Суспільство
У Південній Африці навчають петриківському розпису
Українська асоціація в ПАР організувала у Південній Африці серію майстер-класів із петриківського розпису. Про це повідомляється на сторінці Української асоціації в ПАР у Facebook.
Українське в Африці
«Шановні поціновувачі української культури! Запрошуємо вас на уроки з петриківського розпису. Наступний відбудеться 12 травня у Ньюлендсі. Насолоджуйтесь українським народним мистецтвом разом із художницею Тетяною Гурн», – йдеться у анонсі.
Читайте також: В Аргентині провели перший майстер-клас з українського писанкарства
Охочим приєднатися до майстер-класу пропонується зареєструватися за тел. +27 (62) 226-0876.
Попередні майстер-класи відбулися 23 квітня у Посольстві України в ПАР у Преторії та 1 травня у Ламбертс-Бей.
Чим особливий петриківський розпис?
Петриківський розпис, або «петриківка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва. Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття.
Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.
5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Читайте також: Село на Хмельниччині розмалювали унікальним розписом
У ньому безліч мальовничих квітів та дивних птахів, що манять своєю красою та барвистими візерунками. У ХХІ столітті магію петриківки наново для себе відкривають її шанувальники. Та вчаться як саме – малювати пензликом з котячої шерсті. Цікава історія виникнення Петриківки. За переданнями традиція прикрашати одяг та оселю саме орнаментами зародилась ще у давні дохристиянські часи. Тоді вважалось, що орнаменти служать оберегом – захищають від усього злого і приносять добру долю.
Головний символ у петриківці – квітка. Символізує пишну придніпровську природу. Мальки, півонії, айстри та польові квіти і з реальних квітів. А ще майстри вимальовують надзвичайні неіснуючі вигадані майстрами квіти.
Суспільство
Жіноче та
інклюзивне
підприємництво
Інклюзія: чому це важливо?
Упродовж останніх десятиліть у всьому світі інклюзія є популярним трендом, а інклюзивні підходи — вимогою сьогодення. Передусім це про можливість для кожної людини бути повноцінно залученою до абсолютно всіх сфер суспільного життя. Тобто, незалежно від статі, раси, національності, віку, віросповідання, сексуальної орієнтації, сімейної історії, соціального статусу, наявності інвалідності чи якогось захворювання, мати рівний доступ як до освіти, медицини, соціального захисту, так і до економічних можливостей : працевлаштування та започаткування власної справи.
Також інклюзія передбачає усунення бар’єрів, стирання стереотипів та упереджень. Через застосування інклюзивних підходів люди віддають належне соціальній різноманітності та шукають способів реагувати на індивідуальні потреби кожного.
Що таке інклюзивне підприємництво?
На перший погляд не відрізнити: інклюзивні підприємства працюють і можуть генерувати прибутки так само, як і класичний бізнес. Та ключова їхня цінність і місія — в інноваційних рішеннях актуальних соціальних питань.
Хто у фокусі
інклюзивного бізнесу?
Які переваги створює інклюзивний бізнес?
Для місцевої громади, конкретного регіону й держави назагал інклюзивне підприємництво покращує рівень життя людей і системно скорочує рівень бідності, оскільки створює для соціально вразливих осіб відповідні товари та послуги або ж пропонує гідні та добре оплачувані можливості для трудової зайнятості.
Для роботодавців це дає низку переваг: наприклад, більшу залученість працівників до командних процесів, оптимізацію взаємодії в колективі, покращення процесу ухвалення рішень, зростання продуктивності праці. Також очевидним плюсом інклюзивного підходу є позитивна зміна репутації компанії.
Жіноче підприємництво —
умова економічного розвитку
Одним із важливих рушіїв розвитку економіки сьогодні є збільшення кількості підприємств, які створили та якими керують жінки. Якби жінки й чоловіки рівною мірою займалися бізнесом, глобальний рівень ВВП міг би збільшитися на 3–6%, унаслідок чого світова економіка до 2025 року зросла б на 12 трлн доларів.
У світі вже більш як 252 млн жінок ведуть власний бізнес, ще понад 153 млн — керують підприємствами. Компанії, які належать жінкам, дають значно більші доходи та створюють більше робочих місць.
