Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві вперше відбудеться форум медичного туризму

Опубліковано

У Києві впродовж 22-24 квітня 2020 року пройде Глобальний форум медичного туризму Global Healthcare Travel Forum.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

У місцевій владі сподіваються, що такий захід стане надзвичайно важливим для розвитку туристичної галузі загалом і задля підвищення інтересу до Києва з боку іноземців та розвитку медичного та оздоровчого туризму.

Також ймовірно, що форум медичного туризму допоможе залучити партнерів та інвесторів не лише в медичну, а й у соціальну сферу.

Зокрема, це можливість для закладів реабілітації осіб із інвалідністю обмінятися досвідом із провідними представниками галузі у світі.

Що таке медичний туризм

Медичний туризм – тимчасова міграція людей з метою лікування. У випадку подорожей за кордон, вони отримують можливість користуватися медичними послугами інших країн, які на вдома недоступні, заборонені, занадто дорогі або законодавчо не врегульовані.

Основним рушієм є вартість медичних послуг, яка у різних країнах сильно відрізняються, що спонукає людей для уточнення діагнозу та власне лікування виїжджати за межі своєї країни. Такий туризм, зокрема, поширений серед громадян США, Великої Британії і Канади.

Довідка

Global Healthcare Travel Forum – це конгрес світового масштабу, що збере кращих провайдерів медичного туризму та представників профільних асоціацій із понад 40 країн світу. Це масштабний майданчик для пошуку партнерів та обміну досвідом між професіоналами медичної та оздоровчої галузі.

Читайте такожПологи та лікування інсульту стануть безкоштовними в Україні з 2020 року

Нагадаємо, Приват24 тепер може записати на прийом до лікаря.

Також уперше в Збройних Силах України створили Командування медичних сил.

Як ШоТам повідомляв раніше, у Харкові запрацював симуляційний центр медпідготовки з унікальним обладнанням.

Суспільство

Історія сільського лікаря з Дніпропетровщини, який заробляє близько 20 тис. грн на місяць (ВІДЕО)

Опубліковано

До старту першого етапу медреформи сімейний лікар Дмитро Чорновол працював в селі Карпівка і заробляв 3-5 тисяч гривень на місяць. Зараз він працює в тому ж селі, в тій же амбулаторії, але має штат з трьох людей і отримує чи не вчетверо більше. Про це йдеться у матеріалі Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць на ШоТам.

Він перший на Дніпропетровщині став лікарем-ФОПом. До рішення укласти договір з Національною службою здоров’я працював у Карпівській сільській амбулаторії — спочатку сімейним лікарем, потім завідувачем. Сьогодні до нього за консультацією приїздять люди з сусідніх областей, а він збирається відкрити ще один кабінет — в Кривому Розі, що сусідить з Широківським районом.

“Перший кредит взяв в розмірі 50-60 тисяч гривень — на обладнання і медикаменти. Залазити в боргову яму не хотілося, але, як-то кажуть, хто не ризикує, той не п’є шампанського”, – розповів Дмитро Чорновол.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Читати далі

Суспільство

Біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку

Опубліковано

У міжгірському районі Закарпаття лісівники облаштували біля єдиного в Україні мінерального гейзера бесідки, кафе, зробили озеро та запустили в нього рибу.

Про це повідомили у пресслужбі Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства.

“В урочищі Петровець на Міжгірщині є єдиний в Україні мінеральний гейзер. Розташований він на території Міжгірського та Верхньогірського держлісгоспів. Цьогоріч лісівники встановили біля мінерального гейзера бесідки, кафе, зробили озеро та запустили в нього рибу”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, вода, яку викидає гейзер, солона, із вмістом заліза, що видно за червоно-помаранчевим забарвленням каміння.

Читайте такожСонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Місцеві жителі переказують, що свого часу за гейзером в Петровці місцеві звіряли годинник, поки його не “вмістили“ в трубу.

“Нині природна пам’ятка з періодичністю майже кожні 2 години (залежить від різних обставин та пори року) впродовж приблизно 10 хвилин вибиває іскристий фонтан заввишки 4-6 метрів”, – повідомляють в Закарпатському ОУЛМГ.

За їхніми даними, вода з гейзера має лікувальний ефект, допомагає при різноманітних захворюваннях кишково-шлункового тракту.

Читайте такожПричина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Раніше попити води до джерела спускалися навіть олені. Закарпатські лісівники зазначають, що схожий геотермальний об’єкт є у словацьких Герлянах, і в 2002-му його додали до списку Світової спадщини ЮНЕСКО та природних пам’яток Словаччини.

Спостерігати за гейзером на Міжгірщину щороку приїжджають тисячі туристів.

Крім того, у Міжгірському районі розташовані декілька родовищ вуглекислих мінеральних вод, зокрема Соймівське, Келечинське, Верхньобистрянське. Кількість мінеральної води в цих родовищах обчислюється мільйонами тонн.

Нагадаємо, єдиний в Україні закарпатський гейзер вабить тисячі туристів.

Окрім того, на Закарпатті є чимало місць, досі незнаних для мандрівників. Зокрема топ-10 затишних сіл Закарпаття, про які не знають туристи.

Усі фото: facebook.com/zakarpatskilisivniki

Читати далі

Суспільство

Оновлений Маріїнський палац готується до відкриття

Опубліковано

В українській столиці Маріїнський палац майже після 15 років «мовчання» планує відчинити свої двері для відвідувачів.

Про це пише Вечірній Київ з посиланням на першу заступницю генерального директора Музею історії Києва Тетяну Костенко.

На своїй Facebook-сторінці Тетяна Костенко поділилася зовнішнім виглядом та інтер’єрами Маріїнського палацу. 

Читайте такожСонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Довідка

Маріїнський палац у Києві зведено в 1750 – 1755 роках за зразком палацу, який проектував Вартоломей Растреллі для Олексія Розумовського, фаворита та фактичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни. Під час відвідування Києва 1744 року Єлизавета сама обрала для нього місце.

У Маріїнському палаці проходять урочисті державні події – нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.

Читайте такожУ Львові підсвітили Церкву святих Бориса і Гліба (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Києві з’явиться меморіал українських героїв.

Як ми повідомляли раніше, у Львові збудують унікальний мистецький заклад.

Усі фото: vechirniy.kyiv.ua.

Читати далі

Суспільство

Медреформа на Волині. Подружжя лікарів про те, як відкрити власний Центр сімейної медицини

Опубліковано

На початку трансформації системи охорони здоров’я Мар’яна та Віталій Дмитруки заробляли мінімалку як молоді лікарі. Заробітна плата у 2500 гривень, відсутність фінансування – це реалії, в яких вони працювали, починаючи з випуску у 2016 році. 

Але коли в країні почали з’являтись перші сімейні лікарі приватної практики, Віталій та Мар’яна почали стежити за перебігом реформи первинки. 

А відпрацювавши три роки в комунальному закладі, вирішили – теж стануть приватними сімейними лікарями.

Сьогодні Віталій заробляє близько 30 тисяч гривень. Мар’яна – поки менше, бо лише наприкінці зими 2020 повернулась з декрету й ще не встигла набрати людей. 

З якими труднощами їм довелось зіштовхнутись, аби сьогодні облаштувати маленький, але свій Центр сімейного здоров’я? Читайте в нашому інтерв’ю з Мар’яною Дмитрук.   

<strong>Мар’яна Дмитрук</strong>

Мар’яна Дмитрук

Разом з чоловіком Віталієм – лікарка сімейної практики у власному Центрі сімейного здоров’я

Віталій розпочав приватну практику першим  – із рік тому, а Мар’яна приєдналась до нього наприкінці 2019 року – одразу після декрету. Сьогодні вони успішно адмініструють свою приватну амбулаторію і навіть планують розширюватись.  

Як змінилась зарплата після переходу в приватну практику?

Зараз, після виходу з декрету, я маю 200 декларантів приблизно, у чоловіка –  близько 1800.

До реформи лікар-початківець, у якого ще немає категорії, отримував мінімалку. А в 2016 році це було десь 2500 гривень – тоді ми з Віталієм тільки починали. 

Зараз зарплата лікаря приватної сімейної практики залежить від кількості підписаних декларацій та від віку декларантів – найбільше заробляють ті, хто має маленьких пацієнтів до 5 років. Хоча там теж є обмеження – не більше 900 дітей на одного лікаря. 

Дохід ми з Віталієм розподіляємо самостійно. Він залежить від витрат: найдорожче обходиться оренда приміщення та зарплатня найманим працівникам. Також на лікареві – виплати по аналізах, а ще комуналка взимку злітає до небес. Послуги зв’язку і плату за медичні інформаційні системи теж запишіть до статей втрат. 

Я нещодавно розпочала свою практику, і, починаючи з зими, набрала поки 200 декларантів. Тому отримую дохід у 5600 гривень на місяць – на етапі 200 декларантів ви ще не забезпечите потреби бізнесу. Бо увесь дохід йде на витратні матеріали, а тому зарплати в мене, можна сказати, ще немає. 

З досвіду чоловіка скажу: починаючи з цифри у 600 пацієнтів, лікар вже може вийти в нуль по витратах. А сімейні лікарі приватної практики, які підписали декларації більше ніж з 600 людьми – матимуть кошти вже і для розвитку бізнесу, і для забезпечення власної заробітної плати. 

1800 декларантів – це максимум для лікаря сімейної практики. За таку кількість  декларацій НСЗУ виплачує в середньому 80-90 тисяч гривень, а лікар може отримувати 27-30 тисяч доларів. 

Заробітна плата ж в комунальному закладі при підписаних 1800 деклараціях була у три раз менше – 11900 гривень.

Стали ФОПами одразу після університетського відпрацювання в селі

Ми з чоловіком познайомились в університеті. Запуск інституту сімейної медицини прийшовся якраз на період, коли ми його закінчували.

Коли у Львівському національному університеті впроваджувався цей напрям, певно, більше 80% випускників вирішили піти в цю сферу. Серед них – і ми з Віталієм. Було складно – ми ж вчились на напрямі лікувальної справи, а наша спеціальність передбачала діагностику і для дітей, і для дорослих. 

Для лікарів бюджетної форми навчання обов’язкове відпрацювання 3 роки за спрямуванням, тож нас спрямували спершу до Ківерцівської сільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. А після відпрацювання, ми одразу перебрались до Луцька й почали готувались до укладення договорів з НСЗУ.

Мій чоловік став ФОПом понад рік тому – весною 2019 року. Я ж приєдналась до нього наприкінці того ж року. 

Як допоміг досвід колег-ФОПів з інших областей?

Підштовхнула розпочати свою справу робота наших колег по всій Україні – ми підтримуємо зв’язок з багатьма лікарями-ФОПами. 

Особливо яскравий приклад переходу на приватну практику був у Світловодську, де лікарі одними з перших в Україні відкрили приватні кабінети. 

Також зацікавив досвід лікарки-ФОПа зі Сколе, чий центр зараз вже обслуговує майже все населення міста. Завдяки колегам ми побачили, що стати лікарем-підприємцем – можливо й отримали від них підтримку та консультації. Нам допомагали й з нюансами в оформленні документів, і потім підказували по ходу практики, як поратись з тими чи іншими адміністративними питаннями.

Скільки довелось витратити на кабінет та оснащення?

Ми шукали приміщення в Луцьку, але поки воно невеличке й забезпечує лиш необхідні потреби. 

Зараз наш Центр складається з мого та чоловікового кабінетів, коридору з рецепцією і маніпуляційної.

