Національний банк України зміцнив офіційний курс гривні на 12 копійок – до 24,7107 грн за долар у понеділок 16 вересні проти 24,8312 грн за долар у п’ятницю.

Такий курс гривні до долара є рекордом за останні три роки: останній раз такі цифри спостерігалися у серпні 2016-ого.

Курс гривні до євро становить 27,41 гривні за євро.

Нагадаємо, Україна піднялася у рейтингу економічної свободи.

У Києві 19 вересня стартує IV Форум Креативних Індустрій, де виступлять експерти з 16 галузей. Подія триватиме три дні в інноваційному парку UNIT.City та Академії ДТЕК.

“Це бізнес-конференція, тому всі три дні будуть присвячені бізнесу в різних сегментах. Але кожен з днів буде мати свої тематичні акценти, для більшої зручності різних аудиторій відвідувачів – без компромісу для можливості розширити свої знання і базу контактів з професіоналами з інших індустрій”, – повідомляють організатори.

У перший день, 19 вересня, мова йтиме про важливість креативу та інновацій в різних галузях та сферах. 

Другий день має умовну назву «натхненна культурна п’ятниця». На відвідувачів очікує перегляд кейсів Cannes Lions.

21 вересня – день підсумків. У зоні Growth відбуватимуться майстер-класи, на завершення відбудеться вечірка.  

22 вересня –  CG EVENT KYIV – місце зустрічі всіх тих, хто професійно займається графікою або просто цікавиться цифровим мистецтвом.

Читайте також: Українці створили винахід, що перетворює поверхню на сенсор

Серед спікерів також заявлені засновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська, генеральна директорка Microsoft Украина Надія Васильєва, комунікаційник Coca-Cola Андрій Бублик, виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів та інші. 

Ознайомитися зі спікерами та програмою заходу можна за посиланням.

Квитки в продажу на офіційному сайті Форуму Креативних Індустрій.

Захід організовується за підтримки національного бюро «Креативна Європа в Україні», інформаційної підтримки Українського культурного фонду, партнер заходу – Academy DTEK.

Затверджений урядом проєкт державного бюджету на 2020 рік передбачає 74,4 млрд грн на ремонт і будівництво автодоріг. Про це повідомили у Міністерстві інфраструктури.

Як розподілятимуть бюджет?

При цьому дорожній фонд у 2020 році складе 69,7 млрд гривень. Його кошти розподіляться таким чином:

• розвиток мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – 38,0 млрд грн;
• будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) – 22,2 млрд грн;
• заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм – 3,2 млрд грн;
• виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування – 6,3 млрд грн.

22 мільярди – на місцеві й комунальні дороги

Також найближчим часом планують провести роботу з областями, які цього року також мають значні можливості – 22 млрд гривень будуть витрачатися на місцеві і комунальні дороги.

Нагадаємо, що за 2016-2019 роки в Україні відновили 10 тисяч кілометрів автодоріг.

Перші випробування поромів на переправі Орлівка-Ісакча відбудуться в кінці вересня, повідомляє Пасажирський транспорт.

Орієнтовну дату запуску перших тестових рейсів поромів озвучили в Тулчі (Румунія) під час спільної робочої зустрічі української і румунської делегацій, присвяченій запуску поромної переправи. 

В ході зустрічі назвали дату перших тестових рейсів поромів – 23 вересня. У тестах будуть брати участь всі задіяні сторони і структури – моряки на поромах, прикордонники та митні служби двох країн, представники місцевої влади румунського повіту Тулча і Одеської області.

Офіційна дата запуску поромної переправи “Орлівка-Ісакча” в експлуатацію – 1 листопада 2019 року.

Чому так довго?

З української сторони всі будівельні роботи завершені ще навесні 2019 року. Румунська сторона дещо загальмувала процес, але зараз делегація Румунії заявляє, що їхній забудовник Navrom Bac SRL Galaţi робить останні кроки для здачі об’єкта в експлуатацію. Зазначена дата тестових запусків відповідає недавнім обіцянкам завершити румунську частину проекту до середини вересня.

У відеоролику від Пасажирський транспорт – стан переправи “Олівка-Ісакча” відразу після завершення робіт на українській стороні в кінці березня 2019 року.

250 легкових авто на добу

Планується, що поромна переправа зможе пропускати близько тисячі вантажівок і 250 легкових авто на добу. Потенційний транспортний потік на переправі оцінюється в 170 тис одиниць транспорту в рік.

“Митниця поставила умову — на пункті пропуску повинна бути встановлена найсучасніша IT-система. Під час митного і прикордонного контролю номерний знак і вагу транспортного засобу будуть зчитувати автоматично”, – розповів ідеолог проекту Юрій Димчогло.

Читайте також: На Дніпропетровщині будують автобан європейської якості

В робочому проекті передбачено будівництво другого причалу, а потенційно переправа може вийти на цілодобовий режим роботи.

За інформацією інвесторів проекту, автоперевізники чекають відкриття переправи для запуску маршрутів Одеса – Констанца і Ізмаїл – Тульча.

Чим важливий цей об’єкт?

Після того, як пункт паромної переправи “Орлівка-Ісакча” буде здано в експлуатацію, це буде найсучасніший пункт пропуску в країні, який відкриє найкоротший шлях для вантажоперевізників з Одеси до причорноморських регіонів Болгарії, Румунії та Туреччини. Разом з реконструкцією траси Одеса-Рені, переправа відкриває транспортний коридор Україна-Південна Європа.

На даний момент Україна та Румунія мають 187 кілометрів кордону по Дунаю, але не мають жодного мосту або поромної переправи, тож на даний момент до Румунії можна дістатися тільки через Молдову. Для цього було вирішено побудувати поромну переправу, яка з’єднає дві держави.

68-річний Костянтин Соловйов із села Свидівок, що в Черкаській області, встановив сонячну електростанцію потужністю 25 кВт і заробив 6 тисяч доларів за рік. Про це передає Gazeta.ua.

Вклав усі заощадження в СЕС

Рік тому чоловік переїхав з Черкас у село, про сонячні панелі йому розповів знайомий. Пенсіонер всі заощадження вирішив вкласти у СЕС, встановив її на городі. 117 сонячних панелей розміщені на спеціальній конструкції і займають 130 кв. м.

Читайте також: У Запоріжжі на даху гуртожитку встановили сонячні колектори

“На моєму будинку не надто надійний дах, тому вирішив змонтувати наземну СЕС, – розповідає пенсіонер. – Написав у РЕМ заяву про “зелений тариф”, мені провели три фази і дали 30 кВт на “споживання і видачу електроенергії”.

Дохід від сонячної станції

Заробіток від сонячної електростанції став добавкою до пенсії.

“Найбільша потужність була у травні, червні і серпні – по 24 кВт на годину, а найнижча – у грудні і січні, – розповідає Костянтин Соловйов. – Оплата здійснюється згідно з тарифом, зазначеним у договорі, – за кВт-год платять майже 18 гривень, мінус 20% податку – для себе поки “зелену” електрику не використовую, бо немає потреби”.

Нагадаємо, що лікарню у Білій Церкві обладнали енергоощадними сонячними панелями.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» разом з представниками французької компанії RTE International, яка є дочірньою структурою системного оператора Франції RTE, планують до кінця цього року завершити розробку техніко-економічного обґрунтування створення та використання в Україні системи накопичення електроенергії (energy storage). Про це повідомив голова правління «Укренерго» Всеволод Ковальчук, передають Електровісті.

«До кінця року буде готове ТЕО щодо проекту energy storage, який реалізується спільно з французькою компанією RTE», – сказав він.

Навіщо потрібне сховище?

Цей проект має величезне значення для майбутнього розвитку української енергетики та інтеграції вітчизняної енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи. Однією із вимог інтеграції України до ENTSO-E є забезпечення необхідного обсягу первинного регулювання частоти.

Читайте також: Одну з найпотужніших в країні сонячних електростанцій побудують у Дніпрі

У найближчі півроку мають реалізувати перший етап – підготувати техніко-економічне обґрунтування та технічні завдання для подальших робіт. На другому етапі має бути визначена можлива вартість будівництва, створена модель майбутньої системи зберігання, а також дорожня карту із переліком всіх необхідних заходів для втілення спільного проекту.

Читайте також: Відкрили найбільшу сонячну електростанцію у Західній Україні

Крім того, за прогнозами, до 2035 року питома вага “зеленої” енергетики в енергобалансі становитиме близько 25%. Це вимагає будівництва додаткових високоманеврових потужностей, які до того ж відповідають екологічним вимогам європейських країн. Енергонакопичувачі здатні вирішити це завдання.

Зазначене україно-французьке співробітництво триває в межах підписаного в жовтні 2018 р. міжурядового Меморандуму про співпрацю з оператором системи передачі Франції RTE (Réseau de Transport d’Électricité) та його дочірньою компанією RTE International.