Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Українські арбористи рятували стародавні дуби біля готичної церкви на Закарпатті

Опубліковано

Команда українських арбористів (фахівців з лікування дерев – ред.) об’єдналися і почали лікувати стародавні дуби біля готичної церкви на Хустщині Закарпатської області.

Про це пише zakarpattya.net.ua.

Зазначається, що ці дуби ростуть навколо дерев’яного храму, котрому вже понад 300 років.

Усього в Українських Карпатах залишилося тільки чотири дерев’яні церкви готичного стилю і їх збереження разом з віковими деревами навколо мають надзвичайно велике значення.

Читайте також«Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові

Дуби – не тільки природна окраса будівлі, але несуть і практичне значення: вони оберігають церкву від блискавки, а також від замокання, адже церква знаходиться в болотистій місцевості і могутня коренева система дерев держить будівлю знизу, захищаючи від сповзання з місця. 

За попередньою оцінкою, найстаршому дубу близько 600 років, вік інших – біля 350. Унікальні вікові дуби висотою 30 м, з розмахом крони в 20-25 метрів і 6 метрів в обхваті стовбура потребують нашого захисту.

«На початку 2021 року у зв’язку з погодними умовами, на жаль, один із чотирьох унікальних вікових дубів даного комплексу упав. Після цього представники місцевої громади почали висловлюватися про те, що дерева несуть загрозу і їх необхідно зрізати. Експерти ІЕРС не могли закрити на це очі і  взяли на себе місію по проведенню непростих перемовин з органами влади, природоохоронних органів та і місцевих органів влади задля спільних пошуків виходу із складної ситуації. Оскільки збереження і лікування дубів є надзвичайно важливою справою з точки зору відповідальності перед майбутніми поколіннями. Для збереженню унікальної природної і культурної спадщини було залучено команду арбористів», – зазначив керівник Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей, який є одним із натхненників і організаторів кампанії.

Одним з перших відгукнувся місцевий арборист Роберт Альбрехт, через якого вдалося запросити до співпраці неймовірну команду арбористів з усієї України.  

Читайте такожЕкологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

«Якщо можна щось зробити, щоб продовжити життя дереву, то маємо зробити усе, що від нас залежить, адже якщо дерева зараз вилікувати, то вони можуть пережити не тільки нас, а й наших дітей та онуків, очищаючи повітря та зберігаючи баланс недоторканої природи», – вважає Роберт Альбрехт.

 Водночас це робота не проста, адже кожне живе дерево потребує індивідуального підходу, по суті, арбористи — це лікарі та інженери водночас.

Серед основних проблем – ураження головної розвилки дубовим трутовиком. Крім того, дерева мають чимало сухих гілок (деякі з надзвичайно великою вагою), та, на жаль, часто саме вони тримають крону в певному балансі. Дуб, що є пам‘яткою природи місцевого значення, ще й має недобрий нахил і асиметричну крону в бік нахилу. Тож ситуація дуже складна, але не може ж бути так, що півтисячоліття росли собі ці могутні дерева, а ми їх так безславно втратимо за одне покоління.

Читайте такожБіг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають

У процесі лікування вже було стабілізовано крону одного дуба, звязано найбільш аварійні гілки відповідними тросами, розчищено дупла дерев, знято і вкорочено сухі гілки, зроблено ряд інших необхідних наразі робіт для інших дубів. 

Згідно з фаховим висновком арбориста Володимира Ветроградського, надалі потрібно працювати  в чотирьох напрямках: 

  • стабілізація крони з метою унеможливлення її розвалювання;
  • пригнічення розвитку трутовика, який руйнує дерева зсередини; 
  • розчистка дупел і консервація їх з метою мінімізації ризику розвитку грибів; замокання та потрапляння сміття в дупла; 
  • зняття або вкорочення частини гілок, що загрожують падінням або розбалансовують крону.

Збереження дубів підтримується Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС) в рамках проекту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат» (менеджер проекту Іван Тимофеєв), який реалізується у співпраці з Союзом охорони природи Німеччини (NABU) за підтримки VGP FOUNDATION.

Нагадаємо, у Києві деревам робитимуть рентген за допомогою імпульсного томографа.

Як ми повідомляли раніше, в Україні висадили мільйонне дерево у рамках проєкту Greening of the Planet.

Усі фото: zakarpattya.net.ua.

Коментарі

Суспільство

В Ірпені врятували червонокнижних кажанів під час утеплення багатоповерхівки (ФОТО)

Опубліковано

У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.

Як відбувалася рятувальна операція

Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися до депутатки по допомогу. Антонюк розповіла, що спочатку сумнівалася в можливості порятунку, але командна робота принесла успіх.

На місце оперативно прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці підрядної організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і безпечно вилучити 44 кажанів. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Чому це важливо

Євгенія Антонюк нагадала, що всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.

Фото: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк

Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.

Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».

Фото обкладинки: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві демонтують 47 радянських та російських символів

Опубліковано

У столиці розпочинають демонтаж пам’ятних об’єктів і декоративних елементів, які несуть у собі радянські й російські наративи.

Про це повідомила Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА.

Які об’єкти демонтують повністю

До списку увійшли 27 об’єктів, які підлягають повному демонтажу. Серед них:

  • пам’ятник Олександру Бойченку (гімназія № 59);
  • пам’ятник Миколі Островському (гімназія № 191);
  • постаменти від пам’ятника леніну на бульварі Шевченка та вулиці Гніздовського;
  • меморіальний камінь «Комсомольська алея» (проспект Академіка Глушкова);
  • зірка на даху будинку на Хрещатику, 25.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Корекція споруд

Ще на 20 об’єктах планують замінити тексти, вилучити пропагандистські елементи або адаптувати українською мовою. Наприклад:

  • цитату Станіслава Говорухіна на пам’ятнику Воїнам-інтернаціоналістам замінять на присвяту українцям, загиблим в Афганістані;
  • російські написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну перекладуть українською;
  • монограму Олександра III на воротах Свято-Михайлівської лікарні демонтують.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: Francisco Anzola (Flickr).

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Опубліковано

У КМДА прийняли проєкт реставрації будинку на вулиці Володимирській, 93. Він розташований у Голосіївському районі Києві, а знають його як «Будинок з комахами» Марії Станіславської.

Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, передають у міській адміністрації.

Як реставруватимуть пам’ятку

Під час перших етапів робіт реставратори захистять будинок від руйнування. Після цього його вже почнуть відновлювати.

Читайте також: У Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз»

«Збереження історичних пам’яток – це не лише питання архітектури, а й нашого культурного обов’язку перед наступними поколіннями. Реставрація житлової будівлі на Володимирській, 93 — це важливий крок для збереження автентичності Києва. Концепція, яку було представлено, враховує збереження ключових історичних елементів пам’ятки та забезпечує її подальшу інтеграцію в сучасне життя міста», — зазначила Марина Соловйова.

Цей прибутковий будинок внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України у червні 2023 року.

Нагадаємо, що столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо.

Фото: вебсайт КМДА

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура22 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...