Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сучасна Роксолана: як українка запустила соцмережу для мусульманок і отримала $40 тис інвестицій

Опубліковано

Українка Ася Акбаба прийняла іслам у 25 років і відчула на собі усі принади шлюбу з іноземцем. 

Протягом двох років життя в Туреччині дівчина стикалася з численними стереотипами, які пов’язані з традиціями східних країн і невіглаством окремих людей, але точно не з самою релігією. 

Тому після розлучення Ася повернулась до України та продовжує сповідувати іслам. А щоб допомогти мусульманкам самореалізуватися — створила платформу, куди вже залучила $40 тисяч інвестицій. Ми дізналися, як їй це вдалося і чи є перспективи у незвичайного стартапу.

<strong>Ася Акбаба, </strong>

Ася Акбаба, 

засновниця Аманатінфо — навчальна та нетворкінгова платформа для представниць ісламу

Одного разу я натрапила на історію з Корану…

— Я народилась в Україні та з народження була християнкою. П’ять років тому будувала кар’єру маркетолога в Києві. Тоді я переживала духовну кризу, оскільки з дорослішанням відповіді православ’я перестали задовольняти мої духовні питання. 

Одного разу натрапила на історію про Мар’ям і Ісу, персонажів Корану, в яких впізнала християнських Марію і Ісуса. Дуже здивувалася присутності знайомих персонажів там, зацікавилася і почала вивчати глибше. Тоді я зрозуміла, що іслам мені дуже близький, оскільки дає відповіді на багато важливих для мене питань.

Батьки прийняли такий вибір і підтримали мене

Ася Акбаба: “Згодом батьки прийняли мій вибір і підтримали мене”

— Я виросла в родині, де з дитинства прищеплювалися право вибору і почуття відповідальності за нього, це зберегло відносини з сім’єю. Звичайно, спочатку батьки не були в захваті від мого рішення, але були впевнені, що це тимчасове захоплення. Однак, бачачи силу переконань, згодом прийняли мій вибір і підтримали мене.

Читайте також: Захоплення іграми стало бізнесом: українець локалізує ігри та заробляє від $30 000 за проєкт

Вийшла заміж та потрапила в сім’ю, де несправедливо ставляться до жінок

— У 2015 році я вийшла заміж за турка, який не був практикуючим мусульманином і два роки прожила в Туреччині. Там я потрапила в сім’ю, де чоловіки, які слідують місцевим традиціям, несправедливо ставляться до жінок. 

На той час я вже була знайома з ісламом. Проте умови життя, в які я потрапила (зокрема, обмеження прав жінок: як моїх, так і оточуючих), не мали практично нічого спільного з релігією, яку я вивчала і приймала. 

Саме блог в Instagram сприяв зародженню ідеї про платформу

— У 2017 році я створила особистий блог для мусульманок про самореалізацію без шкоди для сім’ї. Я розповідала про свій особистий досвід турецької невістки, вимушеної жити згідно з традиціями сім’ї та контактувала з великою аудиторією російськомовних мусульманок з усього колишнього СНД. 

Разом з тим паралельно працювала на фрілансі інтернет-маркетологом, писала статті і вела курси для мусульманок. Мої онлайн-курси проходили дівчата з різних країн. Я відчувала шалений відгук і розуміла, що масштаб проблеми величезний: обмежений доступ до сучасної освіти та порушення прав жінок через народні традиції. 

Тоді замислилася про те, що невеликих особистих курсів замало. Тож почала мріяти про створення великого ресурсу для мусульманок, який надасть можливості для самореалізації без необхідності йти на компроміс з релігією.

Я хотіла об’єднати мусульманок всього світу на халяльній платформі для спілкування, обміну знаннями, співпраці та іншої активності, яка приведе до саморозвитку жінок в комфортній атмосфері в рамках ісламу.

Ася Акбаба
Ася Акбаба: “Почала мріяти про створення великого ресурсу для мусульманок”

Повернулась в Україну та запустила платформу

— Згодом я розлучилась з чоловіком та повернулась до України, де продовжила дотримуватися ісламу і почала носити хіджаб. Протягом останніх двох років я займалася бізнес-консалтингом, створювала маркетингові та бренд-стратегії. Проте думка про платформу для мусульманок мене не залишали. 

Тривалі сімейні проблеми змусили відкласти ідею про платформу. Проте навесні 2019 року я подумала: “Зараз або ніколи!”. Тоді й почалася розробка “Аманатінфо”. Моя освіта і попередній досвід стали в пригоді під час складання бізнес-плану. І вже наприкінці серпня того ж року платформа запрацювала. 

На старті в команді були головна редакторка, розробниця і дизайнерка. Останні не були мусульманками. Розробка прототипу платформи коштувала мені близько чотирьох тисяч доларів власних коштів. Сьогодні в основній команді вже 15 осіб та волонтерів — більше 35. Всі члени команди — жінки, більшість з них — мусульманки.

Що стосується монетизації, то соціальна мережа є частиною загальної онлайн-платформи. Проєкт уже почав монетизуватися за допомогою продажу навчальних курсів на платформі.

Чоловікам не можна користуватися платформою, але саме чоловік проінвестував проєкт

— Наш інвестор — правовірний мусульманин і для нього цілком природній такий поділ. Інвестори вкладають не лише, коли проєкт потрібен чи доступний для них. Наш проєкт має потенціал для розвитку і потребу в ньому з боку цільової аудиторії. До того ж я провела детальний розрахунок і дослідження ринку в бізнес-плані. Тому ознайомившись з даними, інвестор погодився вкласти кошти в нього.

Ася Акбаба
Ася Акбаба: “Чоловікам не можна користуватися платформою, але саме чоловік проінвестував проєкт”

Гроші від інвестора повинні бути халяльними

— Інвесторів шукала на стартап-заходах та писала заявки в акселератори. Для нас було важливо походження інвестицій — гроші повинні бути халяльними. 

Тому інвестора вдалося залучити вже на п’ятому місяці роботи проєкту в демо-версії. Ним став бізнесмен з Єгипту, компанія якого займається машинобудуванням і робототехнікою. Інвестор вклав в проєкт 40 тисяч доларів. 

“Аманатінфо” відрізняється від уже наявних соцмереж

— Соціальна мережа “Аманатінфо” пристосована під особливості мусульманок. Наприклад, реакції на пости відповідають мусульманським вигукам, такими як ІншАллаг, МашАллаг та іншими. Також незабаром плануємо запустити вбудований конструктор аватарок, адже представниці ісламу не хочуть ділитися власними фото.

Є й інші відмінності від популярних соцмереж: хронологічна стрічка новин та вбудований планер для кожного акаунту, а також спільний — в групах. Профілі користувачів діляться на декілька типів, в залежності від виду діяльності на платформі. Звичайні користувачі дивляться новини, читають статті, спілкуються з подругами, автори — пишуть статті, лектори — ще й ведуть курси та воркшопи.

Не мусульманки можуть стати частиною ком’юніті, а чоловіки — ні

— Мета нашої платформи — створити затишну та довірчу атмосферу. Тому чоловікам не бажано відвідувати платформу, адже мусульманки почувають себе більш комфортно в суто жіночій компанії. Проте жінки інших конфесій можуть стати частиною нашого ком’юніті. Вже зараз серед наших читачок є християнки, яким серед іншого цікаво дізнаватись новини ісламського світу.

Читайте також: Як українець запустив бізнес в кризу та став проривом року за версією Payoneer — кейс

Платформа стрімко зростає

— За перші півроку сайт відвідали понад 12 тисяч осіб без вкладень в маркетинг з нашого боку. Проте вже зараз на платформі 33 тисячі користувачів, 10 тисяч підписниць в Instаgram, а в соцмережі зареєструвались понад 2 тисячі дівчат. 

Ася Акбаба
Ася Акбаба: “Вже зараз на платформі 33 тисячі користувачів”

Окрім повсякденної активності користувачок соцмережі, зараз проходять групові активності онлайн. Наприклад, під час Рамадану (24 квітня – 24 травня — ред.) відбувалися спільні читання Корану, приготування іфтара (вечеря під час Рамадану), цикл розповідей про знаменитих жінок ісламу. Ці дії булі спрямовані на те, щоб допомогти мусульманкам провести Рамадан вдома, у зв’язку з пандемією коронавірусу. Зазвичай цей місяць наповнений зустрічами та святкуваннями, тому зараз ми підтримуємо відчуття свята та спільності онлайн.

Далі плануємо розвивати освітню складову та створити мобільний додаток

— Як і будь-який інший стартап, проєкт “Аманатінфо” має бізнес-план, відповідно до якого планується розвиток проєкту в кількох напрямках. Найближчим часом ми плануємо приділити більше уваги розвитку освітньої складової та соціальної мережі.

Поки соцмережа працює в демо-версії, тому в планах — її поглиблена розробка та створення мобільного додатка. Зараз же платформа працює в веб-форматі, однак адаптована і під мобільні пристрої.

17.06.2020

Суспільство

На Закарпатті презентували «Середнянський замок»

Опубліковано

У селищі Середньому на Закарпатті презентували арт-об’єкт «Середнянський замок», який дасть змогу познайомитися з історією пам’ятки та її первісним виглядом.

Про це повідомило Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” у Фейсбуці. 

Проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією Єврорегіон “Карпати – Україна”.

Фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

За інформацією ГО “Наше рідне Закарпаття”, раніше завдяки спеціальній інсталяції вдалося вперше показати первісний вигляд пам’ятки.

Інформацію для візуалізації унікального замку тамплієрів черпали з різних історичних джерел.

Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Київській фортеці розпочалася реставрація.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині відтворили у 3D-форматі Звягельський замок.

Усі фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Опубліковано

Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.

Наталія Катриченко

Наталія Катриченко

Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.

Містичний ритуал

Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували

Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.

Тетяна та Наталя Катриченко



Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався. 

25 сестер Незалежності

Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.

Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.

Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.

На світлині лялі, які представляють різні регіони України – Черкащина, Франківщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина!

Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.

Ляльку і досі купують як оберіг

Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля.  Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.

Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.

Мотанки робимо вже 11 років

Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.

У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…

Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.

Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР

Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.

Мотанки сестер Катриченко на міжнародній виставці

Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.

Читати далі

Суспільство

У Києві з’явився новенький затишний сквер (ФОТО)

Опубліковано

У Голосіївському районі Києва після капремонту відкрили сквер біля житлових будинків № 9-В, 9-Г, 9-Д на проспекті Академіка Глушкова.

Про це повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

“Сквер, що сховався за багатоповерхівками, виглядає затишним. Більше 1000 кв. м. ФЕМ було використано для влаштування доріжок”, – розповіли у Київзеленбуді.

 У сквері площею 1,44 га знайшлося місце і для дитячого майданчика з гумовим покриттям, і для простору для вигулу собак.

Читайте також: У Дніпрі завершили реконструкцію скверу: який він має вигляд (ФОТО)

Тут висадили платани, катальпи та шовковиці – загалом 24 дерева. Територія розбита на зони за допомогою зелених огорож: однорядної з 675 кущів дерену, дворядної із 445 кущів спіреї та дворядної з 445 кущів пухироплідника. Також висаджено 20 кущів гортензії, 315 туй, лаванда, декоративні злакові трави, влаштовано більше 2000 кв. м. газону.

Фото: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Суспільство

Підкорити небо: як на Вінниччині працює школа авіаторів (ВІДЕО)

Опубліковано

Як село на Вінниччині заманило до себе мільйонерів? Зараз до Сутисок їдуть екстремали зі всієї України. А все через те, що тут є справжній аероклуб і льотна школа. “Раніше тут була військова частина, а зараз – клуб любителів авіації”, – пояснює Анатолій Кушнір, головний інструктор.

Тут можна стрибати з парашутом, а можна вивчитись кермуванню пташкою.

“Є три правила: здоров’я, бажання та гроші”, – говорить Анатолій Кушнір.

Вартість 3-місячного курсу – 250 000 грн.

 “То до нас сюди вчитись приїздять і мільйонери, і айтішники”, – пояснює Анатолій Кушнір.

Читайте також: У Запоріжжі готують до передачі ЗСУ гелікоптер Мі-8 (ФОТО)

 Їх тут вчать літати на літаках Ан-2, Wilga-35 і планерах. А ще тут можна заночувати в казармі та відпочити на природі.

“Такий туризм допоможе розвиватись нашому селу, раді, що стали туристичним магнітом тут”, – додає Анатолій Кушнір.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.