим Сорока. Як саме на Донбасі намагаються добитися чистої води, у чому бачать причини забруднення водойм та навіщо перевчають мешканців ловити рибу, читайте в матеріалі.

Максим Сорока
Максим Сорока

професійний еколог, науковець, фокусується на оцінці форм та методів моніторингу стану довкілля

Пити брудну воду — це тягар для здоров’я

Я сам родом із Дніпра, мій фах — екологічна безпека. У своїй роботі я поширюю екологічні знання, зокрема про різні форми й методи моніторингу стану довкілля. Як професійний еколог і науковець я постійно консультую різноманітні громадські організації в Україні, які фокусуються на оцінці впливу різних чинників на довкілля. Останні три роки я активно присвячую свій час саме допомозі локальним ініціативам, відстеженню стану водних ресурсів і повітря.

На основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні розробили хронічно-допустимі концентрації забруднювальних речовин у різних водах. Адже чим гіршої якості воду ми п’ємо, тим більший тягар для здоров’я собі створюємо і цим самим забираємо кілька років свого життя. Для східних областей України — Донецької та Луганської, частини Харківської та Запорізької — характерними є збільшений солевміст у воді. Вживання такої води фахівці пов’язують із хворобами нирок і серцево-судинними захворюваннями. Також ми бачимо збільшення в водах цих регіонів сполук нітрогену та азоту — вони також негативно впливають на наше серце, а ще на кишково-шлунковий тракт.

Офіційно вода — чиста, але щось тут не так

На сході України проблема з неякісним та недостатнім водопостачанням була завжди. Якщо об’єднати території Донецької та Луганської областей, то на них припадає всього 1,3% всіх річок України. Це пов’язано як із природними чинниками, так і з розвитком людства та його діяльністю. Громадянам завжди потрібна була вода. Вони її інтенсивно використовували й не думали, що коли копали шахти та будували підприємства, то нищили ось цей малий відсоток води, який природа все ж таки їм подарувала.

Важко визначити пік цієї проблеми, тому що систематичний моніторинг за радянських часів взагалі не проводили на території Донбасу. А вже за часи незалежної України основна частина водних ресурсів у цьому регіоні відносилася до помірно забруднених категорій. Якщо аналізувати стан води за останні десять років, то питання якості дійсно є дуже гострим. Зараз вода на Донбасі, за офіційними даними, відноситься до помірно або слабо забрудненої. Пік проблеми з якісним водопостачанням почався після анексії Криму і початку війни на сході України. З’явилася значна кількість неконтрольованого забруднення, яке тепер поширюється іншими територіями.

Протокол громадського моніторингу водних ресурсів

Водночас державні статистичні дані, особливо за останній рік, показали різке нічим не з’ясоване покращення стану стічних вод. Наприклад, порівнюючи дані 2017 і 2019 років вода офіційно стала прямо чиста. Екологи та наукові дослідники, що працюють на Донбасі, не можуть пояснити причину, тож до цих даних є багато питань. Якщо бодай переглянути соціальні мережі, люди торік масово поширювали фотографії з погіршеним станом води, цвітінням. Були й регулярні випадки, коли ґрунтові води в колодязях взагалі зникали. Особливо це стосується сіл, де люди досі не мають централізованого водопостачанням.

Екологам доводиться бути в ролі екстрасенсів

Зараз на Донбасі якість води оцінюють за чотирма річками: Сіверський Донець, Кривий Торець, Сухий Торець і Бичок. Переважно всі вони мають збільшений вміст заліза, марганцю, міді, нікелю, азоту, фосфору та нітрогену. Найбільше воду забруднюють промислові та комунальні підприємства. Перші вже не зобов’язані звітувати перед державою про свої викиди, тому, за офіційними даними, нібито нічого не забруднюють. Тобто, останні два роки екологи як екстрасенси можуть лише здогадуватися, наскільки сильно заводи забруднюють воду, та аналізувати за даними старіших періодів.

Поганий вплив на воду відбувається і через сільське господарство. Дедалі більше у ґрунт вносять різноманітні шкідливі добрива. Саме з цим пов’язують збільшення вмісту фосфору та нітрогену в воді. Окремою проблемою для населення регіону східної України є те, що мінералізовані шахтні води без контролю та очищення скидаються в поверхневі водойми. Забруднюють воду і самі люди, але тут ступінь впливу важко оцінити — він залежить від конкретного міста.

Через військові дії псується вода, яку ми п’ємо

На якість води безпосередньо вплинула і війна на Донбасі. З цього приводу є багато досліджень та різних доповідей. Науковці та експерти ОБСЄ теж кажуть, що є зв’язок між якістю води та бойовими діями, а ось держава каже, що немає. В першу чергу я бачу, що на непідконтрольній території зараз скидається багато шахтних вод. Також є багато затоплених шахт. Якщо вони заповнюються водою, то вода починає інтенсивно розчиняти все те, що знайшла в цій шахті — що матінка-природа 100 років тому там сховала. І від цього, до речі, в першу чергу страждають не централізовані джерела водопостачання, а колодязі й інші місця, де люди п’ють воду.

Співробітники громадського простору «Друкарня» досліджують стан водойм у Слов’янську

Також варто враховувати, що Донецька і Луганська області мають пов’язані водні ресурси. І, звичайно, водойми не йдуть вздовж лінії зіткнення. Неможливо зараз точно визначити, чи забруднюють річки з боку окупованих територій, а потім вже це потрапляє на підконтрольні. Ще один момент — за останні п’ять років відбулося винищення великої кількості лісових масивів, насаджених на території Донбасу. Їх же садили не просто так, а щоб вони затримували й природно очищували воду. Зараз багато лісів спалені, знищені та вирубані, особливо на непідконтрольних територіях. Через це йде погіршення якості води загалом.

Не варто забувати й про відтермінований вплив на воду Донбасу внаслідок вибухів значної кількості снарядів. Всі вони містять сполуки важких металів, і там повна таблиця Менделєєва. Після обстрілів усе це потрапляє у ґрунти, а через них у воду. Я б це назвав бомбою уповільненої дії — все, що розірвалося і потрапило в ґрунт, поступово окисниться, розчиниться, піде нам у воду, а потім в їжу. І, знову ж таки, це матиме наслідки у вигляді хвороб, зокрема впливатиме на генетику людей.

В активістів увірвався терпець — вони вже самі перевіряють воду

Дуже важливо контролювати забруднення води й вирубку лісів на окупованих територіях, але це дуже важко робити. Моніторингових місій туди не допускають, вчені бояться їхати, а правдивих даних від так званих представників цих територій просто немає. Що стосується підконтрольної частини Донбасу, і тут з моніторингом не все гаразд. Дані стосовно викидів у стічні води мають надавати самі підприємства, і ми маємо їм вірити. Іноді цифри бувають просто парадоксальні.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

На допомогу в цьому приходять додаткові джерела моніторингу від громадськості. Наприклад, у Слов’янську цим займається осередок громадянського простору «Друкарня». Хоча такі організації переважно досліджують природні води, тобто, вже після розбавлення стічних вод природними. І дані, які вони отримують, дійсно не збігаються з тими, які вказують на заводах. Ось чому по всій Україні розвиваються незалежні форми моніторингу — тому що у громадськості вже увірвався терпець, і рішень від держави вже ніхто не чекає. Розвивати власні лабораторії — це нормальний шлях.

Чистимо воду фільтрами та купуємо в «будках»

Якість води в крані, в першу чергу, залежить від систем водопостачання, тому що на станціях можуть подавати якісну воду, а потім вона стає вже ніякою. Раджу громадянам, які сумніваються в тому, що вода — чиста, поставити собі додатковий фільтр. Також це можуть бути індивідуальні системи доочищення води або перехід на доочищену воду винятково для пиття. Але варто розуміти, що якісне очищення потребує грошей. Я собі поставив таку систему, і на місяць вона мені обходиться у приблизно 3-5 тисяч гривень, також додатково потрібно витрачати по тисячі щомісяця на заміну картриджів. Оскільки це недешеве задоволення, є й альтернативний шлях. Чи не в кожному районі є іонообмінні автоматичні системи, так звані будки, де можна собі на тиждень закупити дійсно чистої води для пиття. Тоді на місяць родина витрачатиме на воду приблизно 300-360 гривень.

