Свою першу глиняну хату-мазанку кінорежисерка Наталія Супрун купила імпульсивно: їй просто захотілося мати свою власну справжню українську хату. І лише згодом жінка зрозуміла, що не може навіть найняти майстрів, які б поремонтували будинок, бо таких просто немає: ніхто вже не пам’ятає, які працювати з глиною та соломою.
Тоді Наталія вирішила стати такою майстринею сама. Тепер вона знає все про натуральне будівництво та жартома називає кінську ферму своїм улюбленим будівельним супермаркетом, адже там завжди є й солома, й кізяки.
Чому мазанки — це не лише про традиції, але й про екологію та майбутню відбудову України, Наталія розповіла ШОТАМ.
Ще з дитинства не подобалось у місті
Зараз у мене вже три хати-мазанки в різних селах Полтавщини та Черкащини, і я хочу ще.
Географія життя моєї родини розкидана по всій Україні. Бабуся родом з Полтавщини — вона виросла й жила в Решетилівському районі, але під час голоду в 1947-му полишила рідне село й поїхала в Крим у пошуках роботи та їжі.
Хата в Решетилівському районі, в тому ж селі, де росла бабуся, — це для мене зараз більше, ніж просто про хату. Це ніби повернення до свого коріння.
Сама ж я росла в Запоріжжі і щороку їздила в Крим. Бабуся жила в степу, недалеко від Джанкоя. Я там проводила кожне літо та решту канікул, і для мене був великий контраст між індустріальним Запоріжжям і кримським селом.
Уже тоді в місті мені не подобалось, а в селі я була абсолютно щаслива.
Поїхала в Нью-Йорк знімати кіно про музикантів
Після окупації Криму, в якому я на той момент жила, у мене почалася депресія. Я не знала, що робити, тож вирішила поїхати в США. Так собі подумала, що знаю англійську мову, що там зможу знайти собі роботу за своїм фахом кінорежисерки. Подорожуватиму, врешті-решт.
Так у 2015 році я поїхала в Америку й залишилася там на кілька років. Знімала документальне кіно про андеграунд-музикантів, які грають у підземних переходах. Той фільм не вийшов, але я близько познайомилася з музичною сценою Нью-Йорка.
Потім переїхала в Клівленд і теж там знімала кіно. Паралельно працювала на різних роботах, які зовсім не стосувалися моєї професії, аби просто виживати.
Першу мазанку практично зруйнувала
За рік я приїхала в Україну у відпустку й купила свою першу глиняну хату в селі на Черкащині. Витратила на неї все, що лишилося на той момент із заробленого в Штатах — $800.
Це була емоційна покупка — я просто зайшла на OLX і купила мало не першу-ліпшу хату, зовсім не вникаючи в деталі.
Почала її ремонтувати. Хотіла робити це виключно якимись екологічними способами, за допомогою природних матеріалів, але зовсім нічого про це не знала. Пробувала питати місцевих, але вони або теж у тому не розумілися, або казали щось на кшталт: «Та навіщо з цим возитися — швидше збудувати нове!». Тому я робила все навмання й фактично майже зруйнувала ту хату своїми експериментами.
Після невдачі з першою хатою я знову поїхала в США й там випадково познайомилася з людьми, які професійно займаються зведенням будинків з природних матеріалів за допомогою автентичних технік будівництва.
Вони знали навіть про українські традиції та показали мені раритетне відео, як в Україні місять кіньми саман — це така суміш глини, піску та соломи. Я була вражена. Почала вчитися в тих людей, ми здружились.
Спроба відтворити дитячий рай
Взимку 2020 року я повернулася в Україну з уже серйозним багажем знань і ще серйознішими намірами відновити хату. Купила свою другу мазанку теж на Черкащині, під Каневом, бо мені дуже сподобались ті краї.
Звідки в мені таке бажання — врятувати стару хату, — я навіть не можу пояснити. Мабуть, це була така підсвідома спроба відтворити той дитячий рай, який був у мене в Криму.
Звісно, тут зовсім інша природа, клімат. Ця хатка розташована посеред лісу, найближча інфраструктура дуже далеко, дорога туди погана. Я люблю приїжджати сюди, коли мені треба щось написати. Також це таке місце перезавантаження для мене.
Читайте також: Викупила прабабусину хату, де бувала в дитинстві: як мандрівниця будує свою Ісландію в селі на Вінниччині
Миска для варення з OLX стане трендовою раковиною
Хоча за вікном цієї хати черкаські ліси, а не кримські степи, я все одно хочу всередині її зробити в такому південно-морському стилі, щоб в інтер’єрі зчитувалося тепло українського Півдня.
Щоб додати якісь унікальні штрихи в інтер’єр, я зазвичай шукаю цікаві та вінтажні речі на OLX — щось таке, чого не купиш у будівельних чи інтер’єрних магазинах. Наприклад, ткані доріжки, які роблять наші сучасні майстри, килим чи мідний таз, в якому раніше варили варення, а зараз він став трендовою раковиною.
Старі речі мають свій особливий характер і, поєднуючись, створюють у домі щось оригінальне, не схоже на Ікею.
Випадково купила 100-літню хату
Свою третю хату я купила у 2023 році в тому селі на Полтавщині, де народилася моя бабуся. Це такий мій особистий проєкт з повернення до своїх коренів.
Я придбала обійстя з хатою в дуже поганому стані й задумала збудувати там новий будинок, в якому буду жити, бо відчуваю це село своїм домом.
Але цього року почала розпитувати людей про хату, бо в мене були певні підозри, і за розповідями місцевих з’ясувалося, що моїй «новій» хатинці більше 100 років!
Я мала план законсервувати стару хату й потроху будувати соломʼяну мазанку, бо була впевнена, що весь той хутір згорів під час Другої світової, і його будували з нуля. Але глина не горить!
Я зрозуміла, що не можу просто покинути її в такому стані, а мушу врятувати. І не просто залатати, підрівняти, а зробити новий очеретяний дах, призьбу — все, як це було у 20-х роках минулого сторіччя. Щоб хоча б один приклад народної архітектури був у цьому селі.
Зараз я вивчаю світлини хат з того регіону, аби врахувати всі нюанси, і шукаю гранти на реалізацію задуму, адже на це потрібні чималі кошти. А коли відновлю хату, зроблю там таку собі резиденцію під очеретом для письменників і ветеранів, бо там для цього ідеальне місце.
Була кінорежисеркою — стала мазанкаркою
Я майже повністю відійшла від роботи в кіноіндустрії. Зараз завершую свій авторський короткий метр, і далі в планах поки лише мазанки — вони мене захопили повністю!
Робота з глиняними хатами стає моєю новою професією: я проводжу толоки, консультую людей щодо їхніх хат, вчу відновлювати мазанки. Окремої назви для цього ремесла немає, тож я вигадала термін «мазанкарка» — це ніби сімейна лікарка для мазанок.
Я була в багатьох регіонах і помітила, що люди в селах, які досі пам’ятають, як працювати з глиною, очеретом чи соломою, не хочуть цього робити. У суспільстві панує така асоціація, що будувати з глини в сучасному світі можна хіба що сарай або якісь господарчі споруди.
Я хочу змінити це, бо мені здається, що це важливо для відбудови зруйнованих міст і сіл в Україні, це важливо для нашої екології.
Толока на Київщині. Відео з інстаграму Наталії
У мазанці не потрібен кондиціонер
Зараз на Чернігівщині, наприклад, уже йде активна відбудова зруйнованих сіл. Ми на власні очі побачили, скільки в процесі утворюється будівельного сміття, коли хати побудовані з якихось сучасних матеріалів.
А хати з природних матеріалів, коли там ніхто не живе, просто ніби входять у землю, і людського сліду майже не залишається. Я вважаю, що найкращим, найекологічнішим і найшвидшим будівництвом буде хата з соломи, обмазана глиною, а також просто глинобитні хати. У своїх проєктах я намагаюсь використовувати менше дерева, щоб зберегти ліси.
Мазанки можуть бути набагато комфортнішими, ніж сучасні будинки — їм не треба кондиціонер. У такій хаті з глини класно зберігаються тепло і холод.
Хочу вчити людей «лікувати» свої хати
Зараз я розробляю путівник з пошуку та вибору хат, тому що виявилось, що це не так вже й просто — знайти свою ідеальну хату. Я сама натрапила на свій дім тільки з третього разу. У своїх власних пошуках та експериментах я отримала цінний досвід і готова ділитися ним з іншими.
Також хочу навчати людей «лікувати» свої хати, відновлювати мазанки у своїй місцевості. Ми з кінорежисеркою Ґалою Козютинською, яка створила мистецьку резиденцію в старій хаті на Гуцульщині, працюємо над спільним освітнім проєктом.
Це буде онлайн-курс із натурального будівництва. Ще з одним мазанкарем будемо відновлювати хати в різному стані й під час цього фільмуватимемо всі етапи, техніки. З цього потім сформуємо навчальний матеріал. Проєкт вирішили назвати «Ліплянки» — це ще одна народна назва глиняних хат.
Будувати хату з нуля чи купити сучасний будинок дуже дорого. Натомість звести нову глиняну хату-мазанку вийде набагато дешевше. Відновлення до комфортного житлового стану старої хати з глини взагалі може стартувати від нуля гривень, якщо у вас багато друзів, і вони готові допомагати.
