

Суспільство
Що подивитися під час канікул? 6 українських фільмів до новорічних свят
Посеред новорічної метушні так хочеться інколи знайти годинку тиші та спокою. А що може бути краще, аніж перегляд гарного кіно? ШоТам з онлайн-платформою Takflix зібрали для вас шість українських фільмів, які ідеально підходять до перегляду у новорічні канікули. Тут і казки для всієї родини, і художня документалістика, аби помедитувати перед Новим роком, і класика для справжніх кіноманів.
Новий рік у сімейному колі
драма, режисер Максим Наконечний, 2017
Яна та її чоловік – переселенці. Цей Новий рік вони разом із сином святкують у новому місці, в орендованій квартирі. Та все йде зовсім не за планом, від закупівель у супермаркеті до самого святкування. І заразом зовсім немає того заповітного новорічного настрою. І що ж може все змінити?

Короткометражний фільм «Новий рік у сімейному колі» показує реальність багатьох українців після початку війни. Водночас ця стрічка зберігає гумор та легку атмосферу, яку ми всі так чекаємо від новорічний фільмів, та нагадує, що найважливіше — це рідні люди поруч.
Пекельна Хоругва, або Різдво козацьке
пригодницьке фентезі, режисер Михайло Костров, 2019
Козакам, які віддали своє життя в бою за рідну землю, прощаються всі гріхи. Обуреним цим, Чорт побився об заклад зі святим Петром, що зможе заманити у своє царство і втримати там до Різдва найліпшого козака. І якщо Чорт виграє парі, то і козаки потраплятимуть у пекло. Так і опинився козак Семен у підземеллі нечистої сили. І чи вдасться йому звідти вибратися?

«Пекельна Хоругва» — це запальна суміш з українського фольклору, масштабних бойових сцен, історії кохання та дружби і, звичайно ж, гумору. І зовсім неочікувано глядач отримує ідеальну різдвяну казку для всієї родини. Стрічку також можна переглянути за більш вигідною ціною разом із іншими фільмами для всієї родини у добірці «Кіно під ялинку».
Жива ватра
документальний, режисер Остап Костюк, 2016
Десь далеко-далеко, в серці українських Карпат, існує та бореться за виживання світ традицій та ремесла. Світ, в якому гори — живі, а вівчарство — це покликання, а не робота. «Жива ватра» розповідає про трьох чоловіків-вівчарів різних поколінь. 82-річний Іван нещодавно поховав дружину і сам вже готується до смерті. 39-річний Василь намагається з усіх сил зберегти своє тваринне господарство, а 10-річний Василь переходить до нової школи-інтернату.

Жива ватра — це вогонь, який оберігає. Саме так головні герої оберігають древні традиції у сучасному світі. Людям великих міст є, чому у них повчитися — жити суголосно поклику серця та у єдності з природою.
Казка про гроші
казка, режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко, 2017
У Йом-Кіпур, або ж Судний день, Чорт може забрати будь-кого. Саме така доля спіткала шинкаря єврея Янкеля. І аби не залишати села без шинка, звичайний сільський парубок Левко привласнює його собі. Щоправда, нещодавно Левко успадкував млин дядька, і надто вже почав цінувати гроші понад усе.

Фільм-казка показує, як людина змінюється та втрачає себе і людей поряд у гонитві за грошима. Однак Левко не знає, що нечиста сида полює і за ним. Чи встигне він все виправити, перш ніж Чорт добереться і до нього? Фільм режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко — це затишна казка для всієї родини про вічні цінності.
Вавилон ХХ
драма, режисер Іван Миколайчук, 1979
«Вавилон ХХ» розповідає про напівміфічні часи революції 1920-их років. На прикладі маленького закритого суспільства села Вавилону на початку нової ери показуються часи змін та перетворень. Насамперед це стосується політично-суспільних змін та приходу комуни. Утім це лише маска це кіноцензури СРСР.

Цей фільм передусім про зміну людської природи в кризові часи. Іван Миколайчук, культова особистість в історії українського кіно, розповів історію фрагментарно, через призму магічного реалізму. Стрічка має складну та метафоричну кіномову, як і українське поетичне кіно. А через усі перипетії глядача проводить сільський трунар-філософ Фабіан (роль якого виконав Миколайчук). Він, як і глядач, лише споглядає, та майже ніколи не стає прямим учасником подій.
Історія Зимового саду
документальний, режисер Семен Мозговий, 2018
«Історія Зимового саду» — це, перш за все, історія кохання. Валентина Миколаївна 45 років доглядає за павільйоном квітникарства, який розташований на території ВДНГ у Києві. Прохання керівництва піти з посади вражає Валентину Миколаївну, адже Зимовий сад — це її особистий всесвіт.

Ця документальна стрічка задумлива і медитативна, навіть меланхолійна. Саме так і буває, коли розмірковуєш про вічне — життя і смерть, зміну пір року, або зміни в житті. Окремо заворожує та впливає на медитативний настрій фільму кадри, які наповнені симетрією та вічнозеленим кольором рослин саду, які, до того ж, нагадують, що будь-яка зима — не вічна.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub