Суспільство
Українські полярники вперше відібрали зразки шкіри і жиру косаток в Антарктиці (ВІДЕО)
У червні цього року біологи 28-ї української антарктичної експедиції уперше відібрали зразки шкіри та жиру від трьох косаток.
Про це повідомили на сайті Національного антарктичного наукового центру.
Згодом у співпраці з американськими колегами буде здійснено молекулярно-генетичні дослідження цих зразків, які дозволять більше дізнатися про структуру та стан популяцій цих тварин.
Зазначається, що під час спостережень косаток в протоці Лемер українським дослідникам також вдалося всебічно задокументували їх:
- зробити світлини для фотоідентифікації,
- зафільмувати дроном,
- записати звуки на акустичний рекордер.
Відзначається, що для відбору «біопсії» китоподібних українські біологи використовують арбалет зі спеціальними стрілами та наконечниками, які не проникають глибоко під шкіру тварин, а лише відбирають невеличкий зразок тканин. Це один із найпоширеніших у світі методів відбору таких зразків, під час якого тварини не відчувають болю.
Дивіться відео: Волонтерка рятує диких тварин від здичавілих окупантів
«Робота з косатками складніша, ніж робота з китами. По-перше, косатки розвивають високу швидкість і можуть зникнути задовго до того, як підійде човен. По-друге, вони значно менші за розміром, ніж горбаті кити, та значно менший проміжок часу перебувають на поверхні води. Їхні переміщення, на відміну від китових, складніші та хаотичніші, що майже унеможливлює прогнозування їхнього руху», – зауважує Вадим Ткаченко, який здійснював відбір зразків.
Про спостереження за косатками
Загалом у березні-липні 2023 року українським полярникам пощастило шість разів спостерігати косаток у різних районах західної частини Антарктичного півострова – регіону, де розташований «Академік Вернадський».
Читайте також: Жінки в науці вже не дивують? Але їм досі радять «просто вийти заміж». Як українки виборюють своє місце в «чоловічій» професії
У районі української станції трапляються три з п’яти екотипів косаток, що мешкають у водах Антарктики. Це косатки типу A, які досягають найбільших розмірів та зазвичай живляться іншими китоподібними – насамперед антарктичними смугачами. Вони поблизу станції – рідкісні гості.
Найчастіше ж біля нас трапляються косатки, яких відносять до двох підтипів типу B. І хоч візуально, за особливостями пігментації, вони дуже схожі між собою, але відрізняються розмірами, поведінкою, мають різні акустичні репертуари та різні розміри груп.
Косаток типу В можна розрізняти за такими ознаками:
- косатки типу B1 зазвичай більші за розміром, але живуть у менших родинних групах (у середньому – 7, максимально – 14 особин) і харчуються переважно ластоногими;
- косатки типу B2 навпаки здебільшого менші за розміром, але трапляються у великих групах (в середньому – 36, максимально – 75 особин) і надають перевагу живленню пінгвінами.
Ці підтипи не схрещуються між собою, хоч і мешкають в одному регіоні.
Саме від косаток типів В1 та В2 і вдалося відібрати зразки шкіри та жиру українським вченим.
Нагадаємо, українські полярники почали досліджувати китів за допомогою дронів.
Також полярники показали перше пінгвінятко, народжене цього сезону біля «Вернадського».
Окрім того, український полярник показав нічне чергування на станції «Академік Вернадський».
Фото: uac.gov.ua.
Альпініст із Латвії Юріс Улманіс завершив експедицію Антарктидою, під час якого збирав гроші на підтримку українських медиків через UNITED24. Наразі він зустрічається з громадами у США та розповідає американцям про війну в Україні.
Про це повідомили в UNITED24.
Експедиція до Південного полюса
Юріс Улманіс здійснив експедицію Антарктидою у січні 2025 року. Він збирав гроші через фандрейзингову платформу UNITED24 на підтримку українських медиків. Коли альпініст дістався Південного полюса, він розгорнув там український прапор із логотипом UNITED24.
Суспільний мовник Латвії LSM+ повідомляв, що Юріс Улманіс досяг Південного полюса 14 січня 2025 року. Він подолав 120 кілометрів по Антарктиді, а позаду себе тягнув 40-кілограмові сани із речами. У 2023 році альпініст зійшов на Еверест, де також здіймав український прапор.
Зустрічі з американцями
У березні чоловік вирішив організувати зустрічі з громадами у різних містах США. Юріс Улманіс розповідає про повномасштабну російсько-українську війну, свій досвід фандрейзингу та можливості для допомоги Україні.
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що астронавт NASA Скотт Келлі під час візиту до Києва закликав допомагати Україні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
За посередництва Держави Катар із тимчасово окупованих територій вдалося повернути п’ять українських дітей. Це повернення втілили у межах ініціативи Bring Kids Back UA.
Про це повідомив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
На підконтрольну територію України повернули дітей віком від 11 до 16 років. Вони проживали у Криму та Донецькій, Луганській й Запорізькій областях.
У межах ініціативи вдалося повернути зокрема й 12-річну дівчинку, батько якої перебуває у полоні в росії. За останні три роки вона двічі змінювала своє місце проживання та мала конфлікти з матір’ю. Команда ініціативи змогла допомогти бабусі оформити опіку над дівчинкою. Надалі дитині надаватимуть усі необхідну підтримку.
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також повернули хлопчика, який проживав з батьком та регулярно піддавався жорстокому поводженню з його боку.
«Мама намагалася самостійно вивезти хлопчика, але спроби були безуспішні. І лише завдяки зверненню до нашого офісу та залученості незмінного попередника Держави Катар матір та її син воззʼєдналися»‚ — написав Дмитро Лубінець.
Нагадаємо, що 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Лубінця
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...
Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті
Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...
Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
«Держава — це не хтось інший, а і я теж», — з цим усвідомленням Катерина...