Скільки інвестували в українські стартапи за півроку 2020 року?

В Ізмаїлі на Одещині відбувся урочистий спуск на воду найбільшої баржі, яку побудували в історії незалежності України – 128-метрового несамохідного судна Дніпро-AV-01 проекту D-6000.

Про це пише ЦТС.

Баржу вже спускали на воду. Однак тепер, перед урочистим спуском, провели установку люків, а також нанесення фірмової символіки власника судна, фарбування всередині трюмів.

Читайте також: Експартнер Uber завойовує ринок таксі: історія Cab про жінок за кермом та водіїв-«бомбіл»

Тепер судно офіційно вийшло з доку.

Характеристики

Довжина несамохідного судна типу «ріка-море» – 127,6 м, ширина – 16,3 м, осадка – 3,8 м.

Надводний габарит порожнього судна – 6,7 м, водотоннажність в прісній воді 6000 т, в морській воді на осадку 3,8 м – 7418 т. Судно має два трюми, що дозволяє одночасно перевозити два різні вантажі.

Відомо, що баржу використовуватимуть для перевезення зернових Дніпром.

Читайте також: “В інтернаті мені забороняли вступати до вишу – і я втекла”. Як біглянці з ДНР вдалось отримати вищу освіту та престижну роботу в “Кока-Кола”

Нагадаємо, ми раніше писали, що будівництво найбільшої баржі в Україні вийшло на фінальну стадію.

Окрім того, в Україні відновили занедбане судно, яке не ремонтували 40 років.

Усі фото: facebook.com/izmdss.od.ua.

Після ремонту на Миколаївському суднобудівному заводі вийшов на службу протидиверсійний катер ВМСУ «Гола Пристань». Про це повідомляється на сторінці Миколаїв – місто корабелів у фейсбуці.

“Роботи виконані в заплановані терміни. Відновлено зовнішню обшивку та конструкції корпусу, елементи гвинто-стернового пристрою, протекторний захист, систему головного двигуна тощо”, – йдеться у повідомленні.

Чим особливий катер «Гола Пристань»

Протидиверсійний катер пр. Р1415 «Гола Пристань» побудовано у 1986 р. на Сосновському ССЗ. 

Загальні характеристики:

• Довжина, м – 21.20
• Ширина, м – 3.93
• Осадка, м – 1.40
• Водотоннажність стандартна, т – 31.8
• Водотоннажність повна, т – 57
• Швидкість, вуз – 12
• Дальність плавання, миль – 800 (9 вуз)
• Автономність, діб – 5
• Головний двигун – 3Д12Л, 300 к.с.
• Екіпаж, осіб – 3
• Вантажопідйомність – 17 т або 27 пасажирів

Фото: Facebook.com/MykolaivShipbuilding

Сім залізничних вокзалів в Україні планують віддати у приватні руки інвесторам. Міністерство інфраструктури вже підготувало відповідні документи, інформує Громадське.

Що це за вокзали?

У концесію планують передати вокзали Харкова, Миколаєва, Чопа, Дніпра, Хмельницького і Вінниці, а також Київ-Пасажирський. Торік міністерство хотіло передати у концесію вокзали Харкова, Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Івано-Франківська, Хмельницького та Миколаєва.

Зазначається, що наразі «здійснюються фінальні технічні кроки» перед запуском процесу концесії. Міністерство планує залучити 3,8 млрд грн інвестицій, забезпечити 60,18 млн грн платежів від компанії-концесіонера і 17,4 млн грн податків до держбюджету.

Водночас точних термінів, коли вокзали передадуть в концесію, — немає.

Читайте також: Повна модернізація і власний флот: стало відомо, які зміни чекають на порт у Херсоні

Крім того, Європейський банк реконструкції і розвитку разом із Європейським інвестиційним банком планує виділити 420 мільйонів доларів для електрифікації залізничного напрямку «Долинська — Миколаїв — Колосівка». Цей проєкт планують закінчити до 2023 року.

А що таке концесія?

Концесія – це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.

Для держави концесія цікава тим, що залучаються кошти приватної компанії, але держава зберігає контроль над самим об’єктом концесії. Також завдяки компанії-концесіонеру об’єкт може підвищити свою конкурентну спроможність і посилити якість послуг. 

Сам концесіонер отримує державні гарантії повернення значної частини тих коштів, які він вклав та розподіл ризиків.

У 2020 році в Україні вже почали передавати у концесію великі об’єкти — першим став Херсонський морський порт. Його отримала компанія «Рисоіл-Херсон», яка інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Ще понад 18 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру, переконують в уряді. Пізніше порт «Ольвія» у Миколаєві теж передали у концесію.

Фото: railwayz.info

У Києві будівництво метро на Виноградар не припиняється ні на день. Як розповіли у КМДА, роботи тривають одночасно на 6-ти будівельних майданчиках.

Тунелепрохідницький комплекс, за допомогою якого прокладають тунелі метро на Виноградар, рухається вперед від станції «Мостицька» у напрямку станції «Сирець», де фінішує майже через 1,3 км. Наразі проводиться проходка так званого правого тунелю – з Виноградаря в центр. 

Читайте також: Буде 5 станцій: якими вулицями прокладуть метро на Троєщину в Києві

Як прокладають тунель метро

Як повідомив заступник голови КМДА Олександр Густєлєв, на сьогодні тунелепрохідницький комплекс пройшов 60 м. Проте вже незабаром, завдяки монтажу всіх технологічних візків, комплекс набере свою максимальну швидкість і проходитиме під землею близько 200 м у місяць.

«Паралельно з роботою тунелепрохідницького комплексу триває будівництво правого перегінного тунелю в напрямку від Виноградаря до Сирця. Дільниця облаштування обертових тупиків станції «Проспект Правди» готується до розширення на південь – на територію майбутнього аварійного виходу зі станції. А на будівельному майданчику, де триває зведення електричної підстанції «Мостицької», бетонують стіни тунелів і саму підстанцію. Будівельники вже приступили до бетонування західної стіни (східну майже повністю забетоновано). Також практично завершено бетонування перекриттів внутрішніх приміщень, монтаж арматурного каркасу стін і роботи з гідроізоляції західної стіни котловану», – зазначив Олександр Густєлєв.

Нагадаємо, що дві нові станції метро – «Мостицька» і «Проспект Правди» – перевозитимуть до 90 тисяч пасажирів за добу. Довжина ділянки метро між цими двома станціями становитиме 3,7 кілометри.

Фото: kyivcity.gov.ua