

Суспільство
Працювати в NASA і Microsoft: досвід українки
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українка Аня Рувінська з Києва, яка перебралася до США, встигла попрацювати на NASA і кількох фінансових і tech-гігантів. Про це розповідає портал Стожари.
«Для України такі емігрантські історії звичні. Виїхати в дитинстві з батьками, які шукають кращого життя на Заході. Позбутися від пострадянських страхів. Записати в свою скарбничку дослідження раку мозку, соціальні проєкти в Африці, ступінь MBA. Відзначитися на топ-посадах в таких ТехноГігантах, як Microsoft і Spotify. І не втратити здатність різко змінювати своє життя, якщо до цього є внутрішній порив», – йдеться про Аню.
Про Україну і переїзд
Аня Рувінська – колись маленька українка, а тепер шанована в tech-колах американка. Вона взяла участь у IT Arena 2019 – найбільша технічна конференція у Східній Європі, яка шостий рік поспіль проходила у Львові з 27 до 29 вересня.

Темою Ані на цій конференції були півоти – коли проєкт різко змінює курс руху, щоб спробувати новий напрямок розвитку і побачити нові ніші. Виявилося, півоти стали для Ані червоною лінією не тільки роботи, але і життя.
Аня розмовляє чудовою англійською, російську ще пам’ятає, а українську знає погано. Переїзд з України в США називає першим і головним півотом.
Батько дівчини, український єврей, зміг взяти участь в програмі єврейських біженців, і в 1994 році родина виїхала в США і влаштувалася в Нью-Йорку.
Робота в NASA у 20 років
У підлітковому віці Аня цікавилася біомедичною інженерією і навіть думала зробити це справою життя. У 20 років дівчина вже працювала науковим співробітником однієї з лабораторій NASA в рамках спеціальної стипендії – вивчала, як радіація впливає на рак. Але шлях дослідника виявився коротким. Аня потрапила до “Школи розвитку бізнесу для молоді”. Після чого – на стажування в ролі бізнес-аналітика в JP Morgan Chase. Це був перший різкий професійний поворот.
На цьому дівчина не зупинилася. Через кілька років вона перейшла в Nonprofit Finance Fund, консультувала з фінансів американські некомерційні організації. А в 2008 році раптом поїхала на рік до Намібії за стипендіальною програмою. Там була директором фонду важко вимовного імені Lazarus Shinyemba Inpangelwa і вела молодіжну програму по бізнес-лідерству.
Після повернення до США Аня Рувінська повернулася до аспірантури, де отримала ступінь MBA, щоб знову потрапити в бізнес. Але вже в 2012-му влаштувалася в урядову організацію AmeriCorps. Її завданням було керувати командою з 12 чоловік, яка реалізовувала проекти, пов’язані з усуненням лих в США – наприклад, розливів нафти в океані.
Чим займалась у Microsoft
У 2013 році дівчина прийшла в Microsoft. “Мені пощастило потрапити в одну з кращих програм MBA в США і світі – в університеті Wharton, Пенсільванія. В університету хороші відносини з великими корпораціями, які наймають людей прямо з навчання”, – згадує Аня.
За її словами, вона не цілилася працювати саме в IT. Хотілося попрацювати у великій корпорації, але на такій позиції, де можна було б робити речі, які надають соціальний вплив. Все це зійшлося воєдино в освітній команді Microsoft. Підрозділ Ані займався студентським напрямком. Наприклад, впроваджував по всьому світу tech-інструменти для освіти або розробив комплексну студентську стратегію для базової і вищої освіти.
Читайте також: Українка видала книжку для дітей з дислексією: у ній використовують спеціальний шрифт
В рамках ТехноГігант Рувінська теж не втрималася і “півотнулася”. “Мені стало цікаво, як будуються продукти компанії, як вони розвиваються, упаковуються і доставляються клієнтам”, – говорить вона.
Так дівчина стала частиною команди Minecraft – культової шведської відеоігри про блокових піксельних чоловічків, яку Microsoft купила в 2014 році за $2,5 млрд. Аня як продуктовий менеджер вела мобільну і PC-версію гри, відповідала за залучення та продаж. З її участю в грі з’явився свій маркетплейс – це був один з ризикованих, але вдалих півотів.
Microsoft вдалося утримати Аню на цілих чотири роки. Але навіть такий суперпроєкт не зміг перебити внутрішній порив до руху і зміни обстановки. Восени 2017-го вона подала резюме в Spotify і перебралася з Сієтла в Нью-Йорк – головну західну штаб-квартиру шведської компанії.
“Це кумедно, адже і Minecraft, і Spotify – зі Швеції. Але я весь час перебувала в США, просто часто літала в Стокгольм “, – говорить дівчина.
На питання журналіста, чи спеціально Аня цілилася в шведські компанії, відповідає – ні. “Мені просто подобається пробувати різні речі і мати нові виклики. Мені було добре в Minecraft, і піти звідти було дуже важким рішенням. Але хотілося попрацювати над чимось новим, змінити обстановку, переїхати в інше місто”, – пояснює Аня Рувінська.
З Нью-Йорком, каже, просто так збіглося. Тому що до вибору позиції в Spotify вона проходила інтерв’ю на посаду в Люксембурзі, Таїланді і навіть в Уганді і в цілому була готова поїхати і туди.
До речі, в обох технокомпаніях Аня зустрічала чимало українців і взагалі людей зі Східної Європи. “У Сієтлі досить гарне співтовариство східних європейців, і багато хто з них працює в Boeing або Microsoft”, – сміється вона.
А одного разу її розшукав колега-українець з головного офісу Spotify в Стокгольмі. Вже на другий день роботи він вирішив знайти земляків і об’єднав їх в Slack-чаті. За словами Ані, там було близько 50 чоловік.
Про повернення
Наразі звичний для Ані Рувінської дворічний професійний цикл дійшов кінця. На IT Arena вона ще виступила як Product Lead Spotify. Але зовсім недавно вона вже попрощалася з командою, щоб зробити перерву і подумати над подальшими кроками.
“Я завжди думаю про світ як про велику можливість. Мені пощастило, що я можу робити все це. І я розумію, що не всім це доступно, тому намагаюся дати людям такі можливості”, – говорить дівчина.
Що може спонукати Аню повернутися в Україну? Наприклад, очолити тут який-небудь R & D-центр західної tech-компанії? Вона думає про це давно, адже вже не раз приїжджала до цього часу в Київ і відвідувала різні компанії. Їй цікаво попрацювати на ринках, що розвиваються на зразок нашого, Південно-Східної Азії або Африки. Але поки важко вирішити. Тому Аня йде в якусь творчу відпустку на кілька місяців, щоб відчути, куди тягне її нутро.
Є, правда, і цікава перешкода для повернення в Україну. “Я трохи боюся зими. У Нью-Йорку, звичайно, теж холодно, але одного разу підлітком я приїжджала сюди взимку. Бігала від хати до хати, жахливо мерзла і при цьому бачила, як на дитячому майданчику спокійно грали діти. Напевно, мені потрібно буде просто одягатися відповідно “, – сміється Аня.
Та якщо бажання пригод все ж переможе страх холоду, дівчина може й повернутися. “Ніколи не знаєш, як буде. 5-10 років тому я й подумати не могла, де буду сьогодні і чим буду займатися”, – посміхається вона.

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Безпілотний військовий літак Bayraktar KIZILELMA успішно перевірив ідентифікаційну систему на середній висоті.
Про це повідомив у твітері співвласник компанії Baykar Сельчук Байрактар.
Винищувач «Байрактар» здійснив свій третій політ у навчально-випробувальному центрі AKINCI.
«Bayraktar KIZILELMA успішно завершив випробування системи ідентифікації середньої висоти. Це був третій тест, який ми проводили», – зазначив технічний директор компанії Baykar.
Відомо, що безпілотний винищувач Bayraktar Kızılelma оснащений турбореактивним двигуном АІ-25ТЛТ українського виробництва.
Дивіться відео: Бойова медикиня із Нової Зеландії служить на передовій в Україні
Нагадаємо, у лютому 2022 року Україна і Туреччина підписали угоду про спільне виробництво безпілотників. Згодом стало відомо, що що турецька компанія побудує в Україні не просто завод, а дослідницький центр.
На початку серпня 2022 року стало відомо, що виробник «Байрактарів» зареєстрував компанію в Україні та придбав ділянку для зведення майбутнього центру.
Згодом представили концепт українського заводу з виробництва дронів Bayraktar.
Фото: скриншот із відео.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Повітряні Сили знищили 9 із 10 ворожих безпілотників під час вечірньої атаки, що сталася із 21.10 год 30 березня по 01.30 год 31 березня.
Про це повідомили у Повітряних Силах ЗСУ.
Зазначається, що противник атакував Україну ударними безпілотниками Shahed-136/131. Також у небі зафіксовано до п’яти інших повітряних цілей, імовірно повітряних куль.
Ударними дронами-камікадзе російські окупанти атакував з північного напрямку – Брянської області через Сумщину та Чернігівщину.
Читайте також: Жінкам від жінок. Хто шукає берці 35-го розміру для наших захисниць? Проєкт «Землячки» та його засновниця Ксенія Драганюк
Загалом знищено дев’ять із десяти ударних дронів:
- один – підрозділом ППО Сухопутних військ,
- вісім – силами та засобами воїнів Повітряних Сил – зенітних ракетних підрозділів та мобільних вогневих груп повітряного командування «Схід».
Нагадаємо, українські сили ППО знищили 11 із 16 дронів типу Shahed-136/131, запущених ворогом 17 березня.
Фото: facebook.com/AFUkraine.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Уряд Північної Македонії схвалив передачу 12 бойових гелікоптерів Мі-24 Україні.
Про це повідомляє видання «Balkan Insight».
Зазначається, що міністерка оборони країни Слов’янка Петровська на цьому тижні заявила, що існує можливість передачі Україні 12 одиниць техніки.
Петровська також уточнила, що ці гелікоптери раніше, у 2001 році, були закуплені в Україні. Ще 8 років тому закінчився їхній ресурс, вони не використовуються через відсутність запчастин.
Дивіться також: «Йди за мною». Як українські військові врятували подружжя за допомогою дрона
«Деякі з них були модернізовані – тобто два, але ця модернізація була пристосована до тих умов тоді й абсолютно не відповідає тому, що потрібно зараз, навіть якщо ми хочемо говорити про розвиток технологій», – додала міністерка.
Про Мі-24
Мі-24 – радянський гелікоптер підтримки піхоти. Був основним штурмовим гелікоптером країн соцтабору. Концепція Мі-24 передбачала тісну взаємодію з бронетанковими та піхотними частинами під час широкомасштабного воєнного конфлікту другої половини XX століття.
Нагадаємо, бюджетний комітет бундестагу в Німеччині 29 березня схвалив надання ще 12 мільярдів євро на військову допомогу Україні.
Крім того, уряд Японії виділив Україні новий пакет гуманітарної допомоги на 470 млн доларів.
Фото: balkaninsight.com