Суспільство
Українські школярі отримали набори для попередження поширення COVID-19 від ЮНІСЕФ
Понад 2000 шкіл по всій Україні отримали від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) набори підтримки у запобіганні поширенню COVID-19.
Про це повідомили у пресслужбі благодійного фонду ЮНІСЕФ.
Що в пакунках?
Пакунки містять навчально-інформаційні матеріали, за якими діти різного віку в ігровій формі вивчатимуть заходи безпеки під час пандемії.
Окрім цього, до наборів увійшли рекомендації для працівників шкіл щодо підтримки безпечного середовища у навчальних закладах, зокрема, інформаційні матеріали з проведення очищення поверхонь у школах та вдома, надані партнером ЮНІСЕФ – компанією UNILEVER.
Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині
Бренд «Доместос», який з 2014 року проводить в Україні ініціативу «У чистому світі не хворіють діти!» розуміючи, наскільки важливо, щоб школа була безпечною під час проведення ЗНО та після 1 вересня, вирішив приєднатися до програми ЮНІСЕФ. Адже про важливість гігієни поверхонь у запобіганні розповсюдженню хвороб часто забувають. А вона є не менш важливою, ніж миття рук чи дотримання дистанції.
Згідно з опитуванням директорів шкіл, яке ЮНІСЕФ проводив на початку навчального року, більш як 60% навчальних закладів відчували потребу у навчальних матеріалах для учнів щодо правил безпеки під час пандемії. Лише 50% були упевнені, що зможуть забезпечити школи достатньою кількістю дезінфекційних засобів для обробки поверхонь. Майже 20% зазначили, що у навчальних закладах постійно не вистачає мила, 40% говорили про нестачу паперових рушників.
Кому надійшла допомога?
Інформаційні пакунки від ЮНІСЕФ отримали майже 1000 шкіл з 33-х міст і громад, які є учасниками ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді», 900 шкіл на Сході та Закарпатті, а також 100 шкіл переможців проєкту «Здорово танцюю» – танцювального конкурсу, який допомагає учням молодших класів запам’ятати правила гігієни через ритмічні рухи.
Читайте також: Печиво, яке купують у 30 країнах: як майстриня відроджує традиційну випічку Полтавщини
«Навчити школярів молодших класів правилам чистоти для захисту від невидимої загрози – шкідливих мікробів та допомогти школам навчитися правильно, а головне – часто, прибирати поверхні, з якими учні контактують найчастіше, – це завдання Domestos. – зазначив Василь Бовділов, Генеральний директор Unilever Україна. – І ми дуже вдячні ЮНІСЕФ за можливість приєднатися до такого важливого проєкту».
Нагадаємо, ООН запускає програму надання Україні допомоги у фінансуванні роботи з досягнення Цілей сталого розвитку.
Як ми повідомляли раніше, у Слов’янську з’явився перший скеледром для осіб з інвалідністю.
Усі фото: unicef.org.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...