Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Сонячний кооператив: як звичайні українці у Славутичі заробляють на електроенергії

Опубліковано

Сонячні електростанції в Україні останніх п’ять років ростуть, як гриби після дощу. Люди встановлюють СЕС на полях, дахах, подвір’ях. Та українці пішли далі і навіть створити перший енергетичний кооператив “Сонячне місто”, де звичайні українці зможуть заробляти на електроенергії. У Славутичі “в складчину” побудували електростанцію. Спершу інвестори “скинулись” на сонячну електростанцію по 500 євро, а тепер зможуть заробляти на продажі енергії за “зеленим тарифом”.

Що таке енергетичний кооператив, як це працює, і чи можуть інші міста реалізовувати такі проєкти?

Андрій Зінченко

Андрій Зінченко

Співзасновник громадської організації Greencubator. У 2019 році створив енергетичний кооператив “Сонячне місто” у Славутичі. 

Кооператив, де люди заробляють на електроенергії

В Україні дуже вигідно заробляти на сонячній енергетиці, але якщо ви вирішили самостійно встановити електростанцію в себе вдома, то маєте бути готові вкласти в установку від $6000. Та заробляти на енергетиці можна й іншими способами. Ми створили у Славутичі енергетичний кооператив, “вхідний” квиток у який коштує всього 500 євро. Відчуваєте різницю? Це чудова можливість за такі кошти дати містянам можливість стати інвесторами в енергетику і заробляти на “зеленому” тарифі.

“Вхідний” квиток у енергокооператив коштував всього 500 євро

Наш кооператив об’єднує людей, які інвестували і побудували в складчину три сонячні електростанції на трьох дахах у центрі Славутича. Тобто вони нам гроші, а ми їм пай.

Для світу така практика не нова. Понад тисячу енергетичних кооперативів працюють за подібними принципами у Німеччині, широко представлені у Нідерландах, Австрії, багатьох інших країнах Європи.  У США понад сотні енергокооперативів оперують електричними мережами, які покривають 75% сільської території.

Саме за кордоном я побачив як це працює і подумав, щоб було б цікаво застосувати такий інструмент і в Україні.

Взагалі наш кооператив з’явився в 2018 році, але до цього був довгий процес спілкування з мером Славутича, з місцевими комунальними підприємствами. Зрештою, ми домовились встановити електростанції на трьох будівлях центральної частини Славутича. Місто віддало ці дахи в оренду на 30 років.

Читайте також: 10 найпотужніших сонячних електростанцій в Україні

Коли люди дізнаються, що кооператив у Славутичі, то думають, що я сам з цього міста. Але це не так. Я проживаю у Києві. У мене вже було кілька проєктів у Славутичі і я вирішив, що можна спробувати побудувати СЕС тут. Звісно, це не найбільш сонячне місто в Україні. Але для нас важливим фактором було те, щоб лідери місцевої громади були готові з нами працювати. Та й люди тут підтримують проєкти у місті. До нас приходили місцеві інженери, які зацікавились енергетичним кооперативом і готові були допомогти.  Це був такий поступовий процес – спочатку ми придивлялись до території, а вже потім вели діалог.

Побудували електростанцію в складчину

Як я вже казав, кошти на будівництво електростанції вкладали інвестори. У розвинутих країнах такі кампанії називаються equity crowdfunding. Вони популярні у тому числі і в енергетиці. Людина вкладає у будівництво 15 000 гривень, натомість отримує пай. Ми спеціально не ставили захмарні ціни, щоб люди зрозуміли, що не потрібно бути якимось олігархом, щоб інвестувати у сонячну енергетику. І нас справді частинами електростанції володіють звичайні громадяни.

Весь проєкт нам обійшовся близько 4 мільйонів гривень. Зараз в кооперативі є 97 інвесторів, близько 20% паїв належать славутчанам . До речі, саме жителі Славутича мали фору у 2 тижні, перш ніж ми відкрили інвестування для зовнішніх вкладчиків з інших регіонів.

Ще на етапі підготовки були люди, які приходили до нас і казали: хочемо інвестувати. Ми часто спілкувались з місцевими і розуміли – вони готові вкладати і заробляти на енергетиці. Адже для жителів є дуже багато переваг – можливість інвестувати з мінімальним вкладом (500 євро), можливість отримувати стабільний дохід з прив’язкою до € та можливість мати в межах міста власні потужності і згодом забезпечувати себе власною енергією.

Ми з інвесторами разом управляємо кооперативом і проводимо загальні збори. Звісно, складно зібрати багато людей в одному місці, але часто потрібно разом прийняти важливе рішення. Наприклад, з приводу розділення прибутку, чи зарахування нових членів, чи продажу паїв. Тоді ми голосуємо, використовуючи електронний цифровий підпис. І це найкращий варіант, адже значно економить час.

СЕС можуть працювати понад 25 років

Наші три сонячні електростанції розташовані на трьох дахах адміністративних будівель БК «Енергетик», БПО «Люкс», «Мінськ» у самому центрі Славутича. Ми платимо оренду місту за використання дахів, але вона невелика, адже КП “Агентство регіонального розвитку” є нашими інвесторами.

Загальна потужність сонячної електростанції – 200 кВт. Якщо порахувати в чайниках чи прасках, то потужність електростанції – це як 100 одночасно увімкнених пристроїв. Ми не гнались за великими масштабами, адже це перший проєкт і треба для початку відпрацювати сам механізм цього енергетичного кооперативу. Та й ми є прихильниками розподіленої генерації, коли в різних місцях розподілені невеликі потужності. З часу відкриття нам вдалось виробити 139,5 мегават. Ми відстежуємо генерацію за допомогою спеціальних дата-логгерів. Ці пристрої дають великий зріз даних по роботі станції у реальному часі. Всі ці дані члени кооперативу можуть відстежувати з телефону або комп’ютера.

Ми використовуємо фотоелектричні модулі  Cheetah 60M 335 Watt виробництва компанії JINKO Solar, що належить до трійки лідерів по виробництву високоякісних фотовольтаїчних модулів найвищого класу якості — Tier 1. Виробник гарантує, що такі станції можуть працювати не менше 25 років. Але я думаю, що термін може бути і більшим. Адже є панелі, які виготовлені у 70-х роках і вони досі служать.

Продаємо всю енергію за “зеленим тарифом”

Всі власники СЕС в Україні продають вироблену енергію за “зеленим тарифом” спеціальному державному підприємству ГП “Гарантований покупець”. Тариф прив’язаний до курсу євро – зараз один кВт·год коштує близько 12 євро центів. Поки важко говорити про окупність енергокооперативу. Бо ГП винен нам близько 270 000 гривень. Це десь 46% від того, що ми мали отримати минулого року. Держава створила якусь штучну кризу, з якою заборгованість перед виробниками електроенергії зараз розміром у 2 мільярди. І лише в цьому році почалось погашення.

Читайте також: Шість найпотужніших гідроелектростанцій України

Складно поки говорити, але думаю, що ми зможемо окупитись у 2027 році. Ми плануємо, що на кожні 1000 євро, інвестовані у кооператив, його члени отримуватимуть щороку 138 євро (після усіх податків). Чистий ROE (рентабельність власного капіталу) пайщиків становить 13,9%. Часто у нас запитують, що ж буде з паями після 2030 року? Після 2030 року всі залишатимуться власникам своїх паїв. Дохід після 2030 року зміниться і залежатиме від чинного на той момент законодавства та цін на ринку електроенергії.

Енергетичний кооператив у кожне місто

Наш кооператив постійно спілкується з місцевою владою Славутича. Ми вирішили, що 5% прибутку кооперативу в кінці року віддаватимемо на розвиток міста. І насправді для Славутича від кооперативу лише користь. За минулий рік місто отримало за оренду дахів 15 000 гривень. Так, це не великі кошти, але б інакше ці дахи собі просто стояли без діла.

Крім того, ми хочемо обмінюватися досвідом та консультувати тих, хто хоче створити кооператив у своєму місті. Хочеться, щоб у нас було більше колег у цій справі. Знаєте, у нас було багато труднощів при створенні кооперативу. Проблеми виникали зазвичай при взаємодії з державними органами. От Державна архітектурна-будівельна інспекція не зареєструвала нас, хоча станція вже була готова ще на початку грудня 2019. Вони перекинули нас на січень 2020, порушивши всі можливі строки. У 2019-2020 роках різниця між “зеленим тарифом” становила 25%. І ми ці відсотки втратили. Це дуже вплинуло на наші плани.

Читайте також: Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Але, з іншого боку, була величезна кількість крутих людей, які нас підтримали. Один з членів нашого кооперативу має власне виробництво опорних конструкцій для сонячних електростанцій. Він запропонував нам продати конструкції за собівартістю. Також нам допомогли швидко розв’язати всі питання з обленерго. На шляху траплялись справді класні люди.

І попри всі труднощі у нас є багато позитивних результатів. Ми бачимо, що кооператив – це круте рішення як для громади, так і для інвесторів. Тому хочемо, щоб таких рішень у нашій країні було більше. І ми будемо всіляко сприяти цьому.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі