Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
IMG 4838 e1560765097767 IMG 4838 e1560765097767

Суспільство

Ветеран АТО створив бренд машинок для тату, які підкорюють світ

Кастомні машинки для татуювань українського бренду “BITT Workshop” знають майстри на всіх континентах. В одній із виробничих серій навіть був позолочений виріб, яким тепер користується

Коментарі

Опубліковано

Кастомні машинки для татуювань українського бренду “BITT Workshop” знають майстри на всіх континентах.

В одній із виробничих серій навіть був позолочений виріб, яким тепер користується татуювальник із США.

У 2016 році бренд “BITT Workshop” заснував Андрій Паторжинський, який протягом 2014-16 років воював добровольцем у зоні АТО. Мав позивний “Поттер”. Повернувся із зони АТО з рюкзаком і без грошей. Дорогою, з війни у мирне життя, зрозумів, що має відкрити власну справу, бо не зможе працювати на когось. Хоча у Андрія не було коштів, проте мав друзів та цікаві ідеї для втілення. Тепер він виготовляє роторні машинки і корисне приладдя: педалі, перехідники, яке допомагає татуювальникам.

Ювелір → війна → тату

Ручної праці не цурався ніколи. Працювати почав ще у 16 років. За фахом я автомеханік. На третьому курсі навчання зрозумів, що це не моє.  

Випадково потрапив у компанію, яка мала ювелірну майстерню. Мені одразу почала вдаватися обробка металу. Досвід, здобутий на ювелірці тепер використовую при створенні машинок.

Читайте також: 6 звичок, які відрізняють бізнесмена-міленіала від решти

У 2014 році довелося відправитися добровольцем на Донбас. На війні був до 2016-го. Воював у складі “Азову”. Після повернення з війни, переключився з ювелірки і металообробки на виготовлення машин для татуювань.

Андрій Паторжинський відкрив власну справу у 23 роки

Якось зустрівся зі своїм товаришем-татуювальником, запропонував йому почати спільну справу. Але сама ідея робити машинки – прийшла спонтанно. Бренд заснував у 2016 році, на той момент мені виповнилося 23 роки.

Бізнес із $1000

Обладнав свою майстерню в гаражі товариша. Спочатку нас було троє друзів-засновників. Але двоє пішли з проекту. Тепер я сам і менеджер, і виробник.

Зароблені гроші вкладаю у матеріали. Окремо, вони недорогі, але вцілому в копієчку влітають. Такий бізнес з нуля можна почати, якщо маєш 20-30 тисяч гривень.

Брутальні речі за $300

Коли тільки починав, мої машинки коштували по $50. По мірках татуювальників, це було дешево. Зараз ціни на вироби зросли до $250-300.

За три роки існування бренду, зробив 80 машинок.

Позолочена машинка поїхала в США

На торішній тату-івент в Одесі зробив коротку серію машинок Hybrid 2018. У лінійці було всього 8 штук. Із них чотири вручили татуювальникам як призи за перші місця в різних номінаціях. Решту я продав.

Татуювальник зі Сполучених Штатів придбав позолочену машинку за $250

Останню машинку із тієї серії мені хотілося якось виділити. І якраз трапився замовник з Америки, який захотів її позолотити. Клієнтові вона обійшлася в $250.

Купують від Штатів до Іспанії

Продаю зараз найбільше закордон. По Україні обладнання гірше продається. Працюю через Instagram. На спеціалізованих форумах публікую матеріали-описи. Ще є сторінка на міжнародній платформі продажу hand-made Etsy. Замовляли татуювальники із США, Іспанії, Німеччини.

Читайте також: Instagram не продає, як з цим боротись

Щоб отримати нових клієнтів в Україні – їжджу по тату-фестивалях. Один із таких проходить в Одесі. На івентах завжди організовують зони торгівлі, де майстри можуть придбати речі. Приїздив туди і торгував. Заводив знайомства, спілкувався з майстрами.

Маркетинговий хід – відео з татуювальниками

Освоюю відеозйомку і монтаж. Нещодавно випустив перше відео з татуювальником із Харкова, який працює на моєму обладнанні. Це одночасно просуває і його роботу і мій бренд.

Крім того, завжди збираю фідбек від майстрів, що б вони хотіли удосконалити в моїх виробах. Для мене важливо це знати, щоб розвиватися.

Люблю клієнтів із забаганками

Серед замовників є багато тих, хто не звертає увагу на дизайн. Але люблю клієнтів, які приносять свої ідеї, яку машинку хочуть отримати. Коли продумують дизайн, параметри (м’яка чи жорстка) чи, навіть, якої ваги має бути виріб. Є серія машинок, у яких стоять системи для зменшення вібрації.

Моя фішка – фіксуюча частина на зажимі, її я виливаю. Усі здобуті в ювелірній справі навички переніс на теперішнє виробництво.

Роторні машинки

Для кастомних роторних машинок (зроблені на основі електродвигуна) матеріали купую на ринку.

Майстер тату-машинок творить брутальні вироби, які набирають популярності серед закордонних колег

Стилі різні, на смаки клієнтів. Є вироби, в яких інкрустовані деталі, котрі надають брутального вигляду. Такий стиль мені видається “живим”. Машинки збираю за два-три дні. Інколи можу витратити тиждень.

Випробовував на собі

Більшість татуювань, які маю на тілі – зроблені моїми машинками. Із вражень, що можу сказати – я молодець (сміється. – ред).

Читайте також: В моді зухвалі рішення: як українська акустика підкорила Китай

У планах – організувати хаб-майстерню, де будемо обробляти деревину, метал та шкіру.

Сам татуювання не роблю. Я технар і маю інший тип мислення.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі