Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Полтаві волонтери створюють аналог бібліотеки Oodi у Гельсінкі

Опубліковано

У Полтаві волонтерська організація «Полтавський батальйон небайдужих» створює на базі старої карамельної фабрики аналог знаменитої бібліотеки Oodi у Гельсінкі.

Про це пише Ліга.

Про історію будівлі

Полтавська будівля камеральної фабрики зведена в 1902 році – це частина культурної історії міста. На початку ХХ століття тут навчали грамоті сиріт та дітей з бідних сімей. Потім – триповерховий будинок переробили спочатку в пивоварню, а після – в штаб-квартиру НКВС.

Але довго більшовики цю будівлю не використовували. Після перемоги над УНР будинок переобладнали в адміністративний корпус і карамельний цех Полтавської кондитерської фабрики, яка згодом стала приватною кондитерською.

Нині на базі двох частин будівлі громадська організація «Полтавський батальйон небайдужих» планує зробити аналог гельсінської бібліотеки Oodi – з музеєм, коворкінгом і центром розвитку молоді, створивши в Полтаві масштабний культурний центр.

Як виникла ідея?

Ідея побудувати в Полтаві культурний центр назрівала сама собою. Все почалося зі стартом бойових дій на Донбасі. Щоб допомагати воїнам АТО, волонери створили «Полтавський батальйон небайдужих».

Читайте такожЕкологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Спочатку пунктом збору був Свято-Успенський кафедральний собор, розташований неподалік від будівлі на Спаській, 10. Так навколо собору згуртувалося багато людей, волонтерів підтримували і допомагали проводити благодійні ярмарки. Виручені кошти йшли на купівлю різного устаткування: одягу, медикаментів та амуніції.

Потім бійці почали повертатися з зони бойових дій. Вони потребували допомоги: юридичної, щоб отримати статус учасника бойових дій та психологічної, щоб адаптуватися під життя в мирному місті. Ветерани потребували місця, де могли би висловитися і говорити з такими ж, як вони – колишніми солдатами, які пройшли війну.

Так і виникла ідея облаштувати центр реабілітації для військовослужбовців, який волонтери розмістили в кількох орендованих кімнатах в колишньому адміністративному корпусі на Спаській, 10.

Які плани?

Волонтери хочуть залишити колишню атмосферу будівлі: зберегти обладнання, можливо, зміцнити будівлю, переробити дах, замінити вікна, каналізацію і електропроводку.

До початку пандемії, один з учасників групи, полтавський підприємець, запропонував зразок, на який волонтерська група хотіла б рівнятися – гельсінська бібліотека Oodi.

Читайте також: Як приготувати паску вдома? Сім рецептів від українських фудблогерів

З карамельного цеху вони мріють зробити український аналог бібліотеки в Гельсінкі – з відкритим офісом, куди люди зможуть прийти випити кави і попрацювати за комп’ютером; центром навчання дітей, музеєм і майданчиком для семінарів, виставок і конференцій.

Якщо вийде, на третьому поверсі зроблять хостел, де могли би відпочивати туристи і паломники.

Для впровадження потрібні великі ресурси. Йдеться не про сотні тисяч гривень, а про мільйони. Планують запускати поступово – спочатку відкрити офіс, а потім – все інше. Мрія амбітна, тому організація звертатимемося по допомогу до бізнесменів і благодійників.

Нагадаємо, у храмі на Одещині відбулася перша служба українською.

Також найстаріший дерев’яний храм Закарпаття перетворять на музей.

Як ми повідомляли раніше, церкву 1796 року на Прикарпатті показали з висоти пташиного лету.

Усі фото: project.liga.net.

Суспільство

На Сумщині відбудували єдиний у громаді спортзал у ліцеї

Опубліковано

У межах програми спеціальної підтримки України від ЄС у Сумській області відновили спортивну залу ліцею та встановили сонячні електростанції на школу й місцеву лікарню.

Про це повідомляють на сторінці GIZ Ukraine.

Організація GIZ Ukraine реалізує проєкт у межах ініціативи EU4ResilientRegions, який фінансує Європейський Союз. Так єдиний у громаді спортзал, що розташований у ліцеї, знову став безпечним простором для занять фізкультурою.

Читайте також: Після релокації з Каховки підприємиця покращила свій ткацький бізнес із використанням ШІ

Окрім цього, на даху школи та лікарні встановили 68 сонячних панелей і 10 модульних акумуляторів. Цього вистачить, аби в весняно-літній період повністю забезпечити заклади електроенергією, попри постійні ракетні обстріли.

Мета проєкту — зміцнити енергетичну стійкість соціальної інфраструктури в умовах війни. Підхід #BuildBackBetter дозволяє не просто відновлювати, а й модернізувати важливі об’єкти, щоб вони працювали навіть у кризових умовах.

Нагадуємо, що в Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город».

Фото: Pexels

Читати далі

Суспільство

Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ

Опубліковано

Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у Збройних силах України нові моделі човнів, які пройшли державні випробування. Йдеться про вітчизняні розробки, які відповідатимуть актуальним вимогам ведення бойових дій у прифронтових водних зонах.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Човни призначені для широкого спектру завдань — від патрулювання та перевезення особового складу до оперативної евакуації та участі в десантних операціях. Так їх можуть оснащувати носовою туреллю, системами радіоелектронної боротьби, ехолотами, лафетами, мобільними м’якими паливними баками та іншим спеціалізованим спорядженням, адаптованим до умов сучасного бою. Човни також відзначаються високою маневреністю, можуть працювати в складних погодних умовах та мають сучасне навігаційне обладнання.

Нагадуємо, що видання The New York Times розповіло про єдину в Україні бойову пілотесу гелікоптера.

Рішення про допуск цих моделей ухвалене за результатами експертної оцінки та державних випробувань. Це означає, що нові човни вже найближчим часом поповнять флот ЗСУ, і їх будуть використовувати для посилення обороноздатності на південних та прибережних напрямках.

Читайте також: ЗСУ посилюють оборону роботами-вогнеметниками українського виробництва

Фото: виробник човнів

Читати далі

Суспільство

У Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город»

Опубліковано

У п’ятницю, 23 травня, на вулиці Притисько-Микільській, 3 у Києві відкриють громадський простір — «Поділ сад-город». Це ініціатива з перетворення занедбаної ділянки на спільний зелений простір, де кияни зможуть вирощувати овочі, зелень і квіти, а також відпочивати та спілкуватися.

Про це повідомив організатор проєкту — данський урбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен.

Ініціативу втілили за підтримки фармацевтичної компанії Novo Nordisk. Раніше на території простору було стихійне сміттєзвалище, яке волонтери розчищали понад пів року.

Для учасників проєкту передбачили 50 грядок розміром 140×60 см. Щоб отримати одну з них, необхідно сплатити річний внесок у розмірі 500 грн — ці кошти підуть на утримання простору. Кожен учасник матиме доступ до спільних інструментів та ресурсів.

Читайте також: Данський урбаніст оголосив конкурс на найкращий дизайн арту для Контрактової (ВІДЕО)

30% грядок зарезервовані для пріоритетних груп:

  • 10% — для людей із діабетом;
  • 20% — для родин військових і ветеранів.

Окрім цього, на території облаштували спільні зелені зони з деревами та кущами, компостер для органічних відходів, а також інфраструктуру для зустрічей і воркшопів.

Офіційне відкриття відбудеться 23 травня о 16:00.

Нагадуємо, що у Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.

Фото: Unsplash

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес2 тижні тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство3 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...