Крім того, розвиток жіночого підприємництва важливий не лише у глобальних масштабах: чоловіки вкладають близько 35% доходів у свої сім’ї, а жінки — 90%. Ці кошти, без сумніву, інвестиція в добробут місцевих громад.
Також жіноче підприємництво вигідне тим, що створює нові види зайнятості та робочі місця, диверсифікує та стабілізує місцеву економіку, гарантує бізнесу більші прибутки через зменшення ризикованих інвестицій та ефективне використання капіталу.
Яка ситуація в Україні?
Як Проєкт ПРОМІС розвиває в Україні жіночий
та інклюзивний бізнес?
У співпраці із 16 містами-партнерами у Вінницькій, Запорізькій, Полтавській та Івано-Франківській областях упродовж п’яти років Проєкт ПРОМІС втілює низку актуальних і комплексних ініціатив. Їхньою метою є зміцнення муніципального сектору в Україні, упровадження ефективного демократичного управління, підтримка процесу децентралізації, створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу.
Одним із важливих фокусів діяльності Проєкту ПРОМІС є розвиток інклюзивного та жіночого підприємництва. Розробка профільних програмних документів, навчальних матеріалів, створення низки освітніх можливостей, менторський супровід, нетворкінг і обмін досвідом, три масштабні конференції з інклюзивного розвитку бізнесу, низка тематичних навчальних поїздок, безпосередня підтримка жіночих і соціальних ініціатив — усе це сприяло створенню й подальшому розвитку дев’яти унікальних та жіночих та інклюзивних бізнесів в Україні.
Пропонуємо ознайомитися з їхніми історіями, які чудово ілюструють, як мотивувати більшу кількість жінок розпочати власну справу, заохотити підприємців інтегрувати інклюзивні аспекти в чинний бізнес, розвивати ефективні та комплексні практики соціального підприємництва в Україні. Що може бути більш корисним і надихаючим за досвід тих, хто вже реалізував такі проєкти?!
Вінниця: міні-кав’ярня «Кульбабка»
У вінницькому торгово-розважальному комплексі «Мегамолл» з березня 2019 року успішно працює кавовий острівець, де можна придбати різні види кави та чаю. Баристи з інвалідністю — двоє молодих хлопців і дівчина — позмінно пригощають гостей торгового центру смачними напоями
Вінниччина: тепличне господарство
На початку 2019 року в селі Дорожне біля Вінниці представники Асоціації «Відкриті серця» облаштували тепличне господарство, де молоді люди з важкими формами інвалідності вирощують овочі, розсаду, зелень, квіти та прянощі. У рамках цього проєкту запроваджено інклюзивну модель зайнятості: для працівників з інвалідністю передбачено спеціальну групу супроводу. На цей час на базі теплиці організовано вісім робочих місць, і молоді люди працюють почергово згідно з індивідуальними графіками
Запоріжжя: зварювальний цех
У 2018 році у Запоріжжі розпочав свою роботу унікальний навчально-виробничий центр перекваліфікації ветеранів АТО й ООС за спеціальністю «Газоелектрозварювальник». У центрі облаштовано зварювальний цех, де тепер працюють семеро ветеранів. Уже через рік після відкриття підприємство вийшло на самоокупність: висока завантаженість замовленнями та їх якісне виконання дають змогу спрямовувати отриманий прибуток на розширення матеріальної бази й тим самим гарантують подальший розвиток бізнесу
Полтава: швейне підприємство
З 2014 року в Полтаві успішно функціонує швейне виробництво, де працевлаштовують жінок, які опинились у складних життєвих обставинах. Серед них звільнені з місць позбавлення волі, колишні алко- й наркозалежні, ВІЛ-позитивні, внутрішньо переміщені, постраждалі від насильства. На сьогодні тут працюють 18 жінок — шиють здебільшого жіночий одяг для європейських замовників. А з 2019 року під маркою My Space почали виготовляти футболки, постільну білизну, екосумки для збуту на українському ринку. Навчально-виробничий центр допомагає жінкам не лише отримувати стабільний дохід, а й навчатися: змінювати чи підвищувати кваліфікацію
Мелітополь: швейне підприємство
За прикладом полтавського підприємства, у 2020 році у Мелітополі заснували навчально-виробничий комплекс, де виготовляють текстильну продукцію як на експорт, так і для потреби українського ринку. Працівницями підприємства є жінки з уразливих груп: постраждалі від насильства, внутрішньо переміщені, безробітні, жінки з інвалідністю. Тут не лише дають роботу, а й допомагають здобути спеціалізацію — у партнерстві з Мелітопольським професійним училищем № 10 жінок навчають шити
Кременчук: студія креативних мистецтв ArtElf
У 2020 році у Кременчуці запустила свою роботу творча студія ArtElf, де жінкам допомагають опанувати різноманітні творчі професії. У студії дбають про те, щоб жінки не лише здобули нову спеціалізацію, а й могли монетизувати улюблену справу. Тому, крім творчих занять, для учениць проводять навчальні заходи щодо створення й ведення бізнесу із залученням профільних фахівців
Коломия: пошиття екоторбинок
У 2020 році в Коломиї розпочала роботу особлива майстерня з пошиття екосумок. Тут молоді люди з інвалідністю вчаться шиття й виготовляють торбинки з льону та спанбонду. Уже зовсім скоро вироби продаватимуть у сувенірних крамницях міста
Івано-Франківськ: компанія FrankoSnail
Наприкінці 2019 року двоє жінок заснували у Франківську ексклюзивну компанію Franko Snail, яка займається приготуванням страв із равликів і популяризує культуру їх споживання в Україні. Не минуло й року від старту діяльності, а жінки-засновниці значно розширили асортимент продукції, установили взаємовигідні партнерства, наростили обсяги продажів і навіть запустили гастротури на равликову ферму в селі Підгайчики
Івано-Франківськ: акселератор креативних
жіночих стартапів
З 2019 року акселератор став яскравим місцевим центром підтримки жіночого підприємництва, де за допомогою спеціалізованих навчальних курсів і програм менторства жінки розвивають свою спроможність успішно вести бізнес
Публікація є частиною спецпроєкту «Жіноче та інклюзивне підприємництво». Спецпроєкт реалізовано в рамках діяльності проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС). Проєкт ПРОМІС впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Контент спецпроєкту є винятково думкою авторів та не обов’язково відображає офіційну позицію Міністерства міжнародних справ Канади та ФКМ. Більше про Проєкт ПРОМІС — на веб-сайті
Суспільство
У Києві в Дарницькому районі був встановлений національний рекорд – намалювали найдовший Самчиківський розпис. Новим креативним артоб’єктом відтепер є паркан вздовж школи №105 на вулиці Сімферопольській,10. Його прикрашає традиційний український орнамент.
Про це повідомили у пресслужбі районної адміністрації.
Залізобетонний паркан розмалювали всього за 10 днів. До справи долучилась громадськість та небайдужі мешканці мікрорайону.
Представниця Книги рекордів України зареєструвала новий Національний рекорд України у категорії.
Читайте також: «Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів
«Найдовший Самчиківський розпис довжиною 86 метрів. Це яскравий приклад співпраці влади та громади у реалізації громадського проєкту. Дарницька райдержадміністрація і надалі підтримуватиме подібні ініціативи. На цьому ми не зупиняємося та продовжуємо реалізовувати подібні проєкти на інших парканах чи навіть муралах району», – зазначив Ярослав Лагута.
«Місцеві жителі спочатку придивлялися, що робиться, а потім бралися за пензлі та малювали разом з нами. Найприємніше у цьому проєкті — допомога та підтримка людей», – зазначила Марина Казаченко.
Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття
Нагадаємо, 9-річний киянин встановив рекорд України з відтискання на одній руці.
Читайте також, як створювали рекордну Алею розпису.
Усі фото: facebook.com/darn.kievcity.gov.ua.
Суспільство
Кияни заснували успішну компанію WePlay з проведення віртуальних боїв і тепер будують арену для них в Лос-Анджелесі, адже переконані: на кіберспорт чекає велике майбутнє.
Про це пише Укрінформ.
«Кіберспорт, або цифровий спорт. Dota, Counter-Strike, Fortnite – це не лише популярні відеоігри, це види новітнього спорту. Тут все як у футболі чи боксі: команда або ж індивідуальні кібергравці проходять виснажливі тренування, змагаються на арені за призи і плачуть від перемог чи поразок. За цим всім спостерігають мільйони глядачів онлайн», – розповідають засновники.
