Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Шість найпотужніших гідроелектростанцій України

Опубліковано

Гідроенергетика у світі активно розвивається, адже будуються нові ГЕС, реконструюються ті, що вже працювали. В енергетичному комплексі України гідроелектростанції посідають третє місце після теплових та атомних. Пропонуємо вам дізнатись трохи більше про найпотужніші українські ГЕС та їх значення.

1. Дніпровська ГЕС

Потужність – 1569 МВт

Висота греблі – 60 м

Де знаходиться – Запорізька область

ДніпроГЕС-1 є найстарішою станцією каскаду Дніпровських ГЕС (введена в експлуатацію в 1932 р.). Грандіозна гідротехнічна споруда була зведена майже без техніки, вручну: зокрема, бетон для будівництва греблі місили ногами.

Умови праці були каторжними, а залишити будівництво працівники не могли. Кількість загиблих досі не відома. На будівництві одночасно працювало 63 000 будівельників.

Головним консультантом будівництва першої ГЕС на Дніпрі був американець Х’ю Купер. Окрім того, всі турбіни, що встановлювалися на першу чергу електростанції також були американськими.

У 1941 станцію було зруйновано радянською владою. Але німці її відбудували, поставили на ній німецькі турбіни. При відступі вони замінували ГЕС, але підриву станції вдалося не допустити.

На основі Дніпрогес у Запоріжжі був створений металургійний, хімічний та машинобудівний промисловий комплекс. Зі спорудженням греблі, яка на 50 м підвищила рівень води в Дніпрі, відкрилося наскрізне судноплавство.

2. Кременчуцька ГЕС

Потужність – 686,4 МВт

Де знаходиться – м. Світловодськ

Кременчуцька ГЕС – другий після Дніпрогесу за величиною енергетичний гігант у Дніпровському каскаді, їй належить особливе місце у комплексному використанні енергетичних ресурсів Дніпра. Вона має найбільше на Дніпрі водосховище. Його довжина 172 км, ширина в окремих місцях досягає 40 км, а середня глибина – 6 м. У створі гідровузла ширина долини Дніпра сягає 12 км.

З 1996 року почалася повна поетапна реконструкція Кременчуцької ГЕС, адже від початку введення в експлуатацію пройшло багато років, і обладнання зносилося. Щоб такий потужний промисловий елемент безперебійно працював, все обладнання повинно бути в хорошому стані.

3. Канівська ГЕС

Потужність – 444 МВт

Де знаходиться: Черкаська область

Канівська ГЕС – друга сходинка Дніпровського Каскаду ГЕС. Середньорічне виробництво електрики Канівською ГЕС — 972 млн кВт. год. при тиску 7,4—11 м.

Енергетичне значення Канівської ГЕС визначається її встановленою потужністю, яка заміняє майже 0,5 млн кВт. потужності теплових електростанцій і зберігає 400 тис.т. вугілля, збільшує виробництво екологічної дешевої електроенергії.

Канівське водосховище дозволило покращити водопостачання промислових підприємств і населених пунктів. Важливою перевагою Канівської ГЕС є відсутність шкідливих викидів у навколишнє середовище.

4. Київська ГЕС

Потужність – 408, 4 МВт

Де знаходиться – м. Вишгород

Київська ГЕС – це потужна гідроелектростанція, яка виробляє енергію для величезної кількості населення і підприємств. Розташована усього за кілька кілометрів від столиці, вона є першою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.

До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна гребля та 20 водозливів, судноплавний шлюз, ВРП на 110 кВ, земляні греблі та дамби, комплекс споруд ГАЕС з верховою водоймою.

Під час будівництва Київської ГЕС уперше було використано низьконапірні горизонтальні капсульні гідроагрегати. Це дозволило спроєктувати споруду в поєднанні з водоскидом, і в такий спосіб відмовитися від будівництва окремої водозливної греблі.

5. Середньодніпровська ГЕС

Потужність – 352 МВт

Де знаходиться – м. Кам’янське

Будівництво ГЕС розпочалось в 1956 році, а на повну потужність ГЕС введена в 1964 році. Будівництвом цієї ГЕС вирішилася комплексна задача використання гідроенергетичних ресурсів ділянки Дніпра між Кременчуцькою ГЕС і Дніпровською ГЕС у м.Запоріжжя. Створено глибоководний шлях для плавання крупнотоннажних суден, що має особливо важливе значення для Дніпровських гірничо збагачувальних і металургійних комбінатів.

Робота цієї гідроелектростанції необхідна для країни, оскільки тут виробляється близько 1300 млн кВт на рік. ГЕС оснащена 8 гідроагрегатами по 44000 кВт кожний, об’єднаних у чотири енергоблоки через чотири головні підвищувальні трансформатори потужністю 125 МВА кожний. Гребля ГЕС, довжиною 35 метрів, є однією з найбільших у світі й вона ж утворює одне з шести найбільших вітчизняних водосховищ.

6. Каховська ГЕС

Потужність – 351 МВт

Де знаходиться – Херсонська область

Каховська ГЕС входить до нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Утворює на річці найбільше за обсягом води Каховське водосховище. До складу Каховського гідровузла входять: будинок ГЕС, водозливна і земляна греблі, судноплавні споруди, закритий розподільчий пристрій 154 кВ. Через гідротехнічні споруди ГЕС побудовані залізничний та автомобільний переїзди.

Метою будівництва Каховського гідровузла було забезпечення стійких врожаїв сільськогосподарських культур на півдні України, подальший розвиток високопродуктивного тваринництва, а також підвищення виробництва гідроелектростанції для сільського господарства і промисловості.

Впровадження Каховської ГЕС покращило баланс потужності об’єднаної енергосистеми України та підвищило надійність її роботи.

Технології

Британія й Україна домовилися про спільне будівництво військових кораблів

Опубліковано

В Одесі на борту британського ракетного есмінця HMS DEFENDER Міністр із питань оборонних закупівель Великої Британії Джеремі Квін і заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк підписали Меморандум про реалізацію проєктів морського партнерства між консорціумом промисловості Сполученого Королівства та ВМС України.

Про це пише АрміяІнформ.

Меморандум передбачає спільне проєктування й будівництво військових кораблів в Україні та Британії, реконструкцію українських суднобудівних підприємств і будівництво двох баз ВМС України.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Це ще один крок у розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Сполученим Королівством задля зміцнення українського флоту, який стикається з постійною небезпекою у Чорному й Азовському морях.

Під час підписання Меморандуму були присутні Секретар РНБО України Олексій Данілов, Перший морський лорд Великої Британії адмірал Тоні Радакін та Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

Читайте також«Ця робота змінила моє життя». Чому молодь їде в села і маленькі міста на два роки?

Присутні офіційні особи також спостерігали за спільними навчаннями українських, британських та американських військових на борту корабля.

HMS DEFENDER прибув до Одеси минулої п’ятниці. Він став уже другим кораблем Королівського флоту, що відвідав Одесу протягом останніх кількох тижнів, після HMS TRENT.

Читайте також«Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові

Спільні морські проєкти та регулярні візити військових кораблів — свідчення тісних зв’язків між Британією та Україною, партнерства та дружби.

Нагадаємо, українським школярам викладатимуть «Підприємництво й фінансову грамотність».

Як ми повідомляли раніше, у Волновасі запрацював центр STEM-освіти

Читати далі

Технології

У затоплені шахти на Закарпатті запустили робота-дослідника (ФОТО)

Опубліковано

У Закарпатській області в рамках транскордонного проєкту “Ревітал-1” у Солотвинські шахти запустили робота UX-1, що досліджуватиме затоплені ділянки та руїни шахт Солотвинського басейну й збиратиме дані для науковців про їхній стан.

Про це повідомив Укрінформ з місця події.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Завдання робота

Зазначається, що робот UX-1, якого опустили в затоплені шахти солерудника, має кілька завдань:

  • вивчити та оцінити поточний екологічний стан Солотвинського солерудника та його околиць за допомогою інноваційної технології;
  • дати старт процесу дослідження й моніторингу для відстеження якісних і кількісних змін у поверхневих і підземних водах та зміщення ґрунтів.

Робот розроблений за новітньою системою Unexmin. Це інноваційний метод картографування затоплених шахт, який застосовувався для вивчення уранових та мідних шахт у Португалії та Сербії.

Робот-дослідник використовуватиме неінвазивні методи для збору геологічної інформації. Його максимальна робоча глибина ~500 м, робот має форму сфери розміром 0,6 м в діаметрі, важить 112 кг, працює під землею до п’яти годин на максимальній швидкості 1-2 км/год.

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

UX-1 в Солотвині обстежить водойми, виміряє порожнини в соляних шахтах, дослідить печерні системи та зони карстових проваль.

Спеціалісти сподіваються отримати внаслідок його роботи дані, за якими створять карту відновлення Солотвина.

Проєкт “Ревітал-1” є дуже важливим для регіону, адже затоплення шахт, створення карстових провалів, потрапляння засоленої води в поверхневі ґрунтові води басейну Тиси — це не тільки загроза для закарпатців у зв’язку із руйнацією інфраструктури, це передумови для екологічної катастрофи в країнах Дунайського басейну.

Читайте також: Качова музика та вечори біля моря. Вісім фестивалів цього літа для справжніх музичних фанів

Після даних, зібраних роботом, та створенням точної картини того, що відбувається у затоплених шахтах, науковці та усі зацікавлені сторони зможуть розробляти дорожню карту та шукати кошти для того, щоби відновити життя Солотвина.

Проєкт “Ревітал-1” підготовлено в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства “Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014-2020”.

Нагадаємо, українська компанія створила концепт робота-кур’єра.

Усі фото: Укрінформ.

Читати далі

Технології

«Енергоатом» виготовлятиме нову продукцію: обладнання для сховища відпрацьованого ядерного палива

Опубліковано

Підрозділ «Атоменергомаш» української компанії «Енергоатом» отримав сертифікат на серійне виробництво поглинальних вставок для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС.

Про це йдеться на сайті ДП НАЕК «Енергоатом».

«На заводі нестандартного обладнання та трубопроводів ВП «Атоменергомаш» випускатиметься новий вид продукції – поглинальні вставки для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС. Підприємство отримало сертифікат на їхнє серійне виробництво», – йдеться в повідомленні.

Зауважується, що така технологія є лише в п’яти країнах світу, тепер – і в Україні.

До кінця 2021 року заплановано виготовити для Запорізької АЕС 138 поглинальних вставок.

Читайте такожШукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Створити повний технологічний ланцюжок виготовлення поглинальних вставок допомогли фізики Харківського технологічного інституту і фахівці науково-дослідного інституту імені Патона. А на заводі створили спеціальну дільницю з облаштованими лабораторіями, придбали необхідне обладнання, навчили персонал та відпрацювали нові високоточні технології на кожному етапі.

ВП «Атоменергомаш» є відокремленим машинобудівним підрозділом ДП «НАЕК «Енергоатом», виробником ключового обладнання для атомної й теплової енергетики, суднобудування, газової та нафтохімічної промисловості.

Довідка

Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об’єкт в Україні та Європі з шістьма енергоблоками встановленою потужністю 6000 МВт. Станція генерує в Об’єднану енергетичну систему України майже 40% всієї електроенергії, що виробляється вітчизняними атомними електростанціями, та п’яту частину від загального виробництва електроенергії в країні.

Читайте такожWanted Vegan: як в Україні готують бургери та нагетси без м’яса

Нагадаємо, на Миколаївщині монтують першу в Україні двокрилу зрошувальну машину.

Як ми повідомляли раніше, в Івано-Франківську облаштували майстерню для підготовки зварників.

Головне фото: energoatom.com.ua.

Читати далі