Суспільство
Синдром бідності: що це таке та як розпізнати
Не жили заможно, нічого і починати. Часто чули цю фразу? А може й самі, листаючи стрічку в соцмережах, де ваші знайомі відпочивають чи скуповуються в дорогих бутиках, думаєте звідки у них стільки грошей? Чому я тяжко працюю, але дозволити собі купити цю банку ікри не можу?
Психологи називають це синдромом бідності, коли людина програмує себе на добровільні злидні. Більше того, для таких людей гроші – це щось страшне і недосяжне, а ті, хто живе у достатку – крадії та шахраї.
Ми поспілкувались з двома психологами та розпитали, як проявляється такий синдом та як його позбутись.
Марія Жиган
Психолог, бізнес-тренер, коуч креативності
Катерина Гольцберг
Дитячий і сімейний психолог, президент Професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів
У чому сутність синдрому бідності
Психологи стверджують, що такий тип поведінки, як правило, дістався у спадок. Людина, яка виросла в сім’ї, де постійно економили і тряслись над тим, як дожити до зарплати схильна до того, що синдром бідності сформується і в неї.
При чому, тут може бути два варіанти. Перший, коли це транслюється словами. “Гроші – це зло, а ми хороша сім’я і не крадемо”. І другий варіант, коли атмосфера каже сама за себе. Наприклад, батьки купують найдешевші продукти, йдуть зайві кілометри пішки, аби зекономити ті 10 гривень. Тут людина розуміє, що потрібно оберігати кожну копійку.
Так, може скластись враження, що економити і копити на свою мрію – це добре. Але коли доходить справа до фанатизму в заощадженнях – це і є синдром бідності, який не дозволяє людині рухатись далі, а стопить її на місці.
Такі люди недооцінюють себе, вважають себе не гідними тих грошей і оточують себе заборонами. Проте, ця бідність, насправді, в голові, а не гаманці. Адже синдром бідності є у людей, які просто не вміють розпоряджатись своїми фінансами і зайвий час не напрягаються.
Інші ж, бояться показатись бідним, купують собі останні моделі айфонів в кредит, але ніколи не зізнаються, що рахують дні до зарплатні і щось їм не вистачає. Ви можете роками чекати виграшу в лотерею чи спадку від якоїсь самотньої родички, але по факту, обмежуєте себе у всьому. Ось це синдром бідності.
Може і в мене цей синдром? Як розпізнати?
Такі люди не виправдано вважають себе бідними та нещасними. Існує ряд причин, про які розповіли психологи, якими ж рисами володіє “хворий на бідність”.
- Фанатично економить. Такі люди постійно жаліють гроші, як на себе, так і на своїх близьких. Вони економлять на елементарних речах: їжі, одягу та, навіть, ліках. Накопичувати кошти і боятись витратити зайву копійку – це про них.
- “Гроші – це зло”. У людини з синдромом бідності ця “хвороба” прослідковується і у її мові. Вона постійно говорить, що гроші просто так не дістаються, це погано. Людина в постійному напруженні і весь час чекає якоїсь біди.
- Шукає собі виправдання. Тема грошей для людини важка і вона вважає, що це щось особливе. Тому шукає виправдання, чому грошей немає. Наприклад, розказує, що головне розвиток духовний. Тут часто можна почути фразу “У мене немає грошей, але я хороша людина”.
- Постійно жаліється. Людина з синдромом бідності вважає себе жертвою та постійно ниє, що у нього немає грошей. А ще, вважає себе негідним грошей. На думку Марії, такі люди можуть відмовити собі навіть у зайвій порції смачної кави, вважаючи, що він не заслужив порадувати себе.
- Вважає, що гроші мають лише шахраї. Існує така думка, що “чесних” грошей не буває. Це також йде з дитинства, коли в сім’ї постійно транслюють, що у нашій країні гроші можна тільки вкрасти. Люди, які так вважають, сидять у своїй закритій коробці, не бачачи нічого навкруги. Сьогодні більшість заробляє реальні гроші завдяки своїм знанням, умінням та старанням, але синдром бідності заважає “хворим” бачити це.
- Боїться брати на себе відповідальність. “Краще буду працювати на “дядю”, ніж візьму на себе таку відповідальність”. Часто чуєте? Якщо у людини немає відповідальності, то будуть і проблеми з грошима. Тут такий попуск контролю, коли всі навколо відповідають за їх життя, крім них.
- Заздрить іншим. Чому у нього є, а у мене немає. Вони можуть і не говорити прямо про свою заздрість, але ця жаба буде душити їх ночами.
- Висміює бідних. Ті, хто мають такий синдром, часто зневажають бідних і погано говорять про них. Це стосується тих, хто з бруду в люди. Вони бояться, щоб ніхто не подумав, що вони бідні і часто зневажливо відносяться до обслуговуючого персоналу.
- Думає, що народився не в тій родині. “В моїх жилах не тече кров аристократа і мій батько не депутат, тому я буду бідувати все життя”. Так вважають ті, у кого зовсім немає бажання щось змінювати у своєму житті. Ну звісно, краще продовжувати жити в будинку з обдертими стінами і звинувачувати свій родовід.
Як позбутись цього “недугу”?
З таким біднятським мисленням можна впоратись. Перше, що потрібно- це виявити, що з вами щось не так. Потрібно збагнути, що ви не такі бідні, яким здаєтесь.
Перестаньте трястись над кожною копійкою та не бійтесь витратити зайвого. Чашкою смачної кави, або смачною вечерею в ресторані можна себе побалувати. Не позбавляйтесь найменших задоволень.
Не заглядайте більше до сусіда, не порівнюйте себе з ним і не рахуйте його гроші. Краще докладіть зусиль і працюйте над собою: сходить на тренінг, запишіться на курси, або й зовсім змініть роботу. Тоді точно будете знати і розуміти ціну грошам.
Важливо навчитись правильно зберігати свої гроші. Записуйте свій прибуток і витрати, тоді буде видно, куди що витрачається і куди рухається. Повірте – це дуже ефективно.
Синдром бідності – це переконання, які обмежують людину і не дозволяють пускати гроші в життя.
Важливо розібратись зі своїм оточенням. Потрібно працювати над своїми переконаннями, не боятись і в той же час не кланятись грошам. Найефективніший метод – звернення до психолога, бо він допоможе вам розібратись з вашою історією, звідки такий синдром оселився у вашій голові.
Головне знайте, що гроші – це не головне. А синдром бідності не у вашому гаманці, а у вашій голові.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
