У Національному заповіднику «Софія Київська» почали оцифровування графіті ХІ — початку ХVIII ст., які вкривають стіни Софійського собору. Загалом їх налічують понад 7,5 тисячі.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного заповідника.
Ідею запропонували професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін.
Мета проєкту — за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії та технології Reflectance Transformation Imaging (Трансформація зображення за допомогою відтиску) отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання.
У подальшому інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні і Швеції.
Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
Ініціативу втілюють завдяки:
- напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська»,
- Національного історичного музею України,
- Ґетеборзького університету,
- підтримці низки грантодавців — шведських установ, які профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини.
Використання провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур є дуже важливим, адже подібна цифрова фіксація необхідна для збереження і популяризації культурної спадщини.
Читайте також: Віртуальний музей князів Острозьких створили на Рівненщині
Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з українськими фахівцями.
Процес цифрової документації достатньо трудомісткий — команда планує завершити перший етап проєкту до кінця цього року.
Про Софійський собор
Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст. Внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.
Давньоруські написи-графіті на фресках храму, що містять дати 1022, 1033 та 1036 рр., підтверджують заснування Софії Володимиром – хрестителем Русі.
Нагадаємо, у Києві на території Софійського собору виявили таємні підземні ходи.
Також в Україні створили 3D-тур Софійським собором.
Фото: Національний заповідник «Софія Київська»/фейсбук.
