Технології
ШІ відтворив портрет графині Крістіни Чакі, яка жила в Ужгородському замку на початку 18 століття
В Ужгородському замку за допомогою штучного інтелекту відновили портрет угорської графині Крістіни Чакі, яка мешкала у фортеці на початку 18 ст.
Про це повідомили у Закарпатській обласній раді.
Для цифрової реставрації портрета було застосовано найновіші можливості штучного інтелекту.
Відтворене зображення було створене сторінкою Ænigmata Historiæ спеціально для нашого музею і замку.
Оригінал портрета зберігається у приватних колекціях центральної Європи, далеко від загального доступу і можливості його оглянути.
Читайте також: Швидкий бізнес за гроші держави? Це реально. Топ-10 ідей для запуску власної справи – радять ШоТам і Дія
«В такий спосіб ми спільно робимо доступним в покращеному вигляді те, що приховане від очей більшості відвідувачів замків та музеїв нашого регіону», – йдеться у повідомленні.
Про Крістіну Чакі
Крістіна Чакі (1654 – 1723) — угорська графиня, учасниця Національно-визвольної війни угорського народу. За історичними даними, Крістіна Чакі була дуже красива, багата та освічена, вміла читати і писати. Любила мистецтво, зокрема, музику й театр.
Після другого шлюбу оселилися в Ужгородському замку, який перетворили на великосвітський центр культурного і політичного життя Закарпатського регіону кінця XVII — початку XVIII століть. Вишукані різьблені меблі з приданого Чакі стали окрасою замку, де налічувалося 136 художніх полотен, понад 600 акварелей, понад 600 та ще більше гравюр.
За 13 років володіння Ужгородським замком Чакі з Берчені регулярно проводили бали, світські прийоми та деякі офіційні урочистості. Також була організована багата бібліотека. Замок неодноразово перебудовували, вдосконалювали. За межами стін були розбиті шість прекрасних парків та садів.
Нагадаємо, в Україні випустили першу марку, створену за допомогою штучного інтелекту.
Також в Україні розробили тести зі штучним інтелектом, що допоможуть безпомилково обрати фах.
Фото: facebook.com/zakrada.gov.ua.
Українські розробники з Himera Radios спільно з командою «Аеробавовни» протестували новий формат застосування зв’язку для армії. Вони підняли автономний ретранслятор B1 на висоту 500 і 800 метрів за допомогою аеростатного комплексу.
Про це повідомили в Himera Radios.
Ця технологія дозволяє забезпечити стабільний шифрований зв’язок у складних умовах: у міській забудові, гірській місцевості або там, де не можна розгорнути наземні системи.
Результати випробувань:
- дальність зв’язку — до 32 кілометрів;
- час розгортання — до 10 хвилин;
- автономна робота — до 14 діб без підзарядки й спуску аеростата.
Читайте також: У ЗСУ використовуватимуть мобільні майстерні для ремонту дронів на фронті
Технологія збільшує зону покриття мінімум удвічі, а також відкриває нові можливості для командування, координації та порятунку життів на передовій.
Команда Himera Radios вже працює над удосконаленням ретранслятора B1 на основі отриманих даних.
Нагадаємо, що «Аеробавовна» створює систему для перехоплення дронів Shahed (ФОТО).
Також ми писали, що HIMERA уклала ексклюзивну угоду для інтеграції новітніх технологій у системи зв’язку.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Himera Radios
Костянтин Реус з Одеси розробив комп’ютерну гру Broken Life, яка розповідає про війну в Україні через історію військового кота Лео. Головна тема — переживання втрати, пошук родини, спроба відновити зруйноване життя та боротьба за виживання у світі після вторгнення.
Про це повідомили в «Суспільне Одеса».
Розробку гри автор розпочав у березні 2023 року. У квітні 2025 року вийшов перший епізод із трьох запланованих. Гру побудували за нелінійним принципом — вибір гравця впливає на розвиток сюжету.
«За сюжетом нація собак напала на котів із пропагандистськими гаслами “ми з вами один народ”. Я хотів, аби гравець на візуальному рівні побачив: це — різні народи, різні нації, які зображені у вигляді різних тварин»‚— розповів Костянтин.
Читайте також: S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025
Сюжет частково базується на особистому досвіді. Костянтин разом із дружиною допомагав жителям сіл Миколаївської та Херсонської областей одразу після звільнення від окупації. Пізніше, під час блекаутів в Одесі, виникла ідея створити гру про виживання.
Спочатку автор планував додати до гри лише практичні поради, однак сюжет розвинувся у повноцінну історію. Натхненням для образу головного героя стали графіті «котики ЗСУ» на вулицях Одеси.
Нагадаємо, що український розробник створює гру про кота-астронавта: перший трейлер (ВІДЕО).
Фото: сайт «Суспільне Одеса»
Наземний роботизований комплекс «Спайдер» створили українські інженери з урахуванням бойового досвіду військових. Міністерство оборони України кодифікувало та допустило його до використання у війську.
Про це повідомили в Міноборони.
«Спайдер» має кілька модифікацій, призначених для логістичного забезпечення й виконання інженерних завдань. Фахівці вдосконалили систему управління, що дозволяє збільшити радіус дії платформи.
Читайте також: Федоров розповів про особливості українського робота для розмінування «Змій» v1.2 (ВІДЕО)
НРК важить трохи більше ніж 50 кілограмів і здатен перевозити до 100 кілокрамів вантажу. У кузові стандартного військового пікапа вміщуються два такі роботи. Комплекс оснастили чотирма двигунами, що забезпечує йому високу маневровість і прохідність.
«Спайдер» стійкий до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби та придатний для роботи в обмежених просторах. Заряду акумулятора вистачає на кілька годин безперервної роботи.
Нагадаємо, що інженери з України створили НРК «Віслюк» для ЗСУ, що здатен витягти позашляховик.
Фото обкладинки: сайт Міноборони
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...