Технології
Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla
Як примусити працювати на себе сонце, ви, мабуть, вже давно в курсі. Мова про сонячні електростанції, які заробляють кошти господарям. Але чи знаєте ви, що таке сонячна черепиця?
Винахідник, про якого ми сьогодні розповімо, знає, як примусити працювати на вас не лише сонце, а й вашу стріху.
Аналогів його “сонячного” даху в Україні нема, а в конкурентах у нього – Tesla
Сонячні батареї не поверх звичайного даху, а замість нього – це винахід інженера з Миколаєва.
Скільки вам коштуватиме така стріха та як швидко вона окупиться? Читайте в інтерв’ю з Павлом Рєкою, який започаткував українське виробництво сонячної черепиці.
Павло Рєка
директор компанії River Solar з Миколаєва
Вирішив займатися сонячною енергетикою, бо було цікаво щось робити незвичайне й водночас корисне для екології. Завжди захоплювала можливість перетворити сонячне проміння на електроенергію. В університет пішов не відразу після школи, а попрацював, набрався досвіду. Довелося змінити багато різних робіт, а вже цілеспрямовано в сферу зеленої енергетики пішов на останніх курсах університету.
Просто прийшов у найкращу в Миколаєві компанію Solar Service і сказав: “Привіт, у мене є ідея розробки сонячної черепиці. Хочу у вас працювати! ” Хлопці спочатку посміялися, проте взяли на роботу.
Взимку його фотоелектрична черепиця отримала нагороду від UNIDO (установа, що просуває міжнародне співробітництво в промисловості – авт.) Організації Об’єднаних Націй (ООН).
Незвичайним дахом цікавиться вся Європа
До карантину у нас було дуже багато замовлень, а тепер локдаун ці плани порушив. Останнє замовлення, кошторис якого ми якраз розраховували перед карантином – це дах для збірних каркасних будинків. Збиралися разом з однією компанією пропонувати вже готові рішення щодо зеленої енергетики під ключ.
Сподіваюся, що в цьому році пару-трійку замовлень все ж реалізуємо.
Грузія, Білорусь, Польща, Чехія, Данія, Німеччина – список охочих придбати River Solar можна продовжувати нескінченно.
Винаходом цікавиться багато людей, кожен день надходять дзвінки. З десяти дзвінків три з України, а сім – це закордоння.
В Україні, на жаль, в цьому плані купівельна спроможність поки дорівнює нулю. Так – дзвонять, так – начебто і хотіли б встановити. Але дорого.
Європа й Америка – там вже з грошима трохи простіше, тарифи на електроенергію вище. Тому загалом, їм такий продукт більш вигідніший, ніж нам.
Зараз ми намагаємося скоріш закордонний ринок освоїти, аніж наш.
Так що, замовлення є, але проплат ще не було – Європа й Америка теж на карантині.
Сонячна черепиця: для приватних будинків, але перше замовлення було державним
До нас часто звертаються власники приватних будинків. Їм, зазвичай, за 30, вони прогресивні й у них вже є або в планах електромобіль. Звертаються до нас, зазвичай, на етапі будівництва будинку або вибору покрівельного матеріалу.
Але найпершим нашим клієнтом став благодійний фонд: який виділив кошти для реконструкції даху сільської амбулаторії на Харківщині.
Там, в селі Руські Тішки, ми з компаньйоном за кілька днів змонтували сонячний дах площею в 54 квадратних метри.
Загальна потужність площі 6 кВт, її вистачає для компенсації роботи обладнання в медзакладі вдень, а ввечері амбулаторія використовує електроенергію з центральної мережі.
Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю
Ми стежимо за цим проєктом: чи стабільно він працює, чи не виникає жодних проблем. Інвертор амбулаторії підключений до інтернету, і я буквально кожен день заходжу й перевіряю показники його роботи та статистику. Поки наша сонячна черепиця працює, як очікувалося.
В місяць амбулаторія споживає 300 кіловат, які на 60-70% компенсує сонячна черепиця. Якби це була комерційна, а не державна установа, їй можна було б продавати надлишок енергії.
А оскільки це держустанова, і договір про продаж зеленої енергії там підписати неможливо, ми штучно гасимо надлишок енергії за допомогою обмежувача.
Тому історія з зеленим тарифом, щоб економити на використанні електроенергії і паралельно продавати надлишок державі, зручніша для приватних будинків.
Як швидко окупиться сонячний дах?
З одного боку не зовсім коректно говорити про окупність, адже це все-таки покрівельний матеріал. З іншого – це ще і сонячна електростанція, тому ми надаємо розрахунки всім клієнтам, які до нас звертаються.
Візьмемо станцію середньої потужності в 10-15 кВт на приватному будинку. Вона повинна окупитися за 6-7 років.
Така потужність вже генерує достатньо надлишкової енергії, щоби продавати її в мережу.
За умови, що у домоволодіння підписаний договір про продаж “зеленої енергії” державі, і частину клієнт споживає, а частину – “зливає” в мережу.
У цьому плані у промислових сонячних станцій окупність трохи швидше – в районі 5 років.
Одна потужність – для забезпечення потреб дому, інша – для заробляння грошей
Все залежить від запиту клієнта. Якщо він хоче тільки економити електроенергію вдень, то досить буде станції в 5 кВт по інвектору і 6 кВт по панелях – такої, як у сільській амбулаторії. Цієї потужності досить для задоволення потреб будинку.
Якусь частину електроенергії система буде заміщати вдень, а ввечері, коли сонце сяде, доведеться брати енергію з мережі.
Якщо у клієнта запит, щоб сонячна черепиця швидше окупилася і через років шість-сім він вийшов в плюс, то комерційний інтерес починається від 10 кВт потужності.
Як це буде працювати: частину виробленої енергії клієнт буде вживати їх на власні потреби, а частину – “виллє” в мережу, отримавши за це кошти від держави.
Сонячна черепиця VS град з куряче яйце
Ми перевіряли ударостійкість сонячної черепиці у будівельній лабораторії: протестували її на стійкість граду, на предмет руйнування самої черепиці під сніговим навантаженням.
Якщо вам здається, що ось глиняна черепиця – вона на віки, а наша сонячна – надто акуратна, щоб бути ударостійкою, то це не так.
Я як інженер результатом залишився задоволений. Вона витримає град, в тому числі досить великий – близько 25-30 мм в діаметрі. По снігових навантаженнях черепиця витримує до 4 метрів снігу.
Як доглядати за “сонячним” дахом?
Якщо говорити про якісь забруднення природні на кшталт пилу, це впливає на генерацію енергії – точно як у ситуації зі звичайними панелями. Але клієнти не кожен день їх миють: якщо “сонячний” дах припав пилом, з цією проблемою прекрасно впорається дощ.
Терміни придатності для сонячних батарей на даху
У якості сонячної батареї наша фотоелектрична черепиця на повну потужність прослужить вам 25-30 років. Але навіть через 40 років наша черепиця не перетвориться на звичайну й не припинить генерувати енергію – просто ефективність її роботи потроху почне знижуватись.
Так, на 25-й рік роботи від початку встановленої потужності залишиться близько 80%, на 40-й рік – близько 70%.
У нас дешевше й ефективніше, ніж у Tesla Solar
З приводу ефективності: візьмемо ціну за 1 Вт потужності. Якщо у нас ви витратите 1,1 долара на 1 Ватт, то в разі Tesla Solar вам доведеться заплатити 2,1 долара на 1 Ватт потужності.
У Tesla Solar є маленька хитрість: вони озвучують ціну 42 долари за квадратний метр, але на цей квадратний метр у них йде активних сонячних плиток менше.
Для клієнта виглядає привабливо, але коли починаєш рахувати, виявляється що їх сонячний дах з такою ж ефективністю, як в нас, у кілька разів дорожчий.
Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори
Європейські аналоги теж дорожчі – за тієї ж ефективності продукту: найближчі наші конкуренти Solteq продають квадрат даху за 380 євро. При тих же показниках у нас за квадрат потрібно заплатити 250 доларів.
250 доларів проти 380 євро – думаю, це відчутна економія. І це ще враховуючи, що у River Solar – дрібносерійне виробництво. Коли фінанси дозволять, запустимо масштабне серійне виробництво, і ціна нашої сонячної черепиці буде ще на порядок нижче.
Технології
Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.
Про це пише АрміяІнформ.
Шолом повністю відповідає вимогам військових.
Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО
Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.
Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)
У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.
Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.
На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.
Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні
За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).
Читайте також: Як прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)
Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.
Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.
Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.
Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.
Довідка
У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».
Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:
- стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
- стійкість до відкритого полум’я,
- міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
- стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.
Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Технології
П’ять років тому українець Іван Куцкир запустив безкоштовний веб-додаток Photopea.com – повноцінний редактор зображень, який працює в браузері. На сьогодні продукт приносить Івану $1 млн на рік. При цьому у Куцкира немає офісу, співробітників – він все робить сам.
Про це пише banda.media.
Біографія українського розробника
Івану Куцкиру 31 рік. Він народився в Україні, але в 2005 році переїхав до Чехії. Після закінчення школи отримав ступінь магістра за спеціальністю теоретична інформатика і штучний інтелект. У 2009 рік потрапив з Костелець-над-Орлици у Прагу, щоб здобути другу вищу освіту за спеціальністю програмування.
До Photopea Іван займався розробкою флеш-ігор. Такі ігри монетизували за рахунок показу в них банерної реклами. У майбутньому глибокі пізнання в цій моделі монетизації знадобляться Куцкиру для його графічного веб-редактора.
Програміст загорівся ідеєю розробити безкоштовний аналог Photoshop, який працював би повністю через браузер.
На той момент Куцкир працював ще над 20 проектами. Однак найбільше задоволення йому приносила саме Photopea, тому він вирішив сконцентруватися на ній.
«Я знаю, що створюю унікальний інструмент, і це мотивує мене продовжувати», — розповів Іван в інтерв’ю.
Photopea від 0 до $1 млн на рік
Над проектом Photopea Іван почав працювати 7 років тому, а монетизацію запустив 4 роки тому. На сьогодні додаток стало основним джерелом його доходу: за 2020 рік Іван заробив на Photopea $500 000.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
У Photopea три джерела доходу:
- практично 90% грошей приносить показ реклами в додатку;
- також є преміум-передплати — користувачі можуть оформити її, щоб не бачити в Photopea рекламу;
- продаж ліцензій — Photopea можна кастомізувати під свій проект і інтегрувати через API. За такі інтеграції Куцкір стягує щомісячну плату.
Доходи стартапу постійно зростають. За останні 12 місяців Іван вперше заробив майже $1 млн. Photopea швидко росла: якщо у 2018 році вона приносила всього $20 000 в рік, то вже через два роки цей показник зріс у 25 разів!
Ні офісу, ні співробітників, ні маркетингу
На сьогодні у Photopea 300 000 активних користувачів в день. У середньому вони проводять в додатку 45 000 годин щодня. При цьому матеріальні витрати Куцкира на підтримку проекту більш ніж скромні: $45 в рік за сервер.
Інших статей витрат у проекту просто немає: ні офісу, ні співробітників — Іван все ці сім років працював і продовжує працювати над Photopea поодинці.
У Photopea також немає маркетингових бюджетів та стратегії просування. В основному люди приходять за порадою знайомих, з органічного пошуку. Все, що Куцкір робить — іноді ділиться новими фічами на Reddit, Twitter, Facebook, зрідка на Hacker News.
Нагадаємо, у Сєвєродонецьку студенти зробили електромобіль «Єва».
Як ми повідомляли раніше, український школяр створив бота Harmix і виграв $25 тис. від Ukrainian Startup Fund.
Усі фото: woldemar.net.ua; banda.media.
Технології
В Україні відкрили оновлений Кіберцентр UA30 – це перший крок до побудови системи кіберзахисту світового рівня.
Про це повідомили у пресслужбі Мінцифри.
Унікальність центру
Кіберцентр UA30 (вебсторінка нової платформи – ua30.gov.ua) входить до структури Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Це новітній державний центр реагування на кіберінциденти, здобуття навичок та знань у сфері кіберзахисту.
До його складу входить також оновлений тренінговий майданчик з унікальною технологією відпрацювання реальних сценаріїв кібератак у навчальному середовищі.
У світі налічується всього близько 20 таких платформ, шість з яких у США.
Завдання нової структури
Серед пріоритетів — захист критичної інформаційної інфраструктури. Це:
- державні реєстри,
- цифрові послуги,
- державні інформаційні ресурси,
- інформаційні системи критичних підприємств.
Питання кібербезпеки і зокрема захисту персональних даних громадян — один з головних пріоритетів Мінцифри.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Крім того, Кіберцентр стає адміністратором безпеки Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, куди до 2024 року мають бути перенесені 80% реєстрів.
Тут також працює урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Це єдина команда з України, що має акредитацію у FIRST та може оперативно взаємодіяти з командами реагування з 97 країн світу.
Читайте також: Український Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі
Кіберцентр надаватиме послуги кіберзахисту, виявлення та реагування на кіберзагрози як для державних організацій, так і для пересічних громадян. Це захист, який раніше був доступний лише державним структурам.
Нагадаємо, у Києві планують відкрити кіберспортивну арену.
Як ми писали раніше, запустили безкоштовний курс про електронний документообіг для підприємців.
Усі фото: thedigital.gov.ua.