Суспільство
Розлючують російських дипломатів та виправляють помилки. Як молодь популяризує українську мову в соцмережах
Стати популярним блогером, відмовившись від російськомовного контенту? Знайти свою аудиторію, спілкуючись українською? Збирати мільйонні перегляди та потрапляти в усі тренди й рекомендації? Так, це можливо. Розповідаємо про молодь, яка перейшла на українську й популяризує рідну мову в соціальних мережах. Вони не просто спілкуються з читачами українською, а й виправляють помилки, мотивують та підтримують.
Чорнобровий – перший українськомовний тіктокер
Данило Гайдамаха (відомий під псевдонімом Чорнобровий) – один із найактивніших популяризаторів української мови в соцмережах. Він народився в Києві у російськомовній родині. Перейти на українську Данило вирішив під час навчання у старших класах.
Усе почалося з однієї розповіді в Instagram: на відео хлопець вперше публічно заговорив українською. Наступного дня в школі його почали цькувати та висміювати, але Данило не зупинився. Так само він зустрівся і з хейтерами, які вважають, що Чорнобровий коментує «занадто серйозні теми». Головний аргумент скептиків – хлопець занадто молодий, аби говорити про війну чи політику. Утім Чорнобрового це не зупиняло. А згодом на українську перейшли й батьки Гайдамахи.
Данило став першим українськомовним тіктокером та активно популяризує рідну мову серед молоді. Він розповідає про власний досвід переходу на українську, читає вірші класиків та мотивує глядачів також переходити на українську. А ще йому вдалося розлютити МЗС Росії! В одному з інтерв’ю для французької газети блогер сказав, що російськомовних українців не існує, натомість є лише «зросійщені внаслідок шовіністичної московської політики».
«Подивіться на себе в дзеркало, оцініть ситуацію. Чому в Україні склалася така мовна ситуація? Спробуйте пошукати відповіді на ці запитання в інтернеті, почитати про заборони української мови. Потім прослідкуйте своє генеалогічне древо ‒ якою мовою говорив ваш рід? Подумайте: хіба у вас недостатньо сил, щоб говорити мовою землі, на якій ви живете?», – розповів хлопець в одному з інтерв’ю.
Читайте також: «Це найменше, що можна зробити для країни». Історії людей, які у свідомому віці перейшли на українську
Андрій Шимановський – мовний інспектора соцмереж
Ви точно бачили бодай одне відео з цим хлопцем! Він не лише популяризує українську, а й розповідає про найбільш поширені помилки, правильні наголоси та бореться з русизмами. А ще Андрій – професійний актор театру та кіно.
Хлопець народився на Житомирщині й з дитинства розмовляв суржиком. Перші спроби перейти на літературну українську майбутній блогер зробив ще у 10-річному віці. Тоді він прийшов до мами та поцікавився, чому всі довкола «змішують мови». Однак варто було відмовитися від суржику – оточення почало сприймати Андрія за «білу ворону» та просити розмовляти «нармальна».
Українську Шимановський повноцінно опанував вже після переїзду до столиці, де навчався на акторському факультеті. Перші блогерські спроби відбулися в Instagram, та з появою TikTok Андрій вирішив опанувати нову соціальну мережу. І в нього вийшло! Сьогодні за публікаціями «мовного інспектора» слідкують понад 200 тисяч людей, а загальна кількість вподобань на його публікаціях вже давно перевищила три мільйони.
«Інколи відбувається так, що мене багато людей хоче виправити, але вони помиляються, «просто нас так у школі вчили», але це не так. І я рекомендую розвернути словничок, почитати, що й до чого. Іноді буває кумедна агресія, хтось не розбирається, в чому справа, чим я займаюсь. Вони чують українську, починають атакувати. І смішно формулюють — «українофіл», – ділиться Андрій.
«Говори гарно» – покращити українську через жарти та сміх
Шимановський – не єдиний, хто воює проти суржику та неправильного наголосу в рідній мові. Проєкт Катерини та Владислава «Творчі Варенички» – ще один приклад того, як українська молодь популяризує рідну мову в соціальних мережах.
Найбільшу популярність пара здобула в TikTok. За їхнім акаунтом слідкують понад 200 тисяч людей, а кількість вподобань на відео незабаром перетне позначку в 7 мільйонів. Усі помилки та стереотипи блогери демонструють через жарти, імітуючи знайомі кожному ситуації. Наприклад, шкільну вчительку, яка замість українського «мізкувати» попронує школярам «пошевелити мозгами».
«Наша творчість побудована на абсурдному нетрадиційному гуморі з українською тематикою про важливі теми нашого життя. У наших відео можна зустрітися з героями, які були та є у світовому кінематографі, літературній спадщині та ігровій індустрії. А ще з нами можна покращити свою українську та позбавитися суржику», – кажуть про себе засновники проєкту.
Читайте також: Фізик-ютубер та хімік з Tik-Tok. Шість українських вчителів, які підкорюють соцмережі
Українська без помилок – короткі правила на кожен день
А для тих, хто надає перевагу навчанню без надмірної кількості жартів – радимо познайомитися з блогеркою-філологинею Марією Гнатів. Вона розповідає про найбільш поширені помилки в українській, пояснює, чому та чи інша форма слова не властива для нашої мови, та бореться з неправильними наголосами.
Її акаунт у TikTok доволі молодий, утім дівчина вже наблизилася до перших десяти тисяч фоловерів та назбирала майже 70 тисяч вподобань на відео. Схоже, цей текст – чудова нагода, аби підтримати ще одну блогерку, яка популяризує українську мову.
Не розмовляйте українською на протязі години – можна застудитися
Це ще один акаунт, завдяки якому ви зможете покращити свою українську. Блогерка Любов Орлецька публікує відео на різні теми, однак за хештегом #ЗаАвраменком на її сторінці в TikTok можна відшукати короткі відеоуроки про найбільш поширені помилки, які ми повторюємо практично щодня.
А ще авторка ділиться порадами, як покращити власну дикцію, та читає сучасну українську поезію. І робить це все професійно, адже має акторську освіту.
Читайте також: Від заборон до сучасності. Що ти знаєш про українську мову? (ТЕСТ)
Три слова на кожен день – як урізноманітнити свою мову
Філолог та репетитор Антон Бондаренко започаткував на своїй сторінці в Instagram челендж: щодня він розповідає про три слова з української мови, які ми всі бодай раз чули, але чомусь не вживаємо в повсякденному житті. Чому три? На думку блогера, це оптимальна кількість, яку можна запам’ятати, витративши лише хвилину на день.
Антон навчався у Франції, а до переїзду встиг попрацювати викладачем англійської. Однак, повернувшись до Києва, хлопець вирішив зайнятися популяризацією рідної мови. Каже, обожнює ділитися різними навичками та знаннями.
Наразі за його сторінкою слідкують майже 400 людей, а щоденні відео з трьома словами поки що збирають несправедливо малу кількість переглядів. Гайда виправляти ситуацію!
Це неймовірна історія про те, як мандри завели українського художника до… єгипетського кіно! Подорожуючи, митець Юрій Камишний знявся в понад 10 єгипетських стрічках, граючи й мафіозі, і генерала, і рабовласника. А як це сталося, дивіться в новому відео ШоТам.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Юрія Камишного
Суспільство
Алея пам’яті, гурток 3D-друку та молодіжні простори для спорту і дозвілля — все це створили 10 команд школярів Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини для рідних громад, які постраждали від війни. Підлітки реалізували соціальні проєки у програмі UActive від благодійного фонду savED на загальну суму 50 тисяч доларів.
Про це повідомила пресслужба savED.
Київщина, Миколаївщина, Чернігівщина: об’єднані ідеями
У новому сезоні UActive кошти на втілення ініціатив отримали п’ять команд на Миколаївщині, чотири на Київщині та одна — на Чернігівщині. З січня 2025 року підлітки працювали над реалізацією своїх ідей — це освітні спейси, молодіжні центри, спортивні осередки та громадські простори.
На Миколаївщині підлітки реалізували різні соціальні проєкти:
- Команда «Вільні» з деокупованого села Новокиївка створила Алею пам’яті полеглим захисникам російсько-української війни та оновила історичний музей у своїй гімназії, аби демонструвати там інтерактивну виставку про війну в Україні.
- Підлітки з селища Лоцкине реалізували шкільний кінотеатр, на базі якого запустили кіногурток «ФільмART». Там учні зможуть опанувати основи сценаристики, режисури, акторської майстерності, операторської роботи та монтажу. Наразі учні вже створили власний документальний фільм про історію села та громади під час окупації.
- У селі Червона Долина новим місцем для дозвілля школярів став простір-їдальня у стилістиці кіновсесвіту Гаррі Поттера. Його місцеві підлітки облаштували на базі тимчасової школи у будинку культури, створеній фондом savED. Місцевий ліцей, де раніше навчалися діти, у 2022-му році був знищений авіаударом росіян.
- Учні з деокупованого села Пересадівка облаштували шкільний простір, де молодь, батьки й діти зможуть займатися спортом і долучатися до активного способу життя.
- Підлітки з села Антонівка створили простір для громади, де планують проводити фізичні активності і заняття з реабілітації, а також використовувати локацію для проведення позакласних занять та заходів.
Читайте також: «Жадан і Собаки» та «Курган і Агрегат» випустили спільний трек: усі кошти підуть на підтримку «Хартії»
Школярі Київщини втілили такі ініціативи:
- У деокупованому селі Загальці команда школярів «Двіж» створила громадський простір із зонами для спорту на базі центрального парку. Рідна школа учнів, що створили проєкт, була зруйнована російськими окупантами у 2022 році.
- Одна з команд, «FreeLand зона» з села Калинівка, облаштувала відкритий простір у дворі своєї школи – це молодіжний осередок для відпочинку, ігор та фізичної активності, доступний для всіх дітей громади. Під час перших тижнів повномасштабної війни навчальний заклад, де тепер функціонує локація, був пошкоджений обстрілами.
- Учасники програми з Іванковичів облаштували молодіжний простір на базі сільського будинку культури. Саме в цій будівлі діти ховаються в укритті під час повітряних тривог, але відтепер у одному з приміщень існує осередок, де школярі планують проводити інтерактивні освітні зустрічі та неформальні заходи. Так підлітки прагнуть залучити інших своїх однолітків до активностей та створення змін в громаді.
- Команда «Скіф» з Шпитьок втілила проєкт гуртка 3D-друку для покращення екологічної ситуації в рідному селі. Із переробленого пластику підлітки виготовлятимуть екобаки. Члени команди кажуть, що перейнялися ситуацією із забрудненням громади після того, як та була на лінії вогню під час вторгнення РФ у 2022 році.
Команда школярів з села Стольне єдина у цьому сезоні втілила проєкт на Чернігівщині. Вона створила на базі місцевого парку новий простір для дозвілля і активностей у громаді. Його облаштували відпочинковою зоною, а також додатково озеленили, оновили освітлення, вхідну зону та міст через місцеву водойму. Локація сприятиме соціалізації та згуртованості громади. Парковий простір стане першим оновленим місцем для екскурсій у селі та туристичним магнітом для всієї громади, сподіваються школярі. Адже парк у Стольному має давню історію: там ростуть віковічні дуби та клени, які у XVIII столітті разом з територією та палацом належали знатній українській родині Андрія Безбородька.
Перспективи програми
Лідерка програми UActive Христина Кащук говорить, що за опитуваннями учасників, робота з дорослими професійними наставниками дає школярам ширше розуміння можливостей для розвитку їхніх амбіцій в Україні.
Усього за два роки існування UActive на Київщині, Чернігівщині та Миколаївщині активні підлітки реалізували понад 30 соціально корисних проєктів у громадах. У 2025 році програма стартує роботу й у Харківській та Дніпропетровській областях.
UActive — освітня програма для підлітків про розвиток малих громад, яку з 2022 року втілює фонд savED. Співорганізувала ініціативу американська неурядова організація Spirit of America, яка підтримує її разом з благодійним фондом «Разом для України». За цей час до програми долучилися 700 школярів з трьох регіонів: Київщини, Чернігівщини та Миколаївщини. Усі учасники пройшли навчальний курс програми, після якого презентували ідеї власних суспільно-корисних проєктів професійному жюрі. Щосезону після пітчингу команди, що найкраще втілили свої проєкти, отримують стартове фінансування — по 5 тисяч доларів кожна.
Про фонд
savED — благодійний фонд, що займається відновленням постраждалих громад через освітні рішення і соціальні та інфраструктурні проєкти. Фонд облаштовує укриття, освітні центри «Вулики», відновлює пошкоджені приміщення шкіл, облаштовує тимчасові освітні простори, а також залучає підлітків до відбудови та розвитку власних громад через програму UActive. Фонд системно працює у Чернігівській, Київській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській областях.
Нагадуємо, що науковиця Марина Вязовська розв’язала задачу століть і прославила Україну. Вона увійшла до Академії наук США.
Фото надав фонд savED
Бренд зубної пасти Splash запустив виробництво лінійки зі смаком борщу. Тюбики цього продукту вже з’явилися в продажу.
Про це повідомили в пресслужбі компанії
Смак, близький українцям
У команді бренду пояснили, що втомилися від стандартних «льодових свіжостей», тому вирішили створити смак, який буде близьким українцям.
«Якщо щось і має шанс покращити настрій зранку, то це борщ», — прокоментували у Splash. Зубна паста нагадує борщ лише смаком та ароматом.
Читайте також: Дорофєєва передала свій інстаграм парамедикині «Госпітальєрів» і відкрила новий збір
Свій новий продукт виробники називають пастою, що об’єднує турботу про себе з культурним кодом і трохи самоіронії: «Борщ від Splash — теплий жарт із сенсом, а ще спосіб нагадати, що турбота про себе може бути не лише корисною, а й веселою».
Нагадуємо, що одеситка знайшла кішку після місяця активних пошуків (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
Фото продукту: пресслужба Splash
