Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Замість школи — доглядав овець». Успішний кейс рома, який побудував екоферми на Одещині

Партнерський матеріал

Опубліковано

 

Щодня ШоТам розповідає для вас про український бізнес, соціальні проєкти, волонтерів, аграріїв та позитивні зміни у країні. Але ми також виступаємо проти дискримінації в усіх її проявах. Дуже багато негативних новин розповсюджуються в мережі, де акцентують на слові «ром» та його ксенофобських синонімах. Тому ми лупаємо цю скалу стереотипів і розповідаємо вам позитивні історії успіху представників ромської спільноти, які розвиваються в Україні, навчаються, відкривають бізнеси та забезпечують робочими місцями десятки людей.

В Україні зараз проживають від 200 до 400 тисяч представників ромської спільноти. Вони зіштовхуються з серйозними труднощами, коли йдеться про інтеграцію в суспільстві. Але вони на це точно не заслуговують, адже багато ромів успішно працюють у бізнесі, сплачують податки та дають українцям робочі місця.

На Одещині вже 20 років працюють дві успішні екологічні ферми. Їхні вівці мають попит не лише в Україні, а й за кордоном. Запустили цей бізнес двоє братів ромської національності, дитинство яких було дуже важким. Замість навчання у школі вони випасали овець, щоб прогодувати родину. Але неосвіченість не стала на заваді успіху. Зараз брати не лише розвивають власну справу, але й борються зі стереотипами у суспільстві «про бідних циган».  

 
Дмитро Юренко
Дмитро Юренко

Понад 20 років є співвласником двох сімейних овечих ферм на Одещині
Представник ромської національності, виходець з Грузії, проживає у місті Березівка, Одеської області

Замість школи — доглядав овець

У мене було дуже важке дитинство. Мій старший брат і сестра ходили до школи, а я, на жаль, в ній так і не побував. Через раптову смерть батька нам ще з один братом довелося швидше подорослішати. Матері самій було важко, вона постійно їздила на заробітки, щоб нас прогодувати, одягнути, взути. Ми ж допомагали їй по господарству, як могли. Тому так сталося, що я залишився безграмотним, читати й писати не навчився. І зараз, вже ставши на ноги, головна мета — щоб моїх наступників не спіткала така ж доля. Мої четверо дітей ходять до школи, всі — відмінники. Попереду у них велике майбутнє, і я докладу максимум зусиль для того, щоб вони стали успішними. Й не лише вони, а й більшість ромів, які потребують моєї допомоги.

Я сам — виходець з Грузії, маю ромську національність. До України ми переїхали в 90-ті після смерті батька. Тут жили наші родичі, які перший час допомагали нам повернутися до нормального життя. Зараз я — громадянин України, як і мої діти. Багато років ми з братом працювали в Березівці, що на Одещині, на фермі у людей найманими працівниками. Я ще був дуже малим, коли вже почав стригти овець, заготовляти шерсть, відправляти її на переробну фабрику, що на заході України. І в якийсь момент, років 20 тому, мій хороший друг перед вильотом за кордон запропонував мені забрати до себе його невелике поголів’я овець — приблизно сотню. Вівці були дуже хороші. Ми домовилися, що я відкуплю їх після його повернення через кілька років. З цього почався вже наш з братом власний бізнес.

Наша худоба розлітається світом

Зараз ми є власниками двох ферм. Брат, як і я, відповідає за весь процес: закупівлю тварин, продаж, догляд. Пів свого життя, приблизно 20 років, ми провели тут, серед своїх тварин. Офіційно наш бізнес зареєстрований вже, напевно, 15 років. Спочатку в нас була та сотня овець, потім вже 200, 300… Трохи залишаємо, решту продаємо. Сьогодні на одній фермі ми тримаємо 1 500 голів, на інший — 2 500. Спочатку нам допомагали родичі, двоюрідні брати, племінники. Але оскільки кожна праця має оплачуватися, потроху ми почали пропонувати їм вже роботу на постійній основі. Ми працевлаштували приблизно 45 людей, серед яких більшість — громадяни ромської національності, також є й української. Багато хто з працівників є моїми родичами, які, як і я у дитинстві, опинилися у скрутній життєвій ситуації. Намагаюся не просто платити їм по 5-6 тисяч гривень, а ще й допомагати збирати дітей у дитсадки та школи.

Фото: seeds.org.ua

Худобу у нас скуповують переважно українці, араби й турки. Вони приїжджають, беруть велике поголів’я і ​​потім торгують вівцями у своїх магазинах. Найбільшими гуртовими покупцями є саме клієнти зі Стамбулу, які за один раз забирають 500-600 голів. Ми озвучуємо ціну, домовляємося, вони вантажать їх на паром і вивозять за кордон. Частенько заїжджають до нас і кияни, які беруть по 200-300 овець. Вартує тварина в нас приблизно по 50 гривень за кілограм «живою вагою». В середньому одна вівця — це орієнтовно 30 кілограмів.

Виготовляємо екологічно чисті продукти 

Я сам — любитель чистого продукту, тому що зараз дуже багато тварин вирощують з різними хімічними добавками. І, купуючи м’ясо в магазині, ми не знайдемо на обгортці інформацію про те, чим тварину годували. Якщо людина постійно вживає м’ясо, яке «напхане» різними добавками, від цього у неї починаються проблеми з тиском і серцем. Я не хочу, щоб мої діти та клієнти вбивали себе їжею. Тому ми дуже ретельно підбираємо харчі. Наші вівці харчуються без жодної хімії. Годуємо їх сумішшю зерна, травою люцерною, ячменем і вівсом. Догляд за тваринами також є досить важливим. Приблизно з 10 травня починаємо їх стригти, купати, прищеплювати проти глистів. Думаю, що вівці почуваються дуже комфортно в нас.

А ще ми виготовляємо натуральні домашні сири, молоко, бринзу. Бринзу продаємо на ринку, кілограм вартує 200 гривень. Щотижня возимо на свої точки на «Південному вокзалі» в Одесі по 200-300 кілограмів. Я настільки сильно люблю свою справу, що більше займаюся не адміністраторською роботою, а саме вирощуванням тварин. Тобто, я не просто контролюю, як працівники стрижуть овець, годують їх, доглядають за ними, а й сам роблю це у своє задоволення. Коли перед Новим роком вівці народжують ягнят, гарненьких, здоровеньких, тоді я ще більше починаю любити свою роботу.

Фото: hozjain.ua

Стереотипи про «циган — злодіїв» заважають у роботі

Насправді я часто відчуваю перешкоди у веденні бізнесу через різні стереотипи, присутні в суспільстві, стосовно ромської національності. Частенько чую, що «цигани — це жебраки, злодії». Я не сперечаюся, є й такі люди. Але ж у кожній нації є громадяни, які стають на нечесний шлях або в них стаються безвихідні ситуації в житті. Прирівнювати одну людину до цілої нації — це дуже неправильно. Тому, коли я спілкуюся з людьми, мені потрібно постійно доводити їм, що я порядний. Я змушений розповідати їм, що в нашій нації теж є правильні люди, які хочуть чесно жити й добре виховати своїх дітей.

Читайте також: «Хочу дати можливість ромам навчатись». Як Тиберій Йонаш відкрив художню школу та столярну майстерню

Моя безграмотність ніяк не заважає мені вести бізнес нарівні з іншими. Я можу спокійно говорити на будь-які теми з фермерами, клієнтами, депутатами тощо. Сподіваюся, що у майбутньому якийсь представник чи представниця ромської національності сидітиме у Верховній Раді і якось буде змінювати суспільство та законодавство на благо всіх спільнот, права яких зараз утискають.

Молодший син переймає мій досвід

Я б хотів, щоб мої діти продовжили справу, якою я займаюся. Хоча старшим дітям це не цікаво. Хочу, щоб вони вивчилися десь за кордоном, приїхали в Україну й змінювали цю державу на краще. Політика, сільське господарство, музика — будь-яка сфера зараз потребує фахівців. В ідеалі — щоб вони розвивали нашу ромську спільноту, ламали «циганські» стереотипи, проводили різні фестивалі. У нас дійсно бідний народ, який потребує розвитку. Так жили наші батьки, дідусі та бабусі. Це потрібно змінити раз і назавжди.

А ось мій молодший син точно продовжить мою справу. І хоча йому зараз лише п’ять років, він вже дуже проявляє інтерес до тварин. У нас вдома — маленький зоопарк: фазани, павичі, вівці. І щодня син прокидається і перше, що робить, це йде їх годувати. Він знає, як правильно за ними доглядати, що кому дати їсти, як кого звуть, кого випасати. Поки старші діти «сидять» у ґаджетах, малому це все не потрібно — йому цікавіші кури й вівці.

Для успіху треба пройти через піт і мозолі

Наш бізнес вже давно вийшов на самоокупність. Я можу собі дозволити виїхати за кордон, купити там гарне поголів’я овець на більш як 100 тисяч доларів. Наступного року я планую поїхати в Німеччину на виставку великої рогатої худоби. Хочу привезти в Україну племінних овець, корів і биків. Серед цілей також придбати хоча б тисячу гектарів землі. Щоб тримати таке велике господарство, потрібно мати поле, де можна вирощувати їжу для овець і випасати їх. І ще плануємо закупити комбайни й трактори — це, до речі, одразу ж збільшить кількість робочих місць.

Фото: ukragroexpo.com

Я не збираюся залишати цю справу чи займатися паралельно іншим бізнесом. Я знаю все у цій сфері й виконую роботу так, як для себе. Родичам, яких у мене кілька сотень, я намагаюся допомагати: комусь грошима, комусь роботою, житлом чи ще чимось. Свого часу я дуже потребував шматка хліба, й добрі люди мені тоді допомогли. Настав мій час за це віддячити. Кожен може досягти успіху, незалежно від того, з якого він роду. Недостатньо лише не красти й намагатися не потрапити до в’язниці, а й своїми мозолями й тяжкою працею добиватися висот.

Матеріал підготовлений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Історії успіху ромського бізнесу».

Суспільство

Україна приєдналася до глобальної кампанії з очищення берегової лінії Азовського моря

Опубліковано

 

Україна приєдналася до глобальної кампанії з очищення берегової лінії Азовського моря, яка є частиною екологічної кампанії Європейського Союзу – #EUBeachCleanup.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікацій ПРООН в Україні.

Зазначається, що 50 волонтерів та активістів очищували узбережжя Азовського моря.

 

Наголошується, що втрата біорізноманіття є однією з найактуальніших проблем нашого часу. Це вимагає глобальних дій. Ось чому стратегія ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року є основною частиною Європейської зеленої угоди.

Читайте такожОдеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Донеччина та Луганщина також підтримали екологічні заходи з прибирання, організовані у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Жителі Іллінівської громади на Донеччині прибирали пляжну зону біля одного із найбільших водосховищ у Регіональному ландшафтному парку «Клебан-Бик», а волонтери Старобільської громади, що на Луганщині, очистили зону поблизу річки Айдар, важливої притоки Сіверського Дінця.

Довідка

Щороку у вересні Європейський Союз організовує океанічно направлену кампанію з підвищення обізнаності – #EUBeachCleanup – із заходами по всьому світові. Цьогорічна кампанія пов’язана з конференцією ООН з біологічного різноманіття, яка відбудеться наступного місяця у жовтні, і її буде присвячено захисту наповненого життя океану. Хоча ключ до боротьби з морським сміттям – це зупинити його витоки – використовуючи менше, більше переробляючи – очищення також має значення. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку кампанії 2021 року тут.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читайте також: Екоспоживання: як працює «ремонтне кафе» в Івано-Франківську (ВІДЕО)

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.

Як ми повідомляли раніше, оголосили конкурс стартапів на запровадження «чистих» технологій.

Читати далі

Суспільство

У Славутичі митці створюють ЗD-монументи у VR

Опубліковано

 

У Славутичі під час арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму Славутича», створюють віртуальні цифрові ЗD-монументи.

Про це ШоТам повідомили організатори заходу.

Згідно з програмою Малої культурної столиці-2021, що реалізується в Славутичі спільно з Українським Культурним Фондом, у місті продовжено традицію масштабної арт-резиденції «Семантичний сюрреалізм у просторі постмодернізму».

 

Цього року вона називається OFAR | Open Format Art Residence, тому що представлена у трьох підпроєктах, об’єднаних спільною темою «Апофеоз імперії».

Читайте такожЗ принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок

Оскільки Славутич був створений на піку розвитку СРСР спільними зусиллями восьми республік, його архітектура є відображенням ідеологічних прагнень тієї епохи та уявою про художньо оформлене ідеальне місто для життя.

Щось із запланованого (будівлі, пам’ятники тощо) так і залишилось у планах, але тепер зусиллями арт-резидентів є можливість їх переосмислити, трансформувати та доповнити місто як мізансцену апофеозу імперії – створюючі об’єкти монументального мистецтва, але вже у віртуальному просторі.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Усі мистецькі твори й культурні об’єкти, створені цього року у рамках підпроєктів «Тривимірне мистецтво у VR», «Фото-Графіка» та «Медіа-арт», увійдуть до фондів новоствореного муніципального Музею мистецтва Славутича.

Окрім матеріальних творів, його колекцію складатимуть і твори синтезу жанрів, що знаходяться на перетині традиційного і диджітального мистецтв. Через інтернет з ними можна буде познайомитися з будь-якої точки планети.

Довідка

Славутич — наймолодше, створене у 1986 році, місто в Україні потужного урбаністичного та інтелектуального потенціалів, з розвинутою інфраструктурою. Місце, де генеруються нові ідеї та впроваджуються амбітні ініціативи.

 У 2021 році Славутич отримав статус Малої культурної столиці України та грант від Українського культурного фонду на реалізацію проєкту «Славутич: ось [tobeⁱ] країна!».

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Нагадаємо, стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України.

Як ми повідомляли раніше, німецькі села Закарпаття показали з квадрокоптера.

Читати далі

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі