Реформа освіти: розповідаємо про п’ять пріоритетних напрямів подальших змін

Аби бути супергероєм, не потрібні суперздібності. Достатньо стати донором плазми, адже кожна четверта людина щонайменше раз у житті потребувала чи потребуватиме переливання компонентів крові чи препаратів на їхній основі.

До Всесвітнього дня донора ШоТам разом з компанією Biopharma Plasma, яка першою в Україні почала виготовляти з донорської плазми ліки, що рятують життя, розробили тест. Усього 5 хвилин, і ви виявите, які хибні переконання щодо донації плазми ви маєте та про які бонуси для донорів ще не знаєте.

0%

1. Як проходить донація плазми?

А. Так само, як донація крові.

Б. Вам роблять забір крові і відокремлюють з неї плазму.

В. Спочатку проходите безкоштовний аналіз і скриніг здоров’я, потім — процедуру плазмаферезу, під час якої з частини крові донора відокремлять плазму, а всі важливі тромбоцити й еритроцити повернуть назад.

2. Хто може бути донором плазми?

А. Люди віком від 18 років та вагою від 50 кг з добрим самопочуттям.

Б. Універсальні донори з 0 (I) групою крові.

В. Люди, у яких немає хронічних захворювань.

3. Як часто можна здавати плазму?

А. Краще не здавати, бо це небезпечно.

Б. Мабуть, як і кров, — не більше 5 разів на рік.

В. До 26 разів за рік, адже плазма швидко відновлюється.

4. Що таке взагалі ця плазма крові?

А. Це рідина, яка міститься в нашій крові.

Б. Це червоні кров’яні тільця.

В. Це компонент крові, що на 90% складається з води та містить альбуміни, глобуліни й фібриноген.

5. Чому донорство плазми таке важливе?

А. Плазму використовують для омолоджувальних процедур.

Б. Плазма потрібна так само, як і кров, — для переливання.

В. Донорську плазму переливають при сильних крововтратах; з неї виготовляють життєвонеобхідні ліки; вчені використовують її для досліджень.

6. Чим можна замінити донорську плазму крові при виготовленні ліків?

А. Її неможливо замінити.

Б. Можна замінити плазмою з крові тварин.

В. Штучно створеними аналогами плазми, але це дуже дорого.

7. Як плазмаферез впливає на наш організм?

А. Це болісна та шкідлива процедура, після якої потрібно довго відновлюватися.

Б. Плазмаферез корисний для самого донора, бо очищує його кров від токсинів і може знижувати ризик серцево-судинних захворювань.

В. Зовсім ніяк не впливає.

8. Як довго відновлюються наші запаси плазми після донації?

А. Протягом 24-48 годин.

Б. Протягом 6-12 тижнів.

В. Повністю ніколи не відновлюються.

9. З донорської плазми виготовляють препарати, такі як імуноглобуліни та фактори згортання крові. Як гадаєте, чиї життя рятують ці ліки?

А. Мабуть, наших захисників з пораненнями.

Б. Дітей і дорослих, які борються з онкологією.

В. Усі вище перераховані варіанти! А ще препарати з донорської плазми рятують людей після аварій, складних оперативних втручань, при інфекційних захворюваннях, серцевій недостатності, імунодефіциті.

10. Чи правда, що за донацію плазми можна отримати грошову компенсацію?

А. Ні, це брехня.

Б. Так, але не завжди.

В. Так, винагорода близько 500 грн (залежно від об’єму зданої плазми та участі в діючих акціях)

Який ти донор плазми: герой-рятівник чи віриш у фейки? (ТЕСТ)

Новачок у донорстві

Йой, ми виявили у твоїх відповідях чимало шкідливих упереджень! Але головне, що в тебе є бажання дізнатися більше на таку важливу тему, як донорство плазми крові. Можливо, ти раніше зовсім нічого не чув/не чула про донацію компонентів крові або ж це були вигадки чи відверті жахайки на медичні теми, яких, на жаль, вдосталь у мережі. Але тепер ти точно знаєш, що:

— донорство плазми, як і донорство крові, рятує людські життя;

— при донації плазми донор зберігає всі свої червоні кров'яні тільця, а натомість його кров очищується від токсинів;

— донором може стати кожен повнолітній, хто має вагу більше 50 кг, добре самопочуття та бажання рятувати життя;

— аби відновити об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього 1-2 доби. Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки;

— донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma в різних містах України.

Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.

Майбутній амбасадор донорства

Ти ще маєш трохи сумнівів: а може, плазма не така потрібна, як кров? Чи дійсно вона когось рятує? Чи справді донація плазми безпечна для донора? Настав час поповнити свою базу знань, аби стати амбасадором донорського руху в Україні! А почати можеш із цієї пам’ятки:

— донорська плазма життєво необхідна тим, хто бореться з онкологією, імунодефіцитом, важкими опіками та пораненнями;

— донорство плазми приносить користь самому донору: під час процедури плазмаферезу його кров очищується від токсинів та «омолоджується»;

— аби відновити задоначений об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього лиш 1-2 доби! Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки.

Донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma по всій Україні! Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.

Людина з золотою рукою

Нічого собі, ти знаєш так багато про донорство плазми крові! Схоже, ти вже маєш досвід у цій важливій справі.

Австралієць Джеймс Гаррісон першим увійшов в історію як «Людина з золотою рукою» — за своє життя він пожертвував плазму крові 1 173 рази та врятував життя більш ніж 2 мільйонів новонароджених. Можливо, саме ти підхопиш цю супергеройську місію та станеш новою «Людиною з золотою рукою» та легендою донації з України? Ділися своїми результатами в соцмережах — не для того, аби похвалитися, а щоб твої друзі знали, до кого можуть звернутися по пораду як до досвідченого донора!

Ну а бонусом для них буде мапа центрів Biopharma Plasma, де всі донори можуть отримати тут.

Поділіться своїми результатами:

Facebook Twitter

  Грати знову

Фото: Biopharma Plasma

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.

Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.

На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.

Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.

Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони

А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.

Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.

Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.

Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.

Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей

Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.

Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.

Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.

Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими