

Культура
«Укрпошта» оголосила найкращу марку та поштовий набір 2024 року
Найкраща марка

Найкращий поштовий блок

Інші фіналісти
Культура

Від Карпат XIII століття до буремних подій XX-го — ці 11 українських романів проведуть крізь епохи та розкриють долі героїв на тлі ключових моментів нашої історії.
У добірці ШоТам книжки, що допоможуть відчути себе мандрівниками в часі, спостерігаючи за життям і боротьбою нашого народу.
«Захар Беркут» Івана Франка
Уявіть собі Карпати XIII століття: величні гори, густі ліси та невеличке село Тухля, де громада живе за власними законами, цінуючи свободу та єдність.
Головний герой Захар Беркут — мудрий і шанований старійшина, який усе життя присвятив служінню своїй громаді. Його син Максим закохується в Мирославу — дочку боярина Тугара Вовка. Однак останній, отримавши від короля Данила Романовича землі в Тухольщині, намагається встановити свої порядки, нехтуючи традиціями місцевих жителів. Це призводить до конфлікту між боярином і громадою.
Ситуація ускладнюється, коли на землі Тухлі насувається монгольська орда під проводом воєначальника Бурунди.
«Маруся Чурай» Ліни Костенко
У своєму романі у віршах авторка переносить нас у бурхливе XVII століття, коли Україна боролася за свою незалежність під проводом Богдана Хмельницького. На цьому тлі розгортається історія Марусі Чурай — дівчини з Полтави, якій приписують авторство відомих народних пісень, як-от «Ой не ходи, Грицю».
Роман поєднує особисту драму Марусі, зокрема її трагічне кохання до Грицька Бобренка, з масштабними історичними подіями національно-визвольної війни 1648–1657 років.
«Довбуш» Гната Хоткевича
Олекса Довбуш — легендарний ватажок опришків XVIII століття, який став символом боротьби карпатських селян проти соціального та національного гніту. Його постать надихнула багатьох письменників на створення художніх творів, що відображають життя та подвиги цього народного героя.
У своїй історичній повісті Хоткевич реалістично змальовує життя гуцулів і боротьбу опришків під проводом Олекси Довбуша. Твір детально описує звичаї та побут карпатців, а також складні політичні процеси того часу.
«Місто з химерами» Олеся Ільченка
У своєму романі автор переносить нас до Києва початку XX століття, знайомлячи з життям і творчістю видатного архітектора Владислава Городецького. Відомий своїми екстравагантними проєктами, Городецький залишив по собі архітектурні шедеври, як-от Будинок з химерами та Миколаївський костел.
Роман не лише розповідає про його професійні досягнення, а й занурює в атмосферу тогочасного Києва — від вишуканих кафе до театральних прем’єр. Ільченко майстерно поєднує історичні факти з художнім вимислом, створюючи захопливу оповідь про місто та його жителів на зламі епох.
«Вершники» Юрія Яновського
Автор переносить нас у вир громадянської війни в Україні 1917–1920 років. Цей твір складається з восьми новел, кожна з яких розповідає окрему історію про людей, втягнутих у хаос братовбивчої боротьби.
Одна з найвідоміших «Подвійне коло» показує трагічну долю братів Половців, які опинилися по різні боки барикад і змушені боротися один проти одного через ідеологічні розбіжності. Роман піднімає питання родинних цінностей, моралі та руйнівного впливу війни на людські долі.
«Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського
Уявіть собі: 1918–1922 роки, серце України палає в боротьбі за незалежність. Саме в цей час на Черкащині виникає Холодноярська республіка — осередок опору, де селяни та колишні вояки під чорним прапором з гаслом «Воля України або смерть!» кидають виклик окупантам.
Юрій Горліс-Горський як безпосередній учасник цих подій у своєму історико-документальному романі «Холодний Яр» передає дух того часу, показуючи героїзм і самопожертву борців за свободу.
«І будуть люди» Анатолія Дімарова
Роман переносить читачів у буремні 1920-ті роки на Полтавщині, коли Україна переживала кардинальні зміни: відгомін революції, встановлення радянської влади, колективізацію та перші кроки до Голодомору.
Ця епопея показує життя селянської родини Тетяни Світличної та її чоловіка Оксена Івасюти, які намагаються зберегти людяність у часи, коли старий світ руйнується, а новий ще не сформувався.
«Сестри Річинські» Ірини Вільде
Галичина, початок XX століття, період від Першої світової війни до міжвоєнного часу. Після раптової смерті греко-католицького священника Аркадія Річинського його дружина Олена та п’ять дочок опиняються в складній матеріальній ситуації.
Кожна з сестер — Катерина, Зоня, Ольга, Неля та Слава — намагається знайти своє місце в суспільстві, керуючись власними уявленнями про моральність і щастя. Роман майстерно відображає, як великі історичні події впливають на долі простих людей, зокрема жінок, які прагнуть вийти за межі патріархальних стереотипів і знайти власний шлях у житті.
Читайте також: Залишалася вірною собі: Ірина Вільде — письменниця, яка випередила свій час
«Тигролови» Івана Багряного
1930-ті роки, часи сталінських репресій. Молодого інженера-авіатора Григорія Многогрішного засудили до 25 років таборів і відправили на заслання до Сибіру. Але він не здається: стрибає з потяга на ходу і тікає в непрохідну тайгу. Там він зустрічає родину Сірків — українських переселенців, які займаються полюванням на тигрів.
Серед них — смілива та незалежна Наталка, з якою в Григорія зароджуються глибокі почуття. Разом вони борються за виживання, свободу та право на щастя, протистоячи як дикій природі, так і тоталітарній системі.
«Амадока» Софії Андрухович
Авторка переплітає кілька історичних епох, зосереджуючись на ключових подіях української історії. Сюжет охоплює періоди сталінських репресій 1930-х років, Голокосту під час Другої світової війни та сучасної російсько-української війни на Донбасі.
Головний герой, понівечений у бойових діях на Сході України, втрачає пам’ять, і жінка, яка вважає його своїм чоловіком, намагається її відновити. Назва роману відсилає до легендарного озера Амадока, яке безслідно зникло, символізуючи забуття цілих культур і трагедій.
«Музей покинутих секретів» Оксани Забужко
Масштабна родинна сага, що охоплює період від 1940-х років до весни 2004-го, переплітаючи долі трьох поколінь. Роман занурює читача в ключові моменти української історії: боротьбу УПА проти сталінського режиму, рух шістдесятників, складні 90-ті та перші роки незалежності.
Авторка показує, як особисті вибори героїв віддзеркалюють суспільні зрушення, наголошуючи на тісному зв’язку між минулим і майбутнім.
Культура

Українська художниця Жанна Кадирова стала лавреаткою міжнародної премії Her Art Prize. Мисткиня здобула нагороду за проєкт «Біженці», у якому вона задокументувала інтер’єри будівель, понівечених під час бойових дій.
Про це повідомили організатори премії.
Премію Her Art Prize заснували у 2025 році журнал Art Paris та видання Marie Claire для підтримки художниць, які своїм мистецтвом порушують соціальні теми. Переможницю обирали серед 12 фіналісток. Жанна Кадирова отримає фінансову нагороду у розмірі 30 тисяч євро, а також міжнародну промоцію своєї творчості.
У проєкті «Біженці», який представили на ярмарку Art Paris 2025, Кадирова зобразила зруйновані війною простори. Її роботи візуалізують трансформацію природи, міст і прифронтових територій під час війни.
Читайте також: Таню Муіньо здобула в Голлівуді престижну премію за кліп для Леді Гаги (ВІДЕО)


Про мисткиню
Жанна Кадирова — українська художниця, що працює у сфері сучасного мистецтва. Вона створює об’єкти та інсталяції, зокрема з кахлю, цементу, скла та інших матеріалів. Мисткиня досліджує теми ідентичності, пам’яті, міського середовища та суспільних змін.
У 2025 році Кадирова також стала лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка, ставши першою жінкою за останні 20 років, яка отримала цю відзнаку в галузі візуального мистецтва.
Нагадаємо, що українська ілюстраторка здобула міжнародну премію Болонської виставки.
Фото: фейсбук-сторінка Galleria Continua
Культура

MEGOGO запустив музичний проєкт «ЧУЙНО» з камерними концертами від українських зірок та молодих артистів. Щомісяця на MEGOGO LIVE платформи виходять унікальні виступи, які можна переглянути безплатно. Головним партнером цього проєкту стала компанія Visa.
Про це повідомили в MEGOGO.
Виступи можна переглянути на платформі MEGOGO, «Дія.ТБ» та YouTube. Також для глядачів із порушенням слуху створили переклад жестовою мовою. Відео публікують щомісяця в останній четвер о 20:00.
У кожному епізоді артисти наживо виконують свої пісні, розповідають історії створення треків та анонсують майбутні релізи.
Читайте також: Zagoriy Foundation випустили весняний путівник українськими традиціями (ФОТО)
Наразі глядачі можуть подивитися виступи таких музикантів:
- Phil it
- MONATIK
- Тонка
- Юля Юріна
- BRYKULETS
- DOROFEEVA
- OTOY
- Христина Соловій
- Vivienne Mort
- MELOVIN
- Michelle Andrade
Переглянути усі концерти можна за посиланням.
«Ми продовжуємо розвивати музичний канал MEGOGO LIVE, відповідаючи на запит нашої аудиторії. Новий проєкт “ЧУЙНО” є втіленням місії каналу про підтримку та популяризацію сучасної української музичної сфери. Віримо, що проєкт стане майданчиком, де артисти будуть відкривати нові грані своєї творчості, а глядачі — насолоджуватимуться унікальними перформансами», — зазначила Global Chief Marketing Officer Валерія Толочина.
Нагадаємо, що MEGOGO створив аудіокнигу «Абсолютна відповідальність» від спецпризначенців ВМС США.
Фото обкладинки: ютуб-канал MEGOGO LIVE