Легеньке питання. Як наші предки виражали своє невдоволення чи досаду?
Коли наші предки були чимось незадоволені, то казали "бісова ковінька!" Запам’ятай цю фразу. Це точно краще вживати, ніж лайку, яка прийшла до нас з російської мови.
А тепер здогадайтесь, на кого казали “луципір”?
Луципір - те ж саме, що чорт, погана людина. Візьміть собі на замітку таке цікаве слово. Може хтось і не здогадається, що ви на нього лаєтесь.
Йдемо далі. Як в давнину називали гулящу жінку?
Правильна відповідь - курва. Хоч це і польський вульгаризм, але на західній Україні цим словом називали саме гулящу жінку. Хвойда - неохайна людина, а матка - це хрещена мати. Уявляєте?
А як ще називали незграбну людину?
Таких людей називали "вайло". Досить цікаве слово, щоб описати незграбність. Візьміть собі на замітку.
А тепер здогадайтесь, яке з цих слів є лайливим?
Шляк - це лайливе слово. Шляк би його взяв - так казали наші предки, коли хотіли побажати “щастя” комусь. Сусік - відгороджене місце в коморі, призначене для зберігання врожаю зернових культур. А "сявка" використовували на Харківщині. Так називали хуліганів.
Зараз у нас кажуть “не вішай локшину мені на вуха”, коли людина обманює. А як же казали наші предки?
Не побивай мені дупи - не обманюй мене! Така фантазія була у наших предків. Чомусь тоді були дуже популярними лайки зі словами “срака” чи “дупа”.
Як ви думаєте, на кого вдавнину казали “курвар”?
Запам’ятайте це слово. Курваром називають чоловіків, які полюбляли ходити до чужих жінок. А ще використовували слово дзюндзик - це чоловік, розпусник,який любить аж занадто багато жінок.
Наші предки вживали лайку не так часто, як сучасне покоління. Але їхні красні словечка були дуже вдалими та незвичайними. Наприклад, “впасти, як сливка в гівно”. Про що так казали?
Те саме, що вступити у щось . Якщо люди вскочила в халепу, то казали, що вона впала, як сливка в гівно.
А тепер здогадайтесь, як називали дурня чи тупого чоловіка?
Дурень чи бовдур - банально! Наші предки використовували цікавіше слово - матолок. Мантелепою називали неохайну жінку. Казали ще “мантелепа засрана”. А "вишкребок" казали на останню дитину в сім'ї.
А тепер перейдемо до закарпатської лайки. Як думаєте, що казали предки, коли хотіли захиститись від злих людей?
Оберігаючись від нечистого та від злих людей-ворожбитів, на Верховині хрестилися, кажучи "Осцина бы 'му!" чи "Цураха бы 'му!"
Що означає вислів “не плести гімно дівчині в коси"?
Цей вислів означає - не наговорювати неправду на чесну людину.
Всі знають про “Лист запорожців турецькому султану.” У ньому козаки не цурались вживати лайливі словечка. Також там згадували одного звіра: "Який ти в чорта лицар, коли голою сракою ..... не вб'єш?!". Про яку тварину там мова?
Це груба козацька лайка. Якщо казали - вбивати їжака голою сракою, то це означало не боятись і демонструвати безстрашшя. Використовували також більш гуманний вислів - налякати їжака голою сракою.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.