Суспільство
У Софії Київській оцифровують графіті ХІ – початку ХVIII ст.
У Національному заповіднику «Софія Київська» почали оцифровування графіті ХІ — початку ХVIII ст., які вкривають стіни Софійського собору. Загалом їх налічують понад 7,5 тисячі.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного заповідника.
Ідею запропонували професори шведського університету Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін.
Мета проєкту — за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії та технології Reflectance Transformation Imaging (Трансформація зображення за допомогою відтиску) отримати 3D макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання.
У подальшому інформація, яку зможуть використовувати як науковці, так і широкий загал, зберігатиметься на серверах в Україні і Швеції.
Читайте також: «Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбудувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
Ініціативу втілюють завдяки:
- напрацюванням Національного заповідника «Софія Київська»,
- Національного історичного музею України,
- Ґетеборзького університету,
- підтримці низки грантодавців — шведських установ, які профінансували придбання необхідного сучасного обладнання: Шведської дослідницької ради FORMAS, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей, Шведської ради національної спадщини.
Використання провідних технологій, як 3D-скануванням об’ємних структур є дуже важливим, адже подібна цифрова фіксація необхідна для збереження і популяризації культурної спадщини.
Читайте також: Віртуальний музей князів Острозьких створили на Рівненщині
Наразі шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з українськими фахівцями.
Процес цифрової документації достатньо трудомісткий — команда планує завершити перший етап проєкту до кінця цього року.
Про Софійський собор
Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст. Внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.
Давньоруські написи-графіті на фресках храму, що містять дати 1022, 1033 та 1036 рр., підтверджують заснування Софії Володимиром – хрестителем Русі.
Нагадаємо, у Києві на території Софійського собору виявили таємні підземні ходи.
Також в Україні створили 3D-тур Софійським собором.
Фото: Національний заповідник «Софія Київська»/фейсбук.
Суспільство
Сучасну техніку для розмінування передали у рамках співпраці з платформою UNITED24. Це допоможе фахівцям ДСНС ефективніше виконувати завдання з розмінування територій. Три автомобілі підвищеної прохідності «Козак ПМ-Л» передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Словенії.
Про це повідомляє ДСНС.
Призначення техніки
Автомобілі розроблені для перевезення обладнання, транспортування вибухонебезпечних предметів і розмінування. Новітня техніка підвищує мобільність і безпеку піротехніків у складних умовах.
Читати також: Рятують не тільки свою громаду, а й сусідні: на Одещині зібрали добровольців, аби швидко гасити пожежі
Голова ДСНС Андрій Даник висловив вдячність уряду Словенії та платформі UNITED24 за надану допомогу:
«Сучасні автомобілі «Козак ПМ-Л» забезпечать фахівцям мобільність і підвищать рівень безпеки під час виконання завдань із розмінування».
Нагадаємо, що КПІ запускає курс «Гуманітарне розмінування» для ветеранів і ветеранок.
Фото: ДСНС.
Суспільство
Договір, який передбачав будівництво житлових будинків та офісів на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, буде розірвано. Таке рішення ухвалили після хвилі обурення серед киян.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано», — зазначив Ткаченко.
Він додав, що питання забудови ботанічного саду стало резонансним для громади, адже йдеться про унікальну природну зону, яка є не лише окрасою Києва, а й об’єктом національного значення.
Нагадаємо, як може виглядати Палац Щеньовських після реновації: активісти показали візуалізації (ФОТО).
Фото: facebook.com/nbg.kiev.ua, Дмитро Перов.
Суспільство
Український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв та очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стали лауреатами престижної премії Freedom Award 2024 від данського фонду Poul Lauritzen Foundation.
Про це Асєєв повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.
«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник», — написав письменник.
Церемонія в Музеї данського спротиву
Нагородження відбулося 16 січня 2025 року в Копенгагені, у Музеї данського спротиву. У своєму виступі Ольга Скрипник присвятила премію українцям, які стали жертвами російської агресії, — військовополоненим, цивільним заручникам і мешканцям окупованих територій.
Читати також: З перших вуст про війну: 7 книжок від українських військових і воєнних журналістів
Скрипник розпочала свій виступ віршем Максима «Далі» Кривцова, поета й фотографа, який загинув на фронті:
Коли мене запитають, що таке війна
я без роздуму відповім: імена.
«Війна в Україні — це імена. Героїчних військових, полонених, вбитих дітей, тих, хто чинить опір у найскладніших умовах. Ця нагорода — знак поваги до незламності українського народу», — підкреслила Скрипник.
Що відомо про премію Freedom Award
Премію Freedom Award вручають щорічно за видатний внесок у захист прав людини в умовах ризику. Її заснував фонд Poul Lauritzen Foundation, заснований данським бізнесменом і учасником опору нацистській окупації Поулом Лаурітценом.
Нагадаємо, що Вікторію Амеліну посмертно відзначили за внесок у боротьбу за свободу слова.
Фото: фейсбук Станіслава Асєєва.