Кремль украв дім у їхніх батьків, а потім хотів знищити і їх, але не на тих натрапив!
Альфад і Ельвіра — нащадки репресованих кримських і рязанських татар. Російська агресія переслідує їх усе життя, але вони не злякалися і втретє, у віці 65 років, почали все з нуля!
Як їм це вдається, розповідає ШОТАМ.
Вони народилися в містечку Алмалику в Узбекистані. А після розпаду СРСР повернулися до Криму — на батьківщину тата Ельвіри.
Український півострів був для них рідною домівкою впродовж 25 років. Аж поки не настав 2014. Анексія. І знову переслідування татар.
Альфад та Ельвіра покинули Крим і в свої 60 знову почали з нуля в Ірпені. Але сумувати часу не було, розпочали бізнес: продавали випічку й каву.
«Було чудове місце, я навіть не можу назвати його кіоском. До нас приходили люди, вели дуже цікаві розмови, зустрічі», — згадує переселенець Альфад Галімов.
А потім росія втретє вдерлася в їхнє життя, цього разу з ракетами. Кіоск було знищено.
«На ньому була вивіска «Баліш». Це національна традиційна страва татарського і башкирського, до речі, російського народу. І це дуже відоме слово в кулінарії. Зруйнували паразити. Навіть на це не подивилися», — каже переселенець Альфад Галімов.
Читайте також: Як змінилась українська ІТ-сфера під час війни: досвід релокації харківської компанії AltexSoft
І знову їм довелося покинути все і рятуватися. Так опинилися в Ужгороді. Але і тут вони не опустили рук. У 65 років Альфад і Ельвіра вкотре почали з нуля.
Знайшли в парку старий трейлер і перетворили його на кав’ярню. «Ірпінь-кафе» швидко набуло популярності серед ужгородців і стало розрадою для родини.
«Після цих подій я ще більше закохалася в Україну. За те, що народ український стійкий, сильний. Я впевнена, що сила українського духу переможе», — каже переселенка Ельвіра Галімова.
Нагадаємо, харківська пекарня «Тілі-тісто» переїхала і волонтерить усім колективом.
Також ШОТАМ розповідав, як на Вінниччині селяни гуртом готують для ЗСУ Махновецькі сухі борщі.
