Технології
У Дніпрі створили розвідувальний безпілотник «Чаклун» (ВІДЕО)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Члени федерації авіамодельного спорту у Дніпрі створили розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс «Чаклун».
Про це пише Інформатор.
Зазначається, що вже понад сотня таких безпілотників на передовій надають інформацію про позиції та переміщення ворога українським військовим.
До лютого 2022 року федерація авіамодельного спорту регіону проводила всеукраїнські змагання та фестивалі, організовувала роботу дитячих гуртків. Після війни вирішили робити щось корисне для країни.
«Ми зібралися і зрозуміли, що найкраще, що ми можемо зробити – це створювати безпілотники, навчати військових. «Літаки» різного призначення, цим і займаємось. Почали з одного невеликого розвідника, потім почали з’являться його різні модифікації», — розповів президент федерації Дмитро Панченко.
Читайте також: Ми пригнали 30 автівок для ЗСУ. Ось кілька порад, які зекономлять ваші нерви та гроші
Безпілотник отримав назву «Чаклун», оскільки усі спочатку дивувались, як він самостійно йде по маршруту місії та як протистоїть засобам радіоелектронної боротьби.
Комплекс «Чаклун» складається з двох безпілотників, оснащених камерами, акумуляторами, запасними акумуляторами, передавачем, ноутбуком, на якому проходить обробка інформації, а також ремонтним комплектом.
Переваги «Чаклуна»
«Основна перевага маленького «Чаклуна»-розвідника – відносна доступність. Його можна співставити з квадрокоптерами, проте роботи він робить набагато більше. Наш девіз: «Кинув у машину, приїхав на позицію, відправив на місію, поклав назад до машини по поверненню – і місія завершена». Не треба розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин», — розповів Дмитро Панченко.
«Чаклун» — це швидкий та маневровий безпілотник, легкий у використанні. Його не видно на радарах, а засоби радіоелектронної боротьби по ньому влучають лише тоді, коли працюють по комусь, а він випадково попадає у зону їх дії.
Читайте також: Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ
Цей БпЛА призначений для глибинної розвідки, дальність польоту з різними акумуляторами може складами від 100 до 150 кілометрів, а «робоча» висота – від 300 до 500 метрів. Програмна швидкість складає 90 кілометрів за годину. Ще один важливий «плюс» – це ремонтопридатність.
Нагадаємо, запорізькі інженери розробили бойовий БПЛА «Домаха» з дальністю польоту 50 км.
Також в Україні створили БПЛА, здатний коригувати HIMARS та вести глибинну розвідку.
Фото: dp.informator.ua.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На міжнародному конкурсі європейських інноваторів Jumpstarter 2023 два українські стартапи отримали найвищі призи — 10 тис. євро та підтримку у розвитку проєкту від Європейського інституту інновацій та технологій.
Про це ШоТам повідомили у Спільноті EIT.
Зазначається, що ерше місце отримав стартап GAPPO — інноваційне рішення, що допомагає зацифрувати оперативні процедури звітності в аграрній галузі.
Читайте також: «Я Юля, пасу кози та вівці, і це – кайф!». Вона переїхала з міста на хутір, щоб руйнувати стереотипи про село
У номінації Urban Mobility переміг український стартап MeGoElectric. Головна ідея проєкту — розробка доступних електричних вантажівок малої та середньої вантажності, які обслуговуватимуть компанії, що займаються транспортуванням вантажів. Проєкт отримав 10 тисяч євро та супровід провідних європейських спеціалістів для реалізації ідеї.
Про Спільноту EIT
Спільнота EIT — це спільна мережа, що включає довгострокові партнерства Європейського інституту інновацій і технологій (EIT), відомі як Спільноти знань та інновацій (KIC).
Ці інноваційні спільноти спрямовані на стимулювання системних змін у Європі та за її межами, зосереджуючись на таких ключових сферах, як зміна клімату, енергетика, здоров’я, харчові продукти, виробництво, сировина, цифровізація, міська мобільність, культура та творчість. Використовуючи колективний досвід KIC, ініціативи Спільноти EIT стимулюють інновації, підприємництво та креативність у Європі.
Нагадаємо, український ШІ-стартап AiSDR залучив $3 млн інвестицій.
Також ми розповідали, як українська компанія Mosqitter, яка спеціалізується на виробництві технологічних засобів для боротьби з комарами, залучила $200 000 інвестиції.
Фото: надане ШоТам.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українське підприємство «Завод Кобзаренка» презентувало модернізований автомобільний самоскидний напівпричіп АСП-23 з надміцним кузовом зі шведської сталі HARDOX.
Про це повідомляє пресслужба компанії-виробника.
Так, оптимізований за розмірами причіп виготовляється з найкращих європейських компонентів і має такі характеристики:
- Вантажність 26 т
- Комплектується 3 осями SAF INTRADISC (опціонально ADR)
- Максимальний кут зсипу – 46
- Колеса 385/65 R22,5
- Об’єм кузова 25 м3.
Має адаптацію з тягачами усіх виробників. Унікальністю самоскида АСП-23, є те, що конструкція причепа дає змогу змінювати сталевий кузов на алюмінієвий для перевезення полегшених вантажів.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Довідка
«Завод Кобзаренка» був заснований в 1993 році, як українсько-німецьке товариство «Флігель» (перейменовано в «Завод Кобзаренка» в 2008 році). На сьогодні «Завод Кобзаренка» — відомий виробник тракторних причепів в Україні.
Нагадаємо, «Завод Кобзаренка» презентував аграріям спецтехніку для гасіння пожеж.
Як ми повідомляли раніше, Київський «Завод Кобзаренка» розробив і протестував подрібнювач деревини.
Фото: facebook.com/zavodkobzarenka.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Біля 30 з команд, що претендують на участь в програмі підтримки інновацій у гуманітарному розмінуванні, представили свої розробки та ідеї.
Про це повідомляють у Міністерстві економіки.
Зазначається, що протягом дводенного Demining Bootcamp, що відбувся в Києві 2-3 грудня, біля 30 з команд, що претендують на участь в програмі, представили свої розробки та ідеї.
Пані міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що Україна планує впродовж 10 років повернути у використання 80% потенційно замінованих територій. Для цього планується стимулювати розвиток виробництва машин та обладнання в Україні.
Команди інноваторів представили експертам свої напрацювання за напрямами: Техніка для розмінування, Комплексні рішення, IT-рішення, Обстеження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 років працювала «на когось», а тепер має власне ательє за грант: досвід швачки з Дніпропетровщини
Команди, чиї проєкти будуть визнані експертами найбільш перспективними, чекає чотиримісячна акселераційна програма. Весною наступного року планується протестувати вже готові чи удосконалені продукти на полігонах та в реальних умовах.
У Мінекономіки нагадують, що учасники програми матимуть змогу скласти індивідуальну дорожню карту у супроводі менторів та експертів, отримати підтримку при розробці бізнес-моделі та плану розвитку бізнесу від ідеї чи прототипу до сертифікованого виробу, чи технології.
Нагадаємо, 27 листопада по 3 грудня підрозділи з розмінування Державної спеціальної служби транспорту виявили, вилучили та знешкодили 828 вибухонебезпечних предметів.
Нагадаємо, в Україні стартував акселератор для стартапів у галузі розмінування.
Також ми розповідали, що Асоціація саперів України запустила навчальну платформу для дітей з мінної безпеки.
Фото: Мінекономіки.
Як поєднується «Кадилак» і кози? Ця фермерка з Київщини робить крафтовий сир, береже своїх «дівчат» і руйнує стереотипи
Фермерка Анастасія Кириленко розвозить замовлення на особливій моделі «Кадилака» — таких у світі всього 2000....
Власноруч робить натуральну олію та хлібці. Історія матері чотирьох дітей з Полтавщини, що започаткувала екобізнес
«Чи є вас щось, заради чого хочеться вставати рано-вранці чи зовсім не лягати спати? Щось,...
«А хто мені скаже, що я не можу?». Історія волонтерки з «кришталевістю» кісток, яка йде проти законів фізики
Усі навколо казали, що вона порушує закони фізики та робить неможливе. Ольга Пометун народилася з...
З міста — в село, з російської — на українську. Історія дитбудинку сімейного типу з Донеччини та досвід адаптації на Заході
Перше слово найменшої доньки подружжя Распертових з Донеччини було не «мама», а «там бах». «Їй...