Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українські науковці долучилися до міжнародного відкриття фундаментальних частинок

Опубліковано

Українські науковці долучилися до глобального міжнародного наукового відриття з фізики, пише ain.ua.

Європейська організація ядерних досліджень CERN та науковий центр Fermilab (США) опублікували статтю про відкриття елементарної частинки, яка свідчить про можливість існування нової форми матерії.

Учасники проекту TOTEM на Великому адронному колайдері разом із міжнародною групою DØ, яка працювала на колайдері Tevatron у науковому центрі Fermilab, оголосили про відкриття оддерона. Це — зв’язаний стан трьох фундаментальних частинок, які називаються глюонами. Його існування було передбачене близько 50 років тому, але він залишався невловимим для фізиків.

Читайте такожБезрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі

Мова йде про досі невідомий стан глюонів. Ці частинки вважаються переносниками сильних взаємодій, їх вивчає окрема дисципліна: квантова хромодинаміка. В теорії квантової хромодинаміки глюони вважаються переносниками сильних взаємодій, мають «кольоровий заряд» і можуть утворювати зв’язані стани. Існування такого стану було передбачене ще у 1973 році, на самих початках розвитку цієї дисципліни.

Протягом багатьох років були численні невдалі спроби експериментально виявити оддерон. У останньому дослідженні, що привело до відкриття оддерона, брали участь сотні фізиків з усього світу, зокрема і група вчених з України, які спеціалізуються на дослідженнях фізики високих енергій:

  • доктор фізматнаук, професор Володимир Аушев, кандидат фізматнаук,
  • засновник Cyber Unit Technologies Єгор Аушев,
  • кандидат фізматнаук Ольга Гогота.

Вони є співавторами наукової статті з цього відкриття, яку спільно опублікували ЦЕРН та центр Fermilab.

Що саме відкрили вчені?

За словами професора Володимира Аушева, доповідь по цьому відкриттю зачитали в CERN 5 березня 2021 року. Про об’єкт дослідження та суть відкриття вчений говорить так: «Якщо спробувати перенести аналогію із мікросвіту, де цей стан спостерігається, в наш звичайний світ, то це було б схоже, наприклад, на відкриття істоти, яка складається лише із світла і не містить в собі жодного атома чи електрона.

Згідно із сучасним уявленням, протони і нейтрони, які входять до складу ядер всіх атомів матерії, яка нас оточує, складаються із кварків. Тобто, кварки — це самі елементарні цеглинки всесвіту, а утримує їх разом спеціальний “клей”, у вигляді так званих глюонів. Їх властивості описує теорія, яка називається квантова хромодинаміка.

Якою була участь українських вчених у відкритті?

До побудови Великого Адронного Колайдера найпотужнішим колайдером був Tevatron. До участі у вимірюваннях на Tevatron долучались науковці і студенти із Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, офіційні учасники міжнародної колаборації DØ. Вони багато років шукали оддерони і на електрон-протонному колайдері HERA (Німеччина), а також у співпраці із професором Ласло Єнковським (Інститут теоретичної фізики ім. Боголюбова).

Читайте такожЗ кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів

Багато років українські вчені та студенти їздили до наукового центру Fermilab (США), щоб проводити експерименти на Tevatron, працюючи на пучках протонів і антипротонів.

Фото: ain.ua

Після порівняння результатів багаторічних вимірювань та експериментів CERN та Fermilab випустили об’єднану публікацію з описом відкриття оддеронів.

Чому це важливо

Це — важливе відкриття, яке є принциповим для розуміння фундаментальних взаємодій (взаємодій між елементарними частинками). В дослідженнях брали участь українські вчені, вони вказані у співавторах роботи, що описує це відкриття, і це корисно для іміджу української науки у світі.

Нагадаємо, у Запоріжжі створять інноваційний хаб для дітей.

Як ми повідомляли раніше, програму українських досліджень в Антарктиці продовжили на три роки.

Головне фото: cds.cern.ch.

Суспільство

Розробили 3D-тури дерев’яними церквами на Закарпатті

Опубліковано

На Закарпатті представили 3D-тури в межах програми «Дерев’яні церкви — приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат».

Про це пише Суспільне.

Зазначається, що відтепер кожен може вирушити в 3D-тури шістьома церквами Закарпаття:

  • святого Михайла в Ужгороді,
  • святого Миколая в Данилові,
  • Вознесенською церквою в Ясінях,
  • церквою Успіння Пресвятої Богородиці в Новоселиці,
  • храмом святого Миколая у Середньому Водяному,
  • церквою святого Духа у Гукливому.

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Також показали і зовнішній вигляд, і внутрішнє оздоблення.

Щоб відвідати пам’ятки достатньо зайти на безкоштовний сайт karpaty3d.com за посиланням.

3D-тури дерев’яними церквами Закарпаття розробляли в межах програми транскордонного співробітництва.

Працювати почали в листопаді 2019-го. Загальний бюджет — майже 66 тисяч євро на втілення проєкту в Україні та Польщі.

Читайте такожГенічеськ та Арабатська Стрілка на Херсонщині можна переглянути у 3D

Поступово 3D-тури доповнюватимуть фотоекскурсіями іншими церквами Закарпаття.

Нагадаємо, з’явилася відеоекскурсія про древні артефакти Херсонського музею.

Як ми повідомляли раніше, стартував туристичний спецпроєкт «Місто за вікенд».

Усі фото: suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

Як активісти «Києве, мий» очищували 45-річну мозаїку на Березняках (ФОТО)

Опубліковано

У Києві волонтери ініціативи «Києве, мий» очистили модерністську мозаїку на Березняках уздовж вулиці Миколайчука.

Про це пише kyiv.comments.ua.

Активісти впоралися за п’ять годин. Зверху прибрати шар бруду, а внизу поприбирати залишки рекламних оголошень і клею.

Водою поділився ОСББ сусідньої 16-поверхівки. Із брудом боролися за допомогою чистої води під тиском 200 бар. Із залишками клею і графіті – уайт спіритом, змивками, різними щітками і шпателями.

За рік волонтери відмивають понад 100 локацій.

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Один із активістів Єгор навчається у Могилянці, вивчає історію. За його словами, родина не проти, що він у вихідні пропадає на громадських ініціативах.

Кияни скидають фото об’єктів, яким потрібна допомога, на сторінку ініціативи у ФБ. Власники будинків не завжди мають кошти, щоб ретельно доглядати за ними, не вистачає обладнання або ж бажання.

Читайте також: Корисні розваги. У Вінниці влаштували плогінг і прибрали берег Південного Бугу

Спочатку ініціатива існувала виключно на гроші засновників. Нині ж за допомогою донатів городяни допомагають покрити значну частину витрат.

Нагадаємо, на Рівненщині громада самотужки створює власний парк.

Як ми повідомляли раніше, волонтери на Прикарпатті відновлюють 260-річний костел.

Усі фото: kyiv.comments.ua.

Читати далі

Суспільство

У Києві захаращений тунель «сталінського метро» перетворять на ресторан (ФОТО)

Опубліковано

У Києві, в урочищі парку «Наталка», почалася реконструкція одного з найбільш незвичайних об’єктів міста – бетонного кесона, який часто називають «сталінське метро».

Про це пише ЦТС.

За інформацією, бетонна конструкція, створена перед Другою світовою війною для будівництва тунелів під Дніпром, стане рестораном.

Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Верхній рівень споруди буде накритий скляним куполом із оглядовими майданчиками. Сюди вестимуть одразу двоє сходів – із приміщення ресторану і зовні.

Відзначається, що роботи із трансформації об’єкта під ресторан мають завершиться в другому кварталі 2021 року.

Читайте також“Нашу професію дуже недооцінюють”. Як медичні сестри борються за право бути почутими

Довідка

Кесон на Оболоні – частина нереалізованої ідеї побудувати тунелі під Дніпром, щоб забезпечити оборону місту за часів війни. Влада боялася, що в разі військового вторгнення мости через Дніпро зруйнують. Будівельні роботи велися в 1938-1941 роках, проте в 1944 році від цієї ідеї відмовилися.

Нагадаємо, у Києві на Оболоні створюють парк вейкбордингу.

Як ми повідомляли раніше, у Києві на Позняках зводять інтерактивну Алею нот Кузьми Скрябіна.

Усі фото: cfts.org.ua.

Читати далі