Суспільство
Українські науковці долучилися до міжнародного відкриття фундаментальних частинок
Українські науковці долучилися до глобального міжнародного наукового відриття з фізики, пише ain.ua.
Європейська організація ядерних досліджень CERN та науковий центр Fermilab (США) опублікували статтю про відкриття елементарної частинки, яка свідчить про можливість існування нової форми матерії.
Учасники проекту TOTEM на Великому адронному колайдері разом із міжнародною групою DØ, яка працювала на колайдері Tevatron у науковому центрі Fermilab, оголосили про відкриття оддерона. Це — зв’язаний стан трьох фундаментальних частинок, які називаються глюонами. Його існування було передбачене близько 50 років тому, але він залишався невловимим для фізиків.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Мова йде про досі невідомий стан глюонів. Ці частинки вважаються переносниками сильних взаємодій, їх вивчає окрема дисципліна: квантова хромодинаміка. В теорії квантової хромодинаміки глюони вважаються переносниками сильних взаємодій, мають «кольоровий заряд» і можуть утворювати зв’язані стани. Існування такого стану було передбачене ще у 1973 році, на самих початках розвитку цієї дисципліни.
Протягом багатьох років були численні невдалі спроби експериментально виявити оддерон. У останньому дослідженні, що привело до відкриття оддерона, брали участь сотні фізиків з усього світу, зокрема і група вчених з України, які спеціалізуються на дослідженнях фізики високих енергій:
- доктор фізматнаук, професор Володимир Аушев, кандидат фізматнаук,
- засновник Cyber Unit Technologies Єгор Аушев,
- кандидат фізматнаук Ольга Гогота.
Вони є співавторами наукової статті з цього відкриття, яку спільно опублікували ЦЕРН та центр Fermilab.
Що саме відкрили вчені?
За словами професора Володимира Аушева, доповідь по цьому відкриттю зачитали в CERN 5 березня 2021 року. Про об’єкт дослідження та суть відкриття вчений говорить так: «Якщо спробувати перенести аналогію із мікросвіту, де цей стан спостерігається, в наш звичайний світ, то це було б схоже, наприклад, на відкриття істоти, яка складається лише із світла і не містить в собі жодного атома чи електрона.
Згідно із сучасним уявленням, протони і нейтрони, які входять до складу ядер всіх атомів матерії, яка нас оточує, складаються із кварків. Тобто, кварки — це самі елементарні цеглинки всесвіту, а утримує їх разом спеціальний “клей”, у вигляді так званих глюонів. Їх властивості описує теорія, яка називається квантова хромодинаміка.
Якою була участь українських вчених у відкритті?
До побудови Великого Адронного Колайдера найпотужнішим колайдером був Tevatron. До участі у вимірюваннях на Tevatron долучались науковці і студенти із Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, офіційні учасники міжнародної колаборації DØ. Вони багато років шукали оддерони і на електрон-протонному колайдері HERA (Німеччина), а також у співпраці із професором Ласло Єнковським (Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова).
Читайте також: З кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів
Багато років українські вчені та студенти їздили до наукового центру Fermilab (США), щоб проводити експерименти на Tevatron, працюючи на пучках протонів і антипротонів.
Після порівняння результатів багаторічних вимірювань та експериментів CERN та Fermilab випустили об’єднану публікацію з описом відкриття оддеронів.
Чому це важливо
Це — важливе відкриття, яке є принциповим для розуміння фундаментальних взаємодій (взаємодій між елементарними частинками). В дослідженнях брали участь українські вчені, вони вказані у співавторах роботи, що описує це відкриття, і це корисно для іміджу української науки у світі.
Нагадаємо, у Запоріжжі створять інноваційний хаб для дітей.
Як ми повідомляли раніше, програму українських досліджень в Антарктиці продовжили на три роки.
Головне фото: cds.cern.ch.
Суспільство
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
Щоб допомагати дітям і дорослим з інвалідністю, Юлія Шевченко здобула фахерготерапевтки. Для обстеження пацієнтів вона мусила просити допомоги в колег, адже має порушення зору. Та завдяки державній програмі компенсації лікарня облаштувала для Юлії зручне робоче місце, і тепер вона може самостійно заповнювати документацію та проводити огляди.
Прагнула допомагати й дітям, і дорослим
Юлія Шевченко працювала вчителькою української мови у школі для дітей з порушеннями зору. Прагнула допомагати вихованцям, бо сама з дитинства мала діагноз «катаракта», тож її очі розрізняли лише світло. Згодом Юлія вирішила змінити свій фах і пішла навчатися на ерготерапевтку, аби працювати ще й із дорослими. Втім, впоратися без допомоги колег Юлія не могла — вони заповнювали документацію та читали довідки, які приносили пацієнти.
Згодом фахівчині запропонували роботу в реабілітаційному центрі обласної психоневрологічної лікарні — його відкрили у 2023 році, адже все більше людей потребували відновлення в зв’язку з повномасштабною війною. Пошук реабілітологів, які взялися б за «тяжких» пацієнтів, став для директорки закладу Софії Кучерук непростим завданням:
«Дефіцит кадрів фахівців з реабілітації був і є по всій Україні, тому що таких фахівців дуже мало хто раніше готував. А Юля — фахівчиня з ерготерапії. Ми з нею поспілкувалися, побачили її в роботі й зрозуміли, що це саме та фахівчиня, яка нам потрібна. Тож до нас звернувся з пропозицією Центр зайнятості, який розповів нам про державну програму для оснащення робочого місця».
Від робочого місця залежить, як працівники можуть надавати допомогу пацієнтам
Так Софія вирішила купити для Юлії світлодіодну панель, обладнання для оцінки рухливості рук, комп’ютер і тактильну тростину. Ерготерапевтка пояснює:
«Тростина допомагає мені виходити з пацієнтами за межі відділення. Комп’ютер дозволяє самостійно вести документацію. Також адаптували світло, оскільки в мене є світловідчуття, а тут дуже багато пацієнтів, які погано рухаються, щоб я їх не збила — при яскравому освітленні я їх бачу, як тіні. Ще для мене придбали тест ARAT, і це дозволяє мені самостійно оцінювати функціональність пацієнтів, зокрема їхніх верхніх кінцівок».
У лікарню також нещодавно взяли на роботу працівника на кріслі колісному, тож додатково встановили для нього підйомник. Загалом облаштування робочих місць для двох співробітників коштувало медзакладу 200 000 грн. Та директорка оформила компенсацію через Службу зайнятості, й закладу повернули ці гроші.
«Ми думаємо про те, як облаштувати працівникам комфортне робоче місце, адже від цього залежить, яку допомогу та як вони зможуть надавати пацієнтам. Тим, що ми закупили, користуються не лише наші співробітники, а й пацієнти. За допомогою тростини Юля навчає тих, хто має проблеми з зором, як необхідно рухатися», — розповідає Софія Кучерук.
Тож тепер Юлія допомагає пацієнтам відновити рухливість, аби ті самі могли взутися чи приготувати їжу:
«Нове обладнання дозволяє мені самостійно оцінити пацієнта й менше смикати колег із проханнями про допомогу. Я є мотиваторкою для своїх пацієнтів, оскільки вони бачать, що я працюю, і в них є можливості для полегшення та покращення свого стану».
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Менторка реабілітаційного центру UNBROKEN Вікторія Хемич і протезистка Оксана Лехняк прибули до Канн, щоб підтримати українську команду творчого об’єднання TABOR під час прем’єри документальної стрічки «Мілітантропос».
Про це повідомляють UNBROKEN і Hromadske.
Стрічка розповідає про вплив війни на повсякденне життя українців, трансформацію суспільства та адаптацію до нової реальності.
Під час премʼєри Вікторія Хемич — колишня пацієнтка UNBROKEN, яка втратила ногу внаслідок російського обстрілу і нині працює менторкою, — зʼявилася на червоній доріжці фестивалю.
Читайте також: Анджеліна Джолі на гала-вечорі в Каннах згадала українську письменницю Вікторію Амеліну
«Коли ми дивилися фільм, то, хоч і були в Каннах, а відчували себе неначе вдома — в Україні. Адже у “Мілітантропосі” передано все те, чим ми живемо вже понад три останні роки. Фільм надзвичайно гарно знятий. Це біль і краса водночас. Стрічка викликає сильні емоції, сльози та мурахи. Все, що показано на екрані — до болю знайоме. Це чесно, пронизливо і максимально правдиво», — поділилася Вікторія.
Фото: інстаграм UNBROKEN
Нагадуємо, що Ахтем Сеітаблаєв презентував у Каннах тизер шпигунської драми «ГУР: Код «Сікора».
Фото обкладинки: Hromadske
Сьогодні додому повернулися ще 307 українських захисників у межах масштабного обміну полоненими у форматі 1000 на 1000, про який домовилися в Туреччині.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
Так за два дні обміняли вже 697 наших воїнів. Обмін продовжиться і завтра.
Серед звільнених — військові ДШВ, СБС, Військово-Морських Сил, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. З окремих підрозділів і військових частин полонених вдалося визволити вперше.
В Головному управлінні розвідки також зазначили, що додому зокрема повернулися 27 захисників Маріуполя.
Читайте також: «Не зрозумів, чому я плачу»: жінка з Павлограда вперше побачила чоловіка після трьох років полону
«Дякую всім, хто залучений до процесу обміну, хто цілодобово працює. Наша мета – повернути кожного й кожну з російської неволі. Продовжуємо нашу взаємодію з партнерами, щоб це стало можливим», — наголосив Президент.
Нагадуємо, що перші 390 українців вдома в межах обміну 1000 на 1000 (ФОТО)
Фото: Володимир Зеленський
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...