Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від орнаментів і традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки? (ТЕСТ)

Опубліковано

Що ви знаєте про українські вишиванки? Скажімо, чому в одному з регіонів їх вишивали виключно чорними нитками? Або де сорочки прийнято оздоблювати бісером? А може, пам’ятаєте, хто з класиків української літератури задав новий модний тренд? Перевірте свої знання в новому тесті від ШоТам.

У якому українському місті зародилася традиція святкувати День вишиванки?

Фото: УНІАН
Правильно! Неправильно!

Святкування Дня вишиванки у 2006 році започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету. Це ідея Лесі Воронюк, яку надихнув однокурсник Ігор Житарюк. Хлопець постійно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала всім студентам обрати один день та прийти до університету у вишиванках. У перший рік до акції долучилися кілька десятків людей, а сьогодні День вишиванки відзначають в усьому світі.

У скількох країнах відзначають День вишиванки?

Фото: politeka.net
Правильно! Неправильно!

За орієнтовними підрахунками, щороку День вишиванки святкують у 60 країнах світу. Фактично, всюди, де є українська діаспора. Святкування відбувається в різних форматах: покази мод, концерти, марші, виставки, ярмарки тощо.

Як називались три види вишиванок, які в 1953 році розробили для масового виробництва?

Фото: vnu.edu.ua
Правильно! Неправильно!

«Українка» – вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору. «Гуцулка» – з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору. «Чумачка» – з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.

А знаєте, де полюбляли вишивати сорочки бісером?

Правильно! Неправильно!

Майстрині з Чернівецької області полюбляли використовувати різноманітні матеріали: бавовняну та вовняну нитку, шовк, сирму (металізовані нитки), лелітки та, звісно, бісер.

Які сорочки раніше називали «жидівками»?

Правильно! Неправильно!

За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».

Легендарна борщівська вишиванка оздоблена чорними нитками, тому що…

Фото: еtnoxata.com.ua
Правильно! Неправильно!

Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.

До речі, про чорний колір. А чи могли українки виходити заміж у чорній вишиванці?

Ulyana Yavna
Правильно! Неправильно!

Цікаво, що біле плаття прийшло в українські села десь в 1950-х. Зокрема, на Поділлі, Опіллі і Волині. На фото, яке відшукали журналісти «Української правди», – підбірка весільних світлин 1920-50х років із Борщівського району Тернопільської області.

А знаєте, що таке «мильна» вишивка?

Фото: kryvorizhski.info
Правильно! Неправильно!

Йдеться про брокарівську вишивку – псевдонародну вишивку хрестиком. Такий стиль ще називають «мильним». Чому так? Московська фабрика «Брокаръ и К°» з 1864 р. виробляла мило. На упаковці «народного мила» малювали орнамент, а всередину виробники вкладали аркуші зі схемами. Так вишивка хрестиком розповсюджувалася серед людей, частково витісняючи традиційні українські орнаменти.

На фото зображено…

Фото: Катерина Москалюк
Правильно! Неправильно!

На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.

Якого з цього способів вишивання ніколи не існувало?

Фото: аmazingukraine.pro
Правильно! Неправильно!

Вирізування, заволоч і мережка – традиційні способи вишивання сорочок. А ось міжрядиння – наша вигадка.

Хто з українських письменників першим почав носити вишиванку під піджак та фактично став засновником нового модного тренду?

Правильно! Неправильно!

Іван Франко – один із найбільших фанатів вишиванок в історії української літератури. Саме він почав носити вишивану сорочку разом із костюмом, замість «пишних комірців і краваток». Донька Анна згадувала, що вишиванок у батька «було завжди під достатком», і майже всі сорочки – подарунки від друзів з різних куточків України. Найціннішим експонатом у колекції Франка вважають білу вишиванку, подаровану українською педагогинею Христиною Алчевською. Її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята.

Хто з українських ведучих вперше з’явився в ефірі у вишиванці?

Правильно! Неправильно!

У 2003-2005 роках Шевченко був шеф-редактором та ведучим новин на «5 каналі». 21 листопада 2004 року він відкрив програму «Ніч виборів» у вишитій сорочці й став першим українським ведучим новин, що вийшов в ефір у вишиванці.

Найбільшу в Україні вишиванку одягнули на пам’ятник…

Правильно! Неправильно!

І хоча Франко обожнював вишиванки, а одеського Дюка одягають у вишиту сорочку щороку, рекорд належить вишиванці, створеній для 7-метрового пам’ятника Тарасу Шевченку в Ковелі, що на Волині. На неї витратили 42,5 метрів тканини та 3390 метрів ниток. А вишивали сорочку для Кобзаря цілих 365 днів! За словами організаторів, до процесу долучилися приблизно 2500 людей з різних куточків країни.

Від орнаментів та традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки?
Ов-ва! Здається, сьогодні ви дізналися чимало нового про вишиванку, вишивку та сучасність. Але пам’ятайте: справжня любов до нашої історії та традицій полягає не в кількості балів за тести.
Непоганий результат! Схоже, у вашому гардеробі є бодай одна вишиванка. А якщо раптом немає – саме час обирати. Вона вам точно знадобиться. Наприклад, на День святкування перемоги над російськими окупантами. І, звісно, на наступний День вишиванки.
Ще б зовсім трохи! Чудовий результат, схоже, ви чудово знайомі з традиціями вишивки та історією вишиванки. А зможе хтось із ваших друзів повторити такий результат? Поділіться тестом, дізнаємося разом 🙂
Йой, здається, ви народилися у вишиванці! Жодної помилки, 13 з 13! Схоже, ви точно знаєте, в якій вишиванці будете святкувати перемогу України. Поділіться цим результатом із друзями – це найлегший спосіб поширити цікаву та корисну інформацію.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі