Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні знімають фільм «Киснева станція» про історію Мустафи Джемілєва

Опубліковано

До жовтня 2021 року в Україні триватимуть зйомки повнометражного ігрового фільму «Киснева станція». На великі екрани стрічка має вийде в 2022 році.

Про це ШоТам повідомив комунікаційний консультант проєкту.

У сюжетній основі стрічки — один із переломних епізодів у житті незмінного лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Це вже другий повнометражний фільм Івана Тимченка за сценарієм Михайла Бриниха, заснований на ретельному дослідженні багатого документального матеріалу.

Сюжет фільму

У фільмі «Киснева станція» йдеться про події літа 1980-го року. Мустафа Джемілєв відбуває чотирирічне заслання у якутському селищі Зирянка, де працює на кисневій станції. Щодня він наповнює киснем іржаві балони і котить їх на причал. Це монотонна та виснажлива робота, і в ній він уподібнюється до міфологічного Сізіфа. Це не перше й не останнє його ув’язнення, і здається, що триватиме воно безкінечно…

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Марна Сізіфова праця – одна з ключових метафор у світовій культурі. До неї зверталися, зокрема, нобелівські лауреати Альбер Камю та Жан-Поль Сартр. Однак «Киснева станція» пропонує нове, потужне її прочитання.

Сізіф тут – радянський дисидент, який продовжує боротьбу у безнадійній ситуації. Та – зрештою – перемагає, не в останню чергу завдяки власній незламності, наполегливості, глибокій мотивації і віру у власний народ. Так дисидент і багаторічний політв’язень Мустафа Джемілєв стає лідером цілого народу.

Автори фільму

Сценарист фільму, відомий український письменник Михайло Бриних, підкреслює важливість цього перепрочитання метафори для сучасного українського кіно.

«В історії Мустафи Джемілєва мене зацікавила саме ось ця міфологічна, екзистенційна проблематика. Колись Альбер Камю намагався відповісти на запитання: чи може Сізіф бути щасливий? В яку саме мить Сізіф здатен відчути і зрозуміти, що таке щастя? Власне, сценарій фільму “Киснева станція” і почався як спроба знайти відповідь на це питання — завдяки життєвому прикладу Мустафи Джемілєва», – сказав Михайло Бриних.

Іще один важливий референс фільму – естетика українського поетичного кіно, інтерес до якого нині знову дуже високий. Адже передовсім завдяки традиції поетичного кіно Україна присутня на світовій мапі кіномистецтва.

Робота над стрічкою

Робота над проєктом почалася п’ять років тому після знайомства творчої групи особисто з Мустафою Джемілєвим. Протягом року тривали інтерв’ю з паном Мустафою, в яких він докладно розповідав про своє життя, свою боротьбу, друзів і ворогів. Надзвичайно цінними були також спогади дружини Мустафи Джемілєва, пані Сафінар. Один із вагомих наскрізних мотивів фільму – глибока та зворушлива особиста історія, яка познайомить глядачів із цілком несподіваним боком життя лідера кримськотатарського народу.

Іван Тимченко, режисер фільму, відзначає: «Про що цей фільм? Про сильну внутрішню свободу. Але водночас — це й історія кохання, бо як інакше?».

Читайте такожЗроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

«Починалося все навіть не з ідеї, а з доволі болісного усвідомлення, що українці небагато знають про боротьбу кримськотатарського народу за своє право повернутися на рідну землю, і про те, хто такий Мустафа Джемілєв. Сьогодні це дуже актуальна для нас історія, і це історія перемоги, яка надихає. Так, у нас зараз недостатньо військової потуги, щоб змусити Росію забратися геть з окупованих українських територій, але от саме ця модель поведінки, модель опору, яку обрав свого часу Мустафа Джемілєв, – це те, чого Росія та всі інші тоталітарні країни бояться найбільше», – сказав режисер Іван Тимченко. 

У свою чергу Світлана Соловйова, продюсерка фільму, розповіла, що кінострічка вже на стадії підготовки стала своєрідним лакмусовим папірцем, який показав актуальні нині проблеми сприйняття трагедії кримськотатарського народу у світі.

Зйомки фільму нині – у розпалі. Нині вони розпочалися на різних локаціях у Києві, плануються в інших регіонах України. Знімальний процес заплановано завершити до осені 2021 року, а фестивальна історія фільму розпочнеться навесні 2022. Українські глядачі побачать «Кисневу станцію» вже наприкінці 2022 року.

Над фільмом працює сильна й досвідчена міжнародна команда. Режисер Іван Тимченко, сценарист Михайло Бриних та продюсерка Світлана Соловйова вже відзначилися потужним фільмом «Іловайськ», який здобувся на переконливі оцінки критиків та глядачів – фільм високо оцінили за оригінальний, нешаблонний стиль на назвали «військовою драмою “здорової людини”». 

Читайте такожВідроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок

Оператор Томас Стоковскі є відомим у Європі фахівцем, а композитор фільму Джун Міяке працював над музикою до фільмів видатних режисерів Віма Вендерса та Олівера Стоуна.

Акторський склад фільму також складається з відомих в Україні та навіть за кордоном митців.

Борис Орлов, виконавець ролі Мустафи Джемілєва, так коментує своє сприйняття глибокої метафоричної механіки фільму: «Про що для мене цей фільм? Про те, що хоч яка б висока була твоя мета і хоч яке шляхетне було твоє прагнення, – ти нічого не зможеш зробити виключно сам».

Читайте такожОзеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті

Стрічка «Киснева станція» створюється  за підтримки Державного агентства України з питань кіно і Міністерства культури та інформаційної політики України.

Нагадаємо, FILM.UA та Atlas Weekend починають роботу над українською комедією «Найкращі вихідні».

Також українська стрічка «Стоп-Земля» отримала «Кришталевого ведмедя» Берлінале.

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство12 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології4 дні тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології6 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо6 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...