Суспільство
Рейви, виставки, інклюзивна школа та стріт-арт лабораторія – “План Б” для постіндустріальних міст
Постіндустріальні міста шукають свою нову ідентичність. Раніше промислові підприємства Сходу впливали на формування культурних кодів, створення міфів, формати дозвілля містян та освітні процеси. Один за одним заводи закриваються, а мешканці мономіст мають віднайти нові цінності та стратегії розвитку, які їх об’єднають надалі. Настав час переосмислювати, пропонувати нове, заповнювати пустоти та діяти локально.
Місцеві культуртрегери взяли на себе відповідальність створити план б для своїх міст, адже попередні підходи вже не працюють, а нові не запропоновано суспільством. Культурні активісти впроваджують системні зміни, створюють на місцях хаби, проводять фестивалі, реалізують численні соціальні проєкти. Поступово силами громади занедбані сірі зони перетворюються на магніти для нових смислів й ініціативних людей.
Освітній акселератор Idea Boot Camp від фестивалю соціальних інновацій та нової музики Plan B створює умови для активних й креативних, які готові змінювати локальний контекст тут і зараз. На буткемпі засновники проєктів отримують менторську підтримку від експертів, щоб дати своїм містам культурний План Б.
Цього року 4 проєкти-випускники буткемпу з Бахмута, Костянтинівки, Лисичанська та Слов’янська отримали гранти від DG East (програма USAID «Демократичне врядування у Східній Україні») на втілення ініціатив. Як рейви, виставки на заброшках, інклюзивна школа та стріт арт лабораторія сприяють змінам у культурній реальності?
Нє_фрєска_конечно
Нє_фрєска_конечно — це стріт-арт лабораторія для тих, кого цікавить мистецтво. Художниця Маша Вишедська і менеджер культурних проєктів Ростислав Сосновий створили резиденцію для молодих художників на базі ком’юніті центру Freedom Hub, де вони можуть знайомитися та творити разом.
Коли ти граєш за своїми правилами, ти маєш контроль над змінами, – кажуть засновники стріт-арт лабораторії Нє_фрєска_конечно.
Протягом літа художники з Нє_фрєска_конечно проведуть у Бахмуті серію вуличних виставок й вже перетворюють публічні простори на галерею. Їхня мета — впливати на місто, побудувати діалог з місцевими та зробити арт майданчик доступним для тих, хто хоче долучатися до творчості.
Читайте також: Вуличне мистецтво: 10 найгарніших муралів України
Фінальну виставку розташують на стінах кінотеатру «Побєда». Ця локація поступово повниться мистецькими роботами, показуючи, як мистецтво може змінити занедбаний простір.
FreeSky
FreeSky — це спільний проєкт вчителів та учнівського самоврядування Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3. Ця школа першою відкрила інклюзивні класи в місті, запустила соціальне підприємство «ЕкоВарня», встановила водоочисну станцію.
Минулого року педагоги Олена Давидова та Вікторія Шубіна зіткнулися з тим, що у місті немає просторів, де можна було б проводити зустрічі, не порушуючи умови адаптивного карантину. Так в них з’явилась ідея створити вуличний простір з альтанками FreeSky, де учні, вчителі, батьки та жителі мікрорайону зможуть спілкуватися, проводити заняття й неформальні події.
Впевнені, що діти, які відчувають довіру та власну важливість стануть дорослими, які свідомо будуватимуть своє життя та суспільство, – кажуть засновники FreeSky.
Як і попередні ініціативи, FreeSky — це реакція вчителів на запит учнів. Простір відповідає вимогам МОЗ і є доступним для людей з інвалідністю.
Аудиторія проєкту велика: мова йде не тільки про школу. Майданчик відкритий для учнів та вихователів дитячих садків і інклюзивно-ресурсного центру, представників громадських організації та діаспор міста, вихованців гуртків, мешканців мікрорайону та всіх, хто бажає продуктивно й культурно провести час.
Shum.Rave
Shum.Rave — серія масштабних вечірок, які змінюють асоціацію «Слов’янськ – війна» на «Слов’янськ – культура».
Shum.Rave виникли як відповідь на відсутність нічного культурного життя у Слов’янську та регіоні. За п’ять івентів їм вдалося об’єднати молодь, зробити Слов’янськ містом до якого приїжджають креакли з інших міст, і яке починає асоціюватися з Шумом, а не з війною.
Головне, аби люди в себе починали вірити, брати на себе відповідальність за своє життя та своє місто. Тоді всім стане краще, – кажуть засновники Shum.Rave.
Цьогоріч Shum.Rave запустили серію відео з діджеями, які грають біля знакових локацій та пам’яток східного регіону. На думку засновника Шуму Євгена Скрипника, у Донецькій області безліч місць, які можна прорекламувати таким чином для туристів України та всього світу.
Наразі Shum.Rave випускають відео про Науково-дослідний інститут високих напруг — таємничий об’єкт, закритий навіть для місцевих. Євген хоче привернути увагу до космічного екстер’єру та унікального устаткування будівлі, відкрити цей об’єкт для відвідування й проведення зйомок.
Shum.Rave доводить, що за рік можна створити проєкт, здатний змінити імідж навіть невеликого міста. Він вчить людей брати на себе відповідальність замість того, щоб перекладати її на інших.
Гарелея “Неотодрешь”
«Гарелея неотодрешь» — це експериментальний виставковий простір, повністю толерантний до молодого мистецтва. Гарелея пропонує митцям майданчик для творчості без рамок. Для вільного висловлювання художники роблять інтервенції у закинуті приміщення, підвали, квартири та незвичні для експозицій локації на кшталт відділення “Нової Пошти”.
Ми всі цінуємо свою свободу, тому хочемо, щоб «Гарелея» теж мала стільки свободи, скільки ми можемо собі дозволити, – кажуть ініціатори Галереї.
Перша виставка пройшла під відновленим мостом Лисичанськ-Сєвєродонецьк, наступні — у занедбаних історичних будівлях Рівного та Лисичанська. А цього літа «Гарелея неотодрешь» проведе 5 виставок у Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному, Маріуполі та Рівному.
Читайте також: «Гарелея неотодрёшь». Як у Лисичанську закинуті будівлі стають артпростором
“Проєкт дає можливість продемонструвати свої роботи людям, які не можуть це зробити в офіційно-комунальній площині. Головна наша цінність — свобода. Команда не замикається в певних форматах і не стримує самовираження митців. Ми разом формуємо платформу без критики чи обмежень”, – розповідає ініціатор Гарелеї Віталій Матухно.
Ініціативи випускників Idea Boot Camp поступово збирають навколо себе спільноту, знаходять своїх прихильників і послідовників. Їх поєднує прагнення до змін, небажання сидіти на місці й розуміння, що можна впливати на своє місто й грати за власними правилами. Навіть якщо результатів цієї роботи не помітно одразу, вони все одно позначаться на розвитку суспільства.
Тома Лазаренко, Юлія Сироїд
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі