Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Опубліковано

У Львівській області відкрили унікальну місцину – Музей загиблих літаків. Ентузіасти з Західної України збираються на вихідних в експедиції, під час яких шукають залишки бойової техніки часів Другої світової війни. Сам музей знаходиться в селі Хоросно біля будинку засновника Андрія Риштуна. Чоловік самостійно опікується колекціями літаків та приймає туристів. Разом з однодумцями Андрій вже дослідив 40 місць авіакатастроф, а в музеї вже є 12 літаків та інших запчастин авіасуден.

Андрій Риштун

Андрій Риштун

Родом з Дрогобича. Працює IT-спеціалістом. Займається пошуком залишків літаків часів Другої світової війни. У 2020 році відкрив Музей загиблих літаків.

Музеї не хотіли брати рештки літаків – тоді ми відкрили свій

Я давно захоплююсь диггерством та туризмом. Всю інформацію про свої дослідження публікував на сайті Експлорер. Тоді до нас на форум прийшов дослідник Андрій Кир’янов, який розповів, що десь у Карпатах лежить літак. Мовляв, підіть і знайдіть. Ми так і зробили, після чого виклали інформацію в інтернет. Люди почали писати, що такий експонат потрібно віддати в музей. Але попри історичну цінність, музеям такий брухт не потрібний. На цьому ми не зупинили пошуки літаків. А коли вже експонатів трохи назбиралось, то я вирішив відкрити місце, де б зберігались наші знахідки і люди могли на них подивитись. Так з’явився Музей загиблих літаків.

За два роки роботи ми дослідили понад 40 місць катастроф  на територіях Львівської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської та Закарпатської областей.  У музеї маємо вже 12 літаків, які “загинули” під час Другої світової війни.

Ми шукаємо ті експонати, які зацікавлять людей. Бо це не просто музей літаків, це музей історії. У нас є різні експонати – двигуни, обладнання, частини фюзеляжу та інші елементи авіатехніки Німеччини, СРСР, США, Польщі. Людям дуже цікаво дізнаватись історію своєї країни, а також про те, як відбуваються наші експедиції.

На стендах розміщено знайдені деталі по яких встановлюють тип літака

Відтоді, коли ми знайшли перший літак, для мене це стало частиною життя. Звичайно, це не основна зайнятість, але музею та пошукам я присвячую кожні вихідні. А разом зі мною і небайдужі ентузіасти.

Перший літак і найулюбленіша знахідка

Перший літак ми знайшли біля гори Яйко-Ілемське в Івано-Франківській області. Це був німецький бомбардувальник Junkers-88, розроблений у 1930-х роках. У той період це мав стати один з найбільш універсальних бойових літаків війни, адже був дуже швидким.

Однією з найулюбленіших моїх знахідок став літак Boston А-20, який, ймовірно, перевозив зброю. Його збили воїни УПА, обстрілявши з кулемета MG-42, внаслідок чого літак загорівся, впав і вибухнув. Усі члени екіпажу загинули. Навіть команда НКВС у 1945 році не змогла його знайти. Існує багато легенд про те, що воїни УПА могли збити радянську і німецьку техніку. Але дуже мало підтверджених випадків. Boston А-20 – унікальна знахідка, яка доводить, що воїни УПА не тільки ховались по лісах, а й змогли збивати потужну техніку ворогів. І це круто.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Львова

Наш музей є таким символом примирення. Біля входу у нас є модель, яка злютована з деталей знайдених літаків – Ju-52, Ju-88, He-111, Fw-190, Міг-3, Іл-2, Сб, Дб-3а, Бостон-А20, Аерокобра-Р39 , Як-9 , Іл-4. Колись ці літаки були головною зброєю на війні. А тепер від них залишились лише уламки. Музей зацікавив дуже багатьох людей. Нам навіть надсилають деталі літаків, які люди десь знайшли.

Такий символ примирення, який зроблено з реальних частин дванадцяти загиблих літаків, розміщено біля музею

От нещодавно ми отримали колесо від раритетного румунського літака IAR 80. Воно лежало на дні Чорного моря, а потім його знайшли аквалангісти.  І це насправді унікальна знахідка, адже це єдине колесо від літака у світі, яке збереглось з 1939 року. Навіть науковці були здивовані.

Як відбувається пошук загиблих літаків?

Дуже часто про місця знаходження загиблих літаків нам повідомляють місцеві жителі. Мовляв, от у мене біля будинку алюміній лежав, приїжджайте. Хтось випадково знаходить, а хтось шукає монетки і натрапляє на деталі літака.

Ми збираємось у вихідні дні, бо пошук літаків – це хобі. Десь 10-15 осіб списуються в чаті і вирішують, куди поїдуть. Це не багато людей, адже роботи чимало. Одні проводять дослідження спогадів місцевих, одні копають, одні ходять з металодетектором, адже дрібні деталі літаків не так легко знайти. Так ми викопуємо знахідку і веземо додому, де відмиваємо і розглядаємо якісь характерні написи чи деталі.

Після цього викладаємо фото в інтернет. У нас є окрема група у Фейсбуці, де люди допомагають ідентифікувати нашу знахідку – яка модель, якого року, імена екіпажу. Останні дані знайти найскладніше. Коли ми дізнаємось, який саме це літак, то зв’язуємось, наприклад, з німецькою стороною, і вони вже можуть допомогти. Радянських пілотів ідентифікувати значно важче, бо у ті часи вони не вели такої детальної документації. Тому до наших днів даних майже не залишилось.

Кожні вихідні команда з 10-15 людей збирається на пошуки загиблих літаків
Розпізнати, що наша знахідна є літаком легко – заклепки та алюміній, з якого не виготовляли ні автомобілі, ні трактори. А якщо вже знайшли авіаційні деталі, то десь поруч будуть й інші.

Як я вже казав, часто про місцеперебування загиблих літаків нам повідомляють місцеві. Наприклад, один з наших експонатів – Junkers-88. За наводками місцевих жителів ми знайшли лише одну деталь. Потім почали їздити сусідніми селами і шукати інші залишки. Цікаво, що всюди люди казали, що цей літак впав саме у них. Дуже багато часу витратили на пошуки, але знайшли. Крім того, побачили деталь від трактора. Але згодом дізнались, що то була капсуль від касетної бомби. Дуже дивна знахідка, адже під час падіння літака ці бомби вибухнули б. Ми зібрали дані і дізнались, що літак під час падіння встиг скинути бомби.

За роки наших пошуків, ми вже багато разів “обпікались” через слова місцевих. Тому тепер, якщо хтось знає про місце падіння літака, просимо показати хоча б якусь деталь чи шматочок алюмінію. А вже тоді вирушаємо на пошуки.

Люди хотіли, щоб існував такий музей

Музей загиблих літаків розташований у селі Хоросно, неподалік від мого будинку. Це дуже зручно. Ідея побудувати музей виникла одразу ж після першого знайденого літака коло гори Яйко-Ілемське. І це не моя ідея. Люди писали в коментарях, що було б добре зібрати всі знахідки в одному місці. А  точкою відліку є літак HE-111, причиною його падіння став снігопад.  Ми по крихтах збирали інформацію і навіть змогли встановити екіпаж – найстаршому пілоту було лише 25 років. Також знайшли багато деталей – і жетон пілота, і генератор, і елементи шасі, і деталі двигуна, і навіть підошви зі взуття.

Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців

Після цієї знахідки я заявив, що відкривається музей. Я давно хотів мати в себе коло будинку купол. Це якось дуже футуристично, по космічному. А тут трапилася така гарна нагода як музей. То ж я нею і скористався.

Так виглядає купольний Музей загиблих літаків

Сьогодні музей відкритий для відвідувачів на вихідних. Кожен охочий може подивитись на знайдені літаки та деталі від них. Всі відомості відвідувачі можуть дізнатись, зісканувавши QR-код. В окремій шафі зберігаються предмети, які не пов’язані безпосередньо з представленими літаками. Це, наприклад, кріплення від парашута, німецька військова нагорода – хрест, який знайшли у річці. Я мрію, що скоро у нашому музеї з’явиться цілий літак часів Другої світової війни. Але знайти такий майже нереально. 

Ми випустили книгу, у якій описали всі наші пошуки. Це насправді дуже цікаві історії, адже кожна наша експедиція незабутня, сповнена пригод та розслідувань. Ми по частинах знаходимо не тільки літаки, а і їх історію.

Нещодавно ми створили  ГО ” Пошук літаків в Україні “, довгий час від просто хобі до більш серйозних справ вже пройдено. Це дає можливість більш цивілізовано та на правовій основі проводити пошуки та дослідження.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі