Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Відпочинок в Україні: 8 незвичайних місць на Чернігівщині

Опубліковано

Чернігівщина. Незвичайний край з давньою історією та прекрасними краєвидами. Чернігівська область славиться красою і зачарованою Десною. І мова не тільки про повість Олександра Довженка. Десна є справжньою перлиною області. І хоча Чернігів знаходиться всього за 150 км від столиці, про унікальність цієї області мало хто знає. Але тут є багато незвичайних місць, куди варто поїхати кожному цього літа. Тож, сідайте зручніше і знайомтесь ближче з Поліським краєм.

1. Еко-готель на хуторі Ворона

Тут можна відпочити тілом та душею, тут панує справжня природна гармонія – чисте повітря, озеро Ворона, у якому можна покупатись і порибалити, місця для прогулянок у лісі та багато іншого.

Еко-готель побудований в Чернігівській області Борзнянського р-ну, на хуторі Ворона. Це 130 км. від Чернігова та 150 км. від Києва. Готель розташований на березі о. Ворона (7 км. довжину, середня глибина 6-7м.) З іншої сторони готель оточений лісом і лугом.

І тут вас зовсім не будуть тривожити інші люди – на хуторі залишилось всього дві хати. Відсутність людей та парканів створює неповторне єднання з природою.

Читайте також: Тернопільський Таїланд та віадук: 7 неймовірних місць файної області

Крім цього, на хуторі є господарство, тому тут можна насолодитись екологічно чистими продуктами

Як дістатись: краще їхати власним автомобілем до села Сидорівка, а звідти ще пройти 6 км. по луговій дорозі. 

2. Парк природи Беремицьке

Якщо хочете чудово відпочити, то далеко їхати не потрібно, тому що справжній парк дикої природи, де мешкають тарпани, косулі, зайці та олені, знаходиться зовсім поруч від столиці. Йдеться про молодий парк “Беремицьке”, розташований в Козелецькому районі Чернігівської області.У 2017 році тут почали відтворювати рослинність і тваринний світ на принципах поширеного в Європі так званого “ревайлдингу” (природоохоронна ідеологія, що популяризує створення природних парків, де відбувається повне відновлення природної екосистеми).

На території парку можна побачити таких тварин як тарпаноподібні коні, лосі, дикі кабани, олені, козулі, сайгаки і багато інших тварин. Відвідувачі парку мають змогу зупинитись у будиночку та наметовому кемпінг-парку, приготувати їжу в зоні для пікніків, відвідати зоопарк міні тварин та музей диких котів.

Як дістатись: найкраще їхати своїм авто – тоді на дорогу піде трохи більше години з Києва, потрібно буде їхати трасою Т1008.

3. Кар’єр у Путивську 

У Новгород-Сіверському районі розташоване невелике село Путивськ, якому вже більше півстоліття. Саме тут є мальовничий крейдяний кар’єр. Він утворився в результаті розмиву породи дощами, талими та ґрунтовими водами. Путивський крейдяний кар’єр лежить в межах одного із найпотужніших в Україні пластів крейди, товщина якого сягає 40-45 метрів, а об’єм крейдяних порід – 6 мільйонів тонн.

Кажуть, що кілька років тому тут був океан, у якому жили морські істоти. Вони відмирали, а рештки опускалися на дно і кам’яніли. Тепер туристи постійно знаходять у крейдяних породах цих морських істот і беруть їх собі як сувенір. У краєзнавчому музеї Новгород-Сіверського є навіть скелети, зуби та бивні мамонтів. Їх знаходили біля кар’єру, ближче до поселення юхнівської культури.

Читайте також: Де провести вихідні? Сім незвичайних місць Рівненщини, про які ви не чули

Якщо ми справді хочете відпочити від міського шуму та метушні, то їдьте саме сюди. Крім неймовірних краєвидів, тут ви можете насолодитись парним домашнім молоком та запашним медом з тутешньої пасіки. Трохи південніше знаходиться ботанічний заказник, площа якого становить 150 гектарів. На його території росте понад півтори сотні видів різних рослин.

Як дістатись: дорога на автобусі з Києва до Новгорода-Сіверського забере у вас близько п’яти годин. Далі до села Путивськ можна дістатися на рейсових автобусах або попутних автомобілях.

4. Озеро Підкова, або Підкова щастя

У Коропському районі є незвичайне озеро Підкова. Свою назву воно отримало завдяки цікавій формі – підкові. А ще це озеро називають Підкова щастя. Кажуть, що якщо скупатися в ньому, то це приверне щасливі події у ваше життя.

Озеро Підкова розташоване в межах Мезинського національного природного парку. Він став відомим на всю країну після того, як у його межах було знайдено стоянку первісних людей.

Тут можна чудово відпочити та покупатись у річці Десна. А ще це чудове місце для риболовлі і мальовничий куточок для сплаву на байдарках.

Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули

Мезинський парк є справжнім природним зоопарком. Тут можна зустріти їжаків, зайців, борсуків, горностаї, косуль, лелек.

Як дістатись: Найкраще їхати в Мезинський парк власним транспортом, зі сторони Чернігова (траса Р12 Київ-Чернігів-Новгород Сіверський) або через смт Короп.

5. Готичний міст садиби Галаганів

Чернігівщина здавна славиться своїми архітектурними пам’ятками. У селі Сокиринці є одна з небагатьох збережених частин садиби Галаганів – руїни кам’яного мосту. Міст знаходиться в заростях старовинного парку і колись вів прямо з садиби до берега великого ставка.

Міст був побудований на початку XIX століття за проєктом відомого в ті часи архітектора Дубровського. У ті часи прилуцький полковник Галаган володів цими землями і саме він замовив будівництво палацового комплексу. Сам палац і навколишні його будівлі побудовані в стилі класицизму. А ось при зведенні моста архітектор скористався канонами готичного стилю. Міст виконаний з каменя. Він має три арки і спирається на чотири триярусних пілонів. Від палацу залишились лише руїни, проте і вони дозволяють відчути всю велич тогочасної архітектури.

Як дістатись: з Києва в селище Сокиринці треба їхати по трасі Київ – Суми (Н-07) через Прилуки. Далі по трасі ще близько 30 км до повороту на село Сокиринці.

6. Місце для відпочинку душею – село Радуль

Ще одна перлина Чернігівщини – село Радуль, яке знаходиться на відстані трохи більше ніж 200 кілометрів від Києва, 55 – від Чернігова.

Це місце називають краєм землі, бо до нього веде всього одна дорога. Навколо ліси, болота та Дніпро, а за ними Білорусь. Тут навіть місцеві спілкуються на власному діалекті, вкраплюючи у побутову розмову слова країни-сусідки.

Кажуть, що назва села Радуль походить від слова “радість”. Саме це відчували першопоселенці старовіри коли знайшли тихе місце і врятувалися від переслідувань царської влади.

Читайте також: Страшно красиво: 9 містичних місць в Україні

Так, село сьогодні занепадає і молодь звідси виїжджає. Але тут можна відчути справжній спокій та затишок і повне злиття з природою як вдень, так і вночі. За 60 км від Радуля є село Олешня, яке славиться своїми Голубими Озерами. Тому можна заїхати на відпочинок і сюди.

Як дістатись: їхати краще власним автомобілем автошляхом М01 та Т2561.

7. Макошине – поселення древніх слов’ян

Селище Макошине належить до стародавніх слов’янських поселень.У стародавні часи тут було велике місто-укріплення Хоробор. Кажуть, що свою назву селище отримало на честь богині родючості і достатку Макош, якій поклонялись жінки.

Селище має багато місць історичного значення. Під час Другої світової війни Макошине було важливою станцією, на якій розміщується міст через Десну. Колись тут знищили ціле єврейське поселення і велась жорстока боротьба з загарбниками.

Проте, насамперед, відвідати це селище варто через незвичайну природу та неймовірну Десну. Тут є кілька пляжів, куди щороку з’їжджаються сотні відпочивальників з різних міст. Білий пісок, річка та прекрасні пейзажі – те, що треба для відпочинку якомога далі від міської метушні. Радимо їхати сюди саме з наметами, щоб чудово провести свій час.

Як дістатись: власним авто потрібно доїхати до районного центру Мена, а звідти проїхати ще 10 км. Якщо їхати громадським транспортом, то з Києва ходять електрички у Бахмач, звідки можна пересісти на ще одну електричку, яка довезе прямо до селища.

8. Батурин – остання гетьманська столиця

Чи знали ви про те, що Батурин був столицею України при 4- гетьманах? Саме тут творили українську історію Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Кирило Розумовський. Тому, якщо ви хочете проникнути в атмосферу тих часів, вам варто відвідати місто Батурин.

Тут є багато архітектурних пам’яток, які мають величезне значення для історії Україні. Одна з таких – Батуринський палац запорізького гетьмана Кирила Розумовського. Збудований в середині XVIII століття Квасовим і повністю перебудований в 1799-1803 роках за проєктом Камерона. На початку 21 століття напівзруйнований палац реконструювали як унікальну спадщину української державності.

Читайте також: Де подорожувати в Україні? 6 містичних замків та фортець

А ще тут є дерев’яна фортеця, де з 1669 по 1708 роки розташовувалася укріплена резиденція Многогрішного, Самойловича, Мазепи. Тут був кам’яний гетьманський будинок і дерев’яна Воскресенська церква, в’їзні ворота і три вежі. Цитадель Батуринської фортеці межує з великим парком. Однією з головних його пам’яток вважають Пам’ятний Хрест жертвам Батуринської трагедії, знайдений при розкопках і встановлений 2004 року

Як дістатись: найкраще їхати своїм автомобілем одразу до Батурина. Але є варіант дістатись і громадським транспортом: з Києва чи Чернігова можна доїхати електричкою до Бахмача чи Конотопа, а звідти – автобусом до Батурина.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі