Донеччина лідирує за кількістю відкриття Центрів безпеки в об’єднаних територіальних громадах. Про це повідомляють в управлінні ДСНС України у Донецькій області.

Наразі триває будівництво ще восьми Центрів безпеки. Найближчим часом планується відкриття Центрів безпеки в майбутніх Ольгінській, Хлібодарівській, Новогродівській, Святогірській, Білозерській, Новодонецькій та в існуючих Андріївській і  Соледарській об’єднаних територіальних громадах.

Читайте також: У Харкові запустять систему розпізнавання облич і номерів авто

“Відкриття Центрів безпеки – важливий крок на шляху забезпечення належного рівня безпеки кожному мешканцю громади. Постійна присутність оперативних служб дозволить максимально скоротити час прибуття на місце події, своєчасно надати всю необхідну допомогу та підвищити якість безпекових послуг”, – йдеться у повідомленні.

Навіщо потрібні Центри безпеки?

Створення Центрів безпеки громадян – нова якість послуги, яку надає ДСНС, на рівні громади. Це можливість і спроможність громади повноцінно убезпечити життя своїх мешканців. У кожному такому Центрі буде розміщено пожежне депо, кабінет дільничного офіцера поліції, за необхідності ФАП.

Як запевняють правоохоронці, постійна присутність оперативних служб дозволить максимально скоротити час прибуття на місце події, своєчасно надати всю необхідну допомогу та підвищити якість поліцейських послуг.

Читайте також: 23 ОТГ на Черкащині розробили єдину систему відеоспостереження

Проект зі створення центрів безпеки на Донеччині реалізується за сприяння облдержадміністрації вже третій рік. Перший центр було відкрито в грудні 2016 року у місті Лиман. Регіональною програмою на 2019-2020 роки заплановано відкриття ще 13 таких центрів.

Саме в Донецькій області в рамках підписаного меморандуму між Державною службою з надзвичайних ситуацій та облдержадміністрацією розпочалася реалізація пілотного проекту зі створення Центрів безпеки в об’єднаних громадах. В рамках децентралізації громади самостійно можуть обирати формат утворення Центру безпеки із залученням грошей з обласного бюджету. Перший варіант – посилення матеріально-технічної бази діючої пожежної частини, завдяки чому зростає якість послуг у сфері безпеки. Другий варіант – створення нових  Центрів безпеки як самостійних підрозділів та комунальних закладів у тих громадах, де раніше не було своєї пожежної команди.

Коментарі

Коментарі

В Україні стартував набір у першу реабілітаційну експедицію в Гімалаї для дітей, які постраждали від війни на сході України.

Дітей з Донбасу у Гімалаї везе журналіст Валентин Щербачов. І все безкоштовно. У квітні у гори поїдуть 5 підлітків із прифронтової зони. Валентин підіймався на Гімалаї 46 разів. 2015-го він розказував про Гімалаї дітям з Талаківки.

“Я захотів, аби вони замість звуків вибухів почули співи пташок”, – каже Валентин Щербачов.

Гроші на реабілітаційну експедицію збирав 3 роки. На небезпечну висоту не підійматимуться – досліджуватимуть низькогір’я.

Читайте також: Танцювали на перонах: донецькі діти відправилися поїздом дружби через всю країну

“Поспішати не будемо, будемо йти по 10-15 кілометрів, багато відпочивати”, – говорить Валентин Щербачов.

Набір у команду ще триває! Відбір – за мотиваційними та фізичними показниками. Для команди Валентина Щербачова важлива відкритість дитини, жага до пригод та готовність відверто говорити про себе та свої почуття. Кожна дитина віком від 14-15 років має написати автобіографічний лист, в якому розкажете про себе, свої інтереси та мрії, а також чому подорож в Гімалаї цікава для неї. Також потрібно записати відеозвернення на 5-7 хвилин, якість відео не має значення для організаторів, головне – що ви скажете. Розкажіть про своє сприйняття війни, свою історію життя на Донбасі під час цих майже п’ятирічних подій, що вас вразило найбільше.

За деталями – тисни на посилачку.

Коментарі

Коментарі

Успішний підприємець Іван Дегтяр, який створив компанію з екологічного миловаріння у Слов’янську, відроджує занедбане садівниче товариство. Про це йдеться у публікації Свои.City.

Товариство “Мрія” у селі Адамівка було створено у 1988-му та з роками прийшло в запустіння. Навесні 2017 року Іван покликав на загальні збори всіх членів “Мрії” і запропонував їм об’єднати зусилля у відродженні саду.

Об’єднали землі в сад і виробляють сік

Члени садового товариства надали Івану вотум довіри, обравши його головою. Єдине, що залишилось у товариства “Мрія” після занепаду – це 43 гектари землі з невеликою орендною платою і близькістю до джерел води.

Читайте також: Переселенець із Луганська будує на Дністрі незвичну ГЕС

“Мрію” вирішили відновлювати, але вже з новими підходами і правилами. Всі запустілі ділянки (близько 600) об’єднали у один колективний сад у рамках інвестиційному проекту “Адамівка”.

На цільові внески закупили обладнання для виробництва яблучного соку та “живого уксусу” під торговою маркою “Адамівка”. Тепер у саду стоїть “польовий комбайн” для переробки продукції. Влітку минулого року виробили 3000 літрів соку.

Знайшов саджанці на Вінниччині

Іван довго шукав потрібні сорта яблунь, які б давали гарний врожай, не хворіли та були не дуже привередливі у догляді. Такі яблуньки знайшлись у Вінницькій області. Дегтяр разом з сином-підлітком всю відпустку віддав на те, щоб прищепити саджанці.

За словами Івана, все у них гарно, але не вистачає споживачів продукції та членів товариства. Як же можна стати членом цього “райського саду”?

“Ідея дуже проста. З квітня по травень у саду треба висадити 4000 саджанців яблунь, абрикосів та слив. Будь-хто весною, взявши з собою друзів, може приїхати в Адамівку , щоб висадити дерево і взяту опіку над ним (тобто декілька разів його полити). На висаджені дерева ви отримаєте сертифікат зGPS координатами, таким чином ставши повноправним учасником садівничого товариства”, – пояснює Іван.

Читайте також: Переселенець із Донецька заснував меблевий бізнес і завойовує світ

Якщо з якихось причин людина не зможе зробити це самостійно, то можна сплатити за висадку дерева та його полив у перший рік. З розрахунку Івана, це становить 42 грн за рік на одне дерево. Можна навіть зробити це дистанційно, отримавши іменний сертифікат на дерево поштою.

Висадять 10 тисяч дерев

Всього за планом, розробленим на три роки, у саду будуть висаджені 10 тисяч дерев. Членами садівничого товариства можуть бути дитячі садочки, школи або інші заклади харчування. П’ята частина врожаю ( в тому числі переробленого – сік, оцет) буде розподілена між членами садівничого товариства. Інша частина піде на оплату роботи працівників, які будуть працювати в саду та інші витрати на переробку і т.ін.

“Ми робимо перші кроки у колективному садівництві і не застраховані від помилок, критик та невдач”, – додає Іван.

Але кожен з учасників може запропонувати свої ідеї, які винесуть на відкрите голосування. Свою місію Іван бачить подібною до облаштування вселенського ковчегу у вигляді зеленої планети радості. Тому Іван творить “райський сад” на своїй землі та запрошує співмешканців до свого “ковчегу”.

Коментарі

Коментарі

Алчевський завод з виробництва металопрокату, який розташований на окупованій території і не працює з 2014 року, відновлює роботу у м.Первомайськ Миколаївської області. Запланована потужність підприємства – 78 тис. тонн прокату з полімерним покриттям на рік. Запуск очікується у травні, повідомляє Ukraine Now.

Фактично йдеться про відновлення роботи алчевського заводу “Метали і Полімери” на підконтрольній Україні території.

Що відомо про новий-старий завод?

На заводі буде використовуватися обладнання Bronx International Ltd. (Великобританія / Австралія). Основною сировиною для нового виробництва стане оцинкований прокат з Туреччини.

“Річна потужність підприємства 78 тис.тонн. За 2 роки плануємо вийти на максимальне завантаження”, – повідомляють на підприємстві.

Читайте також: Державний завод почав ремонтувати літаки Boeing

Експлуатацією та обслуговуванням устаткування займеться технологічна команда, яка працювала на заводі “Метали і Полімери” (Алчевськ). З 2014 року підприємство не працює, оскільки розташоване на непідконтрольній Україні частині Луганської області. Власник заводу “Метали і Полімери” – бізнесмен Володимир Рисухін. Обсяг інвестицій в нове підприємство не називають.

Як раніше повідомлялось, за майже п’ять років окупації частини Донецької і Луганської областей росіяни вивезли звідти в РФ майже всі підприємства, які мають будь-яку цінність. Це донецький «Топаз», де виробляли відому «Кольчугу», Стахановський завод феросплавів, Стахановський вагонобудівний завод, Ясинуватський машинобудівний завод, Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат, Луганський патронний завод, завод електронного машинобудування “Машзавод – 100”, завод “Юність”, Луганський фармзавод, «ЛугаТерм», обладнання з рубіжанської «Зорі» та ін.

Коментарі

Коментарі

Людмила Креминская продает шерстяные вещи в Израиль и Марокко. Она превратила давнее хобби в собственное дело, выиграла два гранта на оборудование и открыла собственный магазин.

В 2014-м девушка переехала из Горловки в Краматорск. Чтобы как-то выжить в новом городе, начала вязать на заказ. И пошла учиться предпринимательскому делу. Свои первые работы выкладывала в соцсетях – и заказы пошли.

Читайте также: Покупают в Израиле и Марокко: переселенка превратила вязание в прибыльный бизнес

Сейчас девушка продает изделия практически по всему миру С помощью грантов купила современное оборудование. И объединила вокруг себя пятерых мастериц-переселенок. Клиенты находят мастерицу со всего мира. А Людмила мечтает открыть в городе вязальное ателье.

Коментарі

Коментарі

У Маріуполі та Бахмуті на Донеччині коштом обласного бюджету відремонтували та утеплили 17 багатоповерхівок. Про це у повідомляє Донецька військово-цивільна обласна адміністрація у Facebook.

“9 багатоповерхівок у Маріуполі та 8 – у Бахмуті відремонтували та утеплили коштом обласного бюджету за програмою «Теплий будинок»”, – йдеться у повідомленні.

На проведення робіт в рамках наданих проектів Маріуполь отримав від області 35,7 млн.

Зазначається, що обласна програма з утеплення та ремонту будинків на Донеччині триває. Поки що найактивніше в ній бере участь Бахмут: у цьому році місто планує коштом обласного бюджету відремонтувати ще 7 багатоповерхівок.

Читайте також: На “теплі кредити” регіони отримають 100 млн грн

Нагадаємо, на території Донеччини, підконтрольній уряду України, з початку проведення АТО було зруйновано або пошкоджано 12 905 житлових будинків та потім відновлено 6 988.

Коментарі

Коментарі