Коли ми з чоловіком зупинились на цьому варіанті приміщення, раптом довелось заплатити за оренду на цілий рік наперед – орендодавці чомусь не хотіли, аби ми платили помісячно.

Для нас це були серйозні витрати. Загалом довелось витратити близько 200 тисяч гривень на облаштування амбулаторії. І це лиш на старті – потім довелось докупляти оснащення ще для мого кабінету.

 Але скажу, що в перші 2-3 місяці нам з чоловіком вдалось вийти в нуль по витратах – пацієнти, яких ми попередньо обслуговували, вирішили й надалі користуватися нашими послугами. 

Уже в перші місяці роботи нашого центру від 600 до 800 людей переуклали з нами декларації. Шляхом цього вдалось уникнути великих фінансових труднощів.

Коли виходиш з декрету, пацієнти вже забули про тебе. Що робити?

Я виходила після декрету вже приватним лікарем – і це досить важко. Люди мене вже забули, а тому й нема кому переписатися до мене. Тому зараз я, так би мовити, нарощую свою медійність. Співпрацюю зі ЗМІ як експерт, розповідаю про себе у  соціальних мережах, також проводжу лекції про вакцинацію для батьків. А нещодавно запустила Youtube-канал для інформування на медичну тематику. 

Чим відрізняється робота лікаря-ФОПа від комунального?

Повторюсь – усі поточні витрати на лікареві як на підприємцеві. Але й графік він може організовувати самостійно. 

Сервіс приватних лікарів – більш пацієнтоорієнтований. Зазвичай в нас немає черг, що під час пандемії коронавірусу особливо зручно.

Також ми побудували графік щеплень так, аби здорові діти не зіштовхувались в  коридорі із хворими. До прикладу, в четвер ми приймаємо лише здорових дітей на вакцинацію. 

У нас є навіть куточок для дитини – з іграшками та розмальовками. 

До того ж, у комунальних закладах всі процеси, пов’язані з фінансуванням, відбуваються повільніше. Показова ситуація була нещодавно із засобами індивідуального захисту. Коли розпочалась епідемія, то для того, щоб комунальні заклади закупились, спочатку повинні були виділити гроші з бюджету. Поки їх виділяли, ціни на маски та антисептики злетіли до неба. А приватники встигли закупити засоби захисту і для себе, і для своїх пацієнтів.  

Важко доводиться колегам, які не співпрацюють з місцевою владою

Чесно кажучи, в нашому регіоні не було перешкод з видачею довідок. Нам і колегам видавали й листки непрацездатності, й довідки про смерть без якихось особливих труднощів. 

Луцьким лікарям пощастило, бо вони могли нормально спілкуватись з усіма посадовими особами місцевого рівня, з якими потрібно було з’ясовувати всі питання. Але на жаль, в інших регіонах не такий частий позитивний досвід. Тому часто колеги залежать від посадових осіб на місцях.

Лікарю буває складно перемикнутись на адміністративні процеси

Насправді, труднощів у приватного лікаря дуже багато. Це, наприклад, адміністративна робота, яка не притаманна практикуючому лікарю. 

Перемикнутися на цей процес, щоб займатись і одним й іншим, досить складно. Тому що потрібно, окрім практики, збирати всю актуальну інформацію про ліцензію для підписання договору з НСЗУ. Також треба ретельно шукати, з ким підписати договір про лабораторно-діагностичні послуги після проведення аналізів, і з ким проводити лікарсько-консультативні комісії. 

На додачу є історія з лікарняними листами й довідка про смерть – ці питання на початку треба було узгоджувати з місцевою радою. А це вдається далеко не всім лікарям приватної практики – від області до області ефективність взаємодії може різнитися.

Невдовзі планують розширяти центр

Не всі питання можна вирішити двом лікарям. Тому ми з Віталієм зараз плануємо розширюватись і шукаємо колег, які захотіли б приєднатись до нашої практики. 

Є, наприклад, лікарська консультативна комісія, яка має складатись з трьох лікарів. За її зборів консультативної комісії ми могли б лікарняні на довший період часу виписувати, а так – можемо видавати листки непрацездатності лише на 10 днів.

Чекаємо не лише на лікарів-ФОП, будемо раді й найманим працівникам. 

Якщо приватна практика – рай для лікаря, чому ще не всі там?

Для того, аби організувати приватну практику, потрібно багато різних ресурсів – як енергії, так і готовності взяти на себе адміністративну відповідальність.

І це теж проблема, бо у лікаря вистачає роботи й без адміністративки. Не кожен погоджується на таку зайнятість.

Багато лікарів бояться фінансових вкладень, які треба зробити для оснащення кабінету на початку приватної практики. 

Не працює на позитив і ситуація у сфері охорони здоров’я: нещодавно не могли затвердити нового керівника НСЗУ, і всі мої колеги переживали за фінансування ФОПів. 

Та й політичні обставини зараз не дуже сприяють тому, аби лікар забажав стати приватним: за останній рік часто змінювались міністри охорони здоров’я, і в кожного було своє бачення реформи та свої бачення фінансування галузі.  

Тому зараз може бути важко прийняти рішення про початок практики. 

Але зі свого досвіду скажу: ми з Віталіком все-одно регулярно отримуємо платежі – і за всю практику чоловіка й мою як приватних лікарів проблем з фінансуванням зі сторони НСЗУ ще не виникало. Тому треба наважитись й використати цю можливість, поки вона ще є.

Читати далі

Суспільство

У Київському зоопарку поселили рідкісних птахів (ВІДЕО)

Опубліковано

Відтепер у Київському зоопарку можна побачити двох білоголових сипів.

Про це повідомили у пресслужбі зоопарку в Фейсбуці.

У Київзоо зазначили, що птахи оселилися у великому авіарії у центральній частині зоопарку, разом з чорним грифом. Ці рідкісні птахи занесені до Червоної Книги України. Їх врятували від загибелі і передали до зоопарку, де про них піклуватимуться та працюватимуть над їхнім розмноженням.

Нова експозиція – білоголовий сип

Відтепер у Київзоо можна побачити двох білоголових сипів 🦅🦅 Вони поселилися у великому авіарії, який знаходиться в центральній частині зоопарку, разом з чорним грифом. Ці рідкісні птахи, які занесені до Червоної Книги України, були врятовані від загибелі і передані до зоопарку. Тож наші спеціалісти піклуватимуться про них та працюватимуть над їх розмноженням 🙂

Geplaatst door Київський зоологічний парк загальнодержавного значення op Vrijdag 3 juli 2020

Сипи поширені в Південній Європі, Північній Африці, Південній і Середній Азії у великих гірських системах.

Читайте також: Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

В Україні гніздяться в нині окупованому Криму, на території Кримського заповідно-мисливського господарства, в скелястих урвищах Бабуган-яйли та в інших місцях.

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Нагадаємо, Київський зоопарк показав бегемота, який їсть яблука.

Також у мережі показали фотосесію бурих медведів з нацпарку «Синевир».

Як ми писали раніше, у Київському зоопарку народилися бізон, поні і козеня.

Головне фото: azovzoo.com.

Читати далі

Суспільство

У Києві сервіс велопрокату закупить 1000 нових байків (ВІДЕО)

Опубліковано

За два роки понад 75 тисяч разів кияни та гості міста скористалися послугами громадського велопрокату.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

Зазначається, що в Києві стрімко набуває популярності система громадського велопрокату, яку починали із 33-ох станцій прокату. А сьогодні їх вже 302.

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Також значно збільшилась і кількість велосипедів, що можна взяти на цих станціях. Їх вже більше тисячі одиниць. Окрім того, за тиждень-два, як запевнили інвестори, вони завезуть іще тисячу таких байків.

Повідомляється, що сервіс прокату велосипедів Nextbike здійснив ребрендинг: змінив назву на Bikenow, запустив новий додаток та знизив вартість разової поїздки.

Читайте такожУ Києві розробляють мережу тимчасових доріжок для велосипедів та електросамокатів

Також вказується, що в столиці сьогодні сумарна довжина велодоріжок становить майже 100 км.  Ще 17 км – загальна довжина смуг громадського транспорту, де, в рамках експерименту, дозволений рух на велосипеді. І на всіх вулицях, які оновлюють у столиці, облаштовують велодоріжки.

Окрім того, сьогодні на прохання велоспільноти Києва триває облаштування велозаїзду з Набережного шосе на міст Метро. Завершити роботи планують у середині липня. Також встановили першi велопарковки бiля соцiальних установ, станцiй метро i адмiнiстративних будiвель. Протягом літа таких парковок значно побільшає». 

Нагадаємо, розробили інтерактивну карту всіх велодоріжок Києва.

Також у Києві біля станцій метро встановили «перехоплювальні велопаркінги».

Окрім того, у Києві облаштували нову велосипедну смугу.

Як ми повідомляли раніше, у Києві на Оболоні облаштують велодоріжки

Усі фото: kyivcity.gov.ua.

Читати далі
Реклама
Суспільство5 хв. тому

Історія сільського лікаря з Дніпропетровщини, який заробляє близько 20 тис. грн на місяць (ВІДЕО)

Технології8 години тому

В Україні представили ​​ексклюзивну автовишку (ФОТО)

Технології9 години тому

Харківські науковці здобули дозвіл на запуск ядерної установки «Джерело нейтронів»

Суспільство10 години тому

Біля єдиного в Україні мінерального гейзера облаштували зону для відпочинку

Суспільство10 години тому

Оновлений Маріїнський палац готується до відкриття

Суспільство10 години тому

Медреформа на Волині. Подружжя лікарів про те, як відкрити власний Центр сімейної медицини

Суспільство11 години тому

У Київському зоопарку поселили рідкісних птахів (ВІДЕО)

Економіка12 години тому

Чеський залізничний перевізник організує в Польщі стикування з поїздами Укрзалізниці

Суспільство12 години тому

У Києві сервіс велопрокату закупить 1000 нових байків (ВІДЕО)

Економіка13 години тому

На херсонських кавунах з’являться наліпки з QR-кодом

Технології14 години тому

На Житомирщині будують систему очищення стоків, як у Німеччині (ФОТО)

Суспільство15 години тому

У сховищі «Судного дня» зберігається понад 2000 насіння з України

Суспільство16 години тому

Як десантники проходять спеціальні навчання (ФОТО)

Технології16 години тому

Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Суспільство17 години тому

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Суспільство5 хв. тому

Історія сільського лікаря з Дніпропетровщини, який заробляє близько 20 тис. грн на місяць (ВІДЕО)

Суспільство17 години тому

Гідна зарплата і достойні умови праці: як працює медреформа в Червонограді (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Як українські медики перетворюють захисні костюми на вишиванки (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Мистецтво з брухту: як на Запоріжжі механік робить звірів із запчастин (ВІДЕО)

Суспільство6 днів тому

Як у Кропивницькому відкрили школу лицарів і вчать середньовічному бою (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Волинянин заснував першу в Україні оленячу ферму (ВІДЕО)

Суспільство7 днів тому

Як в Україні створюють гуцульський Гобітхіл для туристів (ВІДЕО)

Економіка2 тижні тому

На Луганщині навчатимуть професії бджоляра

Суспільство2 тижні тому

Як у 20 років українка стала першою жінкою-водолазом у ЗСУ (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як на Закарпатті форелева ферма приваблює туристів (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Українка із синдромом Дауна створює унікальні хустини (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як українка відкрила спортзал і стала успішною в карантин (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

У Тернополі бігуни розчистили від сміття парк і створили трасу (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як 18-річний хлопець у Кропивницькому став “суперменом” для безхатьків (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як заробити на бататі 600 тисяч гривень (ВІДЕО)

Реклама

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.