У Києві створили найвищий в Європі мурал

Український інститут національної пам’яті випустив книгу Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: Сила небайдужих» про російсько-українську війну і різні волонтерські долі.

Як пише armyinform.com.ua, книгу надрукували у тернопільському видавництві «Джура» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Читайте також: Бібліотеку Софії-Мудрості виклали у відкритий доступ

Зазначається, що до книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

«Слово «волонтер» в останні роки надійно увійшло в наш лексикон. І не буде перебільшенням сказати, що саме волонтерський рух, ця всенародна підтримка, стала одним із вирішальних факторів спротиву російській агресії. У багатьох моментах саме волонтери замінили собою державні механізми, виявилися оперативнішими, креативнішими, відповідальнішими. І саме завдяки волонтерам наша армія стала такою, як вона є. І йдеться тут не лише про харчі чи бронежилети, які масово возилися на передову у 2014-2015 роках. Ідеться передусім про моральний дух армії. Волонтери, які стали зв’язковим механізмом між передовою та тилом і реальним свідченням, що «своїх не кидають», підтримували у бійців розуміння, за що вони воюють, а у населення – що вони під надійним захистом. І це, мабуть, їхня найголовніша місія. Хочеться, щоб ми про це ніколи не забували», – говорить авторка книги, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Наталка Позняк-Хоменко.

Читайте також: 7500 графіті Софії Київської описали у книгах

Хто герої книги?

Героями книги стали як відомі волонтери Діана Макарова та Наталя Воронкова, які організували вивезення мирного населення з Дебальцевого на початку лютого 2015-го, голова благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова, на чиї плечі лягла місія допомоги переселенцям у 2014-2016 роках, засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, артисти Анжеліка Рудницька та Сергій Притула, так і, можливо, менш відомі широкому загалу, але від того не менш цікаві особистості. Такі, як підприємці з Володимира-Волинського та Сарн Костянтин Зінкевич та Сергій Лаврущенко, які з колегами взяли опіку над військовими частинами і за короткий час відремонтували значну частину військової техніки, як письменниця Ліля Мусіхіна з Тернополя чи Андрій Салюк зі Львова, які організували в своїх містах потужні центри допомоги армії. Як Іванна Поровська чи Тамара Горіха Зерня (авторка роману «Доця» про патріотів Донбасу), які одного разу вирішили, що всі їхні особисті заощадження мають піти на допомогу іншим, бо, якщо не буде країни, то й гроші не допоможуть. Як Наталя Герасименко («Ельф»), яка стала прототипом головної героїні роману «Доця» чи Наталя Чекмарьова («Сонечко»), яка «повернулася з війни» завдяки програмі психологічної реабілітації ветеранів, а нині допомагає побратимам віднайти себе в нових реаліях.

Завантажити книгу можна за посиланням.

Фото: uinp.gov.ua

Франківські музиканти перші в Україні створили трубофон. Пошуки оригінального звучання привели їх у будівельний магазин. 

Про це повідомляє Курс з посиланням на видання Вежа.

Трубофон – інструмент із каналізаційних труб, які розміщені так, що кожна видає свій звук.

Читайте також: Підкорив світ глиняними мініатюрами: історія франківця і його майстерні “Теплі іграшки”

Загальна довжина цих труб близько 40 м, але кожна з них має свій початок та своє закінчення, щоб звук лунав чітко. Інструмент отримав дві октави. Труби однакового діаметра, але довжина труби відповідає певній ноті. Так і отримують мелодію.

Що відомо про музикантів?

Віталій Тарів та Костя Василів, які об’єднались у гурт “Drumen”, знаються на музиці, адже обидва поринули в це мистецтво.

Віталій тривалий час виступав у складі музичних гуртів, гастролював за кордоном і навіть працював у Китаї. Саме там вперше побачив трубофон – музичний інструмент, який дивує своїм виглядом та звучанням. Повернушись додому, хлопець знайшов однодумців, і оригінальний трубофон з’явився в Івано-Франківську. Цим товаришем став Костя – музикант за освітою, який теж плекав бажання створити такий інструмент.

Читайте також: DakhaBrakha, Alina Pash, Ivan Dorn: хто увійшов до лонг-листу Aprize Music Awards

“Нелегким завданням було відтворення трубофону. Потрібно, щоб він звучав, а звук нагадував той, який я чув у Китаї. Це ж не просто поскладати труби. В Україні нема такого інструменту, щоб ми могли підглянути чи вивчити його будову. Тож ми звернулись до свого музичного наставника Богдана Ткачука, який є диригентом Франківського драмтеатру. Йому дуже сподобалась наша ідея, і ми почали її втілювати”, – розповів Віталій.

Як звучить трубофон

Трубофонне звучання підходить під будь-який стиль музики. Також його можна поєднувати з іншими музичними інструментами. Це таке універсальне музичне знаряддя, кажуть музиканти. Сольна мелодія теж дуже цікава, бо є й басове, й верхнє звучання.

Читайте також: Українські військові виконали “Щедрик” (ВІДЕО)

“Цей проєкт ми виношували менше року. Ми постійно щось додумували, вигадували, переробляли. На жаль, карантин не дав змоги стартувати так, як ми планували. До нас вже навіть надходили запрошення на виступ, але через карантинні обмеження ми не змогли виступати. Думаю, все ще попереду, а за цей час ми експериментуємо. Втім, реакцію людей ми вже відстежили. Знімали відеоролик на вулиці, і люди підходили, слухали, дивились, запитували, що це. Деякі навіть пропонували декілька гривень на розвиток групи. А коли ми казали, що це перший в Україні трубофон, то люди так дивувались, що це складно було не побачити”, – кажуть музиканти.

Зараз музиканти створюють кавер-версії відомих хітів, пишуть свою музику для трубофону. Скоро презентують авторську композицію на цьому інструменті. Кажуть, що це буде драйвова музика в електронному стилі.

На Різдво записали кавер-весрію “Щедрика” на трубофоні.

Фото, відео: vezha.org

У Тернополі тривають масштабні роботи з будівництва станції знезалізнення води та реконструкції діючої насосної станції.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Зазначається, що роботи відбуваються у рамках реалізації другого проєкту розвитку міської інфраструктури, що фінансується Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Генеральним підрядником визначено консорціум підприємств – української компанії «Ютем» та австрійської – GIS Aqua.

Читайте також: Як у Києві проводять реконструкцію дюкерів через Дніпро (ФОТО)

Що передбачає будівництво?

Будівництво на об’єкті розпочалося восени 2020 року. Завершити його заплановано до кінця 2021 року.

Як поснює директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма, реконструкція насосної станції, що подає воду для потреб близько 75% населення міста, та зведення станції знезалізнення суттєво вплине на покращення якості води у Тернополі та загалом на надання послуг підприємством.

Читайте також: У Маріуполі відкрилась гончарна майстерня, де вчитимуть виготовляти стародавній посуд

Читайте також: Вінницькі рятувальники отримали нову спецтехніку (ФОТО)

Чим особлива нова станція?

Передбачається, що станція знезалізнення води матиме продуктивність 42 тис. м³/добу.

Усе нове обладнання буде оснащене автоматичною сучасною системою управління, а на самій станцій знезалізнення буде запроваджено новий метод знезараження води, який лише починає впроваджуватися в Україні, – знезараження змішаними оксидантами. 

Порівняно зі звичайним хлором, змішані оксиданти в такій же кількості й за той самий час забезпечують більш ретельне й швидке усунення більшого числа мікроорганізмів, та мають кращі смакові характеристики й запах, а також ефективно видаляють і надалі не дають утворюватися біообростанням у резервуарах зберігання води й трубопроводах.

Фото: ternopilcity.gov.ua