Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam
Takflix Takflix

Суспільство

“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Опубліковано

Поки одні займаються піратством, інші намагаються зробити все для поширення українського кіно. Так зробила і відома режисерка Надія Парфан, яка у 2019 році створила перший і єдиний онлайн-кінотеатр Takflix, де можна легально дивитись вітчизняні стрічки. Жінка вирішила сказати “Так” сучасному вітчизняному кіно і заснувала місце, де українські художні та документальні фільми доступні для глядачів.

Сьогодні на платформі Takfliх є 36 стрічок та понад 20 000 зареєстрованих користувачів з усього світу! Про роботу українського онлайн-кінотеатру, скептичне ставлення колег та розвиток кінематографу розповіла Надія Парфан.

Спеціально для наших читачів Takflix пропонує промокод на будь-який повнометражний фільм, який дає знижку 15% – taksho.

Надія Парфан

Надія Парфан

Засновниця українського онлайн-кінотеатру Takfliх

 

Режисерка, лауреатка  “Золотої Дзиґи” за найкращий документальний фільм “Співає Івано-Франківськетеплокомуненерго”, членкиня Української кіноакадемії.

Перший фільм став пророчим

Я запустила онлайн-кінотеатр Takfliх в останній день 2019 року – 31 грудня. Тоді випустили перший фільм – “2020 Безлюдна країна” режисера Корнія Грицюка. Ця стрічка знята у псевдодокументальній манері – не з справжніми людьми, а з акторами. Фільм розповідає про Україну недалекого майбутнього, з якої всі поїхали. І кадри з пустими вулицями нагадують те, що сталось пізніше – у березні 2020 року. Цей фільм виявився пророчим, адже в кінці 2019-го року ніхто не знав, що буде коронавірус, пандемія, карантин.

З цими подіями і наш кінотеатр став дуже актуальним. Хто б міг подумати, що ми всі будемо ізольовані і не матимемо змоги ходити в кіно. Українські фільми зазвичай можна побачити лише під час прокату, бо в інтернеті їх потім не знайти. На Netflix є лише два серіали українського виробництва. Станом на сьогодні ми не цікаві їм як ринок.

Takfliх дає можливість українському кіно бути побаченим. Назва нашого онлайн-кінотеатру — це іронічна гра слів. Якщо у Netxlix ми чуємо російське “нет”, то у нас українське “так”. І цим ми кажемо “так” українському кіно та його легальній дистрибуції.

Це про самосвідомість, про позитивне мислення, про культурну ідентичність. Якщо інші платформи не дають можливість просуватись українським фільмам, то ми зробимо окрему платформу для українського кіно.

Звісно, з’явилось багато людей, які не зрозуміли гумору і почали критикувати нас за назву. Але ти не можеш всім догодити. До того ж почалось багато обговорень навколо Takfliх, що пішло нам тільки на користь.

Як подивитись кіно на Takflix?

Зараз у нашому онлайн-кінотеатрі є 27 повнометражних фільмів та 9 коротких метрів. Takflix працює за принципом кінотеатру: один фільм — один квиток. Вартість квитка — 75 грн (~ $2,5). З моменту оплати фільм можна дивитися протягом семи діб. А ще у нас є абонементи та підбірки, коли можна купити собі кілька фільмів за раз.

На Takflix зареєстровано вже понад 20000 глядачів, 10000 з них – активні користувачі онлайн-кінотеатру. Я дуже рада, що українське кіно має багато прихильників. У 2020 році найпопулярнішими на Takflix були такі фільми: “Гуцулка Ксеня”, “Співає Івано-Франківськекомуненерго” та “Мої думки тихі”. З коротких – стрічка Марини Рощиної “В радості і тільки в радості”. 

Але ці цифри умовні, бо фільми виходять у різний час. Крім того, вони мають обмеження по територіях за мовними версіями. Якщо “Співає Івано-Франківськекомуненерго” має п’ять версій субтитрів і необмежений доступ у всьому світі, то “Мої думки тихі” мають тільки мову оригіналу і перелік країн, де ліцензія не діє. У кожного фільму є правовласник, який дозволяє чи забороняє показувати іншомовні версії. Інформація про наявність субтитрів є в описі кожного фільму.

Takflix популярний навіть за кордоном

Дуже радує те, що українські фільми полюбились глядачам з-за кордону. У п’ятірку країн, де найбільше дивляться Takflix, входять Україна, США, Польща, Німеччина та Великобританія. А у топ-5 міст – Київ, Львів, Лондон, Івано-Франківськ та Берлін. Більшість наших фільмів доступні за межами України та мають англійські субтитри. Тому можна сміливо рекомендувати наше кіно іноземним друзям та пояснювати нашу українську реальність. Але не всі фільми мають субтитри. Як я вже казала, все залежить від правовласника, який дозволяє чи забороняє показувати іншомовні версії.

Деякі фільми переглядають сотні разів, деякі тисячі – все залежить від жанру, типу ліцензії, чи був фільм на фестивалях, чи отримував нагороди. Я спостерігала, що попри обмежений доступ до офлайн-активностей, люди не так то і поспішали в онлайн. 

Пік продажів на Takflix припав на середину березня, коли розпочався карантин. І хоч фільмів було небагато, люди активно їх переглядали. А влітку відбувся сильний спад. І на це є кілька причин. 

Читайте також: Стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат

По-перше, з’явилось багато безкоштовного легального та нелегального контенту і тому було дуже важко утримувати цифову увагу. По-друге, люди просто втомились від онлайну. Бо коли ти пів року живеш в досить таких екстремальних умовах, не відвідуєш масові заходи, спілкуєшся з малою кількістю людей, то дуже важко тебе чимось зацікавити. По-третє, відбулась певна криза у кіноіндустрії. Дистрибуція фільмів призупинилась, всі релізи відклались, адже кіно не можна було показати в кінотеатрі. Це стало величезною проблемою. Століттями кінотеатральні покази були основою бізнес-моделі світу кіно і відповідно, ще ніхто в Україні не мав такого досвіду, щоб одразу випускати фільм в онлайні. Тому всі чекають гарного моменту, щоб показати свою роботу в кінотеатрі.

Створила Takfliх, бо ніде було показувати фільми

У 2019 році вийшов мій перший дебютний повнометражний фільм “Співає Івано-Франківськетеплокомуненерго”. Це історія про хор комунальників-тепловиків у місті Івано-Франківськ. Мій фільм – це трагікомедія, такий портрет України з колапсом інфраструктури та людяності. Хоч я і не люблю це слово, але картина стала “успішною” і змінила ставлення багатьох до документалістики. 

Фільм  “Співає Івано-Франківськетеплокомуненерго” став досить популярним у кінотеатральному прокаті. Його прем’єра відбулась на швейцарському кінофестивалі Visions du Réel. А у нас отримав нагороду як найкращий український документальний фільм. 

Саме після прокату фільму я вирішила створити Takfliх. В Україні дуже мало кінотеатрів, які показують авторське кіно. Та й взагалі у нас низький рівень кінофікації, тобто кількість екранів на одиницю населення. Багато людей хотіли побачити цей фільм і швидко розкуповували квитки. Але такі стрічки мають обмежений час на прокат, для них виділяють маленькі зали та мало часу. Звичайно, для більшості кінотеатрів якийсь голлівудський блокбастер буде у пріоритеті і має більше можливості бути побаченим, ніж авторське українське кіно. Тому люди просто не встигають його дивитись.

Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Тоді мене почали штурмувати питаннями глядачі: “коли і де можна буде переглянути фільм”. Але можливостей десь випустити його було не так багато. І це величезна проблема, адже глядачі готові дивитись та платити за українське кіно, але просто нема кому. Тоді я вирішила щось з цим робити і почала створювати платформу, де українські фільми доступні для аудиторії після кінотеатрального прокату.

Колеги засуджували мою ідею

Коли я почала працювати над створенням Takflix, то зустріла чимало скепсису від моїх колег з кіноіндустрії. А все через те, що в Україні величезна проблема піратства. Якщо людина порушує право на нематеріальну власність, тобто на фільм, то не несе за це ніяких наслідків. І у 2019 році це питання стояло настільки гостро, що ніхто навіть не розглядав варіант онлайн-прокату як щось серйозне. Крім того, сама кіноіндустрія побудована так, що основною ланкою монетизації були кінотеатри і до діджитал-напрямку всі ставились скептично. Колеги були переконані, що люди не готові платити за український контент в онлайні. 

Але 2020 рік став революційним в історії кіно. Все дуже сильно змінилось. Тепер продюсери все більше звертаються до діджитал-дистрибуції фільмів, адже кінотеатри вже довгий час працюють на 20-30% потужності.

До створення Takflix я знала багатьох людей, які зняли фільми, але ті недобрали в прокаті. А в інтернеті його просто неможливо було подивитись. Тому я довго виношувала цю ідею зробити незалежний проєкт. Починала я сама — і зараз основною співробітницею Takflix є також я. А ще є кілька людей, яких які працють парттайм: смм-менеджерка і таргетолог. Також у режимі фрілансу працюють розробник, вебдизайнер і проєктна менеджерка. Навесні ми перемогли у Хакатоні від House Europe і отримали грант на вдосконалення нашого сайту, що дозволило його перезапустити. Зараз працюємо над додатковими елементами інтерфейсу.

Правовласники, які хочуть тільки гроші – велика проблема сучасного кіно

Ми постійно шукаємо нові ексклюзивні фільми, які мають глядацький потенціал та високу художню якість. Ми не показуємо кіно, що лежить у відкритому доступі. Є фільми, які ми дуже хочемо, а є ті, хто хочуть бути у нас. І не завжди це збігається. Масове кіно не має проблем з дистрибуцією, тому ми тримаємо фокус на дещо інше. Найчастіше у нас з’являються фільми, які з якихось причин недобрали в прокаті. Крім того, починаємо працювати з класикою, бо, виявляється, не всі дивились класичні фільми, і знайти їх в інтернеті майже нереально.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Як фільми до нас потрапляють? Я вже 10 років працюю у цій сфері, тому слідкую за кінопроцесом і знаю все і всіх. Я знаходжу цих людей і починаю вести з ними перемовини щодо співпраці. З правовласником обговорюємо умови. Але тут також є складнощі, бо в Україні є кілька великих платформ, які випускають фільми. І нам складно з ними конкурувати. Більшість правовласників хочуть отримати насамперед гроші, їм не завжди цікаво чи їх фільм подивляться та що про нього скажуть. Продали – і чудово. Але ми працюємо з тими, хто хоче уваги до свого фільму. 

Часто до нас звертаються незалежні режисери і пропонують “розмістити фільм”. Але ми не розміщуємо фільми, ми вибираємо якісне кіно, що має глядацький потенціал. Тому часто доводиться відмовляти, бо невідомі фільми невідомих режисерів важко продати. Для онлайн-прокату стрічка повинна мати свій бренд, трейлер, постер — без цього ніяк. Цифрова увага людей розсіяна і висока конкуренція за увагу в інтернеті. Випускати фільм “з нуля” значно складніше і дорожче.

Бували випадки, коли режисери дуже хотіли показати свій фільм на Takflix, але не могли на це повпливати, бо передали всі права продюсеру, дистриб’ютору чи сейлз-агенту, який приймає рішення без врахування думки режисера. Це жорстокий бізнес і величезна проблема, яка є в сучасній кіноіндустрії.

Хочемо створювати власний контент

У цьому жорсткому бізнесі мене мотивують наші глядачі. Людям не байдуже українське кіно і їм потрібен наш онлайн-кінотеатр. І так приємно, коли глядачі купують другий, третій, четвертий фільм, або навіть роблять такий подарунок мамі чи другу.

Я мрію, що через кілька років на Takflix буде вся класика, молоде кіно, короткі метри – всі класні українські фільми. І я б хотіла, щоб ми займались продюсуванням власного контенту. Щоб можна було зробити такий фільм, який ми вважаємо класним і потрібним сьогодні. Поки це лише в мріях, бо важко щось планувати. Онлайн-кінотеатр існує лише рік і ми маленькими кроками рухаємо далі. 

Суспільство

Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль

Опубліковано

“Постільна білизна, що робить дім затишнішим, а світ добрішим”, – каже Юлія Бігун, засновниця бренду Ohra Home. Це унікальний проєкт, адже постіль створена незвичайними жінками – мамами особливих дітей. Зазвичай, їм складно знайти роботу, адже більшість часу потрібно проводити з малечею. Ohra Home розв’язує цю проблему. Тепер мами мають можливість працювати та створювати стильну постільну білизну. А кошти від продажу йдуть на медичну допомогу дітям з інвалідністю.

Юлія Бігун розповіла нам про те, як вдалось заснувати проєкт, особливості соціального бізнесу та допомогу мамам дітей з інвалідністю.

Мами дітей з інвалідністю не можуть знайти хорошу роботу

Історія почалась два роки тому. Я завжди любила та вміла шити, але ніколи не мала швейної машинки. Та якось друзі здійснили мою мрію і подарували її. Спочатку я почала шити одяг для храму, де служить мій чоловік. Адже церковна продукція дуже дорога, тому я створювала її сама. Але згодом подумала, що можна було б зайнятись пошиттям постільної білизни на продаж.

Юлія Бігун разом з чоловіком

Чотири роки тому я заснувала фонд “Твоя любов”, де ми допомагаємо дітям з інвалідністю з Фастівського реабілітаційного центру. За час роботи ми побачили, що 70% сімей з такими дітками є неповними та  малозабезпеченими. Є величезна проблема – мами не можуть влаштуватись на роботу зі звичайними графіками, адже потрібно постійно доглядати за малечею. Тому вони зазвичай працюють прибиральницями, або взагалі сидять вдома. Їм дуже складно.

 

І якось ми з чоловіком сиділи біля храму і я розповіла про свою ідею шити постільну білизну. Тоді він і каже, що можна спробувати навчати цих мам дітей з інвалідністю шити і дати хорошу роботу. І у цей же момент мені написала знайома волонтерка з Німеччини, мовляв, знайшла грант, давай щось вигадаємо і подамося. Їй сподобалась моя ідея і ми подали заявку. Так отримали 3 500 євро від Partnerschaft Ost-Bistum Magdeburg на обладнання, машинки та перші тканини.

Читайте також: Екотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Я почала навчатись та читати багато інформації, бо зовсім не розумілась на веденні бізнесу. Спочатку навіть не уявляла, як це все працюватиме – було лише бажання допомогти цим мамам.

Зарплата вище ринкової та можливість реалізації

Зі своєю ідеєю я звернулась до директора Фастівського реабілітаційного центру, де ми з фондом допомагаємо сім’ям. Там почали запитувати мам чи хотіли б вони попрацювати у нас. Знайшлося вісім жінок, які погодились. Але потім зіштовхнулись з новою проблемою – навчити їх шити. Довгий час ми шукали технолога, а потім виявилось, що одна з мам дітей з інвалідністю професійна швачка. Зараз вона працює у нашому проєкті та навчила всіх інших шити. Це зайняло близько пів року, адже почати з нуля працювати на машинці важко.

Спочатку долучитись до проєкту погодилось вісім мам, а залишилось п’ять. Було декілька критеріїв відбору – бажання вчитись, відповідальність та акуратність. Деякі мами прямо казали, що це не для них.

Зараз ми ще навчаємо двох мам – одна буде шити, а інша – пакувати продукцію. Всі працівниці мають вільний графік роботи, але є  чіткі терміни виконання 1-3 дні. Кожна мама саме бере в роботу стільки комплектів, скільки може зробити – хтось може 10, а хтось і 20. Але обов’язково потрібно здати продукцію у чіткі терміни. Звичайно, ми зважаємо і на складні ситуації жінок. Наприклад, якщо у дитини з синдромом Дауна стаються приступи, то звісно мама може не працювати в цей час.

Зараз наші працівниці отримують хорошу зарплату – вищу за ринкову на 20-30%. Я спеціально дізнавалась ціни на різних фабриках. Наш проєкт розв’язує головну проблему – мами дітей з інвалідністю можуть працювати та отримувати за це гідну оплату.

Люди повертаються за новими комплектами

Перші продажі постільної білизни у нас почались лише місяць тому, але підготовка до запуску бренду зайняла майже два роки. Спочатку ми виграли грант, а потім навчання мам припало на мою вагітність. У мене був сильний токсикоз, тому я не могла повноцінно керувати процесами. Планували запуститись у березні 2020 року, але через карантин все відклали.

Читайте також: Сім українських брендів текстилю з льону

Але найбільша пауза була пов’язана з пошуком тканин. Знайти дійсно якісну однотонну бавовну в Україні дуже складно. Багато постачальників пропонують щось на кшталт 7-го кілометра, якусь тканину у квіточки чи поганої якості. Також пропонували матеріал 50 на 50 з поліестером, але ми одразу вирішили, що нашу постіль будемо шити тільки з 100% бавовни без ніяких домішок. Зараз закуповуємо тканину в Азербайджані, Молдові, Польщі та Білорусі. Поки в асортименті лише однотонна постіль, але ми плануємо співпрацювати з художниками та робити унікальні принти. Та на все потрібні ресурси. Грантові кошти давно закінчились, а щоб втілити ідею в життя потрібно докладати чимало своїх грошей.

Поки прибутку проєкт не має, коштів вистачає тільки на оренду приміщення, тканину та зарплату працівникам. Але хоч ми і працюємо лише місяць, проте вже маємо багато клієнтів, яким подобається і колір, і якість продукції.  Але найбільше мене радує те, що вони повертаються за другим, третім комплектом. Це неймовірно.

Постіль від Ohra Home створена зі 100% бавовни. Ціни на комплекти від 800 до 1600 гривень.

Поки ми продаємо постіль тільки онлайн. Скоро будемо представлені на “Куражі” і “Всі. Свої “. Крім того, плануємо вийти на міжнародну платформу Etsy. 

Особливі мами з особливими історіями

Знаєте, от часто у мене бувають важкі моменти, коли щось йде не по плану і опускаються руки. Тоді мені здається, що проєкт взагалі нікому не потрібний і ми робимо все даремно. У такі моменти мене заспокоюють мої працівниці. Я радію від того, що вони щасливі працювати у нас, можуть собі заробляти на життя та стають незалежними від чоловіків.

Також ми ще й намагаємось допомагати дітям. От у нас є мама з інвалідністю і у її сина вади слуху. Минулого року ми купили для Назарчика слуховий апарат. Емоції дитини, коли вона починає чути, просто не передати словами. Так само і мама розцвіла. Вона має ще трьох дітей, жила в селі, ніде не могла працевлаштуватись і сиділа вдома. А тепер заробляє на життя. Я розумію, що проєкт справді корисний.

Читайте також: Проєкт «не про жалість». Як працює інклюзивна кондитерська «ФіолЄтово»

Всі наші працівниці особливі жінки з власними історіями. Я планую зібрати історію кожної, щоб розказати про них людям.

От у нас ще є мама, яка всіх навчила шити. Алла справжня бджілка – налаштовує процеси, перевіряє якість та дає настанови іншим. У неї хлопчик з інвалідністю, його звати Андрійко. У нього вроджена вада серця. Алла часто приводить його в майстерню і він нам охоче допомагає – то тканину перенесе, то щось подасть. Я взагалі хочу облаштувати якийсь куточок у майстерні, де б діти змогли проводити час, поки мами працюють. Адже дуже часто мамам немає з ким залишити малечу навіть на кілька годин.

На фото зображені мами, які працюють в Ohra Home, разом зі своїми дітками

Ще одна мама зараз навчається і скоро буде у нас працювати. Її старший син має ДЦП. Вони живуть в селі у дуже старому будинку, де стеля була повністю вкрита пліснявою. Ми вирішили їм допомогти. Мій чоловік до свого дня народження зібрав кошти і ми повністю утеплили будинок та перекрили дах. Тому такими маленькими кроками допомагаємо сім’ям і в проєкті Ohra Home, і у фонді “Твоя любов”.

Кошти від продажу – на допомогу дітям з інвалідністю

У центрі “Твоя любов” є 152 родини, якими ми опікуємось. Основний прибуток від продажу постільної білизни плануємо віддавати на реабілітацію дітей, оплату ліків та операцій. Адже були такі моменти, коли терміново за добу треба зібрати 25 000 гривень. Це дуже складно, тому потрібно, щоб кошти були завжди для таких випадків.

З цього і вийшла ідея соціального бізнесу з двома основними цілями – забезпечити роботою та реалізацією мам дітей з інвалідністю, а також допомогти цим дітям вчасно.

Читайте також: Інклюзивні теплиці: як на Вінниччині люди з інвалідністю стають аграріями

Наш фонд “Твоя любов” ми заснували ще 4 роки тому. Його створення – це такий поклик душі. На той час я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком і він мені сказав, що мріє усиновити 10 дітей, дати їм освіту та реалізувати у житті. І каже, що було б чудово створити якийсь фонд зараз, щоб можна було допомагати дітям. Тоді я познайомилась з мамою хлопчика, у якого був рак. Я допомагала родині знайти донорів та кошти на лікування. Відтоді ми почали шукати людей, для яких можемо щось зробити. Одразу почали звертатись у дитячі будинки, але там нам відповіли, що їм допомога потрібна тільки фінансова. Тому зараз ми допомагаємо тільки малозабезпеченим родинам і таким центрам, як у Фастові.

Уже 4 роки ми допомагаємо людям. Все почалось з бажання і переросло у велику справу – фонд “Твоя любов” та бізнес “Ohra Home”. Ти розумієш, що ти потрібний і робиш хорошу справу. Я навіть не думала, що ми зможемо врятувати стільки родин.  Ще на початку я не розуміла як допомогти 20-м дітям з інвалідністю. Для мене це було неможливо. А зараз вже є в центрі 152 родини.

Читати далі

Суспільство

В Україні створили інтерактивну мапу місцями Лесі Українки

Опубліковано

Українці створили інтерактивну мапу місцями життя і творчості Лесі Українки – там відображено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці з описами цих подорожей.

Розробила мапу команда журналу «Локальна історія». Переглянути карту можна за посиланням.

«Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на «Лісову пісню», а «Камінного господаря», дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Зазначається, що мапа розповідає про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Як ми повідомляли раніше, підлітки з Ужгорода зачитали реп-біографію Лесі Українки.

Головне фото: bbc.com.

Читати далі

Суспільство

Вийшов тизер-трейлер анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» (ВІДЕО)

Опубліковано

До 150-річного ювілею Лесі Українки студія Animagrad представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня».

Зазначається, що реліз мультфільму відбудеться в 2022 році.

Про мультфільм

«Мавка. Лісова пісня» – повнометражний анімаційний фільм української студії Animagrad, заснований на образах із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та древніх міфів. Це історія про чудодійну силу любові, яка здатна об’єднувати, рятувати і дарувати життя. У проєкті переплітаються безліч елементів традиційної та сучасної української культури: міфології, літератури, музики і танцю.

Персонажі

Сценарій анімаційної стрічки «Мавка. Лісова пісня» засновано на класичному сюжеті драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на образах із української міфології.

 

У новому тизері-трейлері розгортаються захопливі події! Головна героїня Мавка приходить на допомогу наляканим зубрам. Вона – Берегиня й Душа Лісу, тонко відчуває настрої лісових жителів і здатна долати їхні страхи. Її магічна сила заспокоює і спрямовує стривожених мешканців Лісу на рятівний шлях.

Ця сцена відображає екологічну місію мультфільму – привернути увагу до захисту тварин, що знаходяться на межі зникнення: зубра, чорного лелеки, євразійської рисі та бурого ведмедя, а також рослин і метеликів. Про цю важливу тему в тизері-трейлері нагадує і зворушливий епізод із риссю та рисеням. Партнером проєкту в цій місії став Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Поряд із реальними тваринами у відео можна побачити й міфічних лісових створінь з давніх українських легенд. А ще вперше глядачі побачать коханого Мавки – талановитого музику Лукаша.

Також вперше в українській анімації для роботи над пластикою та рухами 3D-героїні Мавки було запрошено приму-балерину Національної опери, народну артистку України Катерину Кухар. На знімальному майданчику вона відтворювала дії головної героїні, їй навіть довелося виконати кілька трюків. Результат цієї кропіткої, технічно складної роботи можна побачити у сцені з зубрами.

Музика фільму

Також особливу увагу в мультфільмі приділено музиці. До створення саундтреку тизера-трейлера залучили українських музикантів, серед яких – відомий фольклорний мультиінструменталіст Максим Бережнюк. Спільно з італійським композитором Даріо Веро була розроблена концепція об’єднання кінематографічної оркестрової музики та українських народних інструментів.

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

Унікальний та самобутній образ Мавки, зітканий із древніх легенд та елементів живої природи, доповнює низку сильних жіночих характерів, створених студією Animagrad, серед яких – героїні мультфільмів «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила» (2018) та «Роксолана».

Чарівність слов’янської автентики, сюжет, сповнений пригод, багатогранні характери героїв і добрий гумор роблять цей мультфільм привабливим для дітей і дорослих у всьому світі.

Нагадаємо, у Львові стартували зйомки кіносеріалу за романом української письменниці.

Як ми повідомляли раніше, до лонг-листа премії «Оскар» потрапили два українські фільми.

Читати далі