Зазначається, що під час пандемії кіберспорт набирає популярності ще стрімкіше. Компанії, які організовують і транслюють турніри е-спорту в Інтернеті, заробляють мільйони доларів на рекламі й змагаються за першість.
Читайте також: «Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів
«У кіберспорті ми маємо одну команду чи одного гравця, ми маємо другу команду і другого гравця, і задача – виграти у свого супротивника протягом матчу», – розповів співзасновник компанії WePlay Юрій Лазебніков.
Хоча більшість переглядів відбувається онлайн, для турнірів з кіберспорту будують справжні арени, де збираються команди та експерти, які в перерві коментують гру. Завдання WePlay – зробити ці перерви цікавими для глядачів.
«Більшість компаній, які зараз є в кіберспорті, є вихідцями з ігрової індустрії. Ми відрізняємось від них тим, що у нас в продакшені 90% – це люди з телебачення, кіно, театру», – розповів генеральний продюсер Максим Білогонов.
Наприклад, на міжнародному турнірі з Dota 2 в Буковелі українці запропонували поєднати гуцульську культуру і «Гаррі Поттера». Інший турнір Dota 2 провели у стилі грецьких богів тощо.
А починалося все з комп’ютерного клубу на Троєщині, де місцеві любителі відеоігор збиралися і влаштовували власні турніри. Тепер з ними підписують контракти такі рекламодавці як Pepsi та McDonalds. Самі ж засновники компанії кажуть: на кіберспорт чекає велике майбутнє.
Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття
Співзасновник компанії WePlay Юрій Лазебніков, попри те, що встиг побудувати успішний бізнес, досі грає у відеоігри. З приводу шкідливості геймерства Юрій відповідає: це не більше аніж забобон.
У найближчому майбутньму компанія збирається проводити турніри в Латинській Америці, Бразилії, Китаї та Австралії.
Кіберспорт визнали офіційним видом спорту в Україні – таке рішення прийняли 7 вересня на засіданні Комісії з визнання виду спорту в Україні.
Нагадаємо, у Києві біля метро “Почайна” планують відкрити кіберспортивну арену.
Головне фото: ukrinform.ua.
Суспільство
На Миколаївщині військові будівельники із США завершили ремонт причальної гідротехнічної споруди на військово-морській базі ВМС ЗС України.
Про це пише АрміяInform.
За інформацією, всі ремонтні роботи завершили достроково.
Сам процес відновлення пірса стартував наприкінці вересня 2020 року. Перед виконанням робіт група водолазів із США:
- відпрацювала водолазні спуски у зазначеному районі,
- провела дослідження морського дна,
- детально обстежила об’єкт під водою.
Читайте також: «Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів
Ремонтні роботи виконували військові водолази із США, зокрема військовослужбовці зі 133-го військово-морського мобільного будівельного батальйону ВМС США. Звісно, ремонтно-відновлювальні роботи проводились при тісній взаємодії з Військово-Морськими Силами ЗС України.
Американським військовим вдалося провести ремонт 12 бетонних перекриттів, що опираються на бетонні або дерев’яні опори, які розташовані у ґрунті. Здійснили укріплення спеціальних опор під водою, адже потрібно було забезпечити стійку основу причальної споруди.
Читайте також: Як вінницькі школярі рятують місто від сміття
Як відзначають американські партнери, відновлення пірса дасть змогу значно збільшити термін його експлуатації. Також це дасть ВМС України додаткові можливості для використання цього причалу в майбутніх військових навчаннях, наприклад під час «Сі Бризу».
Нагадаємо, ударний БПЛА США перевірив українську протиповітряну оборону.
Головне фото: armyinform.com.ua.
-
Суспільство21 годину тому«Самі собі фест»: як 370 харків’ян організували собі фестиваль без держави та інвесторів
-
Суспільство22 години томуКиївський бронетанковий завод передав армії партію модернізованих БТР-80
-
Суспільство10 години томуНазвали найкращі ресторани України 2020 року за версією премії «Сіль»
-
Суспільство19 години томуУкраїнська роботизована платформа Camel пройшла випробовування
