Улюбленці компанії Disney. Як українські 3D-пазли з дерева Ugears закохали в себе весь світ

Стартап Ugears здобув світову відомість сім років тому. Українська компанія не просто виробляє дерев’яні механічні 3D-конструктори: команда проєкту створила окрему нішу та подарувала тисячам людей нове хобі. Перші вироби засновник стартапу майстрував на власному балконі, а рідні та друзі мало вірили в успіх ідеї. Та крок за кроком Ugears все одно знайомили світ із деревом, яке може рухатися без жодних батарейок чи електрики. Тепер їхні конструктори купують у 85 країнах, а українські 3D-пазли з дерева зацінили навіть у корпорації Disney. Утім на цьому стартап не зупиняється – і вже розробляє нові прототипи для ще одного потужного світового бренду.

Навіть не знав, як працює годинник

Ще змалечку я був винахідником. Багато чого робив власноруч, зокрема і з фанери. У дорослому віці захотів створити продукт, якого більше ні в кого немає. Ідей було багато. Одна з них – незвичний проєкт виробів із кераміки у 2007 році. Наприклад, я робив сервіз, подібний до корабля, де  ложечки ставали веслами, а блюдечка – щитами. Я навіть домовився з чайною компанією, яка погодилася замовити одразу 20 тисяч екземплярів. Але, на жаль, тоді не вдалося знайти виробництво в Україні, де могли б реалізувати мій задум.

До цього в мене ще була ідея створити свою службу доставки автівками. З нею я виграв конкурс бізнес-планів у Навчально-науковому інституті бізнесу, економіки та менеджменту. Тоді навіть ті, хто давали мені премію, запитали, нащо воно треба, якщо є «Укрпошта». Нікому не було зрозуміло, навіщо створювати окрему службу доставки. І коли я років через шість побачив одні з перших відділень «Нової пошти», у мене було відчуття, ніби мою ідею відібрали. Хоча, звісно, ніхто її не крав. Просто я зрозумів: якщо ти щось придумав, не варто слухати тих, хто каже, що це не злетить.

І хоча попередні ідеї провалювалися, я подумав: «Окей, спробую востаннє». Я вже шість років пропрацював ЗD-дизайнером, а до цього був журналістом в економічній сфері. Дизайн дав мені розуміння, як створювати гарні речі з продуманими механізмами. Та жодного досвіду в механіці у мене не було: я навіть не знав, як працює годинник.

Перші прототипи ночами майстрував на балконі

Проєкт 3D-пазлів із дерева я придумав секунд за 30. А ось доведення його до ладу зайняло кілька років, хоча я думав, що мені знадобиться лише три місяці. Я мислив так: гаразд, спробував інвестиційні проєкти, не склалося. Інвестори в Україні були не готові давати великі гроші проєкту без досвіду. Почав шукати щось дешевше. Пробував створити механічні листівки, де всередині оберталися б паперові шестерні. А потім подумав: а хай це буде повноцінний годинник. Я довго його розробляв, але він так і не запрацював. Ці перші спроби дали мені досвід створення механізмів з незвичних для них матеріалів, як от папір, дерево та пінопласт.

Друзі та родина казали, що «Денис займається чимось дуже дивним». Дружина була в декреті з маленькою дитиною. Я зранку до вечора працював дизайнером, але намагався знайти час на власні розробки. Ми жили в однокімнатній орендованій квартирі. І там був балкон, де я обладнав майстерню. Я міг до четвертої ранку щось складати, адже був у захваті від власних ідей. Дружина казала, що я зводив її з розуму запахом паленого паперу. 

Уявіть, я роблю паперовий годинник, до якого прив’язані дві пляшки з водою, які повинні тягнути його донизу, і він має працювати. Дружина дивилася на все це з дитиною на руках і казала: «Я не розумію що саме ти робиш, але тобі видніше. Добре, що ти паралельно заробляєш гроші».

Зробив годинник, а з нього – трактор

Одним із перших прототипів виробів із дерева стала шкатулка «Для зубочисток». Було кілька її інтерпретацій. Наприклад, я робив квадратну конструкцію, чимось схожу на сейф. Коли ти її крутиш, періодично збоку виїжджає коробочка. Вона відкривається, а там — зубочистки. Словом, якась хрінь. Потім я її переробив, і вона вже просто відкривалася і закривалася без крутіння. Це була найперша модель Ugears, де сам механізм теж був на зубочистках. Пізніше ми її переробили на шкатулку для візиток.

Потім я повернувся до ідеї з годинником і вирішив спростити технологію: зробив таймер на годину роботи. Він більш-менш запрацював, але згодом ми його зменшили на 20 хвилин. Пізніше з цього таймеру вийшов трактор. І тут мені хтось порадив, що треба щось типу театру. Я згадав свою найпершу ідею з листівками. Мій театр — це просто такий шестеренчастий механізм, який не робив якихось занадто складних функцій, але виглядав прикольно. Перші вироби, щоб запакувати в плівку, я сушив її феном, тому що купувати пакувальний апарат було дорого. Та й він, мабуть, повибивав би всі «пробки» в квартирі.

Люди дивувалися, як дерево може їхати

Перші продажі були у 2014 році. Інтернет-магазини присилали до мене кур’єрів, а також у Startup UA мені порадили перевірити ідею на Андріївському узвозі у Києві. Я пішов і стояв не там, де відбувається основна торгівля, а на пустому боці вулиці, біля собору. Цікаво було, коли продавці з того боку вулиці почали оглядатися, що там у мене відбувається. Бо поруч зі мною був справжній англомовний двіж. Різні іноземці тоді викупили всі мої 3D-пазли. І це стало для мене знаком, що я роблю цікаві штуки.

Пам’ятаю, на перших виставках люди не дуже розуміли, як моя фанера їде. Це зараз вони бачать щось подібне і думають: «О, це, напевно, механічний конструктор». А тоді я брав свій дерев’яний трактор, ставив на стіл і він дивним чином починав рухатися. Так цікаво було спостерігати, як людина йде повз, а її голова лишається повернутою в бік моїх виробів. Українці просто втрачали мову, для них це було дуже дивним. Собівартість одного виробу, створеного на чужому обладнані, коштувала приблизно 90 гривень. Тому продавав я їх за 200-240 гривень. Думав, що це нереально для українських покупців. Але ні, вони купували.

Гроші на запуск бізнесу я вирішив пошукати на Startup UA – платформі, де автори ідей шукають інвесторів. Але мені там стало ніяково. Переді мною виступали хлопці з інтернет-сервісом для лікарів, щоб забезпечувати потік клієнтів. Інші стартапери пропонували 3D-принтери. А я сиджу з пакетом деревцят. Я навіть заплатив приблизно 100 доларів, аби туди потрапити. Це було дуже дорого за три хвилини виступу. Сидів, думав по-тихому піти й не ганьбитися. Але все ж виступив. 

На диво, після цього мене обступили люди. Усі крутили іграшки, цікавилися виробами. Вдруге я вже виступав більш впевнено. Приніс, здається, три моделі. Там я отримав кілька пропозицій з інвестування, одну з яких прийняв.

Покупці думали, що Ugears – це щось британське

Для назви стартапу мені треба було багато літер. Серед розробок у мене був годинник, де на арці я хотів розмістити напис. Я міркував, що буде класно, якщо у світі ці вироби будуть знати саме як українські. Розумів, що моя розробка точно зацікавить іноземців. І вирішив назвати «Ukrainian gears», що в перекладі означає «Українські шестерні». 

Але через рік деякі дистриб’ютори почали просити скоротити назву. І ми зробили з неї «Ugears», бо звали так цей проєкт між собою. Важливо, що ми залишили цю національну ідентичність. На звороті коробок наших виробів ми залишали напис «Ukrainian gears». Бо, наприклад, в США багато хто почав думати, що «Ugears» – це «UK gears», тобто з Великої Британії.

Не знаю, наскільки вдалося просунути образ України на закордонні ринки. Але багато іноземців, особливо китайці, гуртово скуповували наші вироби, коли їм потрібні були сувеніри з України. Бо це виглядає незвично, прикольно, а ще – автентично, адже вироблено в нашій країні. Після нас з’явилися приблизно 8 подібних виробників у світі. Але Ugears залишився лідером на ринку.

Через рік ми підготувалися і вийшли на Kickstarter. Це міжнародна платформа, на якій стартапи можуть презентувати свій продукт і зібрати певні гроші для того, аби потім виконати свої зобов’язання з постачання цієї продукції. І після цього наш телефон почав обриватися від пропозицій придбати. Відтак ми почали робити все складніші й складніші моделі, наприклад, дерев’яні вантажівки. Але це на любителя, бо там досить непрості механізми, і коштує недешево.

Перетнули оборот у мільйон доларів

У стартапі Ugears я пропрацював два роки. Це був дуже насичений час. Починав сам, робив буквально все: різав на станку, пакував, створював сайт, фотографії. Через місяць ми вже продавали моделі, і ще через один – змогли найняти людей. Дизайн, медіа та питання виробництва були на мені. Але через два роки моральна складова для мене стала несумісною з продовженням. Тому вирішив піти. Коли я залишав проєкт, там працювали приблизно 200 людей, були закордонні замовлення. Оборот у мільйон доларів ми на той момент перетнули. 

Влітку 2016 року я вже передавав справи. Щоб уникнути депресії, намотував круги на стадіоні. Вдячний компанії, яка продовжувала надсилати мені зарплату аж до жовтня. У листопаді приїхав на зустріч з новими інвесторами. У мене в кишені були буквально останні 100 гривень. А вже через кілька днів я отримав перший транш нових інвестицій на проєкт Time for Machine. 

Продав свою частку в стартапі за мільйони гривень

У 2017 році я продав Геннадію Шестаку свою частку в компанії за 9,4 мільйони гривень, бо волів вийти остаточно. Вдома залишилася коробка з першими дерев’яними напрацюваннями. Нещодавно її знайшов син і запитав: «Що це?». Я дістав коробку, а там купа мотлоху, воно все лежить розібране. Я відповів йому, що це для музею. На коробці так і написано – «Музей».

Читайте також: $430 000 на іграшкових пазлах: історія стартапу Time 4 Machine

Після виходу з Ugears я запустив ще три іграшкові проєкти: вклав свої гроші та залучив інвестиції. Один з них – механічні конструктори Time for  Machine. Усі моделі або рухаються, або мають робочий механізм. Наприклад, поїзд їде рейками за допомогою механічної пружини, у літака працюють гвинти, а танк долає перешкоди. Ще один стартап ­– кубики з паперової маси Pagl. З них можна збирати великий будинок, корабель або щось інше. І третя ідея – FinGears magnetic rings. Це антистресові магнітні кільця за типом спінера. Цей проєкт у нас згодом широко скопіювали китайці, але ми розвиваємо оригінальний український бренд.

Продавати 3D-пазли української компанії UGears у 2018 році почала американська корпорація Disney. Як розповідав співзасновник стартапу Геннадій Шестак в інтерв‘ю LIGA.net, у тендерах Disney брали участь ще кілька китайських виробників. Але Ugears обійшов їх завдяки бездоганній якості. А ще Шестак зазначив, що вимагав залишили назву бренду на пакуванні. Спочатку Disney на це категорично не погоджувалася, а пізніше зголосилася – вперше за 22 роки.

Запропонували світу новий вид хобі

Я долучився до команди Ugears у 2016 році. Раніше працював директором з продажів у видавничій компанії, і вона співпрацювала із засновниками Ugears. Ми з Геннадієм часто зустрічалися, й одного дня він запропонував мені обійняти в них посаду директора з продажів. Це був етап розвитку стартапу, коли потрібно було розширювати співпрацю на міжнародному ринку. 

Для мене це була класна можливість розвитку, адже до цього я не працював із закордонними партнерами. Але знав англійську та вмів будувати з людьми взаємовигідні стосунки. Я допоміг Ugears більш як втричі збільшити продажі. І тому засновники вирішили дати мені можливість керувати стартапом. З січня цього року я обіймаю посаду директора компанії.

Зараз виробництво Ugears розташоване у селі Горенка, неподалік від Києва. Продукція більше орієнтована на закордонний ринок – експорт складає 96%. Ugears створив нову нішу. На момент запуску стартапу механічних 3D-пазлів із фанери взагалі ніде не було. Спочатку ці вироби створювали для дітей та підлітків. Але згодом виявилося, що саме дорослі та навіть люди пенсійного віку складають наші механізми у вільний час. Тобто ми фактично відкрили новий ринок у сегменті хобі. Радий, що ідея не залишилася непоміченою, і команда засновників змогла зацікавити весь світ механічними конструкторами з України.  

Сьогодні за фантастичними конструкторами та налагодженими процесами Ugears стоїть титанічна робота. 100 тисяч моделей на місяць та 85 країн – обсяги здаються неймовірними. Багато викликів створюють розбіжності між українськими реаліями та Європою, США. Доводиться швидко адаптуватися до змін у світі та налагоджувати співпрацю з партнерами різних культур.

Ugears є дуже динамічною компанією – зараз у нас працюють понад 250 співробітників, майже щомісяця виходить кілька нових моделей. Тенденції ринку змінюються, та і сам покупець стає більш вибагливим. Ми прагнемо не тільки відповідати новим умовам, але й випереджувати зміни, щоб ще через тисячу кроків дивувати вже увесь світ.

У русі без мотора допомагають закони фізики

Сьогодні бренди багато уваги приділяють пластиковим рухомим іграшкам на батарейках. Ми ж пропонуємо покупцям повернутися до основ ­– до механіки та приємніших матеріалів. В Ugears досить широкий асортимент – майже 70 механічних моделей. Серед них є девайси для настільних ігор, конструктори історичних і сучасних механізмів, зокрема маятник, коробка передач, диференціал тощо. Окремо є проєкт Ugears STEM Lab. Разом із науковцями з Київського політехнічного інституту ми зробили навчальні посібники, які допомагають більше дізнатися про історію та сфери застосування механізмів, зрозуміти закони фізики, згідно з якими моделі працюють.

Особливість 3D-пазлів Ugears – моделі збираються без використання клею чи інших інструментів. Дерев’яні елементи кріпляться до інших завдяки певним з’єднанням, які ми запатентували. На кожну іграшку ми маємо авторські права. Основна ідея в тому, що завдяки основним законам фізики шестерні обертаються і модель починає рухатися. Там немає жодних батарейок чи додаткової енергії. Тобто людина збирає конструктор, витрачає на це час, отримує задоволення в процесі збирання. А потім ще й насолоджується тим, що її іграшка рухається.

Якщо це автомобіль, після збирання він може їхати на гумомоторі. Якщо це якась шкатулка, то потім лише людина, яка збирала, знає секрет, як її відкрити. Довгий час популярною моделлю в нас був «Харді-Гарді». Це відомий музичний інструмент, особливо в скандинавських країнах. І ми дійсно зробили перший у світі механічний інструмент з фанери, який грає. У кожній моделі ми намагаємося досягнути такого «вау-ефекту», щоб вразити нашого фана якомога більше.

Вигадуємо моделі за мотивами атракціонів Disney

Ми працюємо з різними комбінатами, де виготовляють деревину. Здебільшого з білоруськими, але з 2018 року співпрацюємо і з українськими. Фанера відповідає міжнародним стандартам, як і всі продукти, які ми створюємо. Через Kickstarter наші конструктори купували з 85 країн світу. Сьогодні через дистриб’юторів ми продаємо вироби у 55 країнах. Найвищі рівні продажів – у США, західній Європі, Австралії, Японії та Канаді.

Придбати наші вироби в Україні можна через сайт. Ціни там стартують від 135 і до 1700 гривень за один виріб. Також ми представлені в багатьох мережах та магазинах. Це «Ашан», «Епіцентр», «Антошка», «Сільпо», «Будинок іграшок» тощо. Ціни в Україні у нас менші, ніж по світу, на 25-30%, тому що ми любимо вітчизняного покупця. Ми компанія, яка створена тут, тому хочемо розвивати у своїх людей бажання щось збирати. Це точно краще, аніж просто сидіти перед телевізором чи бути зануреним у телефон.

Ми з командою регулярно беремо участь у соціальних проєктах в Україні. До нас звертаються студенти, організатори освітніх програм та заходів на тему збереження природи. Наприклад, весною ми стали партнерами ініціативи «Озеленення України», в межах якої по світу висадили майже 5,5 мільйона дерев. Ба більше, зараз чекаємо на отримання сертифікату FSC, який підтверджує, що ми використовуємо фанеру з правильно заготовленої деревини. Документ означає, що на місці вирубаних дерев висадять таку ж кількість нових. Люди, купуючи наш товар, розумітимуть, що ми ощадливо ставимося до лісових ресурсів.

Незабаром здивуємо світ ще більше

Коли я особисто брав участь у виставках – отримував величезне задоволення від того, як люди підходили до стенда і не розуміли, що це в нас. Їм здавалося, що це просто частина інтер’єру, іграшка. Але коли я пояснював, що пазл треба зібрати власноруч, а потім отримати модель, що рухається, – вони були шоковані. Я почуваюся щасливим від того, що можу як продавець пропонувати світу такі круті речі. Бували, звісно, і скарги від людей, що якась деталь зламалася. Тому ми удосконалили нашу політику: будь-хто може отримати втрачений елемент безкоштовно. Ми просто надсилаємо в конверті нову деталь. Згодом ми вже зрозуміли, що є елементи, які частіше ламаються. Тому спеціально залишаємо місце на дощечці й додаємо запасні ще на етапі створення.

Думаю, що приблизно через 3-4 місяці ми здивуємо ринок України й світу новими цікавими моделями. Зараз основна мета – знайти нову аудиторію, яка захоче купувати наші продукти. Хочемо зростати далі, щоб нашу країну частіше розглядали як потужного конкурента на міжнародному ринку.