Сніжана Василенко ще з 18 років мріяла про власний дитячий садок. Багато років працювала вихователькою в державних садочках і бачила прогалини, які б хотіла усунути. Перед повномасштабним вторгненням уже збиралася відкривати свій центр дитячого розвитку в рідному місті Таврійськ на Херсонщині, та завадили росіяни.
Жінка разом з донькою виїхала в Миколаїв і шукала для неї садок. Не знайшовши нічого, вирішила — час відкривати свій. Як Сніжані це вдалося, дивіться в матеріалі #ШОТАМ.
Ця хвилина — для тих, хто міг стати одним із героїв наших добрих новин та історій, але натомість став ціною свободи.
Сайт #ШОТАМ «зупиняється», аби вшанувати захисників і захисниць, які полягли в бою, полонених, яких було закатовано в неволі, цивільних, які стали жертвами російських злочинів. Закликаємо вас зробити те саме, бо памʼять — це дія. І вона починається з хвилини мовчання.
