

Технології
Юридичний стартап Legal Nodes. Перетворить юристів на фрілансерів і здешевить їх послуги для бізнесу
Скільки ви платили юристу за послуги, коли востаннє до нього звертались? Пригадайте суму і відніміть від неї 40%. Саме стільки ви переплачуєте за неюридичну роботу, яку виконує правник. Цю ситуацію збирається змінити юридичний стартап Legal Nodes
Юрист Нестор Дубневич вже більш як 5 років працює з засновниками стартапів і знає випадки, коли компаніям доводилося переплачувати за послуги юриста аж у 8 разів.
Тому разом з командою він придумав, як здешевити послуги юристів для бізнесу і знайти перевірених правників від Канади до Японії.
Чому вам треба слідкувати за розвитком стартапу Legal Nodes, навіть якщо ваш бізнес не технологічний? Про це читайте в нашому інтерв’ю.

Нестор Дубневич
виконавчий директор стартапу Legal Nodes
Понад п’ять років надає юридичну підтримку tech-компаніям. Ідея створення Legal Nodes з’явилася під час активної юридичної практики, а також після роботи над рядом legaltech-проєктів, серед яких були PatentBot, Legal Alarm та інші.
Коли зрозумів, що технологічному бізнесу часто не вистачає кваліфікованої допомоги від надійних локальних юристів у різних країнах, вирішив об’єднати перевірених юридичних партнерів на онлайн-платформі Legal Nodes. Також працює над тим, аби здешевити їхні послуги через автоматизацію “неюридичної” роботи.
Які проблеми бізнесу і юристів вирішує юридичний стартап?
Спершу ми хотіли зробити щось на кшталт децентралізованої юрфірми, що передбачало тих же юристів з різних країн, яких би дистанційно об’єднала наша онлайн-платформа.
Але потім ми “закопались” в ринок, витратили все літо 2019 року, щоб розпитати обидві сторони нашого маркетплейсу: технологічний бізнес та юристів, які надають послуги в цій ніші.
Виявилось, ідея децентралізованої юридичної фірми не вирішувала головної проблеми зі сторони клієнтів: з першого разу знайти кваліфікованого юриста, який найбільше підійде для розв’язання проблеми.
Ми врахували ключові критерії:
- спеціалізацію юриста,
- вартість послуг,
- репутацію правника і чи можна йому довіряти.

Зі сторони правників виявилось набагато більше питань, які необхідно було вирішити.
Перше: юристи та юридичні фірми витрачають багато коштів на залучення клієнтів. В середньому, європейська фірма витрачає близько 12 тисяч євро на одного юриста на рік на залучення клієнтів. Це й участь юриста на конференціях у якості спікера, і проплачені публікації, і відвідування закритих спільнот, де збираються потенційні клієнти. Усі ці витрати робить юрфірма, аби її працівник налагоджував контакти.
Друге — і головне — питання полягає в тому, що правники витрачають багато свого часу на неюридичну роботу. Це листування з потенційними клієнтами: уточнення запиту, перевірка клієнта, дослідження щодо історії його бізнесу чи компанії.
Третє — засновники компанії не знають, які є опції на юридичному ринку, і тому часто переплачують.
Часто, якщо проходиш якийсь акселератор, організатори просять зареєструвати компанію по місцю, аби легше було отримувати на інвестиції й так далі.
Одному знайомому стартапу потрібна була швейцарська реєстрація для участі в акселераторі. У місцевій юрфірмі вона коштувала 4 тисячі євро. А через 2 місяці з’ясувалось: місцевий онлайн-сервіс проводить таку реєстрацію за 500 євро. І таких ситуацій просто безліч.
Без неюридичної роботи послуги подешевшають на 40%
Відштовхнімося від погодинної ставки юриста і проведемо деякі розрахунки. Так, 250 євро — середня вартість години роботи юриста невеликої юридичної фірми в Європі.
З цих 250 євро близько 120-150 євро — це собівартість часу роботи цього юриста. Це те, що входить в його конкретну годину роботи — інтелектуальна діяльність, яка стосується підготовки угод та юридичних консультацій.
А решта — неюридична робота, на яку юрист витратив час до того, як клієнт вирішив підписувати договір. В цю суму входить все, що стосується:
- маркетингового бюджету для просування на різних заходах,
- публікацій,
- адміністративних витрат — офісу та адміністративного персоналу, який не генерує прямого прибутку компанії.
До цих 40% неюридичних витрат можна також додати шалені витрати на підвищення свого місця в гугл-пошуку, на яку юридичні фірми витрачають багато грошей.
З якою частиною роботи попрощається юрист
Зараз наш юридичний маркетплейс працює за принципом інтернет-магазину. Клієнт просто обирає юридичну сферу (IP, Privacy, корпоративка), в якій йому потрібна юридична допомога, проходить короткий опитувальник, й платформа Legal Nodes автоматично підбирає релевантних юристів. На нашій платформі в єдиному вікні можна знайти перевірених юристів одразу з кількох країн.
Компанія може самостійно обрати юриста чи юридичну фірму, а може й покладатись на вибір юридичного менеджера.
Ми залишили на Legal Nodes функцію “юридичного консьєржа”, який аналізує профайл компанії й підбирає для неї юриста вручну, якщо власник компанії не може знайти необхідного юриста.
Як саме юридичний стартап зекономить час та гроші?
Розглянемо дві ситуації:
- Компанія шукає юриста самостійно.
Припустимо, tech-компанії потрібно зареєструватись у Великобританії. Google видасть шукачу 20 посилань на сайти, які абсолютно нічим не відрізняються один від іншого — окрім фото юристів. Під час пошуку незрозуміло, чому юрист однієї фірми втричі дорожчий за такого ж з іншої.
- Компанія шукає юриста через платформу Legal Nodes.
Коли до нас звертається стартап, якому потрібно зареєструвати компанію у Великобританії, ми з’єднуємо його з бутиковою юридичною фірмою чи юристом-фрілансером, який спеціалізується на цій темі. Ті ж послуги у великій юрфірмі коштуватимуть втричі дорожче.
Таким чином ми допомагаємо стартапу знайти того юриста, який найбільше підійде під запит — залежно від бюджетних очікувань, спеціалізації, швидкості роботи й репутації.
Читайте також: В Україні запустили сервіс безкоштовної юридичної допомоги під час кризи
На нашій платформі зареєстровані і юридичні консультанти (спеціалісти в юридичній сфері, які практикують без ліцензії, але в тих сферах, де законодавство дозволяє надавати різні послуги без ліцензії), і юристи-фрілансери (працюють або на себе, або мають бутикові юрфірми), і юридичні фірми (структури, які охоплюють кілька спеціалізацій або навіть кілька юрисдикцій).
Ми пояснюємо клієнту, як і чим один юрист відрізняється від іншого. Наприклад, великі угоди компаній традиційно супроводжують юридичні фірми з всесвітньо відомим брендом. А якщо клієнту не потрібен престиж/репутація, то він за нього і не переплачуватиме.
Суть в тому, що ми даємо кілька варіантів на вибір під потреби клієнта замість нав’язувати йому єдиний можливий варіант, як це роблять у юридичній фірмі.
Всіх юристів перевіряють самотужки
Останні п’ять років я з колегами працював з технокомпаніями, тому в нас вже була база юридичних партнерів, яким ми довіряємо.
Це ті, з ким не перший рік співпрацюємо, хто завжди класно виконує наші запити, ніколи не кидають клієнта в скрутному становищі, завжди готові піти на зустріч в плані ціноутворення. З цією базою ми стартуємо.
Загалом на маркетплейсі маємо більш як 130 зареєстрованих юристів з 20 країн, щомісяця активно залучаємо 15-20 залежно від країн і спеціалізації.
Участь юриста безкоштовна: наша модель монетизації — 10% від вартості послуги, які ми отримуємо після того, юрист одержав оплату.
Поряд з цим в нас є кілька етапів відбору юристів на платформу:
- спочатку юрист залишає свої контактні дані, за тим ми відправляємо опитувальник, де він деталізує сферу експертизи, пише про ліцензії та сертифікації, якими мовами володіє, в якій системі права консультує. Тому що кожна країна відрізняється своїми законами, відповідно, нам потрібно розуміти, у якій країні він має право надавати консультації.
- домовляємось про дзвінок, і під час розмови вже детальніше розпитуємо про його досвід роботи з клієнтами, це таке собі тестування його hard skills, потім soft skills.
- Розпитуємо про моделі чарджинга клієнтів. Чи готовий юрист пропонувати фіксовані ціни, чи працює тільки погодинно? Чи готовий надавати знижки стартапам на ранніх стадіях, чи в нього завжди однакові ціни для всіх?
- І нарешті — кілька тестових клієнтських запитів, де ми спостерігаємо за тим, як швидко і наскільки якісно юрист реагує на них. Якщо все окей, надалі можемо генерувати потенційних клієнтів для цього юриста.
Найбільша помилка всіх стартапів
Який найбільший страх під час запуску стартапу і найперша причина, чому ідея помирає? Те, що проблема, яку засновник намагається вирішити, живе лише в його голові.
Це те, з чим юридичний стартап Legal Nodes зіткнувся в першу чергу і це стало причиною того, чому ми багато чого переробили в платформі під час першої спроби запуску.
Неправильно визначена проблема тягне за собою ситуацію, коли стартап запустився, але досі точно невідомо, чи є потреба у розв’язанні проблеми в цільової аудиторії.
Запобігти цьому можна з допомогою customer development — дослідженням власного ринку. Коли ти перед тим, як витратити перший долар на розробку, проводиш десятки або й сотні інтерв’ю з клієнтами та з’ясовуєш:
- чи існує проблема, яку вирішуватиме стартап, насправді;
- чи є в аудиторії альтернативне рішення, яке максимально їх задовольняє? Можливо, засновник стартапу запізнився з ідеєю?;
- чи готові потенційні клієнти платити за розв’язання проблеми.
Зекономили на запуску в кілька разів
Для того, аби розробити мінімальний життєздатний продукт (MVP), нашій команді знадобилось близько 20 тисяч доларів. Це в кілька разів менше за суми, які витрачають на це закордонні стартапи на глобальних ринках. І справа не лише у тому, цінах у різних країнах.
Така економія вдалась нам внаслідок того, що юридичний стартап Legal Nodes оточений людьми, готовими працювати з великим ентузіазмом.

Спершу наша команда складалась з трьох людей, трохи згодом приєднались ще троє.
Тож сьогодні нас шестеро, і ще двоє людей допомагають нам віддалено.
Майже всі зароблені після запуску проєкту кошти ми зараз реінвестуємо у вдосконалення платформи.
Просування на нові ринки — з поправкою на карантин
Юридичний стартап Legal Nodes зараз орієнтується на два ринки. Один з них — Великобританія, там зосереджена найбільша кількість технологічного бізнесу в Європі.
І допоміжний ринок — це Україна. Ми територіально знаходимось в Україні, проте технологічну спільноту намагаємось будувати на обох ринках. В Україні легше залучати користувачів, які дуже допомагають своїм зворотнім зв’язком..
Читайте також: Портал Дія запрацював: які послуги доступні
Після ринку Великобританії наступний крок — це США, де найбільша кількість технологічних компаній у світі.
Щодо стратегії дій на випадок затяжного карантину — на мою думку, ринок не відкотиться на 100% до того виду, в якому він був до пандемії.
Багато людей продовжать працювати віддалено і після закінчення карантину, компанії почнуть інтенсивніше впроваджувати системи онлайн-менеджменту, змінювати власні продукти, щоб робити їх “антикрихкими” на випадок повторення схожих ситуацій.
Тому ми вже зараз стараємось стратегічно підходити до цих факторів, і намагаємось враховувати це в нашому продукті.
Деякі корективи в фінансовий план на цей рік довелося внести, щоб збільшити runway (в перекладі з англ. – злітно-посадкова смуга. В термінології стартапів – це показник того, як довго компанія зможе вижити, якщо її доходи й витрати залишаться незмінними – авт.) компанії, бо поки невідомо, наскільки затяжною буде економічна рецесія, і як це вплине на перспективи фандрейзингу.
Технології

На фронті з’явився новий інструмент радіоелектронної боротьби — система Algiz AM, розроблена в межах кластера Brave1 для нейтралізації ворожих дронів типу Mavic. Високотехнологічну розробку вже використовують на передовій для придушення каналів зв’язку безпілотників.
Про це повідомили в Brave1.
Brave1 підтримав команду розробників у проходженні кодифікації, що пришвидшило впровадження Algiz AM у підрозділах Сил оборони. Крім того, кластер забезпечив зворотний зв’язок із військовими, що дозволило вдосконалити систему відповідно до бойових потреб.
Система здатна:
- змінювати напрям випромінювання на 360° для оперативного реагування;
- працювати дистанційно — оператор може керувати з укриття;
- швидко розгортатися завдяки мобільній платформі.
Читайте також: Швеція стане партнером України у сфері військового космосу для оборонних потреб
Назва Algiz походить від руни захисту — саме це вона й забезпечує на фронті, допомагаючи рятувати життя українських воїнів.
Algiz AM — український засіб РЕБ, що глушить ворожі «мавіки» У сучасній війні дрони типу Mavic стали одним із найпоширеніших інструментів на полі бою. Щоб нейтралізувати ворожі “мавіки”, учасники кластеру Brave1 створили Algiz AM — високотехнологічну систему радіоелектронної боротьби, що ефективно придушує канали їх зв’язку. Ключові особливості Algiz AM: 🔸 змінює напрям випромінювання на 360°, оперативно реагуючи на загрози 🔸 оснащений дистанційним керуванням — оператори можуть працювати з укриття 🔸 мобільна платформа забезпечує швидке розгортання та маневреність у польових умовах Brave1 підтримав команду розробників із проходженням кодифікації — це пришвидшило шлях до впровадження в підрозділах Сил оборони. Також кластер допоміг налагодити ефективну взаємодію виробника з військовими, що дозволило вдосконалити засіб відповідно до реальних потреб фронту. Назва Algiz походить від однойменної руни, що символізує захист — саме це система забезпечує на передовій, щодня рятуючи життя українських військових.
Опубліковано Brave1 Понеділок, 16 червня 2025 р.
Нагадаємо, що на озброєння ЗСУ офіційно прийняли дрон «Волиняка», який уражає важкоброньовану техніку.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1
Технології

Лідер гурту Imagine Dragons та амбасадор UNITED24 Ден Рейнольдс разом із братом Маком анонсували першу гру своєї незалежної студії Night Street Games — Last Flag, події якої розгортаються у 1970-х. За сюжетом гравці мають захопити ворожий прапор і надійно заховати свій.
Про це повідомили в UNITED24.
До розробки гри долучилися й українські фахівці, зокрема й ті, хто захищає Україну у війську. На знак вдячності один з ігрових персонажів носить нашивку з українським прапором на комірці — як символ підтримки й шани до тих, хто допоміг створити Last Flag. Реліз гри запланували на 2026 рік.

Imagine Dragons є амбасадорами платформи UNITED24. Вони послідовно підтримують Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, вивішують український прапор на концертах по всьому світу та допомагають збирати кошти на гуманітарні й медичні потреби.
Читайте також: Головний артист балетної трупи з Маямі відтворив танець 8‑річної Аріни з Ірпеня (ВІДЕО)
У 2022 році гурт допоміг зібрати понад 6 мільйонів доларів на реанімобілі для українських медиків. А у 2023 році Imagine Dragons створили кліп Crushed. У відео розповіли про 14-річного Сашу, який пережив 5 місяців російської окупації. Частину його будинку зруйнували, а сусіди загинули від російських обстрілів.
Нагадаємо, що соліст Imagine Dragons підняв український прапор під час концерту в Мілані (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка UNITED24
Технології

Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform