Від family look до військового одягу – як покровчанка адаптується у Львові

Вікторія Карпова з Покровська, що на Донеччині, перевезла швейний бізнес до Львова. До війни підприємниця розвивала вдома навчальний центр та власний швейний цех, у якому шила стильний одяг для усієї родини. Зараз вона знову навчає початківців швейній справі, але шиє інший одяг – для військових.

Швейною справою жінка займається понад двадцять років. Постійно вкладала час та гроші у розвиток своєї фірми «Покровчанка», також навчала охочих шити та заробляти цим на життя. На її підприємстві майстрині шили жіночий, чоловічий та дитячий одяг, виготовляли фірмовий одяг для працівників різних компаній, творчих колективів, оздоблювали вишивкою сорочки та сукні. Більше продавали все це постійним клієнтам через замовлення, частину – через торговельні майданчики, мережу дилерів. Також брали активну участь у різних форумах, виставках та показах – життя кипіло. 

Ще один великий проєкт, який втілила підприємниця на сході, – навчальний центр «Квітка льону». За підтримки міжнародних донорів вдалося заснувати центр та набрати три групи учнів. Безкоштовно понад 40 людей з Донеччини навчилися швейній справі. 

Торік у грудні бізнес-вумен запросили запустити швейне підприємство у Слов’янську. Жінка впоралася із задачею – цех запустили, він пропрацював лише тиждень і почалася війна.

Про те, що треба виїжджати з Донеччини подалі від бойових дій, Вікторія довго не думала. Коли почалася війна, частина її обладнання вже була спакована. На початку 2022 року приміщення цеху, яке орендувала підприємниця, продали, тож вона змушена була спакувати обладнання та шукати нове місце.

Завдяки державній програмі з релокації бізнесу у більш безпечні регіони, яке започаткувало Міністерство економіки України, Вікторія подала заявку, швидко знайшла машину перевезти обладнання, а згодом отримала відшкодування за переїзд. 

«Я спакувала свої швейні машинки за кілька місяців до початку бойових дій. Тож коли отримала пропозицію переїхати, довго не думала. Усі пазли тоді складалися – ми швидко знайшли машину, завантажили своє швейне обладнання та виїхали з Покровська».

Переїжджати вирішила до Львова, вже в дорозі дізналася, де матиме певну площу, як зможе розмістити обладнання та почати працювати. Хоча асортимент довелося змінити – від family look до пошиття військового одягу.

Працівниці, які були у Покровську, відмовилися переїжджати, тож нових швачок шукала вже у Львові. До Вікторії прийшли переселенки – дві жінки з Харкова. Вони не мали швейного досвіду, але мали бажання навчитися цього. Підприємниця почала їх вчити.

Зараз новий швейний колектив виконує замовлення – шиє військові тактичні штани, також розробляє макет куртки для військових. На це є великий попит в Україні. 

«Складно зараз, але я вірю, що отримую новий досвід, для мене відкриваються нові можливості. Тож буду використовувати їх, щоб стати сильнішою. Я та багато інших людей зі сходу дуже сильні, ми витривалі, можемо призвичаїтися до нових умов. Варто лише не опускати руки, а робити своє», – каже Вікторія.

Після завершення війни підприємниця планує повернутися до рідного Покровська та відкрити там філію свого бізнесу, головний офіс якого буде у Львові.

Раніше ми розповідали, як підприємець з Донеччини щодня годує десятки людей з прифронтових територій.

Також радимо почитати історію підприємиці з Луганщини, яка допомагає переселенцям з Кремінної.