Суспільство
У Японії перетворили на комікс книгу письменниці українського походження
У Японії створюють комікс за книгою нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя». Про це повідомив співробітник Національного історичного музею Білорусі Олексій Лесин.
Над коміксом-мангою працює відомий художник Кейто Коуме. За словами Лесина, цей художник найбільш відомий графічним оформленням коміксу «Вовчиця і прянощі».
В інтернет уже виклали першу частину комікса.
Зазначимо, що білоруська письменниця українського походження Світлана Алєксієвич у 2015 році стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури.
Про що книга?
«У війни не жіноче обличчя» – це запис історій жінок, яких війна змусила взяти в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму.
Ця книга – результат кількарічної кропіткої праці: авторка розшукувала учасниць Другої світової війни і записувала їхні свідчення, які цілковито відрізнялися від свідчень чоловіків-ветеранів та від офіційної форми викладу спогадів про ті події.
Письменниця досліджує духовний світ жінок, які виживали в нелюдських умовах війни. У книзі зображено їхнє ставлення до смерті і необхідності вбивати, стосунки з чоловіками-соратниками і командирами, про побут на війні; про бажання жити після всього побаченого і пережитого, а ще – про повоєнну необхідність повернутися до жіночності, яка виникала не лише з внутрішньої потреби, але й через тиск суспільства,бо навіть найближчі люди вимагали якнайшвидше витіснити пережитий жах із свідомості.
Суспільство
Про що фільм?
Що кажуть глядачі?
Коментарі
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі