Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Опубліковано

У Львівській області відкрили унікальну місцину – Музей загиблих літаків. Ентузіасти з Західної України збираються на вихідних в експедиції, під час яких шукають залишки бойової техніки часів Другої світової війни. Сам музей знаходиться в селі Хоросно біля будинку засновника Андрія Риштуна. Чоловік самостійно опікується колекціями літаків та приймає туристів. Разом з однодумцями Андрій вже дослідив 40 місць авіакатастроф, а в музеї вже є 12 літаків та інших запчастин авіасуден.

Андрій Риштун

Андрій Риштун

Родом з Дрогобича. Працює IT-спеціалістом. Займається пошуком залишків літаків часів Другої світової війни. У 2020 році відкрив Музей загиблих літаків.

Музеї не хотіли брати рештки літаків – тоді ми відкрили свій

Я давно захоплююсь диггерством та туризмом. Всю інформацію про свої дослідження публікував на сайті Експлорер. Тоді до нас на форум прийшов дослідник Андрій Кир’янов, який розповів, що десь у Карпатах лежить літак. Мовляв, підіть і знайдіть. Ми так і зробили, після чого виклали інформацію в інтернет. Люди почали писати, що такий експонат потрібно віддати в музей. Але попри історичну цінність, музеям такий брухт не потрібний. На цьому ми не зупинили пошуки літаків. А коли вже експонатів трохи назбиралось, то я вирішив відкрити місце, де б зберігались наші знахідки і люди могли на них подивитись. Так з’явився Музей загиблих літаків.

За два роки роботи ми дослідили понад 40 місць катастроф  на територіях Львівської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської та Закарпатської областей.  У музеї маємо вже 12 літаків, які “загинули” під час Другої світової війни.

Ми шукаємо ті експонати, які зацікавлять людей. Бо це не просто музей літаків, це музей історії. У нас є різні експонати – двигуни, обладнання, частини фюзеляжу та інші елементи авіатехніки Німеччини, СРСР, США, Польщі. Людям дуже цікаво дізнаватись історію своєї країни, а також про те, як відбуваються наші експедиції.

На стендах розміщено знайдені деталі по яких встановлюють тип літака

Відтоді, коли ми знайшли перший літак, для мене це стало частиною життя. Звичайно, це не основна зайнятість, але музею та пошукам я присвячую кожні вихідні. А разом зі мною і небайдужі ентузіасти.

Перший літак і найулюбленіша знахідка

Перший літак ми знайшли біля гори Яйко-Ілемське в Івано-Франківській області. Це був німецький бомбардувальник Junkers-88, розроблений у 1930-х роках. У той період це мав стати один з найбільш універсальних бойових літаків війни, адже був дуже швидким.

Однією з найулюбленіших моїх знахідок став літак Boston А-20, який, ймовірно, перевозив зброю. Його збили воїни УПА, обстрілявши з кулемета MG-42, внаслідок чого літак загорівся, впав і вибухнув. Усі члени екіпажу загинули. Навіть команда НКВС у 1945 році не змогла його знайти. Існує багато легенд про те, що воїни УПА могли збити радянську і німецьку техніку. Але дуже мало підтверджених випадків. Boston А-20 – унікальна знахідка, яка доводить, що воїни УПА не тільки ховались по лісах, а й змогли збивати потужну техніку ворогів. І це круто.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

Наш музей є таким символом примирення. Біля входу у нас є модель, яка злютована з деталей знайдених літаків – Ju-52, Ju-88, He-111, Fw-190, Міг-3, Іл-2, Сб, Дб-3а, Бостон-А20, Аерокобра-Р39 , Як-9 , Іл-4. Колись ці літаки були головною зброєю на війні. А тепер від них залишились лише уламки. Музей зацікавив дуже багатьох людей. Нам навіть надсилають деталі літаків, які люди десь знайшли.

Такий символ примирення, який зроблено з реальних частин дванадцяти загиблих літаків, розміщено біля музею

От нещодавно ми отримали колесо від раритетного румунського літака IAR 80. Воно лежало на дні Чорного моря, а потім його знайшли аквалангісти.  І це насправді унікальна знахідка, адже це єдине колесо від літака у світі, яке збереглось з 1939 року. Навіть науковці були здивовані.

Як відбувається пошук загиблих літаків?

Дуже часто про місця знаходження загиблих літаків нам повідомляють місцеві жителі. Мовляв, от у мене біля будинку алюміній лежав, приїжджайте. Хтось випадково знаходить, а хтось шукає монетки і натрапляє на деталі літака.

Ми збираємось у вихідні дні, бо пошук літаків – це хобі. Десь 10-15 осіб списуються в чаті і вирішують, куди поїдуть. Це не багато людей, адже роботи чимало. Одні проводять дослідження спогадів місцевих, одні копають, одні ходять з металодетектором, адже дрібні деталі літаків не так легко знайти. Так ми викопуємо знахідку і веземо додому, де відмиваємо і розглядаємо якісь характерні написи чи деталі.

Після цього викладаємо фото в інтернет. У нас є окрема група у Фейсбуці, де люди допомагають ідентифікувати нашу знахідку – яка модель, якого року, імена екіпажу. Останні дані знайти найскладніше. Коли ми дізнаємось, який саме це літак, то зв’язуємось, наприклад, з німецькою стороною, і вони вже можуть допомогти. Радянських пілотів ідентифікувати значно важче, бо у ті часи вони не вели такої детальної документації. Тому до наших днів даних майже не залишилось.

Кожні вихідні команда з 10-15 людей збирається на пошуки загиблих літаків
Розпізнати, що наша знахідна є літаком легко – заклепки та алюміній, з якого не виготовляли ні автомобілі, ні трактори. А якщо вже знайшли авіаційні деталі, то десь поруч будуть й інші.

Як я вже казав, часто про місцеперебування загиблих літаків нам повідомляють місцеві. Наприклад, один з наших експонатів – Junkers-88. За наводками місцевих жителів ми знайшли лише одну деталь. Потім почали їздити сусідніми селами і шукати інші залишки. Цікаво, що всюди люди казали, що цей літак впав саме у них. Дуже багато часу витратили на пошуки, але знайшли. Крім того, побачили деталь від трактора. Але згодом дізнались, що то була капсуль від касетної бомби. Дуже дивна знахідка, адже під час падіння літака ці бомби вибухнули б. Ми зібрали дані і дізнались, що літак під час падіння встиг скинути бомби.

За роки наших пошуків, ми вже багато разів “обпікались” через слова місцевих. Тому тепер, якщо хтось знає про місце падіння літака, просимо показати хоча б якусь деталь чи шматочок алюмінію. А вже тоді вирушаємо на пошуки.

Люди хотіли, щоб існував такий музей

Музей загиблих літаків розташований у селі Хоросно, неподалік від мого будинку. Це дуже зручно. Ідея побудувати музей виникла одразу ж після першого знайденого літака коло гори Яйко-Ілемське. І це не моя ідея. Люди писали в коментарях, що було б добре зібрати всі знахідки в одному місці. А  точкою відліку є літак HE-111, причиною його падіння став снігопад.  Ми по крихтах збирали інформацію і навіть змогли встановити екіпаж – найстаршому пілоту було лише 25 років. Також знайшли багато деталей – і жетон пілота, і генератор, і елементи шасі, і деталі двигуна, і навіть підошви зі взуття.

Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

Після цієї знахідки я заявив, що відкривається музей. Я давно хотів мати в себе коло будинку купол. Це якось дуже футуристично, по космічному. А тут трапилася така гарна нагода як музей. То ж я нею і скористався.

Так виглядає купольний Музей загиблих літаків

Сьогодні музей відкритий для відвідувачів на вихідних. Кожен охочий може подивитись на знайдені літаки та деталі від них. Всі відомості відвідувачі можуть дізнатись, зісканувавши QR-код. В окремій шафі зберігаються предмети, які не пов’язані безпосередньо з представленими літаками. Це, наприклад, кріплення від парашута, німецька військова нагорода – хрест, який знайшли у річці. Я мрію, що скоро у нашому музеї з’явиться цілий літак часів Другої світової війни. Але знайти такий майже нереально. 

Ми випустили книгу, у якій описали всі наші пошуки. Це насправді дуже цікаві історії, адже кожна наша експедиція незабутня, сповнена пригод та розслідувань. Ми по частинах знаходимо не тільки літаки, а і їх історію.

Нещодавно ми створили  ГО ” Пошук літаків в Україні “, довгий час від просто хобі до більш серйозних справ вже пройдено. Це дає можливість більш цивілізовано та на правовій основі проводити пошуки та дослідження.

Суспільство

В “Укрзалізниці” відтепер діти зможуть читати книги про мандрівників: на яких рейсах з’явилися

Опубліковано

Відтепер для дітей та їх батьків на шести обраних маршрутах будуть доступні для читання нові книжки проєкту «Книга-мандрівка. Міста», який розкриває читачам історії героїчних українських міст — наприклад, Чернігова.

Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

Крім Чернігова, проєкт «Книга-мандрівка. Міста» розповідає про п’ять інших незламних прифронтових міст України — про Харків, Суми, Миколаїв, Запоріжжя та Київ — про їх автентичність та палітру унікальності кожного міста. Авторами книжок стали відомі українці, зокрема — Ірена Карпа та Сергій Жадан.

“Пасажири залізниці зможуть одними з перших прочитати ці розповіді про українські міста на поїздах, що прямують до міст-героїв книжок”, – розповіли в УЗ.

Читайте також: У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Книги вже є за наступними маршрутами:

№142 Чернігів — Івано-Франківськ;

  • №780 Київ — Суми;
  • №38 Київ — Запоріжжя;
  • №110 Львів — Миколаїв;
  • №114 Львів — Харків;
  • №106 Одеса — Київ.

Нагадаємо, у Чернівецькому музеї проведуть унікальну нічну театралізовану екскурсію.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

У Венеції відкриють український національний павільйон із плетіння сіток

Опубліковано

Сьогодні,  в Італії відбудеться церемонія відкриття Національного павільйону України у межах 60-ї Венеційської бієнале сучасного мистецтва. Цього року Україна презентує проєкт «Плетіння сіток», кураторами якого стали Вікторія Бавикіна та Макс Горбацький. 

Про це повідомляє Міністерство культури України.

Назва проєкту — «Плетіння сіток» — походить від практики колективного плетіння маскувальних сіток, поширеної серед українців в умовах повномасштабного вторгнення. Цей акт досліджується як символ колективного опору перед обличчям війни.

60-та Венеційська бієнале проходить під темою «Іноземці скрізь». Український павільйон звернеться до проблем інакшості через особистий досвід війни, еміграції, асиміляції в нових суспільствах та трансформації мови під тиском російської агресії.

Читайте також: Українські школярі зможуть отримати пільгове харчування у школах: які документи треба подати

«Українці об’єднуються: виходять на вулиці, йдуть добровольцями воювати, збираються, щоб плести маскувальні сітки. Плетіння сітки — це процес, який містить в себе більше, ніж просто створення сіток для допомоги армії. Це усвідомлення спільної дії, корисної для кожного, і для країни в цілому. Таке рішення не спускається «згори», — коментують куратори виставки назву проєкту. 

Український павільйон обрамлений архітектурною інсталяцією «Робота» Олександра Бурлаки: по колу розміщено каркаси із тканими лляними полотнами, виготовленими до 1950-х років. Митець їх зібрав на українських «блошиних ринках» та онлайн-майданчиках. 

Зазначимо, «Робота» охоплює три інші проєкти виставки: фільм «Цивільні. Вторгнення» Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського, інсталяцію «Щирі вітання» Каті Бучацької та відео «Сomfort work» Андрія Достлєва та Лії Достлєвої.

Нагадаємо, у Бучі створили мурал, присвячений дітям: малеча зможе безкоштовно отримати іграшки.

Фото: Мінкульт

Читати далі

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі