Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Працювати в NASA і Microsoft: досвід українки

Опубліковано

Українка Аня Рувінська з Києва, яка перебралася до США, встигла попрацювати на NASA і кількох фінансових і tech-гігантів. Про це розповідає портал Стожари , передає Укрінформ.

«Для України такі емігрантські історії звичні. Виїхати в дитинстві з батьками, які шукають кращого життя на Заході. Позбутися від пострадянських страхів. Записати в свою скарбничку дослідження раку мозку, соціальні проєкти в Африці, ступінь MBA. Відзначитися на топ-посадах в таких ТехноГігантах, як Microsoft і Spotify. І не втратити здатність різко змінювати своє життя, якщо до цього є внутрішній порив», – йдеться про Аню.

Про Україну і переїзд

Аня Рувінська – колись маленька українка, а тепер шанована в tech-колах американка. Вона взяла участь у IT Arena 2019 – найбільша технічна конференція у Східній Європі, яка шостий рік поспіль проходила у Львові з 27 до 29 вересня.

 

Темою Ані на цій конференції були півоти – коли проєкт різко змінює курс руху, щоб спробувати новий напрямок розвитку і побачити нові ніші. Виявилося, півоти стали для Ані червоною лінією не тільки роботи, але і життя.

Аня розмовляє чудовою англійською, російську ще пам’ятає, а українську знає погано.  Переїзд з України в США називає першим і головним півотом.

Батько дівчини, український єврей, зміг взяти участь в програмі єврейських біженців, і в 1994 році родина виїхала в США і влаштувалася в Нью-Йорку.

Робота в NASA у 20 років

У підлітковому віці Аня цікавилася біомедичною інженерією і навіть думала зробити це справою життя. У 20 років дівчина вже працювала науковим співробітником однієї з лабораторій NASA в рамках спеціальної стипендії – вивчала, як радіація впливає на рак. Але шлях дослідника виявився коротким. Аня потрапила до “Школи розвитку бізнесу для молоді”. Після чого – на стажування в ролі бізнес-аналітика в JP Morgan Chase. Це був перший різкий професійний поворот.

На цьому дівчина не зупинилася. Через кілька років вона перейшла в Nonprofit Finance Fund, консультувала з фінансів американські некомерційні організації. А в 2008 році раптом поїхала на рік до Намібії за стипендіальною програмою. Там була директором фонду важко вимовного імені Lazarus Shinyemba Inpangelwa і вела молодіжну програму по бізнес-лідерству.

Після повернення до США Аня Рувінська повернулася до аспірантури, де отримала ступінь MBA, щоб знову потрапити в бізнес. Але вже в 2012-му влаштувалася в урядову організацію AmeriCorps. Її завданням було керувати командою з 12 чоловік, яка реалізовувала проекти, пов’язані з усуненням лих в США – наприклад, розливів нафти в океані.

Чим займалась у Microsoft

У 2013 році дівчина прийшла в Microsoft. “Мені пощастило потрапити в одну з кращих програм MBA в США і світі – в університеті Wharton, Пенсільванія. В університету хороші відносини з великими корпораціями, які наймають людей прямо з навчання”, – згадує Аня.

За її словами, вона не цілилася працювати саме в IT. Хотілося попрацювати у великій корпорації, але на такій позиції, де можна було б робити речі, які надають соціальний вплив. Все це зійшлося воєдино в освітній команді Microsoft. Підрозділ Ані займався студентським напрямком. Наприклад, впроваджував по всьому світу tech-інструменти для освіти або розробив комплексну студентську стратегію для базової і вищої освіти.

Читайте також: Українка видала книжку для дітей з дислексією: у ній використовують спеціальний шрифт

В рамках ТехноГігант Рувінська теж не втрималася і “півотнулася”. “Мені стало цікаво, як будуються продукти компанії, як вони розвиваються, упаковуються і доставляються клієнтам”, – говорить вона.

Так дівчина стала частиною команди Minecraft – культової шведської відеоігри про блокових піксельних чоловічків, яку Microsoft купила в 2014 році за $2,5 млрд. Аня як продуктовий менеджер вела мобільну і PC-версію гри, відповідала за залучення та продаж. З її участю в грі з’явився свій маркетплейс – це був один з ризикованих, але вдалих півотів.

Microsoft вдалося утримати Аню на цілих чотири роки. Але навіть такий суперпроєкт не зміг перебити внутрішній порив до руху і зміни обстановки. Восени 2017-го вона подала резюме в Spotify і перебралася з Сієтла в Нью-Йорк – головну західну штаб-квартиру шведської компанії.

“Це кумедно, адже і Minecraft, і Spotify – зі Швеції. Але я весь час перебувала в США, просто часто літала в Стокгольм “, – говорить дівчина.

На питання журналіста, чи спеціально Аня цілилася в шведські компанії, відповідає – ні. “Мені просто подобається пробувати різні речі і мати нові виклики. Мені було добре в Minecraft, і піти звідти було дуже важким рішенням. Але хотілося попрацювати над чимось новим, змінити обстановку, переїхати в інше місто”, – пояснює Аня Рувінська.

З Нью-Йорком, каже, просто так збіглося. Тому що до вибору позиції в Spotify вона проходила інтерв’ю на посаду в Люксембурзі, Таїланді і навіть в Уганді і в цілому була готова поїхати і туди.

До речі, в обох технокомпаніях Аня зустрічала чимало українців і взагалі людей зі Східної Європи. “У Сієтлі досить гарне співтовариство східних європейців, і багато хто з них працює в Boeing або Microsoft”, – сміється вона.

А одного разу її розшукав колега-українець з головного офісу Spotify в Стокгольмі. Вже на другий день роботи він вирішив знайти земляків і об’єднав їх в Slack-чаті. За словами Ані, там було близько 50 чоловік.

Про повернення

Наразі звичний для Ані Рувінської дворічний професійний цикл дійшов кінця. На IT Arena вона ще виступила як Product Lead Spotify. Але зовсім недавно вона вже попрощалася з командою, щоб зробити перерву і подумати над подальшими кроками.

“Я завжди думаю про світ як про велику можливість. Мені пощастило, що я можу робити все це. І я розумію, що не всім це доступно, тому намагаюся дати людям такі можливості”, – говорить дівчина.

Що може спонукати Аню повернутися в Україну? Наприклад, очолити тут який-небудь R & D-центр західної tech-компанії? Вона думає про це давно, адже вже не раз приїжджала до цього часу в Київ і відвідувала різні компанії. Їй цікаво попрацювати на ринках, що розвиваються на зразок нашого, Південно-Східної Азії або Африки. Але поки важко вирішити. Тому Аня йде в якусь творчу відпустку на кілька місяців, щоб відчути, куди тягне її нутро.

Є, правда, і цікава перешкода для повернення в Україну. “Я трохи боюся зими. У Нью-Йорку, звичайно, теж холодно, але одного разу підлітком я приїжджала сюди взимку. Бігала від хати до хати, жахливо мерзла і при цьому бачила, як на дитячому майданчику спокійно грали діти. Напевно, мені потрібно буде просто одягатися відповідно “, – сміється Аня.

Та якщо бажання пригод все ж переможе страх холоду, дівчина може й повернутися. “Ніколи не знаєш, як буде. 5-10 років тому я й подумати не могла, де буду сьогодні і чим буду займатися”, – посміхається вона.

Суспільство

На Дніпрі облаштують 12 туристичних локацій

Опубліковано

В Україні розроблять маршрут по Дніпру із зупинками в 12-ти локаціях.

Про це розповіла заступниця голови Київської ОДА Тетяна Щербак.

За її словами, серед 12-ти локацій – Вишгородський історичний музей, Межигір’я, де є старовинний козацький монастир, та більшість маршрутів від Чорнобиля до Вишгорода, від Вишгорода до Переяслава.

 

«Це туризм, який залучає інвестиції, розвиває наші громади, людям дає можливість побачити красу рідної України», – додала Щербак.

За її словами, двогодинна прогулянка на 60-місному теплоході від Вишгорода в напрямку Канівського водосховища коштує 150 грн на людину, ціна на більш тривалий маршрут вища.

Читайте такожПоліське сафарі, фестивалі та нові веломаршрути: на Рівненщині запрошують на туристичний сезон (ВІДЕО)

Маршрути розробляються для того, щоб людина могла собі це дозволити. Водночас однією з проблем в контексті збільшення тривалості маршрутів є те, що 60-місцеві теплоходи мають малу швидкість, наприклад, шлях до Канева займає десять годин.

«Будемо залучати інвестиції, щоб були більш сучасні катери, які зможуть завершити цей маршрут в один день, з точками зупинки, щоб людям була можливість і вийти, походити, подивитися щось. Але це не повинно бути довше, ніж один день», – каже Щербак.

Нині обговорюють можливість надання пільг для перевізників, залучених в туристичну галузь.

Читайте такожМальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати

Нагадаємо, раніше повідомляли, що з Києва до Канева: швидкісні «Ракети» курсуватимуть Дніпром між облястями.

Як ми повідомляли раніше, неподалік легендарної Бакоти на Хмельниччині з’явився туристично-інформаційний центр.

Головне фото: uhe.gov.ua.

Читати далі

Суспільство

У «Мамаєвій Слободі» в Києві сьогодні влаштовують безкоштовне свято

Опубліковано

13 червня на території музею живої історії «Мамаєва Слобода» пройде день відкритих дверей. Відвідувачів чекають концерти, зустрічі з письменниками та художниками.

Про це йдеться в анонсі події на фейсбук-сторінці.

Зазначається, що в неділю, 13 червня, у музеї відбудеться соціально-культурний захід «Ми різні — Україна єдина».

 

«Ви матимете змогу насолодитися красою виробів українських народних ремісників, картинами талановитих художників, поспілкуватися з митцями слова та особисто познайомитися з сучасними письменниками», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожІсторія команди ШоТам

Відбудеться різножанрова концертна програма з українськими танцями, солов’їними співами, різноманітними іграми та забавами, котрі залишили нам у дарунок наші предки.

Захід розпочнеться об 11.00 концертом церковних дзвонів, що лунатиме з дзвіниці біля козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

Адреса заходу: Київ, вул. М. Донця, 2. Вхід вільний.

Нагадаємо, у Холодному Яру на Черкащині проведуть Фестиваль нескореної нації.

Як ми повідомляли раніше, у Миколаєві знімають перше в Україні реаліті-шоу про вітрильний туризм «Регата».

Головне фото: facebook.com/mamajeva.sloboda.

Читати далі

Суспільство

Оголосили лауреатів кінопремії «Золота Дзиґа»

Опубліковано

Українська кіноакадемія оголосила лауреатів п’ятої національної кінопремії «Золота Дзиґа».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці кіноакадемії.

Урочиста церемонія відбулася в КВЦ «Парковий». Цьогоріч церемонію не транслювали. 

 

Ведучими «Золотої Дзиґи 2021» виступили акторка та телеведуча Дар’я Трегубова й телеведучий Олег Панюта. 

Читайте такожЗроблено в Україні: як український бренд створює унікальні ремені і відновлює традиції гуцулів

Фаворитом цьогорічної премії стала драма Валентина Васяновича «Атлантида», яка отримала шість нагород.

Повний список переможців має такий вигляд:

  • Найкращий фільм: «Атлантида», Валентин Васянович.
  • Найкраща режисерська робота (ім. Ю. Г. Іллєнка): Валентин Васянович, «Атлантида».
  • Приз глядацьких симпатій: «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке», Михайло Костров.
  • Найкраща чоловіча роль: Юрій Кулініч («Погані дороги»).
  • Найкраща жіноча роль: Марина Кошкіна («Забуті»).
  • Найкраща чоловіча роль другого плану: Ігор Колтовський («Погані дороги»).
  • Найкраща жіноча роль другого плану: Оксана Вороніна («Погані дороги»).
  • Найкраща операторська робота: Валентин Васянович («Атлантида»).
  • Найкраща робота художника-постановника: Владлен Одуденко («Атлантида»).
  • Найкращий сценарій: Наталка Ворожбит («Погані дороги»).
  • Найкраща музика: Антон Байбаков («Черкаси»).
  • Найкраща пісня: «Пола-ла-ла», гурт Dakh Daughters, Софія Байбакова («Віктор_Робот»). Музика – Антон Байбаков, слова – Марися Никітюк.
  • Найкращий документальний фільм: «Земля блакитна, ніби апельсин».
  • Найкращий короткометражний ігровий фільм (ім. Ю. А. Мінзянова): «Бульмастиф».
  • Найкращий короткометражний анімаційний фільм: «Історія України за 5 хвилин».
  • Найкращий ігровий серіал: «Спіймати Кайдаша», Олександр Тіменко (СТБ).
  • Найкращий дизайн костюмів: Галина Отенко, Керо Марія («Толока»).
  • Найкращий грим: Марія Петровська («Безславні кріпаки»).
  • Найкращий звук: Ігор Барба, Борис Петер («В. Сильвестров»).
  • Найкращий монтаж: Валентин Васянович («Атлантида»).
  • Найкращі візуальні ефекти: Олексій Москаленко («Атлантида»).
  • Відкриття року: Наталка Ворожбит.
  • Премія за внесок розвитку українського кінематографу: Роман Балаян

Читайте також“Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix

«Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, що присуджується за професійні досягнення у розвитку українського кінематографу. Заснована у 2017 році Українською кіноакадемією. Перше вручення відбулося 20 квітня 2017 року в Києві в готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv.

Нагадаємо, «Золота Дзиґа» уперше відзначить фільм за доступність для людей із порушенням зору або слуху.

Як ми писали раніше, оголосили унікальний курс для українських режисерів документалістики.

Головне фото: detector.media.

Читати далі
setTimeout(function(){