У Запоріжжі запрацював електронний читацький квиток

Харківський тракторний завод ввів в експлуатацію нове прогресивне обладнання у рамках масштабної програми модернізації виробництва. Про це йдеться на сторінці виробника у фейсбуці.

“Одним із прикладів модернізації є створення нової ділянки механічної обробки деталей. Із цією метою закуплено і введено в експлуатацію прогресивне обладнання”, – йдеться у повідомленні.

Що це за обладнання?

Як зазначаються, обладнання має перевагу в комплексній обробці деталей із застосуванням програмного забезпечення, що значно підвищує продуктивність та якість.

«Нова прогресивна технологія, що застосовується в розвинених країнах, дозволить нам замінити морально застаріле обладнання, що раніше використовувалося у виробництві та яке має високу ступінь зношеності, на обладнання високої продуктивності і точності. Ми намагаємося йти в ногу з часом і для цього вивчаємо досвід інших країн і намагаємося застосувати його на ХТЗ», – підкреслив керівник проекту модернізації заводу ХТЗ Владислав Сопіт.

Читайте також: Харківський завод випустив нове покоління тракторів

Масштабна модернізація

Як розповіли у пресслужбі, на підприємстві також проводиться реконструкція виробничих цехів, а також інженерних споруд, закуповується нове обладнання і триває робота з оптимізації структури виробництва.

Нагадаємо, що раніше на ХТЗ ввели в роботу лінію хіміко-термічної обробки металів, що дозволило значно підвищити якість термічної обробки деталей.

Слід зазначити, що на заводі триває реалізація стратегічної програми модернізації провідного національного виробника тракторів. Обсяг інвестицій DCH в модернізацію ХТЗ складе близько 230 млн. грн.

У Києві з 1 квітня в метро та на п’яти видах наземного громадського транспорту для оплати проїзду діятиме єдиний електронний квиток. Ним можна буде оплатити поїздку в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері та міській електричці. Про це повідомила директорка Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник.

Нова гама проїзних

Кожен пасажир, виходячи з необхідної йому кількості поїздок на місяць, може не лише контролювати власні транспортні витрати, але й економити на вартості кожної поїздки. З цією метою розроблена нова гама проїзних квитків. 

Наприклад, пасажир користується метро та тролейбусом двічі у день протягом 21-го робочого дня на місяць. Отже, він здійснює 84 оплати за проїзд. У такому разі йому вигідно придбати проїзний квиток на 92 поїздки. Вартість кожної такої поїздки становитиме вже не 8, а 6 гривень 25 копійок. При цьому, 8 поїздок залишаються «резервними», – пояснила Наталія Мельник.

Читайте також: Де у столиці продають Kyiv Smart Card

Таким чином, нова гама проїзних квитків передбачає фіксовані кількості поїздок на всіх видах громадського транспорту протягом місяця, в залежності від потреб пасажира. Тариф при цьому залишається на рівні 8 гривень за одну поїздку.

Зокрема, діятимуть проїзні на 46, 62, 92 та 124 поїздки на місяць, вартістю 290 грн, 390 грн, 575 грн та 770 грн відповідно. Також можна буде придбати «безлімітні» проїзні на всі види громадського транспорту вартістю 1300 гривень.

Які новації?

За словами Наталії Мельник, уперше вводиться в обіг «туристичний» проїзний квиток – із терміном дії протягом 24, 48 та 72 годин з моменту активації. Коштуватиме такий квиток 100, 150 та 200 гривень відповідно.

Одночасно діятимуть картки Kyiv Smart Card із можливістю поповнення до 50 поїздок за один раз. Поїздки можуть бути використані на всіх видах наземного громадського транспорту. Таке поповнення дає можливість заощадити до 1,5 гривні на кожній поїздці.

Зауважимо, що придбані до 31 березня 2020 року поїздки на пластиковій безконтактній картці, яка діє виключно в метрополітені, дійсні до 31 березня 2021 року.

Читайте також: В Ужгороді в громадському транспорті запрацював е-квиток

Як додають у КМДА, запроваджувана система оплати проїзду розроблена у зв’язку з обладнанням усього рухомого складу міського громадського транспорту автоматизованою системою обліку оплати проїзду. Використання е-квитка у будь-який спосіб – придбання проїзного, поповнення картки поїздками чи купівля QR-квитка – роблять організацію громадських перевезень більш ефективною та прозорою.

Що дає “діджиталізація” оплати проїзду

Діджиталізація оплати проїзду дозволяє місту знати точну кількість пасажирів.

“Наприклад, завдяки е-квитку ми знаємо, що громадським транспортом щодня користуються близько 400 тисяч пільгових пасажирів та 300 тисяч власників Kyiv Smart Card. Ця інформація використовується для коригування маршрутів громадського транспорту. Крім того, ведеться точний облік пільгових поїздок, що дозволяє економити бюджетні кошти на відшкодування безоплатного проїзду”, – повідомив директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.

У КМДА зауважують, що напередодні завершилось громадське обговорення вартості проїзних квитків. А проєкт розпорядження був також підтриманий на засіданні Президії Київської міської ради профспілок.

Біля села Новоселиця, що на Буковині, на заболочених, непридатних для сільського господарства землях загальною площею 108 гектарів, звели потужну сонячну електростанцію. Проєкт потужністю 50МВт реалізує ТОВ “Екотехнік -Тарасівці”, передає ecotown.com.ua з посиланням на molbuk.ua. 

Яка користь для села?

Як розповіли у сільській раді, кошти, отримані від оренди, витратять на розбудову інфраструктури.

«Земля під будівництво електростанції була передана в оренду на заболочених ділянках, де сільгоспвиробництво не було можливим, – каже Ігор Кохал, сільський голова Тарасівців. – Тепер бюджет села матиме прибуток: у 2020 році в сільський бюджет надійдуть значні кошти, які будуть спрямовані на розвиток сільської інфраструктури, приміром, почнеться будівництво нового сучасного стадіону».

Читайте також: Біля Дніпра запустили потужну сонячну станцію на 44 га

Зелений тариф і робочі місця 

Між Тарасівцями і Ванчиківцями встановили 210 тисяч сонячних панелей протяжністю 2,5 км. 

«Сонячна станція у Новоселиці стане однією з найбільших у Західній Україні», – розповідає виконроб будівництва Олег Чайка.

Електроенергію, якої вистачить на десять подібних Новоселиці населених пунктів, постачатимуть у загальну мережу за «зеленим» тарифом.

Будівництво СЕС розпочали торік, сонячні панелі встановили у серпні. Сонячну станцію зводили буковинські фірми “Техмонтаж “, “Зелене Поділля”, “Солар-Стальконструкція” із Дніпра, приватні підприємці, місцеві жителі. Монтажні роботи здійснювало до 260 спеціалістів. На СЕС працюватиме на постійній основі понад 25 осіб.

Передбачається, що СЕС введуть в експлуатацію на початку березня.

Засновником ТОВ “Екотехнік-Тарасівці” виступає вінницька фірма “Солар Дженерейшн”.

Британський фінтех-стартап Revolut, співзасновником якого є українець Владислав Яценко, залучив 500 млн доларів у новому раунді фінансування і отримав оцінку в 6 млрд доларів. Про це повідомляє The Telegraph, передає Аin.ua.

Проєкт надає сервіс, за допомогою якого можна відкрити рахунок практично в будь-якій країні світу, а також обмінювати валюту за біржовим курсом, не переплачуючи банкам.

Як зазначається, провідним інвестором виступив фонд Technology Crossover Ventures, який міг вкласти близько $ 150 млн. Японський SoftBank також був зацікавлений в інвестиціях, але переговори припинилися.

Читайте також: Три українські стартапи пройшли до акселератора Кремнієвої долини

Фінансування Revolut отримав за рахунок продажу нових акцій. Передбачалося також залучити додатковий борг у розмірі $ 1 млрд.

Стартап ще не оголосив про закриття угоди і готується виступити з офіційними новинами на цьому тижні.

За даними видання, в останній раз Revolut залучав кошти в 2018 році, оцінка тоді склала $ 1,7 млрд. Сума угоди становила $ 250 млн, лід-інвестором виступив DST Global Юрія Мільнера.

На сьогодні у Revolut близько 10 млн клієнтів, разом з тим компанія залишається збитковою. Що, втім, не заважає інвесторам конкурувати за можливість придбати її акції.

Україна випробувала нові артилерійські снаряди власного виробництва. Про це повідомляє прес-служба компанії «Українська бронетехніка», передає zaxid.net.

Зазначається, що нові снаряди калібру 152 мм українського виробництва для самохідної артилерійської установки 2С3 «Акація» випробували в Павлограді Дніпропетровської області.

Боєприпас призначений для знищення артилерії, мінометів та інших вогневих засобів супротивника, живої сили, об’єктів тилу і органів управління військами, а також польових і довготривалих оборонних споруд.

«Новий осколково-фугасний снаряд калібру 152 мм розроблений за власні кошти підприємства. Він також може використовуватися для стрільби із гармат Д-20, МЛ-20, 2А65 і 2С19», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Українська армія отримала американські системи десантування

До складу снаряду входить гільза, що підлягає ремонту і може повторно використовуватися до 6 разів. Крім того, у снаряді використали малочутливу вибухівку «БАС», що значно знижує ризики групового підриву снарядів у нештатних ситуаціях на арсеналах і артилерійських позиціях.

В американському штаті Вірджинія на острові Уоллопс у суботу, 15 лютого, о 22:21 за київським часом із Центру космічних польотів успішно запустили американсько-українську ракету-носій середнього класу «Антарес».

Про це пише пресслужба держпідприємства “Конструкторське бюро “Південне”.

За інформацією, ракета вивела на орбіту 13-й автоматичний вантажний корабель Cygnus, що має доправити на МКС корисний вантаж масою 3750 кг на замовлення NASA.

Про ракету

Ракета-носій складається з двох ступенів та космічного вантажного корабля Cygnus (третій ступінь).

Основну конструкцію першого ступеня PH «Антарес» розробило КБ «Південне», а виготовило ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» у кооперації з українськими підприємствами «Хартрон-АРКОС» (Харків), «Київприлад» (Київ), «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «ЧЕЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) та ін.

Підготовку PH «Антарес» до пуску, її випробування та пуск виконано за участю спеціалістів КБ «Південне», ВО ПМЗ і НВО «Хартрон-АРКОС».

За контрактом технічну підтримку пуску, приймання та оброблення телеметричної інформації у режимі реального часу здійснювали з території КБ «Південне».

Українські спеціалісти у повному обсязі забезпечили виконання всіх операцій у своєму секторі відповідальності.

Про вантажний корабель

13-й космічний буксир Cygnus був названий на честь Роберта Генрі Лоуренса-молодшого – першого афроамериканського астронавта, якого у 1967 році обрали для участі у програмі пілотованої орбітальної лабораторії ВПС США.

Cygnus-13 – черговий корабель, який запустила американська корпорація Northrop Grumman за контрактом з NASA у рамках другого етапу постачання МКС, який передбачає ще, як мінімум, чотири місії.

Місія

За даними НАСА, нинішня місія має три основні завдання. На Міжнародну космічну станцію буде доставлено мобільну лабораторію SpaceLab для вирощування тканин і клітин – швидкодіючу високопродуктивну платформу для проведення складних біологічних експериментів в умовах космосу.

Такі експерименти відіграють важливу роль для визначення впливу мікрогравітації на фізіологію людини. На МКС буде доправлено і космічну теплицю Plant Habitat-02, у якій вирощуватимуть редьку як експериментальну рослину.

Вирощування продовольчих культур у космосі – необхідна умова для майбутніх польотів на Місяць і Марс.

Також під час місії заплановано дослідження The Spacecraft Fire Experiment-IV (Saffire-IV): після того як Cygnus залишить МКС, буде проведено ряд експериментів з вивчення впливу високих температур на різні матеріали в умовах космосу.

Читайте також: NASA хоче залучити Україну до дослідження Місяця

Такі експерименти допомагають у розробленні вогнестійких матеріалів та плануванні протипожежних заходів.

Cygnus проведе в космосі приблизно п’ять тижнів. Після відстикування від МКС на космічному апараті буде увімкнено рушійну установку, корабель відійде від станції на безпечну відстань, а після формування орбіти сходження увійде у щільні шари атмосфери та зруйнується над Тихим океаном.

Проект «Антарес» – вдалий приклад кооперації підприємств космічної галузі України в міжнародних космічних проектах та успішної діяльності на світовому ринку. 

Читайте також: Україна активно розвиває зв’язки у сфері космонавтики

Нагадаємо, підприємства космічної галузі України заробили понад 3 млрд гривень.

Також українські конструктори презентували макет надзвукової ракети.

Окрім того, NASA запустило в космос ракету з українськими деталями.