У червні цього року біологи 28-ї української антарктичної експедиції уперше відібрали зразки шкіри та жиру від трьох косаток.
Про це повідомили на сайті Національного антарктичного наукового центру.
Згодом у співпраці з американськими колегами буде здійснено молекулярно-генетичні дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій цих тварин.
Зазначається, що під час спостережень косаток в протоці Лемер українським дослідникам також вдалося всебічно задокументували їх:
- зробити світлини для фотоідентифікації,
- зафільмувати дроном,
- записати звуки на акустичний рекордер.
Відзначається, що для відбору «біопсії» китоподібних українські біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками, які не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин. Це один із найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тварини не відчувають болю.
Дивіться відео: Волонтерка рятує диких тварин від здичавілих окупантів
«Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води. Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху», – зауважує Вадим Ткаченко, який здійснював відбір зразків.
Про спостереження за косатками
Загалом у березні-липні 2023 року українським полярникам пощастило шість разів спостерігати косаток у різних районах західної частини Антарктичного півострова – регіону, де розташований «Академік Вернадський».
Читайте також: Жінки в науці вже не дивують? Але їм досі радять «просто вийти заміж». Як українки виборюють своє місце в «чоловічій» професії
У районі української станції трапляються три з п’яти екотипів косаток, що мешкають у водах Антарктики. Це косатки типу A, які досягають найбільших розмірів та зазвичай живляться іншими китоподібними – насамперед антарктичними смугачами. Вони поблизу станції – рідкісні гості.
Найчастіше ж біля нас трапляються косатки, яких відносять до двох підтипів типу B. І хоч візуально, за особливостями пігментації, вони дуже схожі між собою, але відрізняються розмірами, поведінкою, мають різні акустичні репертуари та різні розміри груп.
Косаток типу В можна розрізняти за такими ознаками:
- косатки типу B1 зазвичай більші за розміром, але живуть у менших родинних групах (у середньому – 7, максимально – 14 особин) і харчуються переважно ластоногими;
- косатки типу B2 навпаки здебільшого менші за розміром, але трапляються у великих групах (в середньому – 36, максимально – 75 особин) і надають перевагу живленню пінгвінами.
Ці підтипи не схрещуються між собою, хоч і мешкають в одному регіоні.
Саме від косаток типів В1 та В2 і вдалося відібрати зразки шкіри та жиру українським вченим.
Нагадаємо, українські полярники почали досліджувати китів за допомогою дронів.
Також полярники показали перше пінгвінятко, народжене цього сезону біля «Вернадського».
Окрім того, український полярник показав нічне чергування на станції «Академік Вернадський».
Фото: uac.gov.ua.
