Суспільство
«В Ізюмі немає шкіл, куди діти 1 вересня могли б піти на навчання». Як відновлюється найбільш зруйнована громада у Харківській області
Ізюм бомбардували з перших днів повномасштабної війни, а в деякі дні доходило до 26 авіанальотів загарбників. Пошкоджено 80% багатоповерхівок міста і близько 30% приватних будинків. Зруйновано школи і лікарню. Та що гірше – це втрачені життя людей. Близько тисячі жителів міста Ізюм були вбиті росіянами, і досі ведуться роботи з пошуку поховань у парках та дворах. Місто оговтується від страхіть війни. Про відбудову житла, підготовку реконструкції лікарні та шкіл розказуємо у матеріалі ШоТам.
Валерій Марченко
начальник Ізюмської міської військової адміністрації.
Росіяни продовжували обстрілювати Ізюм, навіть коли українські військові вийшли з міста
6 березня російські окупанти зайняли частину міста Ізюм за річкою Сіверський Донець, і потім майже два тижні не могли захопити іншу частину, бо були знищені мости. Але вони зробили переправи вище по річці та звідти доставили техніку, перекривши місто зі сторони Словʼянська. Місто було повністю окуповане вже наприкінці березня 2022 року.
Ми разом з керівниками адміністрації виїхали з міста 14 березня 2022 року – це був останній день, коли нас могли супроводити українські військові. Початок окупації Ізюма ми провели у Словʼянську, потім переїхали ще за 100 кілометрів у місто Лозова.
З перших чисел березня місто активно бомбардували, а коли окупанти підійшли ближче – обстрілювали з артилерії та РСЗВ. Загиблих неможливо було навіть дістати з-під завалів, і таких випадків було, на жаль, дуже багато. Коли місто було повністю окуповане, тоді працівники ДСНС та просто небайдужі люди почали розбирати завали й діставати тіла людей. Комунальників здебільшого не залишались, але окупаційна влада створювала фейкове керівництво, які, наприклад, розчищали зроблені тими ж росіянами руйнування.
Це трагічна історія нашого міста. Багато людей було вбито у своїх же домівках або на вулицях. Ховати було ніде, тож копали могили у парках та городах. Потім вже після обстрілів окупанти зробили місце масового поховання. Там знайдено понад 450 тіл людей. Одна з кричущих подій відбулась на колишній вулиці Першотравневій, а нині це вулиця Памʼяті, де знайдено 47 тіл загиблих. Під час бомбардування люди переховувалися у підвалі будинку, який став їхньою могилою.
У місці масового поховання знайдено понад 450 тіл людей. Фото: ШоТам.
Ми все ще не маємо остаточної цифри втрат цивільних у нашій громаді, та за нинішніми підрахунками це близько тисячі наших людей. Це вбиті від російської зброї та обстрілів, і загиблі від прямих наслідків війни (адже в місті не було ні медицини, ні доступу до інших базових потреб).
Руйнувань житлового фонду по місту – безмежна кількість. 80% багатоповерхівок зруйновано у різній степені: десь будинок частково пошкоджено, десь зовсім не підлягає відновленню. Однак майже у всіх пошкоджені покрівля та вікна. У приватному секторі масштаби руйнувань трішки менші – близько 30% зруйновано також різною мірою.
Сильно постраждали і комунальні заклади: школи, дитячі садочки, лікарня, адміністративні будівлі. З 11 шкіл громади більш-менш цілими залишилось всього 4. Проте і зараз там діти не зможуть навчатись, бо у тих будівлях вибиті вікна, вкрадено обладнання, парти, дошки. Таких шкіл, куди 1 вересня діти могли б піти, не існує у нашій громаді.
Чому окупанти так сильно руйнували все навколо? Я не маю відповіді, адже в Ізюмі на той момент не залишалось зовсім ні воєнних частин, ні українських військових. Але бомбардування не припинялись: одного дня нарахували 26 авіанальотів. Бомби кидали хаотично, цілей ми не розуміли – все місто накривали без якоїсь логіки. Можливо, це для того, щоб залякати місцеве населення і владу. Аби ми здались швидше.
Одного дня нарахували 26 авіанальотів. Фото: ШоТам.
Попри все люди повертаються, тому маємо відновлювати і житло, і соціальну інфраструктуру міста
Напевно на всіх деокупованих територіях, особливо Харківщини, ситуація однакова – ми знаходимось у зоні можливих бойових дій, а до лінії фронту всього 50 кілометрів. Це очевидно впливає на всі все життя громади: і на бізнес, який не готовий ще повертатись у такий ризикований регіон, і на навчальні процеси, які ми не зможемо запустити цього року офлайн, хоч і проводимо дистанційні уроки онлайн.
Нині у місті відновлено майже всі необхідні комунальні послуги: є електрика, вода, газ та звʼязок – все працює. Однак великі проблеми з опалення були у попередньому сезоні: з 24 котелень ми змогли запустити всього 10. Інші були або зруйновані, або розграбовані. Цього року ми відремонтували частину котелень, ще 10 мобільних пелетних котелень допомогли купити обласна військова адміністрація. Однак проблема багатоповерхових будинків ще й у тому, що деякі будинки сильно пошкоджені і провести туди комунікації ну просто неможливо. Зі 190 багатоповерхових будинків, які ми опалювали до військових дій, нині ми зможемо забезпечити теплом близько 140.
Ми бачимо, як відроджується локальний малий бізнес, однак середній і великий ще не готові повертатись. Нема бізнесу – нема надходжень у бюджет, а витрат – ну дуже багато. На капітальну відбудову, звісно, у громади коштів немає. Ще на поточні потреби ми знаходимо якісь гроші, але загалом ну просто біда. В основному ми живемо коштом дотації з держбюджету.
Зараз першочерговою задачею є відбудова житла. Люди повертаються і тому орієнтуємося на закриття потреби саме у житлі. Але для підтримки самого життя в місті ми маємо відновлювати соціальну інфраструктуру як от навчальні заклади – рано чи пізно діти мають піти у школи.
З 11 шкіл громади більш-менш цілими залишилось всього 4. Фото: ШоТам.
Ми робимо все можливе, аби про потреби громади знали: виступаємо на конференціях і самітах, пишемо листи, розказуємо у медіа. Також маємо міста-побратими у Латвії та Польщі (зараз ще підписали меморандуми про побратимство з містами США, Франції). Благодійники з тих міст звертаються до нас напряму і беруть участь у відбудові та забезпеченні людей.
Коли звертаються іноземні донори, ми надаємо списки будівель: приватні, багатоповерхові та комунальні будівлі, які потребують ремонту. І намагаємось завжди бути на звʼязку у разі будь-яких питань.
Роботи по всіх напрямках ведуться. Не так швидко, як би того хотілося. Але і масштаби руйнувань настільки великі, що потрібен час, аби це все відбудувати. Так, за підтримки іноземних донорів по місту активно тривають роботи із заміни вікон, а наше комунальне підприємство «Благоустрій міста» також ремонтує покрівлі та опалення. Потихеньку коштом обласного, державного бюджетів та допомоги міжнародних благодійників ремонтуємо школи і садочки.
Наприкінці минулого року за фінансуванням обласної військової адміністрації відновлено 8 будинків – це вікна, дах, опалення. Цього року ще 6 будинків поремонтували і ще на 30 замовили проєктно-кошторисну документацію для капітального ремонту. Але і це всього невелика частина від того, що потрібно відбудувати.
У Ізюмі пошкоджено 80% багатоповерхівок і близько 30% приватних будинків. Фото: ШоТам.
Складніше з відбудовою комунальних закладів. Поки все це у процесі, та донори нам допомагають на всіх етапах. Коштом GIZ ми будемо виготовляти проєктно-кошторисну документацію для відновлення та реконструкції двох шкіл.
Також завершено підготовку документів для реконструкції всього міського лікарняного містечка. У березні 2022 року Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері отримала ураження внаслідок обстрілів: зруйновано головний корпус, травматологічна й хірургічна операційні та реанімація. Повністю знищено фоє лікарні, де було розташовано декілька аптек та кабінети керівництва лікарні. Також приміщення компʼютерно томографії, що встигло пропрацювати всього 6 місяців до повномасштабного вторгнення. Наразі шматочки колись нової техніки видно з-під бетонних плит. За підтримки фонду Олени Зеленської готуємо будівництво нового лікарняного комплексу по всім європейським стандартам. Проєкт майже готовий і наразі чекаємо результати експертизи, аби визначити, скільки точно на це потрібно коштів.
Зруйновано головний корпус лікарні, травматологічна й хірургічна операційні та реанімація. Фото: ШоТам.
Ми розуміємо, що ситуація складна по всіх країні. Місто Ізюм та наша громада є найбільш зруйнованою у Харківській області, тому до нас приїжджають багато і міжнародних організацій, й іноземних журналістів. І при всіх нагодах я звертаюсь до громадян інших держав, до їхніх урядів про допомогу нашому місту і загалом Україні. Бо без світової допомоги ми не впораємось – руйнування величезних масштабів. І наші партнери мають це бачити, відчувати і розуміти.
Максуда Руденко
начальниця управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради.
Робимо все, щоб люди зимували в себе вдома
Одним з найперших у місті постраждав від російської агресії будинок на вулиці Соборна, 39. Наразі тут проводиться тендерна процедура з виготовлення проєктно-кошторисної документації на його відновлення. Всупереч усім бажанням окупантів ми відбудуємо і зробимо його, як і все місто, кращим, ніж було.
Поруч на Соборній 47-49 було пошкоджено багатоповерховий будинок. І завдяки допомозі міжнародної організації Global Empowerment Mission тут встановили вікна у квартирі, де проживають люди. Загалом ця організація готова встановити у місті 5900 вікон.
Далі рухаємось на провулок Соборний, 3, що був першою «ластівкою» у нашій співпраці з GEM. Тут було пошкоджено майже 100% вікон. Наразі всі вони відновлені, де був доступ до квартир, та звісно у підʼїздах та місцях загального користування. Це людям дає змогу звернутись за допомогою єВідновлення та отримати кошти на ремонт власних квартир.
Комунальне підприємство «Благоустрій міста» також ремонтує покрівлі та опалення. Фото: ШоТам.
Це відбулось швидко ще й тому, що у цьому будинку було обʼєднання співвласників, а керівниця Галина Василівна оперативно сконтактувала з усіма мешканцями будинку, які розʼїхалися по інших місцях. Вони разом з волонтерами робили заміри та всі необхідні підготовчі робити для встановлення вікон. Тепер за кошти місцевого бюджету тут ремонтується дах, також вже зробили підвод теплопостачання і наразі відновлюють подачу тепла по стояках до квартир.
Рухаємось далі до перехрестя вулиць Васильківського та Гоголя. Тут знаходиться три модульні котельні, і наступного тижня довеземо ще 5, які будуть опалювати навколишні багатоповерхівки. Плануємо запустити опалення у ще 46 будинках і загалом забезпечимо 60% опалення багатоквартирного фонду міста.
Ми робимо все можливе, аби люди вже цю зиму могли пережити у своїх домівках.
Суспільство
Місто-побратим Лейпциг передало Києву 55 автомобілів різного типу.
Про це повідомляє Віталій Кличко.
Це 50 Volkswagen для комунальних підприємств і 5 Mercedes для бригад «Київтеплоенерго», які швидко реагують на аварії та надзвичайні ситуації, зокрема після ракетних атак.
З 2022 року Лейпциг, за підтримки німецького уряду та польських партнерів, також передав Києву пожежні авто, швидкі, вантажівки, генератори та гуманітарну допомогу.
Нагадаємо, що харківська область отримала 179 генераторів для підтримки критичної інфраструктури.
Також ми повідомляли, як робити бізнес доступним: в Києві пройшла подія, присвячена безбарʼєрності.
Фото: Віталій Кличко.
Коментарі
Суспільство
Деталі
Коментарі
Суспільство
1. Уявімо, що ви давно мрієте про домашнього улюбленця. Де його взяти, якщо таки наважилися?
Зоозахисники наголошують: тварина — не товар і не подарунок. Це жива істота, і якщо ви вирішили завести її вдома, треба зважити усі «за» та «проти». Наприклад, порахувати, скільки часу ви готові приділяти тварині, чи є у вас можливість повноцінно її вигулювати, якщо йдеться про собаку, та чи маєте ви кошти, аби оплачувати їжу та медичні послуги. Якщо так, то найкращим варіантом буде взяти тварину з притулку — так стверджують люди з руху #НеКупуйПрихисти, які вже адоптували тварин. Ви зможете врятувати життя кота або собаки, які з різних причин опинилися на вулиці. У притулку тварин зазвичай лікують, вакцинують, каструють чи стерилізують. А якщо чотирилапий має певні захворювання чи особливості, то працівники обов'язково про це попереджають.
2. Якщо ви не взяли тварину з притулку, а знайшли на вулиці й вирішили прихистити, то чим її годуватимете в перші дні?
Якщо тварина довго жила на вулиці, то найімовірніше в неї були періоди голоду. Таких тварин не можна перегодовувати, адже це може навіть спричинити смерть. Варто давати їм їжу, яка легко перетравлюється, а також поїти великою кількістю води — з розрахунку 50 мілілітрів на кілограм маси тіла.
3. Що далі варто обов'язково зробити з твариною, яку ви знайшли та прихистили?
Найкраще почати з профілактичного огляду в клініці. Ветеринари перевірять здоров’я вашого улюбленця, призначать йому вакцинації та препарати для обробок від кліщів і паразитів.
4. А чи взагалі гуманно тримати собаку на ланцюгу біля будинку?
У UAnimals наголошують: ланцюг змушує тварину сидіти в обмеженому просторі. Їсти, пити та ходити до туалету їй доводиться на одній маленькій території. Якщо миска з водою перекинеться, пес страждатиме від спраги, доки не прийде людина. А якщо йому немає, де сховатися від сонця, то він може отримати тепловий удар. Взимку ж це додатковий ризик обморозити тіло та лапки. Окрім цього, ланцюг може заплутатися, пошкодити шкіру, скалічити шию та хребет. Відсутність контакту з людьми й іншими собаками робить пса тривожним та агресивним. У разі загрози собака не може втекти, тому нападає на незнайому тварину чи людину, що випадково зайшла на його територію — жертвами часто стають діти. Також у зоні бойових дій собака без ланцюга має більше шансів врятуватися та вижити.
5. Скажімо, ви адоптували тварину, нагодували й відвідали з нею ветлікаря. Вона сита, живе з вами в будинку в любові та турботі. Але тут починається повітряна тривога. Як подбати про улюбленця?
Фахівці ЗооПатрулюUA радять бути лагідними до тварини, пригостити її улюбленим смаколиком або дати седативний засіб (за попередньої консультації з лікарем). Ще можна використати метод обмотування шарфом — зав’язати його по тілу так, аби на спині чотирилапого утворилася літера Х. Також зоозахисники радять не заважати тварині, коли вона хоче кудись заховатися, адже нею керує інстинкт самозбереження — звісно, якщо це місце є безпечним для її життя.
6. Та найкраще рішення в разі небезпеки — спуститися в укриття. Що робити, якщо охоронці укриттів чи сусіди проти того, аби ви перебували там зі своїм домашнім улюбленцем?
У грудні минулого року юристки організації UAnimals звернулися до Міністерства внутрішніх справ з пропозицією оновити наказ від 2018 року і дозволити людям спускатися в укриття з тваринами. Міністерство виконало це прохання, тому з 10 січня 2024 року люди мають право ховатися від обстрілів разом зі своїми улюбленцями, і всі спроби примусити вас залишити тварину поза укриттям є незаконними.
7. Тривога закінчилася й настав час гуляти. Під час прогулянки ви раптом бачите жорстоке ставлення до тварини її власника. Що робити в такому разі?
Жорстока поведінка з тваринами є злочином. За статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, власник, який жорстоко поводиться з твариною, повинен сплатити штраф. Також у нього можуть забрати його тварину.
8. Скажімо, ви хотіли б мати чотирилапого з притулку, але ще не готові до цього кроку. Що можна зробити просто зараз, аби підтримати безхатніх тварин?
Кожен з нас може допомагати тваринам, навіть якщо ми не є їхніми власниками. Підписуйтеся на сторінки притулків, яким можете допомогти будь-яким способом, і пропагуйте гуманне поводження з тваринами.
Поділіться своїми результатами:
Коментарі