Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Власник доставки піци LA П’ЄЦ про те, як відкрити франшизу та заробити 1 млн грн вже за рік

РЕКЛАМНИЙ МАТЕРІАЛ

Опубліковано

Придбати франшизу — менш ризиковано, ніж відкрити особисту справу. Бізнес під ключ вже має інструменти для напрацювання клієнтської бази й налаштований маркетинг. Ми розпитали у співвласника служби доставки піци LA П’ЄЦ Романа Боднара, з якими ризиками стикаються власники сервісів доставки їжі та що потрібно для успішного запуску гастрономічного франчайзингу в Україні. 

Франчайзинг — це  така організація бізнесу, за якою компанія (франчайзер) передає певній людині чи компанії (франчайзі) право на продаж продукту і послуг цієї компанії.

<strong>Роман Боднар,</strong>“/></div><div class=

Роман Боднар

співзасновник франшизи всеукраїнського сервісу
доставки піци LA П’ЄЦ. З 19-ти років займається бізнесом.
Починав бізнес на відкладені кошти разом з друзями. 

Дитинство було скрутним: мама працювала двірником, а я допомогав

У бізнесі я починав з самих низів. Ріс без батька, тому в дитинстві з грошима в сім’ї було зовсім скрутно. Мама працювала двірником, а я в шість років, щоб їй якось допомогти, іноді прогулював школу й допомагав підмітати вулиці. Зате тоді мене звільняли з уроків фізкультури (сміється — ред.): 

“Ти вже на сьогодні позаймався активним спортом з мітлою у дворі”, — казали мені вчителі, адже знали, що я допомогаю. 

Тепер мама працює в LA П’ЄЦ кухаркою і готує салати. А я з того часу маю “пунктик” на чистоту. У нас на виробництві завжди порядок, адже особисто пильную за цим.

Коли трохи підріс почав пробувати себе у бізнесі. З 19-ти років розклеював банери вздовж доріг та трас. Справи йшли непогано і вже на перші зароблені гроші купив “Жигулі”. Так хотілось хоч якусь власну машину…! Проте награвшись з ним — продав, а натомість придбав авто, яке було більш зручним для розклейки оголошень. Тоді й почав самостійно займатися розклеюванням реклами. 

Згодом був інший бізнес — фарбували дахи. І досі є фотографії цих дахів в невідомих селах. Часто у відрядженнях їду повз них і згадую, як працював над деякими. А після пробував себе у бізнесі з виготовлення свіжовичавлених яблучних соків. Так почав наближатися до гастрономічної сфери. Як би це не звучало, проте люди завжди народжуються, помирають та хочуть смачно їсти. Однак цей бізнес не пішов, так як б я того хотів, бо залежав від сезонних фруктів.

І тоді почав думати про нову справу. Помітив, що люди починають більше цінувати час й не хочуть витрачати його на похід в ресторан. Більшість хоче, щоб їжу привезли додому. Тому зупинився на доставці — це перспективно. До того ж люди завжди будуть любити смачну піцу.

Заощадив кошти й об’єднався з друзями — так вийшов дружній бізнес

Кошти на відкриття першої доставки я назбирав з попереднього бізнесу. А першу доставку відкрив зі своїми друзями. Хтось з них мій однокласник, а хтось друг з часів тієї самої банерної реклами.

Тож я вигадав ідею, зібрав перевірених людей і ми разом відкрили доставку. Досі працюємо спільно і кожен відповідає за свій напрямок. Наприклад, я відповідальний за маркетинг та франшизу. А моя дружина віднедавна — СЕО компанії. Так у нас вийшов не просто бізнес, а сімейна та дружня справа, де ми навчилися розділяти роботу та особисті відносини.

Вийшов не просто бізнес, а сімейна та дружня справа. Фото: instagram.com/pizza_la_piec/

Мінус $80 тис, нахабні орендарі та затоплена кухня через дощі: як ми вчились бізнесу

Вчитися доводилось на власних помилках, які і досі весь час трапляються. Серед таких, є історія про те, як втратили великі гроші. Ми орендували приміщення не безпосередньо у власника, а у посередника. Це було державне приміщення, де ми вже зробили шикарний ремонт. Вклали в нього близько $80 тисяч. Пропрацювали там сім місяців, а потім нас попросили з’їхати протягом двох днів. У відповідь не могли нічого вдіяти, оскільки не додивились умови в самому договорі. Ми з’їхали, найняли юриста і наступні всі орендні договори дуже чітко перечитуємо.

Або ж коли орендували приміщення у Львові в підвальчику. За вартістю воно було дуже дешеве, адже знаходилось в спальному районі міста. А коли ми почали набирати обертів, орендатор вирішив і собі нажитися на цьому. Прийшов і каже: “Гроші є — платіть”. І підняв ціну в три рази. Переїжджати нам складно, адже муровану пічку не перевеземо та й в ремонт вже вклалися. Тому легше було згодитися на такі умови. Хоча людина на цьому не зупинилась і продовжує підвищувати вартість оренди. А коли підписували договір, також не звернули на це увагу. Тому зараз дуже серйозно підбираємо приміщення і орендатора.

