Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

З бізнесу – у волонтерство. Історія підприємиці з Луганщини, яка допомагає переселенцям з Кремінної

Партнерський матеріал

Опубліковано

Олеся Ізуіта – підприємиця з Луганської області, яка через російську агресію двічі ставала переселенкою. У 2014 році вона покинула рідний Луганськ та переїхала до Кремінної. А з початком повномасштабного вторгнення жінка вдруге зібрала речі та виїхала до Вінниці.

А ще змінила бізнес на волонтерство: тепер Олеся допомагає кремінянам-переселенцям та організовує для них гуманітарну допомогу. Адже як ніхто знає, чого саме потребують евакуйовані.

Створила перший розважальний центр для дітей у Кремінній

Уперше Олеся залишила рідну домівку у 2014 році, коли до Луганська прийшла війна. На той момент Олеся – акторка за освітою – працювала артдиректоркою розважального центру та мала групу аніматорів. Разом із родиною жінка переїхала з обласного центру до містечка Кремінна і почала шукати, як заробляти на життя. У невеликому місті не було жодного розважального центру для дітей. Тому Олеся вирішила, що ця ідея може бути перспективною.

У 2019 році за грантової підтримки міжнародних донорів переселенка створила дитячий розважальний центр «Мозаїка». Він став першим подібним центром у невеликому містечку. Сюди потяглися діти – грати в аерохокей, святкувати дні народження, стрибати на батутах серед яскравих кульок. 

Разом із Олесею працювала ціла команда аніматорів. Поступово біля дверей центру стали збиратися підлітки, яким нікуди було піти. Вони бачили, що у закладі кипить життя, хоча там розважалися діти меншого віку. Олеся вирішила організувати щось і для підлітків та створила молодіжну організацію «Чарівний пендель». Так у тінейджерів також з’явилося активне життя – волонтерство, екотабори, тренінги та поїздки. Усі разом вони готувалися відкрити перший у місті хаб. 

Замість відкриття хабу – евакуація до Вінниці

Однак це все призупинилося 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення. У березні Олеся з родиною виїхала з Кремінної. Усе обладнання залишилося у її центрі. Так підриємиця вдруге стала переселенкою.

«Я жалкую, що не вивезла обладнання з центру, адже у мене була можливість це зробити. Тоді я думала: кому потрібні дитячі розваги, якщо війна в Україні. Зараз на Луганщину страшно їхати, Кремінна окупована, я не знаю, що з моїм центром», – розповідає Олеся.

Читайте також: «Щотижня допомагаємо 10 тисячам людей». Як «Київська полуниця» підтримує українців у прифронтових містах

Опинившись у Вінниці, вона вирішила не сидіти, склавши руки, а допомагати людям. Так Олеся тимчасово покинула бізнес і стала волонтеркою.

«У перші дні війни я написала заявку на невеликий грант від Данської ради у справах біженців. Як писати такі заявки, я знала – оскільки вже мала досвід спілкування з донорами. Мою заявку на надання допомоги жителям Донецької та Луганської областей погодили», – каже Олеся.

Знаходила для переселенців справді потрібні речі

Поки виділили гроші за цим грантом, Кремінна вже була в окупації. Тож підприємиця почала закуповувати продукти та розвозити їх до місць, де компактно оселилися креміняни. 

«Я бачила, що багато людей виїхали з-під обстрілів, у них не було речей першої необхідності. Багато хто потребував подушок, чайника, засобів гігієни. Я бачила ситуацію, коли люди жили у гуртожитку, а там був один електрочайник на увесь поверх, у якому гріли воду і на чай, і на те, щоб помитися. При цьому людям роздавали щодня макарони та крупи, але насправді часто вони потребували зовсім не цього», – згадує волонтерка.

Створили телеграм-канал, аби об’єднати переселенців з Кремінної

Команда підлітків, які ходили до Олесі в центр, створила телеграм-канал, який об’єднав жителів Кремінної, які вимушено залишили свої домівки. Його створив 17-річний Микита Горбатенко, аби згуртувати жителів Кремінної у різних областях та містах. Зараз креміняни проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Рівненській, Черкаській та інших областях. Долучитися до каналу можна за цим посиланням.

«Завдяки цьому каналу ми об’єднали людей, які роз’їхалися Україною, обрали координаторів у кожному місті, вивчаємо потреби, спілкуємося, намагаємося допомогти. Людям пенсійного віку потрібні продукти та ліки, а тим, кому 40 років – знання. Це те, що озвучують переселенці. Мене надихає, що люди готові працювати, навчатися, пристосовуватися до життя на новому місці», – додає Олеся Ізуіта.

Бути корисною в тому, що можеш робити тут і зараз

За кілька місяців вона навчилася їздити на новому транспорті, зокрема вантажному, дізналася, де є гуртові бази, як домовитися про знижку у супермаркетах, коли закуповуєш продукти для гуманітарної допомоги та як підтримати своїх же переселенців зі сходу, які шиють постільну білизну. 

«Це зовсім не те, що я звикла робити вдома, але якщо зараз я можу бути у цьому корисною, буду робити це», – запевняє волонтерка.

Читайте також: Тьотя Суп із «Азовсталі». Як мешканка Маріуполя два місяці годувала людей у підвалах заводу-фортеці

Сьогодні Олеся шукає можливість для відкриття у Вінниці центру раннього розвитку дитини, куди зможуть прийти шестирічні діти, аби підготуватися до навчання у школі. Волонтерка вірить, що незабаром її затишна зелена Кремінна буде знову під українським прапором, а вона повернеться до свого центру, щоб разом з дітьми розвивати своє невелике містечко на Луганщині. 

Суспільство

На Харківщині відкрили рух відновленим мостом, який зруйнували у 2022 році

Опубліковано

На Харківщині відкрили рух відновленим мостом на трасі Р-79, який зруйнували у 2022 році, щоб зупинити просування окупаційної армії.

Про це повідомила  Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області.

«Міст на автомобільній дорозі Р-79 був зруйнований для того, аби загальмувати просування ворога на початку повномасштабного вторгнення. Після того, як українські військові відкинули росіян, відразу почалися роботи з відновлення споруди, адже саме цією дорогою проходить один із найважливіших логістичних маршрутів», – йдеться у дописі.

За даними служби, дорога Р-79 пов’язує чотири райони Харківщини.

Фахівці, аби швидше відновити міст, вирішили відмовитися від класичних монолітних конструкцій і використати дві гофровані металеві труби, що в рази скоротило процес будівництва та значно здешевило вартість проєкту, кажуть у службі відновлення.

Читайте також: Для відновлення громад виділять €1 мільярд: подробиці

«Термін експлуатації таких труб не поступається залізобетонним конструкціям — він є навіть довшим. На сьогодні повний комплекс робіт з капітального ремонту вже майже завершено, залишилося нанести дорожню розмітку та впорядкувати прилеглу територію», – розповіли у відомстві.

Нагадаємо, естонці зібрали на відновлення «Охматдиту» €60 тисяч.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області

Читати далі

Суспільство

Міненерго запустило гарячу лінію «Струм»: за якими питаннями можна звертатися

Опубліковано

Уряд запустив гарячу лінію «Струм» для громадян і бізнесу з питань енергетики.

Про це повідомили в Міненерго.

З яких питань звертатися

На лінії «Струм» можна:

Читайте також: Енергетики відновили роботу обладнання: аварійні відключення скасовано

  • дізнатися, як посилити енергонезалежність своєї оселі або підприємства;
  • отримати інформацію про державні фінансові програми підтримки для встановлення додаткових потужностей генерації електроенергії;
  • поставити питання щодо ситуації в енергетиці.

Консультації можна отримати безкоштовно за номером 15-49. Лінія працює цілодобово.

Нагадаємо, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкти №11258 та №11259, що скасовують податкові та митні збори для виробництва та ремонту машин механізованого розмінування. За проголосували відповідно 305 та 313 народних депутатів.

Фото: freepik

Читати далі

Суспільство

В Україні затверджено нову форму автобусного квитка: що змінилося

Опубліковано

З 19 жовтня в Україні на автобусних маршрутах загального користування буде діяти квиток нового зразка.

Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.

«Через три місяці, 19 жовтня, всі квитки на автобуси в межах України повинні містити такі елементи: інформацію про маршрут, вартість проїзду, реєстраційний номер квитка, час та дату відправлення і прибуття рейсу, дані про перевізника та оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду (якщо така працює), дані про страхування», – йдеться в повідомленні.

Фото: Сергій Деркач

Водночас скасовано норму щодо кольору та розміру квитка, тарифних зон залежно від виду сполучення. Тепер не має значення, якого кольору та розміру буде квиток – головне наявність обов’язкових елементів.

Читайте також: Мінінфраструктури створює сайт для пошуку квитків на міжнародні автобуси

У новому проїзному документі також має бути вказано термін його дії у разі, якщо на маршруті є автоматизована система обліку.

Нові вимоги до проїзного документа затверджені наказом Мінвідновлення № 502, який набере чинності 19 жовтня 2024 року. Наказ повністю відповідає нещодавно підписаному Президентом закону, який запроваджує електронний квиток.

Усі перераховані вище дані мають бути у будь-якій формі квитка. Електронний також прирівняно до друкованого.

Наступний крок – затвердити технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, щоб вони були сумісними одна з одною та могли використовуватись громадами та перевізниками.

Нагадаємо, валідація проїзду в «Київ Цифровий» доступна на 20 автобусних маршрутах.

Фото:

Читати далі