Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

Що стримає коронавірус у вашій громаді? Американський аналітик радить, що робити прямо зараз

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Друзі, зазвичай ми у ШоТам публікуємо позитивні новини, і ви навіть називаєте нас за це “медіа, яке не страшно читати на ніч”.

Але сьогодні ми просто зобов’язані познайомити вас із не надто радісною статистикою про коронавірус, яку сформулював для читачів усього світу американський бізнесмен та медійник Томас Пуейо.

Ми йдемо проти правил видання та публікуємо його подекуди страшні дані про пандемію коронавірусу.

Не для того, аби налякати вас, а щоб разом з вами формувати статистику: не захворюваності та смертей, а одужань та припинення епідемії. 

 Томас Пуейо

Томас Пуейо

Віце-президент з питань росту онлайн-платформи навчання під назвою Course Hero. 

На його платформі учасники можуть отримати доступ до понад 20 мільйонів навчальних ресурсів. Платформа включає в себе курси з практикою, навчальні посібники, відеоролики, конспекти занять та покрокові пояснення від економіки до літератури, від біології до історії, від бухгалтерського обліку до психології.
Привернув увагу ЗМІ, проаналізувавши ризики спалаху коронавірусу та спрогнозувавши найбільш ефективні реакції уряду країн, які можуть запобігти поширенню світової епідемії.   
Стаття від 10 березня 2020.

Враховуючи все те, що відбувається навколо коронавірусу, може виявитися надто складно вирішити, що робити прямо зараз. Варто почекати, поки інформації побільшає? Треба зробити щось вже сьогодні? Якщо так, то що саме?

У цій статті з безліччю графіків, даних і моделей з багатьох джерел я намагатимусь відповісти на питання:

  • Скільки випадків захворювання на коронавірус станеться у вашому регіоні?
  • Що трапиться, коли їх почнуть виявляти?
  • Що повинні робити саме ви?
  • Коли?

Коли ви закінчите читати статтю, то прийдете до таких висновків:

  • Коронавірус наближається до вас.
  • Він наближається з експоненційною швидкістю: спершу поступово, а потім – раптово.
  • Це питання кількох днів. Може, тижня-двох.
  • Коли це трапиться, ваша система охорони здоров’я буде перевантажена.
  • Ваших співгромадян лікуватимуть прямо в коридорах лікарень.
  • Виснажені медичні працівники будуть просто розбиті. Деякі – загинуть.
  • Їм доведеться вирішувати, хто з пацієнтів отримає лікування, а хто помре.
  • Єдиний спосіб запобігти цьому – соціальна ізоляція вже сьогодні. Не завтра. Сьогодні.
  • Це означає тримати якомога більше людей вдома, починаючи прямо зараз.

Якщо ви політик, громадський діяч або керівник, то маєте владу і відповідальність, аби запобігти всьому написаному вище.

Зараз ви можете побоюватися: що, як я перегнув палицю? Чи не стануть сміятися наді мною? А може розлютяться на мене? Чи не буду я виглядати по дурному? А може краще почекати, поки інші зроблять перші кроки? А раптом це занадто зашкодить бізнесу?

Однак через 2-4 тижні, коли цілий світ буде закритий та ізольований, коли кілька дорогоцінних днів соціальної ізоляції, які ви організували, врятують чиїсь життя, вас більше не будуть критикувати. А будуть дякувати вас за те, що ви прийняли правильне рішення.

Давайте розбиратися з цим.

Скільки випадків коронавірусу буде у вашому регіоні?

Зростання по країнах

Графік 1: Загальна кількість випадків коронавірусу у всьому світі

Загальна кількість випадків захворювання зростала в геометричній прогресії, доки Китай не зупинив процес. Але потім коронавірус просочився назовні, і тепер це пандемія, яку ніхто не може зупинити.

Графік 2: Загальна кількість випадків коронавірусу поза Китаєм

На сьогодні усе через велику кількість випадків у Італії, Ірані та Південній Кореї:

Графік 3: Кількість випадків коронавірусу на країну

У Південній Кореї, Італії та Китаї настільки багато випадків, що на графіку № 4 важко розгледіти інші, але давайте все ж придивимося до правого нижнього кута.

Графік 4: Кількість випадків коронавірусу на країну (виключаючи Китай, Південну Корею, Італію та Іран)

Є десятки країн з експонентними темпами зростання. На сьогоднішній день більшість з них – західні.

Графік 5: Щоденні темпи зростання випадків виявлення коронавірусу (країни за червоним порогом подвоюють кількість виявлення хворих кожні 2 дні)

Якщо ваша країна протримається з таким темпом зростання хоча б тиждень, ось що ви отримаєте:

Графік 6: Прогноз кількості випадків коронавірусу на країну (без Китаю, Південної Кореї, Італії та Ірану)

Якщо ви хочете зрозуміти, як події розвиватимуться далі, або як цьому запобігти, погляньте на країни, які вже пройшли через подібне: це Китай, східні країни з нетиповою пневмонією та Італія.

Китай

Інфографіка 7: Таймлайн подій в Хубеї. Джерело: візуальний аналіз Томаса Пуейо та дані Journal of the American Medical Association

Це один з найважливіших графіків.

Помаранчеві стовпчики відображають щоденну офіційну кількість випадків у провінції Хубей: у скількох людей було діагностовано коронавірус в той день.

Сірі – показують справжню щоденну статистику по випадках коронавірусу. Вкрай важливий факт – що на той час вони не були відомі. Але з’ясувати їх вдалось, тільки озираючись назад. Влада не враховує випадки, коли у когось тільки починаються симптоми. Вони дізнаються про це, коли хтось іде до лікаря і отримує діагноз.

Отже, помаранчевим зображено те, що знала влада, а сірим – що відбувалося насправді.

Кількість нових діагностованих випадків (помаранчевих) просто “злетіла” 21 січня, і їх близько сотні. Насправді ж в той день було 1500 нових випадків, які росли в геометричній прогресії. Але влада про це не знали – на той час їм лиш було відомо, що раптово виявлено 100 нових випадків коронавірусу.

Два дні потому влада закрила Ухань. На той момент кількість нових діагностованих щодня випадків становила близько 400. Зверніть увагу на цю цифру: влада вирішила закрити місто всього через чотириста нових випадків в день. Заднім числом виявилось, що в той день було вже 2500 нових випадків, але тоді це було їм невідомо.

На наступний день закрилися ще 15 міст провінції Хубей.

Погляньте на сірий графік до 23 січня, коли Ухань ще був відкритий: крива зростає експоненціально, число випадків збільшується жахливими темпами. Як тільки Ухань закрили, зростання сповільнюється. 24 січня, коли ще 15 міст закрилися, зростання справжнього числа захворювань (ми все ще говоримо про сірі стовпчики) зупинився. Два дні потому було досягнуто максимальної кількості нових випадків, і з тих пір вона падає.

Зверніть увагу, що помаранчеві (офіційні) випадки все ще росли в геометричній прогресії, і протягом 12 днів могло здаватися, ніби у епідемії вибухове зростання. Насправді це неправда – просто симптоми ставали сильнішими і люди частіше зверталися до лікаря, а система виявлення хвороби стала ефективніше.

Ця концепція офіційних випадків і справжніх випадків дуже важлива. Давайте запам’ятаємо її – і повернемося до неї пізніше.

Решта регіонів Китаю вже була добре скоординована центральним урядом, тому вжила невідкладних та жорстких заходів. Такий результат:

Графік 8. Китайські регіони, окрім Хубея, проти Італії, Ірана та Південної Кореї

Кожна плоска лінія – це китайський регіон з випадками коронавірусу. Будь-яка з них мала шанс стати експоненційною, але завдяки заходам, вжитим в кінці січня, ці регіони зупинили вірус до того, як той зміг поширитися.

Тим часом, у Південній Кореї, Італії та Ірану був цілий місяць, щоб навчитися на чужому прикладі, але вони цього не зробили. Почавши з такого ж експоненціального зростання, як Хубей, вони випередили всі китайські регіони вже до кінця лютого.

Східні країни

У Південній Кореї стався шалене зростання – але цікаво, чому в Японії, Тайвані, Сінгапурі, Таїланді або Гонконгу цього не сталося?

Графік 9: Усі випадки коронавірусу поза Китаєм (Країни з більше, ніж 50 випадками станом на 7 березня 2020)

Тайвань – навіть не на графіку, бо не подолав поріг у 50 випадків, обраний для візуалізації.

Всі ці країни постраждали від атипової пневмонії в 2003 році, і всі вони чогось навчилися. Дізнавшись, наскільки віральним і смертоносним може бути захворювання, вони розуміли, що потрібно поставитися до нього серйозно. Тому їхні графіки, незважаючи на те, що почали рости набагато раніше, все ще не схожі на експоненти.

Отже, у нас є історії про спалахи коронавірусу, про те, як уряди усвідомлювали загрозу і стримували її. Для інших країн, однак, історія буде зовсім іншою.

Перед тим, як я перейду до них, зауваження про Південну Корею: ймовірно, ця країна – виняток.

Коронавірус стримували в перших 30 випадках захворювань, але пацієнт номер 31 виявився супер-розповсюджувачем, який передав вірус тисячам інших людей.

Оскільки поширення відбувається до того, як проявляються симптоми, на той час, коли влада усвідомила проблему, вірус вже був на волі.

Тепер вони розплачуються за наслідки цього випадку, однак їх зусилля щодо стримування показують свою ефективність: Італія та Іран вже випередила його в кількості випадків.

США і штат Вашингтон

Ви вже бачили зростання в західних країнах, і знаєте, як гнітюче виглядають прогнози всього на один тиждень вперед. А тепер уявіть, що стримування відбувається не так, як в Ухані чи інших східних країнах – і ви отримаєте колосальну епідемію.

Розглянемо декілька випадків, – в штаті Вашингтон, в області затоки Сан-Франциско, в Парижі і в Мадриді.

Графік 10. Випадки та смертність у Вашингтоні

Штат Вашингтон – це американський Ухань. Кількість випадків там росте в геометричній прогресії, і зараз вона складає 140.

Але найцікавіше сталося на самому початку – летальність у Вашингтоні була просто захмарною, в якийсь момент в штаті було три виявлених випадки – і одна смерть. З інших місць ми знаємо, що летальність при коронавірусі становить від 0,5% до 5% (докладніше про це пізніше). Як вона могла дорівнювати 33%?

Виявляється, вірус тижнями поширювався непоміченим. Не схоже, щоб було тільки три випадки. Швидше, справа в тому, що влада знала тільки про трьох хворих, і один з них був мертвий, адже чим серйозніше стан, тим більша ймовірність того, що хтось буде перевірений на вірус.

Це трохи нагадує наші оранжево-сірі стовпчики в Китаї: тут влада знала тільки про помаранчеві (офіційні) випадки і все виглядало добре (всього три). Але насправді були сотні, може бути, тисячі справжніх випадків.

В цьому і полягає складність: ви знаєте тільки офіційне положення справ, але не справжнє. Вам необхідно дізнатися, що відбувається насправді. Як оцінити справжнє число хворих? Виявляється, є кілька способів. І у мене є модель для обох, так що ви теж можете пограти з цифрами.

По-перше, через смертельні випадки. Якщо у вашому регіоні є загиблі, ви можете використовувати їх число, щоб оцінити кількість справжніх поточних випадків захворювань. Ми приблизно знаємо, скільки в середньому потрібно часу, щоб загинути з моменту отримання вірусу – це 17,3 дня. Виходить, людина, яка померла 29 лютого в штаті Вашингтон, заразилася близько 12 лютого.

Крім того, відома летальність. У цьому сценарії використовується 1% (подробиці обговоримо пізніше). Це означає, що десь 12 лютого в регіоні вже було близько сотні випадків, і лише один з них закінчився смертю 17 днів потому.

Тепер використайте середній час подвоєння випадків для коронавірусу – це 6,2 днів. Таким чином, за 17 днів, що пройшли перед смертю цієї людини, число випадків мало помножитися на ≈8 (= 2 ^ (17/6)). Виходить, що якщо не діагностувати всі випадки без винятку, то всього одна підтверджена смерть на день означає 800 справжніх випадків зараження в цей же день.

У штаті Вашингтон сьогодні 22 загиблих (станом на 10 березня – авт.). Використовуючи наші приблизні розрахунки, отримуємо ≈16000 справжніх випадків коронавируса тільки сьогодні. Це стільки ж, скільки офіційних випадків в Італії та Ірані разом узятих.

Якщо ми вивчимо подробиці, то зрозуміємо, що 19 з цих смертей були від одного носія, який, можливо, не поширював вірус в широких масштабах. 

Якщо розглядати ці 19 смертей як одну, то загальне число смертей в штаті складе чотири – оновлюючи розрахунки для цього числа, ми все ще отримуємо ≈3000 випадків сьогодні.

Підхід Тревора Бедфорда розглядає самі віруси і їх мутації для оцінки поточного числа випадків.

Висновок полягає в тому, що в штаті Вашингтон зараз, швидше за все, ≈1100 випадків.

Жоден з цих підходів не є досконалим, але всі вони вказують на одне й те саме: ми не знаємо справжньої кількості випадків, але вона точно набагато вища за офіційну. Вище не в сотні разів, а в тисячі – або більше.

США і область затоки Сан-Франциско

До 3 березня в районі Сан-Франциско не було ніяких смертей. Через це було важко оцінити кількість справжніх випадків. Офіційне число тих, хто захворів, становило 86, але оцінка США свідомо занижена, тому що тестових комплектів для виявлення коронавируса не вистачає. Було прийнято рішення створити свій тестовий набір, але виявилося, що він не працює.

Стільки тестів було проведено в різних країнах до 3 березня:

Таблиця 10а. Кількість проведених тестів на коронавірус по країнах, 3 березня 

У Туреччині, де не було жодного випадку коронавірусу, тестування на одного жителя проводилося в 10 разів частіше, ніж в США. Сьогодні ситуація не набагато краща: в США було проведено ≈8000 тестів, але от протестованих людей – всього ≈4000 .

Графік 10в. Проведено тестів на коронавірус на мільйон людей у різних країнах станом на 9 березня

У цьому випадку ви можете просто використовувати співвідношення числа офіційних випадків до числа справжніх. Як вирішити, яке саме?

В області затоки Сан-Франциско тестували всіх, хто подорожував або контактував з мандрівниками, а це значить, в поле зору влади потрапила більшість випадків, викликаних з подорожами, але жодного випадку зараження через суспільство. Маючи уявлення про те, наскільки поширені випадки поширення коронавірусу всередині спільноти в порівнянні з поширенням через подорожі, ви можете оцінити, скільки було реальних випадків зараження.

Я подивився на це ж співвідношення для Південної Кореї, яка публікує прекрасну статистику. На той час, коли там було 86 випадків зараження, 74 були спричинені суспільством, – тобто 86% (число 86 не особливе, просто збіг).

За допомогою цього числа можна розрахувати кількість справжніх випадків. Якщо сьогодні в області затоки Сан-Франциско затоки виявлено 86 випадків, то, швидше за все, справжнє число складе ≈600.

Франція і Париж

Сьогодні Франція заявляє про 1400 випадків і 30 смертей. Використовуючи два вищенаведених методи, ви можете отримати діапазон істинного числа випадків коронавірусу: від 24 000 до 140 000.

Давайте на секунду зупинимося: справжнє число випадків у Франції, швидше за все, на один або два порядки більше, ніж було офіційно зареєстровано.

Не віриться? Давайте ще раз подивимося на графік Хубею.

Інфографіка 11. Таймлайн подій в провінції Хубей. Джерело: візуальний аналіз автора і дані Journal of the American Medical Association

Якщо скласти помаранчеві стовпчики до 22 січня, то вийде 444 випадки; якщо додати сірі стовпчики, вийде ≈12000. Виходить, що коли в Ухані думали про 444 хворих, насправді їх було в 27 разів більше. Якщо зараз у Франції вважають, що у них 1400 випадків, їх цілком можуть бути десятки тисяч …

Та ж математика може бути застосована і до Парижа. При ≈30 офіційних випадках в місті справжня кількість, швидше за все, обчислюється сотнями, якщо не тисячами. При 300 виявлених хворих в регіоні Іль-де-Франс загальна кількість носіїв може вже перевищити десятки тисяч.

Іспанія і Мадрид

В Іспанії показники дуже близькі до французьких (виявлено 1200 хворих проти 1400, і в обох випадках 30 смертей). Значить, діють аналогічні правила: ймовірно, в Іспанії вже 20 тисяч заражених.

У провінції Мадрид з однойменною столицею, де за офіційними даними 600 інфікованих і 17 смертей, можна оцінити справжню кількість випадків – від 10 000 до 60 000.

Якщо вам здається, що ці дані не можуть бути правдою, просто подумайте про те, що Ухань з такою кількістю випадків вже був під замком.

З таким числом хворих, як в США, Іспанії, Франції, Ірані, Німеччині, Японії або Швейцарії, Ухань вже був ізольований.

І якщо ви продовжуєте говорити, що Хубей – це всього лише один регіон, дозвольте нагадати, що в ньому проживає майже 60 мільйонів чоловік. Це більше, ніж в Іспанії, його приблизно можна порівняти з Францією.

Що трапиться, коли настане цей спалах коронавірусу?

Що ж, коронавірус вже тут. Він прихований, але зростає в геометричній прогресії.

Що трапиться, коли він вдарить по наших країнах? Це легко дізнатися, тому що вже є місця, де це відбувається. Найкращі приклади – Хубей і Італія.

Летальність

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наводить 3,4% як показник летальності (частка людей, які заразилися коронавірусом і потім померли). Ця цифра трохи випадає з контексту, тому дозвольте мені її пояснити.

Графік 12. Рівень летальності. Світова статистика

Все залежить від країни і часу: від 0,6% в Південній Кореї до 4,4% в Ірані. На яке значення варто спиратися? Ми можемо використати хитрість, щоб розібратися.

Два показника, на які можна спиратися при оцінці летальності – це співвідношення кількості померлих до загальної кількості захворілих і померлих до числа тих, що видужали. Перша оцінка, швидше за все, буде заниженою, тому що, наприклад, багато хто з числа хворих на туберкульоз все ще може загинути. Другий спосіб, навпаки, завищує оцінку, оскільки є ймовірність того, що смерть настане швидше одужання.

Хитрість полягає в тому, щоб подивитися, як обидва показники змінюються з плином часу. Їх значення будуть зближатися до тих пір, поки не залишиться хворих, а залишиться тільки “померлі” або “ті, що перехворіли” – так що якщо екстраполювати спостерігаються тенденції, можна зробити припущення про те, якою буде підсумкова летальність.

І ось що показують дані. У Китаї летальність зараз становить від 3,6% до 6,1%. Якщо спроектувати тренди в майбутнє, то вони нібито сходяться в районі 3,8% -4%. Це значення в два рази перевищує нинішню оцінку, і ще воно в 30 разів гірше, ніж у грипу.

Втім, ми провели розрахунки на даних, складених з двох абсолютно різних реальностей: провінції Хубей і решти Китаю.

Графік 13. Летальні випадки в Хубеї, Китай

Швидше за все, летальність в Хубеї складе 4,8%. При цьому для решти Китаю вона, швидше за все, зійдеться на ~ 0,9%.

Графік 14. Летальні випадки в Китаї без провінції Хубей

З цікавості варто також поглянути на графіки з даними Ірану, Італії та Південної Кореї, – тих небагатьох країн, число смертей в яких можна вважати більш-менш релевантним.

Графік D15: Прогноз коефіцієнта смертності від коронавірусу в Ірані
График D16: Прогноз коефіцієнта смертності від коронавірусу в Італії
График D17: Прогноз коефіцієнта смертності від коронавірусу у Південній Кореї

Як видно з графіку, в Ірані та Італії значення летальності сходяться в діапазоні 3% -4%. Можна вважати, що загальні підсумкові дані виявляться близькими до цього значення.

Графік 17b: Ліжкомісця на 1000 людей у різних країнах

Південна Корея є найбільш цікавим прикладом щодо поширення вірусу,бо там наші два показника абсолютно не пов’язані: співвідношення померлих до загальної кількості заражених дають всього 0,6%, але от співвідношення померлих до числа тих, хто одужав – це колосальні 48%. Можливе пояснення тут полягає в тому, що країна просто дуже обережна. Корейці тестують всіх (при такій кількості виявлених випадків смертність здається низькою), і при одужанні продовжують спостерігати за пацієнтами на більш тривалий термін (тому цифри зростають швидше при смерті потерпілого).

Характерно, що співвідношення померлих до загальної кількості заражених з самого початку знаходиться близько 0,5%, – це дозволяє припускати, що особливо цей відсоток не зміниться.

Останній доречний приклад – круїзний лайнер Diamond Princess: з 706 хворими, 6 смертями і 100 одужаннями, тут підсумкова летальність буде в діапазоні від 1% до 6,5%.

Звідси можна зробити висновок:

  • У країнах, підготовлених до епідемії, летальність складе від ≈0,5% (Південна Корея) до 0,9% (решта Китаю).
  • У перевантажених і не готових країнах летальність складе ≈3% -5%.

Інакше кажучи, країни, які діють швидко, можуть скоротити кількість смертей вдесятеро. 

І це тільки підрахунок кількості смертей. Швидке реагування також різко скорочує кількість постраждалих, що само по собі спрощує завдання.

Так що ж потрібно країні, щоб підготуватися?

Рівень навантаження на систему охорони здоров’я

Близько 20% випадків коронавірусу вимагають госпіталізації, 5% – приміщення в відділення інтенсивної терапії (реанімації), і близько 1% – надання вкрай інтенсивної допомоги із застосуванням таких засобів, як ШВЛ (штучна вентиляція легенів) або ЕКМО (метод штучного насичення крові киснем – авт.).

Графік 18. Більшість інфекцій мають легкі симптоми
Слайд з вебінару Американської асоціації шпиталів, що висвітлює найактуальніші припущення про вплив коронавірусу на систему охорони здоров’я США у 2020 році

Проблема полягає в тому, що таке обладнання, як апарати ШВЛ і ЕКМО, неможливо легко зробити або закупити. Кілька років тому в США, наприклад, було всього 250 ЕКМО-апаратів.

Отже, якщо раптово 100 000 осіб заразиться, багато хто з них захоче пройти тестування. Близько 20 000 буде потрібна госпіталізація, 5 000 знадобиться відділення інтенсивної терапії, а 1000 – апарати, яких сьогодні не вистачає. І це всього лише 100 000 випадків.

Це ще не враховуючи інших проблем, – наприклад, захисних масок. У країні на зразок США є тільки 1% масок, необхідних медичним працівникам (12 мільйонів N95 і 30 мільйонів хірургічних проти необхідних 3,5 млрд). Якщо одночасно з’являється багато випадків захворювання, то масок вистачить лиш на два тижні.

Такі країни, як Японія, Південна Корея, Гонконг або Сінгапур, а також китайські регіони за межами Хубей були підготовлені і змогли забезпечити пацієнтів необхідним доглядом.

Але інші західні країни швидше йдуть в напрямку Хубею та Італії. Так що ж там відбувається?

Як працює перевантажена система охорони здоров’я

Історії, що відбулися в Хубеї і в Італії, починають моторошно збігатись одна з одною. Хоч в Хубеї змогли побудувати дві лікарні за десять днів, ті відразу ж виявилися повністю перевантажені.

У обох містах медпрацівники скаржилися, що пацієнти наводнили лікарні. Про них треба було дбати всюди: в коридорах, в кімнатах очікування …

Цей короткий твіт малює досить страшну та реальну картину сьогоднішньої Італії.

Медичні працівники годинами не змінюють захисний одяг, тому що його не вистачає. В результаті, вони по кілька годин не можуть покинути заражені зони. Коли вони це роблять, вони валяться з ніг, зневоднені і виснажені.

Змін більше не існує. Доводиться викликати тих, що пішли на пенсію, щоб задовольнити потребу в фахівцях, а людей, не знайомих з сестринською справою, відразу навчають виконувати критичну роботу. Вихідних днів і годин відпочинку немає, всі працюють без перерви.

Франческа Мангіяторді, італійська медсестра, яка просто виснажена війною з коронавірусом

Тобто, поки вони не захворіють. Що трапляється часто, тому що вони знаходяться в постійному контакті з вірусом без достатнього захисного спорядження. Коли це відбувається, вони повинні перебувати на карантині протягом 14 днів, протягом яких вони нікому не можуть допомогти. У кращому випадку, вони втрачають два тижні; в гіршому випадку – вони мертві.

Найжахливіше відбувається в реанімації, коли пацієнтам доводиться ділити апарати ШВЛ або ЕКМО. Ними просто не можна поділитися, тому медичні працівники повинні визначити, який пацієнт буде їх використовувати. Що, насправді, означає вирішувати, хто з них виживе, а хто помре.

“Через кілька днів доводиться вибирати. <…> Не всіх можна інтубувати. Ми приймаємо рішення, грунтуючись на віці і стані здоров’я” – Крістіан Саларолі, італійський доктор.

Медичні працівники надягають захисні костюми для візитів до людей, постраждалих від коронавірусу, у відділенні інтенсивної терапії лікарні в Ухані, Китай, 6 лютого (China Daily / Reuters)

Все це призводить до того, що летальність у перевантаженій системі охорони здоров’я становить ≈4% замість ≈0,5%. Якщо ви хочете, щоб ваше місто або ваша країна були частиною цих 4%, просто не робіть нічого сьогодні.

Що потрібно робити?

Вирівняти криву

Тепер це пандемія, і її не можна просто усунути. Але що можна зробити, так це зменшити її вплив.

Деякі країни можуть бути прикладом для наслідування. Кращий з них – Тайвань, який дуже тісно пов’язаний з Китаєм, і все одно має на сьогоднішній день менше 50 випадків захворювання. У цій недавній роботі пояснюються всі заходи, яких Тайвань вжив на ранньому етапі, і які були спрямовані на стримування.

Вони змогли стримати поширення вірусу, але більшість країн не змогло цього зробити. Зараз Тайвань зайнятий вже іншою справою – пом’якшенням. Вони намагаються зробити хворобу якомога більше нешкідливою.

Якщо ми будемо максимально скорочувати кількість інфекцій, наша система охорони здоров’я зможе набагато краще справлятися з випадками захворювання, що призведе до зниження летальності.

Якщо ми будемо дотримуватися цього підходу досить довго, ми досягнемо точки, коли інша частина суспільства зможе бути вакцинована, що дозволить повністю виключити ризик. 

Так що наша мета не в тому, щоб ліквідувати зараження коронавірусом, – а в тому, щоб відкласти його.

Чим довше ми відкладаємо випадки зараження, тим краще функціонує система охорони здоров’я, тим нижче летальність і тим вище частка населення, яке буде вакциновано до того, як заразиться.

Як же нам вирівняти криву?
Соціальна ізоляція

Є одна дуже проста річ, яку ми можемо зробити, і яка точно працює: соціальна ізоляція.

Повернувшись до графіку про Ухань, можна згадати, що як тільки місто ввело карантин, епідемія пішла на спад. Причина в тому, що люди не взаємодіяли одне з одним, і коронавірус не поширювався.

Актуальний науковий консенсус стверджує, що цей вірус передається в радіусі 2 метрів, якщо хто-небудь закашляється. В іншому випадку краплі впадуть на землю і нікого не заразять.

Наступний шлях зараження – через прямий контакт: вірус виживає годинами або днями на різних поверхнях. Якщо він веде себе як грип, то на металі, кераміці та пластиці він може виживати тижнями. Це означає, що такі речі, як дверні ручки, столи або кнопки ліфта, можуть бути жахливими переносниками інфекції.

Єдиний ефективний спосіб протидії – соціальна ізоляція. Необхідно тримати людей вдома якомога довше, поки не відбудеться спад. Це вже було доведено в минулому, а саме під час пандемії грипу 1918 року.

Уроки пандемії грипу 1918 року

Можна бачити, як Філадельфія (суцільна лінія) не діяла швидко і мала величезний пік смертності. Порівняйте з Сент-Луїсом (пунктирна лінія), який зробив все як треба.

Потім подивіться на Денвер (нижче), який вжив усіх необхідних заходів, але потім послабив їх. У них був подвійний пік, другий навіть вище першого.

Смертність від групу у Денвері, 1918 рік

Якщо узагальнити, ось що вийде:

Загальна надлишкова смертність від інфлюенци та пневмонії, 1918

На графіку показана летальність при грипі в США в 1918 році в залежності від того, як швидко вживалися заходи. В середньому, вжиття заходів на 20 днів раніше скоротило летальність вдвічі.

Італія нарешті розібралася з цим. Спочатку вони ізолювали Ломбардію в неділю, а через день, в понеділок, усвідомили свою помилку і вирішили, що потрібно замкнути всю країну.

Сподіваюся, в найближчі дні ми побачимо результати, але взагалі усе це займе від одного до двох тижнів. Згадайте Уханьський графік: між моментом оголошення блокування і моментом, коли офіційні випадки (помаранчеві стовпчики) почали знижуватися, була затримка в 12 днів. 

Як політики можуть посприяти соціальної ізоляції?

Якщо ви політик в регіоні, зараженому коронавірусом, вам слід негайно взяти на озброєння  приклад Італії та терміново ізолювати країну.

Ось що зробили італійці:

  • Ніхто не може входити або виходити з зон карантину, якщо тільки не доведені причини, пов’язані з сім’єю або роботою.
  • Рух всередині зон має уникатися, якщо тільки він не виправданий терміновими особистими або робочими причинами і не може бути відкладений.
  • Людям з симптомами (респіраторна інфекція і лихоманка) дуже рекомендується залишатися вдома.
  • Стандартний відгул для медичних працівників призупиняється
  • Закриття всіх освітніх установ (шкіл, університетів …), спортивних залів, музеїв, лижних станцій, культурних і соціальних центрів, басейнів, театрів.
  • Бари і ресторани мають обмежений час роботи з 6 ранку до 6 вечора, з відстанню не менше одного метра (~ 3 футів) між людьми.
  • Все паби і клуби повинні бути закриті.
  • Вся комерційна діяльність повинна проводитися при дотриманні відстані не менше одного метра між відвідувачами. Якщо компанія не може цього забезпечити, то повинна бути закрита. Храми можуть залишатися відкритими до тих пір, поки гарантують цю відстань.
  • Візити родичів і друзів в лікарню обмежені.
  • Робочі зустрічі повинні бути відкладені. Необхідно заохочувати роботу на дому.
  • Всі спортивні заходи і змагання, громадські або приватні, скасовуються. Важливі заходи можуть проводитися за закритими дверима.
  • Це найменші заходи, яких слід вжити. Якщо мета – забезпечити безпеку, діяти треба за зразком Ухань. Люди можуть скаржитися зараз, але вони будуть вдячні потім.

Як керівники можуть посприяти соціальній ізоляції?

Якщо ви керуєте колективом і хочете знати, що вам слід зробити, кращим ресурсом для вас буде Staying Home Club.

Це список американських технологічних компаній, які ввели в дію політику соціальної ізоляції – поки що їх 85. Політика варіюється від дозволу роботи на дому і обмеження відвідувань офісу до скасування відряджень або корпоративних заходів.

Є ще кілька речей, які кожна компанія повинна вирішити, наприклад, що робити з погодинними працівниками, чи залишити офіс відкритим, як проводити співбесіди, що робити з кафетеріями … Якщо вам цікаво, як моя компанія впоралася з деякими з цих питань, ви можете ознайомитися з політикою і типовим оголошенням.

Коли?

Цілком можливо, що до сих пір ви погоджувалися з усім, що було сказано вище, і з самого початку задавалися питанням, коли приймати кожне рішення – або, інакше кажучи, що має стати тригером для кожної вашої дії.

Щоб вирішити цю проблему, я створив математичну модель.

Вона дозволяє вам оцінити ймовірну кількість випадків в вашому регіоні, вірогідність того, що ваші співробітники вже інфіковані, і те, як ситуація буде розвиватися в часі. Все це повинно підказати вам, чи не час вводити в офісі карантин.

Модель говорить нам про такі речі:

  • Якщо ваша компанія має 100 співробітників в штаті Вашингтон, де трапилася 11 смертей від коронавируса, то ймовірність того, що принаймні один з ваших співробітників заражений – 25% -ва, і ви повинні негайно закритися.
  • Якщо ваша компанія налічує 250 співробітників в основному в Південному затоці (округу Сан-Матео і Санта-Клара, які разом мають 22 офіційних випадку, а реальне число, ймовірно, не менше 54), то до 9 березня у вас буде ≈2% шанс , що хоча б один співробітник заразиться.
  • Якщо ваша компанія знаходиться в Парижі, і в неї 250 співробітників, то сьогодні ймовірність того, що один з ваших співробітників заразиться коронавірусів, становить 0,85%, а до завтрашнього дня вона складе 1,2%, так що якщо вам комфортно тільки з 1% -ою вірогідністю, то до завтрашнього дня ви повинні закрити свій офіс.

У цій моделі використовуються такі ярлики, як “компанія” і “співробітник”, але вона може бути використана і для всього іншого: школи, громадський транспорт … Так що якщо у вас в Парижі всього 50 співробітників, але всі вони їздять на метро, ​​стикаючись з тисячами інших людей, то очевидним чином ймовірність того, що хоча б один з них заразиться, набагато вище, і ви повинні закрити свій офіс негайно.

Ви входите до групи керівників?

Запропонована модель вельми егоїстична. Вона розглядає ризик кожної компанії окремо, беручи на себе стільки ризику, скільки ми хочемо, поки неминучий молот коронавірусу не закриє наші офіси.

Але якщо ви є частиною групи підприємців, входите до ради директорів холдингу або в політичну фракцію, то ваші розрахунки призначені не для однієї компанії, а для цілого. Розрахунки змінюються: наскільки ймовірним є зараження будь-якої з наших компаній? Якщо ви керуєте групою з 50 компаній із середньою кількістю 250 співробітників, то в області затоки Сан-Франциско ймовірність того, що хоча б одна з компаній заразиться, становить 35%, а ймовірність того, що на наступному тижні це станеться, складе 97%. Я спеціально додав в модель вкладку, щоб пограти і з цим сценарієм.

Висновок: Вартість очікування

Приймати рішення сьогодні може бути страшно, але про цю проблему варто думати в іншому ключі.

Теоретична модель виявлення щоденних нових випадків коронавірусу, враховуючи заходи соціального дистанціювання. На прикладі одного дня

Ця теоретична модель показує дві різні спільноти: одна не вживає заходів щодо соціальної ізоляції, інша приймає їх в день N спалаху вірусу, третя – в день N + 1. Всі числа тут повністю вигадані (вони обрані так, щоб приблизно нагадувати події в Хубеї, з ≈6000 нових захворювань щодня в гіршому випадку). Це просто ілюстрація того, наскільки важливим може бути всього один день, коли щось росте в геометричній прогресії. Ви можете бачити, що одноденна затримка досягає піку пізніше і вище, але потім щоденні випадки сходяться до нуля.

Але як щодо сумарної кількості захворювань?

Теоретична модель сумарної кількості випадків коронавірусу із урахуванням заходів соціальної ізоляції на прикладі одного дня

У цій теоретичної моделі, що віддалено нагадує ситуацію в Хубеї, зволікання протягом всього лиш одного дня створює на 40% більше випадків зараження! Можливо, якби влада Хубею оголосила карантин 22 січня замість 23 січня, вони змогли б зменшити кількість захворювань на приголомшливі 20 000.

І пам’ятайте, що це всього лише число заражених. Через очікування летальність була б набагато вище, і мова не тільки про безпосередній ефект – кількість смертей збільшилася б більше, ніж на 40%. Неминучий колапс системи охорони здоров’я виявився б критичнішим, що призвело б до зростання летальності в 10 разів, як ми бачили раніше. Таким чином, всього одноденне зволікання у впровадженні соціальної ізоляції може закінчитися вибуховим зростанням числа смертей у вашому суспільстві, множачи число хворих і підвищуючи летальність.

Це експоненціальна загроза. Не можна гаяти жодного дня. Коли ви відкладаєте прийняття рішення на один день, ви не вносите свій вклад у кілька випадків інфекції. Можливо, у вашому суспільстві вже є сотні або тисячі хворих. Кожен день без соціальної ізоляції – це ріст цих випадків в геометричній прогресії.

Поділіться інформацією

Ймовірно, це єдиний раз за останнє десятиліття, коли поширення тексту може врятувати життя. Всі повинні зрозуміти, про що йде мова, щоб ми змогли запобігти катастрофі. Діяти треба прямо зараз.

Суспільство

«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний паб у центрі Львова. Тут збираються вболівальники, айтівці, артисти філармонії та оперного театру. А тепер – ще й волонтери, які допомагають ЗСУ.

З 24 лютого Cantona Pub перетворився на волонтерський центр, який упродовж перших двох тижнів був радше пунктом обігріву, ніж закладом із крафтовим пивом. Сьогодні команда пабу відновила роботу, але продовжує допомагати військовим. Адже частина з них напередодні війни сиділа за одним із столиків, а вже за тиждень вирушила на передову.

Енді Марковець 

Засновник та власник львівського футбольного пабу Cantona Pub 

Вболіваю за львівські «Карпати» з шести років

Я дуже люблю футбол, переглядаю матчі за будь-якої нагоди, та й сам раніше грав за аматорські команди. А почалося все, мабуть, ще в 1993 році. Тоді в шестирічному віці батько вперше взяв мене на матч львівських «Карпат». І відтоді я почав вболівати за «левів». Ця любов триває й донині – вже майже 30 років.

А трохи згодом, у травні 1999 року, я почав слідкувати за грою «Манчестер Юнайтед». Тоді на стадіоні «Камп Ноу» в Барселоні відбувся знаменитий фінал Ліги чемпіонів УЄФА. «Манчестер» програвав із рахунком 0:1, але на останніх хвилинах забив два голи й вирвав перемогу в німецької «Баварії».

Власник Cantona Pub у футболці Манчестер Юнайтед

Із відкриттям пабу допомогли друзі

До відкриття пабу я протягом чотирьох років працював на «24 каналі». Був інженером, технічно забезпечував, аби у наших редакторів було відео для сюжетів. Але сталося так, що я втратив роботу.

Коли я вже був безробітним і все йшло, скажімо так, не дуже добре, до мене звернулися друзі. Вони чомусь повірили в мене й запропонували інвестувати свої заощадження. Так, кошти були невеликі, але це все одно неабияк надихнуло.

І одного ранку я прокинувся з чітким усвідомленням того, що маю робити далі і як це все виглядатиме. Тоді й з’явилася й назва нашого пабу і концепція – яким має бути заклад. Це все було сім років тому – в 2015.

Власник Cantona Pub Енді Марковець

Паб, у якому збираються і вболівальники, і артисти оперного театру

Коли ми лише починали роботу над відкриттям пабу, головною ідеєю було зробити місце, в якому можна буде подивитися будь-який матч. У Львові багато барів, але футбольних – практично не було. Тому ми прагнули створити заклад, де могли б збиратися любителі футболу, дивитися та обговорювати матчі й пити смачне крафтове пиво.

Ми не були першим футбольним пабом у Львові. Але інші паби дуже швидко зачинялися. Сьогодні, напевно, подібних закладів у місті вже немає.

Чому назвалися на честь Еріка Кантони (легендарного нападника «Манчестер Юнайтед», – ред.)? Через його харизму, характер та щирість. Мені здається, це дуже пасує і футболісту, і пабу. Якщо в тебе є власний стиль, якщо ти маєш харизму, завжди залишаєшся собою й любиш те, що робиш, – на тебе точно чекає успіх.

Відвідувачі Cantona Pub

Ідуть не в заклад, а до людей, які там працюють

Ми позиціонуємо себе як локальний паб. До нас ходять або наші друзі, або ті, хто мешкає чи працює неподалік. Наприклад, практично весь оркестр Львівської національної філармонії, артисти балету оперного театру, айтівці тощо. Тобто немає такого, щоб у пабі сиділи лише футбольні фанати. І тим більше ніхто не дивитиметься на тебе косо, якщо ти просто прийшов випити пива чи поїсти.

Думаю, найбільший наш актив – це команда. Я хоч і власник, але щодня працюю як бармен. Тобто кожен із нас – універсальний солдат. І якщо я не можу з якихось причин бути барменом, на моє місце без проблем стає офіціантка Катя або кухар Руслан.

Наша команда дуже згуртована, адже ми працюємо разом практично з самого початку. А отже, плинності кадрів у нас немає. Це важливо, бо часто відвідувачі ходять не в конкретний заклад, а до персоналу. До людей, які тебе обслуговують, наливають пиво й готують їжу.

Сплячі люди в нашому Instagram – володарі Кубка Гаскойна

До 24 лютого у нас була традиція: кожен, хто випивав так багато, що засинав, отримував уявний Кубок Пола Гаскойна. Це англійський футболіст, гравець збірної, який «поховав» свою кар’єру через алкоголь. Після гри він міг прямо в формі й бутсах бігти зі стадіону в паб, аби випити свіжого пивка.

Люди сплять в пабі

Через деякий час у нас в пабі з’явилася книга з його біографією. І ми вирішили, що будемо публікувати в Instagram лише світлини людей, яку беруть цей Кубок Гаскойна. Але це все було до війни. Сьогодні ми вже не дозволяємо, аби подібне траплялося.

Перші два тижні працювали як пункт обігріву

Неможливо бути готовим до повномасштабного вторгнення в 21-му столітті. Тим більше, коли світ дуже медійний. І уявити, що в центрі Європи може спалахнути така війна, – було дуже складно.

Але коли це почалося, ми всі зібралися й вирішили працювати далі. Ніхто не хотів нікуди їхати, всі залишилися на своїх місцях. Перші дні у Львові було дуже багато переселенців з інших регіонів, людей, яких зачепила війна.

Ми почали їх безкоштовно годувати, якось втішати. Вже 25-го лютого ми з моєю дівчиною Катериною забрали кота й перехали на два тижні до паба. Просто, щоб завжди бути тут і допомагати. 

Якоїсь миті у нас було дуже багато людей, почали сходитися волонтери, приносити різні речі, які необхідно було передати на фронт. Адже це зручно – наш заклад розташований у центральному районі міста.

Волонтери Cantona Pub

Ті, хто вчора пив у нас пиво, сьогодні вже на війні

Водночас ми почали думати над тим, як допомогти нашим друзям, які з першого дня вирушили на війну. Уявіть, ще минулої п’ятниці вони сидять в пабі й п’ють пиво, а вже через тиждень усі ці, умовно, п’ятнадцять чоловіків у складі одного підрозділу воюють десь на сході нашої країни. Ми не могли не підтримати їх. Хотілося, аби в хлопців було все найкраще – каски, броники, приціли, медицина. Це все – розхідний матеріал, і його потрібно постійно поповнювати. 

Наразі ми допомагаємо, перш за все, тим, кого знаємо особисто. Але ніколи не відмовляємо, якщо до нас звертаються. Наприклад, якщо була потреба знайти 25 аптечок, а ми закупили 50 – відправляємо всі 50 до різних підрозділів. Туди, де цього потребують.

Насправді, більшу частину роботи беруть на себе саме волонтери. Ми надаємо частину приміщення, допомагаємо переносити коробки, але саме вони роблять практично неможливі речі. Це 10-15 людей, які шукають усе необхідне, знаходять, пакують та відправляють на передову. І більшість із них – наші постійні відвідувачі. 

Працюємо далі, аби донатити на ЗСУ

Перші два тижні повномасштабної війни ми працювали як столова та пункт обігріву. Але коли на барі мене почали запитувати не про допомогу, а про односолодовий віскі, я зрозумів, що можна знову працювати, заробляти гроші та допомагати армії. 

Сьогодні ми на 80% працюємо як звичайний паб, а на 20% – як база для волонтерів. Ми виділили для них певну частину приміщення, де можна зберігати допомогу для військових. Також у наших волонтерів завжди є місце для обіду чи відпочинку. Але решта площі – це паб, у якому приймають замовлення та показують футбол.

Волонтери Cantona Pub

Коли про нас написав Кантона, я два дні не міг перестати усміхатися

У перші дні війни до нас завітав французький журналіст, який приїхав, аби висвітлювати війну. Його дуже зацікавив наш заклад, адже Кантона – також француз. Цей журналіст тусувався у нас майже тиждень. А згодом на сторінках провідного французького спортивного видання L’Еquipe вийшла його стаття, де було згадано й Cantona Pub.

За кілька днів після цього з нами зв’язався рідний брат Кантони – Жан-Марі. Мовляв, Ерік хотів би опублікувати в Instagram кілька світлин на нашу підтримку.

Коли він справді запостив наші фото, я, чесно кажучи, два дні не міг перестати усміхатися. І навіть не так важливо, чи приїде він сюди після перемоги. Важливо, що він знає про нас, підтримав нашу роботу і Україну загалом. А отже, ми не самі в цій війні проти величезної імперії.

Завдяки цьому допису у нас збільшилася кількість пожертв на допомогу армії. А ще люди почали просити шеврони, які ми зробили для наших воїнів. Тож тепер, аби отримати шеврон Cantona Pub, достатньо кинути на рахунок будь-яку суму. І це також дає свій результат.

Патчі для військових

Не шкодуйте зусиль та грошей для нашої перемоги

Звичайно, коли в твоїй країні війна, ніхто не може почуватися в безпеці. Ніхто не може бути впевненим, що побачить наступний світанок. Тому треба всіма можливими способами та силами допомагати нашим захисникам. Аби в них було абсолютно все. І не варто шкодувати жодних грошей та жодних зусиль. Бо саме так день нашої перемоги настане якомога швидше.

Якщо Кантона справді приїде святкувати нашу перемогу – це буде неймовірна подія. Але спочатку нам потрібно перемогти. А вже потім будемо домовлятися, як все влаштувати. Адже з війни повернуться й наші друзі. Напевно, буде якась програма, екскурсії. Але це все буде вже згодом, після. Після нашої перемоги.

Боєць ЗСУ з патчем Cantona Pub

Як підтримати волонтерів Cantona Pub

Номер карти для переказів по Україні

5168745322065381 (ПриватБанк)

ANNA LEVCHUK

UA513052990000026205738702315

SWIFT / BIC CODE: PBANUA2X

Bank name: PRIVATBANK

Bank Address: 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

PayPal: [email protected]

Читати далі

Суспільство

30 ОМБр по-мистецьки розгромила танк окупантів (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького знищили ворожий танк і захопили трофейну зброю.

Атмосферні фото опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Російська техніка виглядає краще коли вона вщент знищена, а зброя окупанта стріляє влучніше  проти них самих у власності українських військових», — написали бійці 30-ї бригади ЗСУ.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої. З 2018 року бригаді присвоїли назву князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовського середніх віків.

Дивіться відеоХаризматичний військовий ЗСУ пише пісні і вірші прямо на фронті

Нагадаємо, 30 ОМБр розгромила ворожі БТР, замасковані в кущах.

Також ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині.

Фото: facebook.com/30brigade.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Збройні Сили України ліквідували склади боєприпасів окупантів в Ізюмі на Харківщині та в селищі Давидів Брід на Херсонщині.

Про це повідомили у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ у понеділок, 16 травня.

Зазначається, що Сили оборони нанесли вогневе ураження по ворожих складах у місті Ізюмі, внаслідок чого знищено значний запас боєприпасів.

Також Сили оборони України здійснили вогневе ураження польового складу боєприпасів противника в районі населеного пункту Давидів Брід на Херсонщині.

Окрім того, на Харківському напрямку ворог намагався вести бойові дії в напрямку населеного пункту Тернова, успіху не мав.

Дивіться відео: Прикордонник, який послав російський корабель, став найцитованішим автором України

На Сєвєродонецькому напрямку окупанти вели бої в районі населеного пункту Борівське, зазнали втрат.

На Бахмутському напрямку в районі Гірського російські окупанти зазнали втрат та відійшли.

На Курахівському напрямку ворог наступав в районі Марʼїнки та Новомихайлівки, успіху не мав.

Нагадаємо, бойова група К2 зупинила наступ ворожих танків на Донеччині.

Як ми повідомляли раніше, прикордонники на Сумщині відігнали диверсантів, які проривалися на територію України.

Фото: facebook.com/kmp.vmsu.ua.

Читати далі