У роботі з піцею є така особливість: як тільки на вулиці починається дощ, люди не хочуть виходити з дому й всі замовляють піцу. Тому для нас найкраща реклама — це погана погода.

А ще один провал був пов’язаний саме з цим. Через регулярні дощі наше цокольне приміщення у Львові затопило, а замовлень було багато. Тому наші майстри, разом зі мною, бо тоді ще не вистачало працівників, стояли майже до колін у воді й пекли піцу.

Піца з димком в автентичній печі й швидка доставка подобаються людям

Гості відзначають смак нашої автентичної піци. Й це не дивно, адже дров’яна піч додає піці іншого присмаку, й навіть чути трошки димку. Кожного року наприкінці вересня я їжджу на фестиваль піци в Неаполі. Там надихаюсь новими рецептами й цікавими поєднаннями. Важливим є й той фактор, що тісто на піцу потрібно місити руками. Як це роблять в Італії. Рукавички там не використовують, тим паче вони небезпечні. Коли у кухаря брудні руки, він інтуїтивно хоче їх помити. А на рукавичках збирається бруд, за яким складно слідкувати. Проте карантин вніс свої корективи — зараз працюємо виключно в рукавицях.

Дров’яна піч додає піці іншого присмаку, й навіть чути трошки димку. Фото: instagram.com/pizza_la_piec/

І хоча наша піца не найдешевша до нас все одно повертаються. Проте у різних містах ціни на нашу піцу відрізняються через різну купівельну спроможність. Наприклад, в Івано-Франківську чи Вінниці купівельна спроможність нижча за Львів, тому й вартість менша. Багатьом подобається наша швидка доставка та графік — ми працюємо цілодобово без вихідних й перші у Львові почали доставляти піцу найшвидше до 29 хвилин.

Людяний бренд: на день народження приїздимо з гітарою, а на карантині готували безкоштовну піцу для лікарів

У нас не тільки піца, ми прагнемо бути соціально активними та організовуємо кінопокази. Якщо у людини день народження приїздимо з гітарою і вітаємо її спеціально написаною піснею й жовтими кульками. Пам’ятаю, як приїхали вітати одного чоловіка. Йому на вигляд було десь років 50 і здавалось ніби він все життя працює на якомусь заводі. Він замовив піцу за акцією “День народження”. Пам’ятаю, що в той день була глибока осінь і довкола все здавалось сірим. Ми привітали його піснею й яскравими жовтими кульками, а він каже: 

“Можна я ці кульки відпущу в небо. Мене ще ніхто ніколи так круто не вітав. А потім, навіть, пустив сльозу. Неоціненно, коли отримуєш такий зворотний зв’язок від клієнтів”.

Також під час весняного піку на карантині ми дарували лікарям безкоштовну піцу. Вони натомість віддячували нам рукавичками й антисептиками, які були в дефіциті. Акція тривала 2-3 тижні і стала мега-популярною. Іноді, ми не встигали фізично навіть трубку взяти – через кількість замовлень. 

Якби на початку хтось допоміг хоча б з порадою — було б легше

Певною мірою ми діяли та будували бізнес інтуїтивно. Експериментували, ризикували та втрачали час та гроші. На цьому шляху час від часу траплялися люди, які підказували. Однак починати з нуля набагато складніше. Якби був постійний експертний супровід, було б простіше. Згодом ми подумали, що подібна ідея буде корисною й іншим, тому вирішили масштабуватися і створити власну франшизу. Ми хочемо розвиватися далі й маємо досвід, який готові розділити з нашими партнерами. 

Хочемо розвиватися далі й маємо досвід, який готові розділити з нашими партнерами. Фото: instagram.com/pizza_la_piec/

Для підприємців початківців відкрити франшизу набагато безпечніше — менше ризиків й завжди  допомога поряд. Лише у Львові у нас вже більше 80 тис. клієнтів, а також вже є франшизи у чотирьох українських містах.Так франчайзі отримує вже відомий бренд. Основні переваги в тому, що франчайзі отримує вже готову команду. Вона допоможе на будь-яких етапах, починаючи від оренди й ремонту та закінчуючи будівництвом пічки, маркетингом та навчанням персоналу. Виходить, що 80% операційної діяльності вже є.

Ще однією перевагою нашої франшизи є те, що не обов’язково мати досвід у ресторанному бізнесі. Тим паче сфера доставок різниться. Проте бажано мати досвід взагалі в бізнесі. Ми шукаємо не просто інвестиції для розвитку, а надійних керівників по всій Україні. Це можуть бути двоє партнерів, але вони повинні бути однаково включені в роботу, мати свою частку й рівномірно до неї мати власну відповідальність.

Умови франшизи — прості: бути чесним та відповідати за якість продукту

Для франчайзі головна умова — зробити дров’яну піч для випікання піци за нашим рецептом. У нас є майстри, які займаються їх будівництвом вже не в першому поколінні. І саме вони їздять нашими франшизами й будують печі. Ми не пропонуємо шукати своїх майстрів, адже пічка дуже важлива. Якщо зробити її неправильно, стінки печі можуть тріскатися й камінці потраплятимуть в піцу. Решту процесів ми допомагаємо організувати, а тим паче на перших етапах. Наприклад, маркетингова частина повністю на нас, а значить клієнти будуть. 

Також дійшли висновку, що можемо працювати лише з чесною людиною, яка зрозуміє настрій нашого закладу. Наприклад, потенційні інвестори з Одеси наполягали на тому, щоб сайт, call-центр та соцмережі були лише російською, пояснюючи це тим, що одесити не зрозуміють. Проте українська — це наша позиція. Звісно, якщо клієнт спілкується англійською чи російською, то ми відповідатимемо зручною для нього мовою. Проте за замовчуванням може бути лише державна мова.

А сам керуючий закладом повинен більше контролювати процес та відповідати за якість продукту. Коли запускається доставка, то більшість вважають цей бізнес простішим за ресторан. Проте це зовсім не так! З часом стає більше клієнтів і зазвичай за обсягами втрачається якість. Тому потрібен управлінець, який буде грамотним менеджером. 

Вартість франшизи окупиться вже протягом року 

Інвестиційний внесок LA П’ЄЦ складає $30 тис, а також паушальний платіж ще $10 тис. А після відкриття ресторану умови наступні: 5% від обороту — роялті та 5% — маркетингові платежі. За ці гроші ми проводимо щомісячні аудити франчайзі, надаємо будь-які консультації та відповіді на всі запитання. Всі кошти переважно йдуть на ремонт приміщення, обладнання, зарплату кур’єрів й будівництво печі. Вже з другого місяця заклад стане самоокупним, а окупність інвестицій відбудеться через вісім місяців. 

Наші партнери отримують повний пакет послуг

Ми надаємо повну маркетингову підтримку, проводимо навчання для персоналу у Львові та приймаємо дзвінки у власному call-центрі, який обслуговує клієнтів зі всієї України. Саме через нього та корпоративний сайт ми обробляємо замовлення. Також ведемо сторінки у соціальних мережах. Наприклад, людина з Вінниці замовляє піцу через сайт і оператор call-центру у Львові телефонує і підтверджує замовлення. Одночасно це замовлення вже готують на виробництві у Вінниці. 

Найбільше проблем виникає під час запуску, але ми допомагаємо

Зазвичай, найбільші труднощі виникають на етапі запуску, оскільки на початку відбувається налагодження зв’язків з підрядниками. Крім цього необхідно знайти та навчити працівників. Хоча ми допомагаємо й навчаємо весь персонал, починаючи від адміністраторів і закінчуючи шеф-кухарем. А вже потім наступні працівники вчаться один від одного на місці. За декілька місяців після запуску стає трохи легше. Ці декілька місяців потрібні для того, щоб відшліфувати модель роботи. Згодом франшизи втягуються в ритм і стає значно легше працювати.

Для контролю якості продукту ми постійно їздимо містами і як таємні клієнти перевіряємо якість. Особисто проходжу шлях клієнта й після таких поїздок допомагаємо підтягнути сервіс нашим партнерам. Головна проблема — треба постійно тримати руку на пульсі, адже іноді партнери розслабляються. Важливо, щоб клієнти залишали відгуки в мережі — це робить бізнес кращим.

Зацікавила пропозиція? Залиш контакт.

[contact-form-7 id=”104732″ title=”Contact form 1″]

Навіть під час карантину продали ще дві франшизи 

Ми почали займатися франчайзинговим бізнесом декілька місяців тому. І насправді думали, що ніхто не відгукнеться під час карантину. Але не дивлячись на складну економічну ситуацію у всьому світі нам вдалось продати ще дві франшизи у Луцьку та Хмельницькому. Думаю, що далі буде краще. 

Відкриття третього ресторану LA П’ЄЦ у Львові. Фото: instagram.com/p/CCk8ImpnYVr/

Роздумуємо також про Польщу, проте намагаємось в Україні охопити хоча б 10 міст. Зараз ми вже працюємо у трьох містах — Львів, Вінниця та Івано-Франківськ. В серпні плануємо відкриття у Луцьку, а в жовтні — запустимо у Хмельницькому. Ми б хотіли відкритися в усіх обласних центрах України — Харків, Дніпро, Одеса й Київ й інші. Іноді до нас звертаються потенційні партнери з менших містечок, однак зараз хочемо зосередитися на великих містах. Хоча розглядаємо й такі варіанти, як Мукачево. 

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі