У Запоріжжі запрацював електронний читацький квиток

Конструкторсько-виробниче підприємство “Українська бронетехніка” показало зображення оновлених версій спеціалізованих бронеавтомобілів “Варта” та “Новатор”.

Про це повідомили в Defense Express.

На світлині показаний “Новатор”, озброєним новим протитанковим бойовим модулем з чотирма керованими ракетами. 

Відзначають, що озброєння “Новатора” прогресує вже не перший рік. Зокрема, у 2018 році його озброїли 130 мм протитанковим ракетним комплексом “Стугна-П” від ДККБ “Луч”.

Читайте також: Не тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії

2019-го бронеавтомобіль показали вже з новим протитанковим ракетним комплексом “Амулет” на дві керовані ракети типу РК-2С\РК-2ОФ.

Поки невідомо, чи є модуль на чотири ракети розробкою київського держпідприємства, чи його виробили на іншому підприємстві.

Довідка

XVII Міжнародна спеціалізована виставка “Зброя та безпека 2020”, відбудеться в Міжнародному виставковому центрі у Києві з 13 по 16 жовтня 2021 року.

Читайте також: Українській армії передали БТРи з кулеметами (ФОТО)

Нагадаємо, у Харкові можуть розпочати виробництво «Дозор-Б» для української армії.

Як ми повідомляли раніше, 28-ма механізована бригада отримала бронемашини «Новатор».

Усі фото: defence-ua.com.

Карантин на тлі пандемії зупинив роботу багатьох підприємств, особливо дотичних до івентів. Така ж доля спіткала й українську компанію ZLab, яка розробляє технологічні рішення для брендів. Та її засновник не розгубився. Вже через три дні він вигадав новий стартап, який менш ніж за місяць вже представили на ринку.

Його команда створила платформу, яка дозволяє провести будь-який масовий захід онлайн з максимальним ефектом присутності та занурення. Таке собі геймерське середовище, де можна подивитися справжній концерт, послухати конференцію чи провести корпоратив.

Від дня, коли платформа була лише ідеєю, і до мільйона гривень доходу за один захід, пройшло вже пів року. Засновник стартапу не зупиняється. У нашій розмові прямо у платформі zMEET він розповів, що в планах — створити соцмережу та адаптувати своє VR-середовище до роботи на всіх пристроях.

Олексій Мельник,

засновник, власник і генеральний директор компанії ZLab, автор ідеї створення проєкту zMEET

Все почалося з двох людей та ідеї

ZLab — це технологічна phygital компанія, що об’єднала в собі команду інженерів, програмістів та розробників. Ми вже протягом трьох років створюємо технологічні фото-зони, арт-інсталяції та різні рекламні інтеграції, націлені на «вау-ефект» та збільшення лояльності клієнта до бренду.

За роки свого функціонування ми попрацювали з найбільшими брендами українського та світового ринку, такими як Метінвест, Київстар, DTEK, IQOS, Limagrain, Syngenta, Mary Kay, створюючи для них креативні технологічні рішення. Наші арт-зони були на Kyiv Lights Festival, Atlas Weekend, UPark, Leopolis Jazz Fest.

Коли я лише запускав компанію, в нас була команда з двох людей. Наші перші клієнти ще пам’ятають, коли я приїжджав особисто як технік та реалізовував їхні проєкти. Потім вже штат розширювався до трьох, п’яти, десяти людей. Сьогодні нас кілька десятків — інженери, програмісти, дизайнери.

Й ось 13 березня цього року ми були вимушені закритися на карантин. У п’ятницю ми закрили офіс, а вже у вівторок мені в голову прийшла божевільна ідея. Я не міг уявити, що ми житимемо без івентів, і почав думати над створенням платформи, на якій можна робити все те, що ми робили до карантину. На якій дійсно можна робити селфі, спілкуватися, знайомитися, дивитися концерти.

Івенти «пішли» на карантин

Якби не було карантину, ця ідея, мабуть, і не з’явилася, бо не було б потреби у такому рішенні. Але пандемія підштовхнула. Я розумів, що мій бізнес і команда, принаймні на кілька тижнів, «закрилися». Ми ще не знали, що це затягнеться аж настільки довго. Також я розумів, що на ринку не тільки ми, а й наші клієнти: рекламні та івент-агенції. Вони також залишилися без роботи.

Ми опинилися у світі, в якому неможливо було влаштовувати масові заходи, а організатори, білетні оператори, дизайнери, артисти залишилися без можливості існування. Це ідея з’явилася як рішення. Це було так: я зідзвонився зі своїм другом і розповів про свій задум. Я був впевнений, що вже купа IT-компаній про це думають чи вже створюють. Але мій друг сказав: «Льоша, це треба брати й робити вже». Так ми почали створювати платформу zMEET.

Очі боялися, а руки робили — якось так можна описати те, що запускалися ми прямо в період жорсткого карантину. Ми розуміли, що перспектива цього проєкту — мільйонні інвестиції в будь-якому випадку. Коштів на розробку в нас було на кілька місяців і все. А потім потрібно самофінансуватися або шукати десь кошти. Тому дійсно було страшно.

Хотів квартиру, а вклався у стартап

У компанії є резервний фонд, який ми називаємо «подушкою безпеки». Ці кошти ми використали на розробку, також я додав власних грошей. Планував придбати нерухомість, але довелося собі відмовити й все вкласти сюди. Фінансування з інших джерел у нас не було. Тепер же ми заробляємо гроші самим цим продуктом, і всю «виручку» вкладаємо в розвиток проєкту.

Ідея ця в мене з’явилася 17 березня, а вже через три тижні ми влаштовували свій перший тестовий онлайн-захід. Ми тоді зібрали IT-спільноту і безкоштовно зробили для них декілька доповідей крутих спікерів. Тоді у нашому віртуальному середовищі був лише один зал, а замість персонажів — плюшеві ведмедики.

Але ми вже настільки були задоволені тим результатом і казали клієнтам: «Зараз тут ведмедики, а потім будуть аватари, схожі на людей, в яких будуть анімовані рухи. Зараз лише один зал, а буде повноцінна карта з багатьма локаціями й більшим функціоналом».

Нам ніхто не вірив, що ми зможемо створити цілий світ. І це трохи розчаровувало, але ми вже закохалися у свій продукт і рухалися далі. Тож ми шукали клієнтів, а паралельно проводили безкоштовні заходи, щоб тестувати zMEET. До першого комерційного проєкту, в якому ми заробили кошти, пройшло ще два місяці. І після цього івентів вже було багато. Наша ракета злетіла.

Наші конкуренти вже 12-річні

Подібного 3D-світу в Україні немає — ми одні такі хлопці, які взяли й таке зробили. А ось у світі конкуренція є, і таким компаніям по 12-15 років. Однак ми вважаємо, що для українського ринку ми пропонуємо кращі умови. Перш за все, у цій платформі ми хотіли дати можливість нашим клієнтам створювати все, що хочуть вони. Те, як виглядають люди, якими вони грають, чи світ, в якому все проводять. Ми ставили акцент на можливості створити повноцінний бренд-світ.

Уявіть собі будь-який бренд, той посил, який він несе в маси. Ми можемо створити це в нашому ігровому світі. Змінити закони фізики, відправити людей на Марс — все це стало можливим завдяки нашій платформі. Оскільки це ігровий світ, ми можемо в ньому зробити що завгодно. Логотипи компаній як дощ з неба можуть сипатися на людей. Це неможливо зробити в реальному житті. Але є гра, в якій це реально.

Цим ми й відрізняємося від наших іноземних конкурентів. Ми більш клієнтоорієнтовані й пропонуємо багато можливостей. Така собі невелика стартап-компанія, яка готова зробити для клієнта те, що хоче саме він. Зараз я з гордістю можу сказати, що ми за пів року створили той продукт, який може конкурувати з 12-річними компаніями.

До нас приходять організатори заходів і кажуть, якими хочуть бачити сцену з артистами чи павільйон для лекції. Ми з ними домовляємося про всі зміни на платформі й створюємо нову програму. Далі вони збирають email учасників, які ми вносимо в базу та даємо посилання. У день заходу всі реєструються і потрапляють на платформу.

Селфі, танці та діджеї

У самій платформі можна переміщатися між локаціями, на сцену вивести якесь відео, наприклад, стрім зі студії з артистом, записану презентацію чи виступ діджея. Персонажі у zMEET, якими керують люди, можуть танцювати, пригати, веселитися, спілкуватися між собою, зустрічати своїх знайомих. Ми хотіли зробити все максимально так, як в реальності.

Захочете познайомитися з кимось — будь ласка, сфотографувати спікера — запросто. Павільйони можна називати так, як бажає клієнт, наприклад один буде «Кардіо», а інший — «Гастро». Й учасники можуть послухати лекцію там, де їм цікаво. Вони просто мишкою натискають на двері й заходять, а в середині можуть обрати будь-яке місце й сісти. Спікер може виступати перед трибуною, а потім хто захоче, може поаплодувати або поставити йому питання в чаті чи голосом.

Усе під секретом

На жаль, не про всі заходи ми можемо говорити через політику NDA про нерозголошення інформації. Переважно це закриті події, наприклад, для топ-директорів, де їм розказують про нововведення в компанії. 

Серед тих, про які говорити можемо, — Український маркетинг-форум. Ми розробили для них афтепаті: люди заходили, слухали стріми артистів, сміялися, спілкувалися, знайомилися. Також організовували Форум нової доби «На кордонах».

Час адаптування платформи під конкретний івент залежить від кількості змін, які хочуть клієнти. В середньому, це кілька тижнів. Були в нас такі звернення, які потрібно було робити два місяці, а було й що за кілька днів до події.

Одночасно на платформі може проходити безліч заходів, аби в нас лиш вистачило людей, які будуть їх підтримувати. Наразі ми не можемо робити 100 проєктів на місяць, адже якість забирає багато часу. Згодом ми дійдемо до того, що система стане більш автоматизованою, дешевшою та доступною для учасників. Вони будуть самі створювати свою подію майже без нашого втручання.

Заробили мільйон за один захід

Клієнти в нас не змінилися — це ті ж люди, які були з нами рік-три тому. Ми давно знайомі, з багатьма вже друзі, тому переважно працюємо з ними. Хоча приходять і нові, які десь чують про нас, читають, були на наших івентах. Якоїсь масштабної рекламної кампанії ми не проводили.

Вартість одного заходу, по-перше, залежить від кількості відвідувачів, тому що ми орендуємо серверні потужності для того, щоб опрацювати конкретну кількість людей. Тобто, 10 учасників і 10 тисяч — це різні потужності. Друга складова — це кількість та якість тих змін, які клієнт хоче провести на нашій платформі.

Мінімальна квота для проведення заходу становить 1950 доларів. Найдорожчий захід клієнту коштував мільйон гривень, це був змішаний формат: концерт та лекційні частини. Так чи інакше, на самоокупність ми ще не вийшли. За реалістичного сценарію очікуємо цього досягти після Нового року.

Пальми в небі все ще літають

Наша цільова аудиторія переважно не є геймерами, тому здається, що робота з віртуальним середовищем — це досить складний процес. Хоча як показує практика, 5-10 хвилин у середовищі достатньо, щоб будь-який користувач не лише звикнув до керування, а й почав отримувати задоволення від гри. Можливо, ми трохи випереджаємо час, але за такими технологіями майбутнє.

Хоч платформа поки що є бета-версією, і в ній є певні недоліки у вигляді відсутності колайдерів, фейкових анімацій (уявних пальм в небі) тощо, але ми щоденно її дороблюємо, виправляємо та робимо максимально комфортною для відвідувачів.

Але була в нас і дійсно велика невдача: на одному заході обвалилися сервера, і люди під час заходу не змогли зайти на платформу. Причиною стала хакерська атака. Але це щось схоже на те, якби під час офлайн-заходу вимкнулося світло через аварію на електростанції. Тоді на вирішення проблеми ми витратили чотири години.

Після цього ми три місяці не стільки змінили зовнішній вигляд нашого 3D-всесвіту й додавали функціонал, скільки займалися безпекою. Після ситуації з серверами ми розробили власну систему, завдяки якій можна буде «гарячим» способом за 5-10 хвилин вирішити несправність. На це потрібно було десь 30% бюджету і половину часу. Але ця невдача дала поштовх вдосконалити систему.

Не все під зоною нашого контролю. Ті ж комп’ютери учасників, які можуть розрядитися, — ми не можемо на це вплинути. Чи, приміром, у спікера пропаде звук. Але ми пояснюємо, пишемо інструкції, як потрібно з цим всім працювати. Усіх ключових спікерів ми перевіряємо перед подією, чи все в них добре, чи працює мікрофон.

Виживемо й після карантину

Навіть якщо завтра в нас зупиняться замовлення або цей стартап не матиме розвитку, я все одно буду вдячний йому та всій команді. Ми отримали просто неоціненний досвід, навчилися робити речі, які не вміли раніше. Я дуже задоволений проробленою роботою і вважаю його вже успішним.

Сьогодні ж директори IT-компаній, де співробітників у десятки разів більше, ніж у нас, говорять мені: «Це неможливо». Їм важко уявити, що ми невеликою командою за такий термін створили цей проєкт. Запускали його приблизно п’ять людей, на деяких етапах залучали фрілансерів. Найбільша кількість працівників у штаті на піках була 16 людей.

Ми не ставили собі ціль запустити стартап, який працюватиме в період карантину. Наше рішення є дешевим замінником проведення якогось заходу офлайн. От уявіть, якби ви хотіли організувати конференцію з гостями з 5 країн світу — це кілька тисяч людей. Потрібно вкласти величезні кошти, щоб провести це в реальному житті. А наш продукт дає можливість провести захід в десятки або й в сотні разів дешевше.

Чекайте нову соцмережу

Коли карантин завершиться, ми повернемося до старого проєкту, паралельно розвиваючи zMEET. У нас є ще декілька крутих фішок, які ми хочемо туди додати: створити ще декілька світів, а цей простір підготувати до Нового Року з ялинками, сніговиками й катанням на ковзанах. 

Також плануємо додати систему гардеробу, щоб кожен учасник формував свого гравця повністю під себе з такою ж зачіскою та одягом. Навіть думаємо під’єднати одяг відомих брендів. Паралельно розробляємо мобільний додаток, щоб заходити на платформу можна було з усіх пристроїв, включно з гральними приставками.

Мріємо, що ця платформа може стати соціальною мережею, в якій люди зможуть просто спілкуватися, вести свої сторінки, продавати свої товари, ділитися інформацією, грати в ігри. Є різні думки. Світ не стоїть на місці. Може й ми живемо в певній віртуальній реальності, а ця VR-реальність — в іншій реальності.

Компанія Apple хоче навчити свого голосового помічника Siri розуміти та відповідати українською мовою. Для цього на своєму сайті вона розмістила вакансію аналітика анотацій (Annotation Analyst). Про це повідомляє itc.ua.

Як пише видання, виходячи з вимог до кандидата та опису вакансії, які передбачають досконале знання української мови та здатність розрізнити вербальні нюанси її діалектів, враховуючи відмінності вимови в різних областях, то Apple хоче навчити свого голосового помічника Siri розуміти та відповідати українською мовою.

Сама вакансія передбачає роботу у європейській штаб-квартирі Apple, яка знаходиться в ірландському місті Корк.

Читайте також: Українці запустили сервіс перекладу голосових записів у текст

«Як аналітик анотацій ви будете слухати та транскрибувати аудіофайли та оцінювати відповіді Siri та використання нею мови, використовуючі дані від клієнтів, які згодилися на програму оцінювання якості. Ви будете використовувати свої знання мови та культури, а також аналітичні навички, щоб оцінити відповіді на відповідність рекомендаціям. Ваша гнучкість та здатність розставляти пріоритети у завданнях є надзвичайно важливими. Ми зосереджуємось на досвіді користувачів, творчо думаючи про те, як клієнти використовують Siri та використовують ці знання для вдосконалення, оскільки ми вважаємо, що наш індивідуальний досвід, перспективи та пристрасті допомагають нам будувати ідеї, які рухають усіх нас вперед. Ми навчимо вас бути експертом у розумінні, підтримці та поліпшенні взаємодії з клієнтами. Ця посада передбачає конкурентоспроможну оплату праці, великі переваги, право брати участь у акціонерному плані нашої компанії, відпустки та знижки працівникам. Ми шукаємо заявників, які вільно володіють українською мовою», — зазначається у вакансії Apple.

Фото: itechua.com

Морський порт «Піденний» вперше виконав обробку судна за технологією прямого навантаження без складування вантажу на відкритих майданчиках причалів та з мінімальним використанням перевантажувальної техніки.

Про це повідомили у пресслужбі порту.
 
Зазначається, що на судно «Mare I» силами ремонтно-будівельного управління було завантажено 1460 тонн шроту за допомогою телескопічного конвеєрного перевантажувача та бункера з електроприводом. Інтенсивність обробки досягала 150-170 тонн за годину. Всього судно прийняло 6300 тонн вантажу.
 
Робота за такою технологією (автомобіль – бункер – телескопічний конвеєр – судно) значно пришвидшує процес обробки судна та зменшує собівартість послуг. Перевага ще й у тому, що за складних погодних умов на конвеєр за лічені хвилини одягається спеціальний чохол. Він захищає зернові та шрот від вологи і дозволяє мінімізувати простій через негоду.

Читайте також: Запускаєте стартап? Чотири простих запитання, відповіді на які допоможуть проєкту злетіти
 
«Ми відпрацювали перше судно спільно з працівниками ВРР-2, які завантажили більшу частину. Але думаю, що в перспективі – самостійна робота з суднами невеликої вантажомісткості. Треба лише доопрацювати деякі опції. Регламентуючі документи в роботі, наша інтеграція в основну діяльність триває», – зазначив начальник ремонтно-будівельного управління Василь Козеренко.

Головне фото: port-yuzhny.com.ua.