Суспільство
Український тютюн для кальяну: гаражі, акциз та місце на ринку
Кальян сьогодні є досить поширеним видом куріння у всьому світі, і в Україні не виняток. Попри те, що його куріння не є безпечним, поціновувачів димного сьогодні чимало. Зараз вже звично зібратися компанією друзів, розпалити вуглі, засипати в чашу ароматний тютюн та насолоджуватися моментом.
В Україні ринок тютюну для кальяну не так давно почав свій розвиток. Кілька десятків виробників сьогодні пропонують свою продукцію, хоча лише малий відсоток з них працюють законно. Ми розпитали про це у менеджера однієї з тютюнових крамниць, а також як влаштований цей ринок в Україні, наскільки якісний у нас тютюн та які його перспективи.
Максим Столярчук,
менеджер компанії T-BAK, яка займається продажами кальянів, аксесуарів та тютюну до них
Турецький тютюн домінує
Станом на сьогодні в Україні найбільше представлено тютюну саме турецького виробника. На другому місці — російський, який і до нині поширений в Україні. А вже третю сходинку займає український тютюн. Ще, звичайно, є малайзійський, південноамериканський, домініканський та американський тютюни, але в нас їх дуже мало.
Якщо говорити про їхню якість, то російський тютюн сьогодні залишається найкращим. Свого часу росіяни зрозуміли, що не потрібно брати ринок масовістю, а краще зробити правильну рецептуру виготовлення якісного тютюну.
Складається дуже важка ситуація, коли в нас непрості стосунки з Росією, але водночас ми закуповуємо у них тютюн для наших поціновувачів кальяну. І, звичайно, є проблеми із замовленням звідти тютюну, особливо це стало відчуватися в період карантину.
Попит на український тютюн почався не так давно
Водночас варто наголосити, що український тютюн — непоганий за своєю якістю. Якщо оцінити його за десятибальною шкалою, як зазвичай роблять кальянники, то це десь від трьох до п’яти (де один — це максимально легко, а десять — це найважче).
Навіть важка лінійка від українських Molfar, Honey Badger чи Deadhorse — це все ж 5-6 за важкістю. Річ у тім, що ринок у своїй масовості потребує легкого тютюну. Не так часто клієнти цікавляться важким, бо переважно купують люди, які палять роками, й то з них більшість — чоловіки.
Хороший попит на український тютюн почався може рік назад. Коли, наприклад, тютюн Basio заходив на ринок, його мало хто купував. Але в них змінилася вся система і тютюновий лист й вони почали просто «втулювати» свою продукцію в усі заклади. Тепер його купують частіше.
Я б розділив ринок українського тютюну для кальяну на тих, хто має акциз, тих, хто на стадії його отримання, і безакцизних. Перші станом на сьогодні — це Basio і Honey Badger. Вони отримали акцизну марку і продають свою продукцію в магазинах. Це досить непоганий тютюн, який добре куриться. Ведуть перемовини про акциз сьогодні такі тютюнові виробники як Molfar та Deadhorse. Безакцизних сьогодні чимало.
На експорт працюють лише кілька виробників
За прикладом масового виробництва в Україні працюють Basio, Molfar та Honey Badger. Хоча і їм ще потрібно вдосконалити свою технологію. А якщо говорити про експорт, то сьогодні намагаються продавати свій продукт за кордон не так багато виробників українського тютюну, серед них — Honey Badger та Smoky Bull.
Не рідко трапляються клієнти, які спеціально приходять за українським тютюном. Але все ж таких відсотків 20 або один з п’яти. Частково це пов’язано з тим, що наш тютюн не має преміум сегменту, хоча деякий з них має ціну вище ринкової.
Непогано клієнти відгукувалися про тютюн «Сам Сварил». Хоча його виробників нещодавно «накрили» на Дніпропетровщині, бо вони варили тютюн прямо у гаражі. На цьому прикладі можна порівняти рівень російського тютюну з українським. Хоч і є гараж, в якому можна щось зробити, але цим не переплюнеш технологію великого виробництва.
Серед непоганих за смаком та якістю українських тютюнів відзначимо і Pirate та Rave, хоча люди не сильно про них знають. Останньому рідко надають перевагу, бо його випускають у фасуванні 100 грамів, що не часто до вподоби людям. Більш популярно заходити на ринок з 50 г пачками. До слова, 100 грамів тютюну вистачає в середньому на 4 забивання кальяну. Хоча є люди, які забивають 15 грамів в чашу, а є ті, хто 22-25 чи навіть 30. Це вже залежить від смаків людини.
Карантин дозволив українському тютюну проявити себе
Попри те, що ринок розвивається, більшість клієнтів досі купують турецький Serbetli, який вже давно випускається низької якості. Цей тютюн ще 2-3 роки тому був найкращим, тож люди все одно приходять і купують його, знаючи, що він гірший, ніж раніше.
Зараз, в період карантину, коли виникли складнощі з ввезенням до нас імпортного тютюну, українці почали активніше куштувати продукцію українських виробників, навіть важких лінійок. Тобто, плюс українського тютюну в тому, що його роблять тут, і навіть в карантин немає проблем з постачанням. Це унікальна можливість для України показати себе.
Ми впродовж останніх двох років спілкуємося з українськими виробниками, щоб дізнатися в них, чому вони не можуть робити дійсно якісний тютюн. Зі свого боку вони скаржаться на те, що це дуже дорога технологія й бракує фахівців, які можуть це добре робити.
Українське законодавство ускладнює роботу виробникам
Ще однією проблемою є те, що українське законодавство дуже розмиває поняття саме тютюну для кальяну. У багатьох країнах, на відміну від України, виробники сплачують акциз за кількість тютюну в пачці. У нас це чомусь не так: потрібно платити акциз за всю пачку. Це не має так працювати.
Самого тютюну в пачці приблизно 30-40%, тому що при його виготовленні використовують і гліцерин, і мед, і ароматизатори — так звані «аромки». Виробники змушені сплачувати мито й за всі інші складові тютюну для кальяну, хоча вони вже це сплатили, коли завезли ці компоненти в Україну.
Читайте також: Як реформується українська спиртова галузь
Саме тому ми бачимо, що акцизного тютюну в Україні відсотків 50, якщо говорити про виробників. А загалом на українському ринку будь-якого тютюну, який зараз випускають, акцизного десь 10-20%. В Україні є офіційні магазини, де можна придбати тютюн з акцизною маркою, але якщо купити його на «сірому ринку», то заплатити потрібно буде чи не вдвічі менше. У цьому сьогодні є основна проблема.
Також варто врахувати, що отримання акцизу одразу ж підвищує ціну тютюну на ринку. Тобто якщо хтось, до прикладу, продає пачку Volcano за 40 гривень, а хтось має акцизний тютюн, то його ціна одразу ж 80 грн. А клієнт, скоріш за все, купить Volcano, тому що він дешевший.
Незабаром всі українські виробники перейдуть на акциз
Для того, щоб почати виготовляти свій тютюн в Україні, потрібно закупити тютюновий лист, бажано Virginia або Virginia gold. Або ж безтютюнові суміші, сьогодні їх намагаються створити декілька українських виробників. Також треба придбати «аромки», в ідеалі — з натуральних інгредієнтів, використовувати мед, правильно дотримуватися технології та додавати гліцерин.
І, звичайно, рекомендуємо йти й отримувати ліцензію для виготовлення та на продаж тютюнових виробів, щоб почати свою справу в законний спосіб. Але потрібно теж розуміти, що цим одразу закладається акциз у вартість товару. І, відповідно, він одразу буде коштувати дорожче, ніж безакцизний, який сьогодні у масовій кількості є на українському ринку.
Так чи інакше, ми переконані, що у майбутньому всі українські виробники перейдуть на акциз. Тому що ті, хто вже отримав акциз, будуть зацікавлені в тому, щоб і решта теж його отримали, для того, щоб підняти рівень ціни до своєї. Та й держава не буде довго терпіти порушення закону. Ми сьогодні бачимо, що спеціальні служби приїжджають до багатьох виробників і просто забирають всю продукцію.
Виробники тютюну повинні переходити на акциз, і це правильно. Але й сам акциз має бути нормальним чином наданий в Україні, тобто сплачувати мають так, як це відбувається в інших країнах.
Кількість поціновувачів кальяну зростатиме
Також у майбутньому, ми сподіваємося, українські виробники зможуть показати ще якісніший тютюн, щоб вийти на рівень найближчих сусідів — Туреччини та Росії. Думаю, що незабаром з’явиться інвестор і вкладе в це кошти.
Але і кількість людей, які курять кальян, теж буде збільшуватися. Переважно ті, хто палить цигарки, постійно змінюють свої смаки. Молодь зараз переходить на IQOS, glo чи Juul. А от тих, хто переходять на кальяни й залишається на них, — більшість. Звичайно, хтось пробує і далі не палить, але ті, хто вже почав палити кальяни, «присідають» на нього.
Ще варто зазначити, що збільшиться кількість точок продажів. Сьогодні тютюн для кальяну продають переважно у великих містах: Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Вінниці. Далі ця продукція має дійти й до малих міст. Також розвинеться поширення продажів тютюну через соцмережі. Переважно сьогодні використовують канали у Telegram, Instagram та Viber, а деякі навіть просувають винятково через Google Maps.
У більшому плюсі буде той, в кого більше асортименту, і він цікавий. Сьогодні кожен виробник намагається робити в себе якусь родзинку. В одних у лінійці завжди є смаки лимону та апельсину, а в когось — екзотичні кактус з кокосом. І людина, яка палить кальян вже 3-5 років, не знаючи цього смаку, точно захоче спробувати. Але от чи залишиться ця людина згодом з українським виробником чи придбає звичні для себе імпортні, вже залежить від якості, яку заклав виробник.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