Співробітники громадського простору «Друкарня» досліджують стан водойм у Слов’янську

Також людям варто почати менше витрачали мийних засобів, у першу чергу, хімічних. Це все зливається в воду, і потім її очистити просто неможливо. Очисні споруди, які були запроєктовані в далеких 50-х, коли таких шампунів, масочок та іншої хімії ще не було, зараз не можуть очищати від цього воду. Що стосується нецентралізованих систем, можна встановлювати фільтри прямо в колодязі, хоча такі системи не з дешевих.

А ось громадським організаціям варто продовжувати контролювати якість води, розвиватися далі, адже ми маємо бачити реальну ситуацію. Ці дані мають стати публічними, щоб на них звернула увагу держава. Тільки після розвитку громадського моніторингу влада почне створювати свої спостереження, щоб мати дані на противагу наявним. Інспекція почне розбиратись із забруднювачем тільки тоді, коли буде чіткий запит від населення. Нам варто переходити на євростандарти моніторингу повітря, щоб чітко усвідомлювати, яка в нас ситуація і як її покращувати.

Капіталіна Каплан
Капіталіна Каплан

екоактивістка, співробітниця громадського простору «Друкарня» у Слов’янську
«Друкарня» регулярно проводить місцеві, регіональні, національні та міжнародні заходи, щоб посилити громадянську та екологічну активність людей, підвищити їхню обізнаність з екологічних проблем

З кранів слов’янчан тече іржава вода

Я живу в місті Слов’янську, це досить таке зелене місто, перетнуте різними річками. Воду нам подає компанія «Вода Донбасу», і наче добре її очищає. Але вона проходить через старі комунікації, іржаві труби, які від 50-60-х років ніколи ніхто не замінював. Тому вода стає просто непридатною для пиття — люди бачать, що в неї там коричнуватий колір. Та й загалом ми постійно спостерігаємо якусь сумну ситуацію у наших водних об’єктах. Вони засмічені, люди та підприємства постійно щось туди намагаються скидати, аби їм легше жилося.

Й от ми як активні мешканці вирішили спробувати щось зробити в цьому напрямку, якось поліпшити ситуацію. Тому два роки тому створили громадський простір «Друкарня», де, серед іншого, робимо акцент на екологічному напрямку. Люди постійно приходили до нас, ділилися якимись своїми переживаннями, і ми разом думали, як це можна вирішити. Наприклад, жінка з одного мікрорайону розповідала, що річка поруч з її помешканням торік дуже пересохла. Також зверталися люди з іншого району, які переймалися, що в озера скидають промислове сміття. Ми сформували собі коло екоактивістів, зробили групу у Facebook, аби підтримувати один одного, обмінюватися думками про те, як розв’язати екологічні проблеми міста.

Містяни ловлять рибу в найбруднішій водоймі… і продають

У нас були досить різні проєкти, виходячи з потреб громади. Наприклад, ми робили невеличке дослідження якості стічних вод до нашого слов’янського водоканалу. Ми дізналися, що це ніхто не контролює. Так, у місті є лабораторія, але вода дуже застаріла і не може виявити всіх забруднювачів. Ми з організацією робили опитування мешканців стосовно того, який відсоток людей користуються водою з крана, а хто фільтрує додатково чи купує. З’ясувалося, що 63% населення для харчових потреб не використовують воду з крана. І все це через те, в якому стані вона до них потрапляє.

Одна з річок у Слов’янську

У Слов’янську є досить багато річок, найбрудніша з яких — Колонтаївка. І хоча місцева влада це визнає, вона жодним чином не намагається покращити її стан, бо ця річка, мовляв, найменша. Але ж вона наповнює Казенний Торець, а звідти йде в Сіверський Донець — у головну водну артерію нашого регіону. Також ця річка проходить через місцевий природний заповідник, де дуже багато рідкісних птахів. Ми регулярно збираємо активістів і думаємо, що з цим робити.

Ми вирішили досліджувати стан води в цій річці, тому що люди дуже за неї хвилюються. Вона прямо змінює свій колір: стає то біла, то якась голуба, то ще щось з нею відбувається. В Колонтаївці люди масово ловлять рибу, їдять і продають. Містяни наче й знають, що ця річка брудна, але їм байдуже. Мовляв, наші діди їли цю рибу, і ми будемо її їсти. Хоча коли ті діди її їли, вода була чистою. Маючи результати дослідження, ми зможемо спробувати переконати людей, що є небезпека від цієї води. Також, можливо, це стане першим кроком для місцевої влади, щоб почати щось робити.

Познайомимо з брудом у річці через фільм

Спочатку ми прийшли до місця, де вода в річці Колонтаївка виходить із під землі. Потім дослідили її посередині, де вона вже сильно забруднена. Її колір — страшенний, це вже не водойма, а просто якісь хімікати. А потім перевірили й місце, де вона впадає в Казенний Торець. Ми з активістами написали проєкт «Екопатруль». Його суть у тому, що ми з нашим приладом, який перевіряє доочищену воду, плануємо детально дослідити цю річку. Завдяки аналізу перевіримо стан води, визначимо всі можливі причини викидів. А потім — знімемо невеличкий фільм про її існування, історичну назву, важливість для нашого міста і про те, як люди все ж таки на неї впливають. Ми вже звернулися до експертів, щоб вони нам у цьому допомогли. Єдиний вихід розв’язання проблеми — створення власних лабораторій і дослідження стану води, щоб можна було владі показати реальні цифри та результати.

Також ми зробили звіт на 40 сторінок стосовно питної води — про водопостачання та водовідведення у Слов’янську. А зараз ще разом з активістами готуємо звіт про Колонтаївку стосовно впливу різних чинників на довкілля. Еколог Максим Сорока допоміг нам визначити місця, де потрібно взяти проби води. Таким чином ми встановимо, де саме водойма починає забруднюватися. Згодом підготуємо рекомендації для місцевої влади, як можна покращити цю ситуацію. Може в чиновників дійсно немає часу чи ресурсів, щоб зробити таке дослідження. Попередньо ми вже написали їм запити з питанням, коли їм вдасться очистити річку. Нам відповіли, що поки що коштів на це немає, однак обіцяють знайти у 2022 році. Сподіваємося, наші звіти та фільм зможуть їх переконати, що це дійсно актуальне й важливе питання.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Підтримай ШоТам

NewСхід

На сході України почала працювати мобільна соціальна служба

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Мобільна соціальна служба почала працювати у громадах Донеччини та Луганщини завдяки програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій Програми ООН з відновлення та розбудови миру.

Два спеціально обладнані автомобілі курсуватимуть віддаленими населеними пунктами у двох областях. Вони забезпечать рівний та інклюзивний доступ до соціально-психологічних послуг та допомоги у кризових ситуаціях людям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Мобільна соціально-психологічна служба діятиме на базі Донецького та Луганського обласних центрів соціальних служб. Завдяки цьому жителі громад отримають доступ до спеціалізованих соціальних послуг, спрямованих на розв’язання соціально-психологічних проблем.

Читайте також: Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати

Вразливі групи населення, особливо в громадах, розташованих уздовж «лінії зіткнення», отримуватимуть оперативну та своєчасну соціальну підтримку завдяки мобільній службі.

До основних функцій мобільної служби належать:

  • консультування – психологічна підтримка та екстрені кризові втручання психологів та соціальних працівників;
  • посередництво та медіація – допомога у врегулюванні конфліктів, веденні переговорів, опрацюванні шляхів та умов розв’язання конфлікту;
  • соціальна профілактика та реабілітація – надання допомоги з влаштування до притулку, соціально-психологічної реабілітації, зокрема неповнолітніх дітей;
  • інформаційна робота – проведення фахового інформування та консультування органів місцевого самоврядування з організації та планування соціальної роботи;
  • надання соціальних послуг тощо.

Голова Політичного відділу Посольства Канади в Україні Річард Колвін зазначив, що мобільна служба принесе користь широкій громадськості.

Виїзди обласної мобільної служби відбуватимуться на спеціально обладнаному автомобілі за графіком згідно з програмою соціального супроводу, у випадку планових візитів. Однак позапланові візити також здійснюватимуться на запити громад або в екстрених випадках у відповідь на звернення громад та мешканців.

Читайте також«Це моя свобода». Історія Христини Стефінів, яка опанувала ДЦП та стала топ-тренеркою з комунікації

Спеціально обладнані автомобілі мобільної соціально-психологічної служби було закуплено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

Нагадаємо, на Донеччині розробили мобільний додаток для надання послуг безробітним.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Донеччині капітально відремонтували дорогу «Добропілля-Лиман»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

В Донецькій області повністю відновили автошлях Т-05-14 «Добропілля-Лиман», на дорогу також нанесли розмітку.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору на фейсбук-сторінці.

Загалом капітально відремонтували 35,1 км дороги Т-05-14 «Добропілля-Лиман». Активно триває етап робіт з організації дорожнього руху: нанесення горизонтальної розмітки та влаштування дорожніх знаків.

Читайте також“Територія Донбасу може перетворитися на пустелю”. Як війна на сході впливає на ґрунти та що з цим робити

У рамках капітального ремонту було виконано комплекс робіт:
✅ відфрезеровано старого покриття;
✅ посилено основу дорожнього одягу;
✅ влаштовано два шари нового покриття;
✅ встановлено зовнішнє освітлення;
✅ перевлаштовано лінію електропередач;
✅ відновлено узбіччя та укоси;
✅ влаштовано дорожню розмітку.

До кінця 2021 року дорожники планують відновити близько 156 кілометрів доріг державного значення у Донецькій області.

Нагадаємо, на Миколаївщині ремонтують дорогу до бази відпочинку «Лугове».

Як ми повідомляли раніше, між Кропивницьким та селищем Нове зводять міст.

Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

Підприємці на Донеччині почали виготовляти «розумний одяг»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Східноукраїнський технокластер із Краматорська та швейне підприємство VELNA створили «розумний» одяг – куртку та жилет із підігрівом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

У перспективі підприємці планують виготовляти різний одяг із датчиками, які контролюватимуть стан здоров’я людини.

Після участі в тренінгу з розвитку міжкластерних кооперацій підприємці ІТ-галузі та швейної справи об’єднали свої зусилля. До проєкту долучилися представники громадської організації «Агенція зі сталого розвитку та інновацій» з Бахмута, яка допомагає підприємствам легкої промисловості Донецькій області впроваджувати інновації.

Так народився новий продукт – куртка з підігрівом. Перші моделі презентували у Києві на заходах DO Invest та виставці «Схід-Експо». Підприємці отримали запрошення відвідати зі своєю продукцією Об’єднані Арабські Емірати у 2022 році.

Такий смартодяг керується із мобільного додатку, надаючи людині інформацію про стан її здоров’я. У куртку зашиті термоелементи та вшитий блок регулювання нагріву, яким можна керувати з мобільного телефона.

Читайте такожБренд одягу Shkoura. Про верстат 18 століття, вивалювання у гірській річці та відмову від електрики

Також розробили мобільний додаток, який працює на програмному забезпеченні Android. Нове амбіційне завдання розробників – створити одяг, на якому буде близько десяти датчиків. Вони контролюватимуть температуру, тиск, пульс та інші життєво важливі показники людини. Усе це буде управлятися з мобільного телефона. Придбавши футболку, людина отримає безкоштовний мобільний додаток до неї.

Підприємці зацікавлені у виході зі своїм продуктом на ринки країн Європейського Союзу. Подібний одяг виробляють за кордоном, в Україні немає такого виробництва. Підприємці з Донеччини планують зробити смартодяг доступним для багатьох покупців.

Читайте такожУкраїнські бренди підкорюють Нью-Йорк. Що представляють дизайнери на цьогорічному Тижні моди

Нагадаємо, на Львівщині презентували проєкт Ecologica для підтримки екобрендів.

Як ми повідомляли раніше, українські дизайнерки популяризують сільське господарство через одяг.

Головне фото: facebook.com/ERAUkraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі