Зранку 4 вересня російська ракета завдала удару по Львову, пошкодивши щонайменше сім пам’яток архітектури місцевого значення. Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що всі ці будівлі розташовані в історичному ареалі та буферній зоні ЮНЕСКО і внесені до державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Редакція ШоТам зібрала інформацію про пошкоджені внаслідок атаки будинки, які потребують відновлення.
Вілла гіпсових королів (Вілла Юзефи Франц)
Однією з найцінніших пам’яток, що зазнала пошкоджень від обстрілу, є вілла Юзефи Франц на вулиці Коновальця. Цей зразок необарокової палацової архітектури збудували в 1892 році. У 1904-му будівлю перебудували.
Будівля до обстрілу 4 вересня. Джерело: Фотографії старого ЛьвоваБудівля після обстрілу 4 вересня. Джерело: Максим Козицький
Вілла належала власникам фабрики гіпсу — родині Франців. Звів її відомий польський архітектор Ян Перось, а фасади прикрасив скульптор Едмунд Плішевський. Будинок вирізняється багатим декором, триярусною вежею з куполом та просторими залами.
Окрім архітектурної краси, вілла має багату історію — майже пів століття вона була маєтком для аристократів. У будівлі розташований Центр спортивної медицини і реабілітації, який зазнав руйнувань.
Кам’яниця Людвіка Гірша
Ще однією історичною спорудою, яка постраждала внаслідок обстрілу, стала кам’яниця в стилі пізнього модерну на вулиці Коновальця, збудована в 1911–1912 роках архітектором Іваном Багенським для скарбового радника Людвіка Гірша. Ця будівля, яка також розташована у буферній зоні ЮНЕСКО, є прикладом львівської архітектури початку ХХ століття.
Кам’яниця, внесена до державного реєстру нерухомих пам’яток України, була зруйнована під час атаки. На жаль, під завалами опинилися люди, і загинула сім’я — дружина та три доньки Ярослава Базилевича.
Вулиці Коновальця, Мельника та Кокорудза
Також від обстрілу постраждали житлові будинки на вулицях Коновальця, Мельника та Кокорудза у Франківському районі Львова.
Вулиця Кокорудза до обстрілу 4 вересня. Джерело: ВікіпедіяВулиця після обстрілу 4 вересня. Джерело: Андрій Садовий
Зокрема, вулиця Кокорудза, названа на честь галицького педагога Іллі Кокорудза, забудована в стилях віденської сецесії, конструктивізму. Кілька будівель на цій вулиці внесені до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення, деякі з них захищені знаком охорони ЮНЕСКО «Блакитний щит».
Загалом Львівська міська рада повідомила про 3 200 вибитих вікон у Франківському і Залізничному районах міста.
Після російського ракетного обстрілу готовність допомогти у відновленні пошкоджених будівель висловила Республіка Польща.
Про це рішення повідомив польський прем’єр-міністр Дональд Туск у соцмережі Х.
«Львів потребує допомоги! Метою атаки росіян став центр міста. Пошкоджено багато історичних багатоквартирних будинків. Польща готова допомогти в їх відбудові», — заявив політик.
Будинок під опіку
Мер Львова Андрій Садовий закликав український і міжнародний бізнес долучитися до відбудови міста. Тут не йдеться про традиційний збір коштів — кожна компанія чи організація може взяти під опіку будинок і самостійно його відновити. Першою до ініціативи доєдналася компанія Carlsberg, яка вже заявила про внесок розміром у 50 тисяч євро.
Також до кампанії приєднався Благодійний фонд Шона Пенна в Україні CORE із внеском у 100 тисяч доларів. Згодом про участь у проєкті повідомили компанії Kormotech i Enzym Group, задонативши на відбудову 5 мільйонів гривень.
Отримати більше інформації та взяти будинок під опіку можна, звернувшись до Управління інвестицій за телефоном: +380 (96) 066 86 91.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі